Постанова

від 19.05.2014 по справі 810/2476/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 року 810/2476/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26

час прийняття постанови : 15 год. 10 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Васковець М.С. , за участю представника позивача Баланюк К.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будрегіонінвест" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будрегіонінвест" з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2014 року №0000282204 та №0000292204.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 10.01.2014 року по 04.02.2014 року Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Будрегіонінвест" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.04.2011 року по 31.12.2012 року.

На думку перевіряючих, ТОВ «Будрегіонінвест» порушено п.44.1 ст.44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, пункти 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 статті 187), 198.3 статті 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. По закінченню документальної планової виїзної перевірки було складено Акт № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 року (Далі - Акт перевірки) .

ТОВ «Будрегіонінвест», не погоджуючись із висновками Акта № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 року, відповідно до пункту 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, подало заперечення на Акту перевірки , але заперечення залишено без задоволення.

10 квітня 2014 року ТОВ «Будрегіонінвест» отримало податкове повідомлення-рішення від 31.03.2014р. № 0000282204 та №0000292204, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємств у сумі 373334,50 грн. з яких: сума грошового зобов'язання - 320979,00 грн. та штрафними санкціями 52355,50 грн., а також податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 295689,00 грн., з яких: за основним платежем - 197126,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 98563,00 грн.

Всього сума грошових зобов'язань зі штрафними санкціями за ППР №0000282204 та ППР №0000292204 складає 669023,50 грн.

Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі незаконно здійснених висновків вищезазначеної перевірки, так як дані висновки не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам чинного податкового законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача Баланюк К.В. позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві.

Податковий орган явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, причин неявки представника у судове засідання не повідомив, заперечень на позов не надав.

Документів, які витребовувались у відповідача, ухвалою від 22 квітня 2014 року, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до вимог ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження.

Згідно з вимогами статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, на підставі ст. 128 КАС України, судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ТОВ "Будрегіонінвест" є юридичною особою, яке зареєстровано 29.04.2011року Бучанською селищною радою, як платник податку на додану вартість перебуває на обліку в органах державної податкової служби.

Основними видами діяльності позивача є: будівництво житлових і нежитлових будівель; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші роботи із завершення будівництва; покрівельні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 10.01.2014 року по 04.02.2014 року Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Будрегіонінвест" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.04.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 11.03.2014 року №227/10-31/22-4 про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» (код за ЄДРПОУ 27563935) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.04.2011 року по 31.12.2012 року».

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 320979 грн., в т.ч.: за 4 квартал 2011 року на суму 103557 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 26951 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 34182 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 46506 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 109784 грн.;

- п. п. 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 статті 187), 198.3 статті 198. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Будрегіонінвест» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 197126грн. в т.ч.: за лютий 2012 року на суму 3333 грн., березень 2012 року на суму 2017 грн., квітень 2012 року на суму 12642 грн., травень 2012 р. на суму 12896 грн., червень 2012 року на суму 7323 грн., липень 2012 року на суму 52212 грн., серпень 2012 року на суму 44784 грн., жовтень 2012 року на суму 23165 грн., листопад 2012 року на суму 20354 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест», не погоджуючись із висновками Акту № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 року, відповідно до пункту 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, подало заперечення на Акт перевірки від 21.03.2014 року за вих. №61/2014, але заперечення Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Київській області було залишено без задоволення (Відповідь на заперечення від 28.03.2014 року №1134/10/224).

4 квітня 2014 року Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2014р. № 0000282204 та №0000292204, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємств у сумі 373334,50 грн. з яких: сума грошового зобов'язання - 320979,00 грн. та штрафними санкціями 52355,50 грн., а також податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 295689,00 грн., з яких: за основним платежем - 197126,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 98563,00 грн.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив їх, звернувшись із позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

Як встановлено у судовому засіданні, у період, що перевірявся позивач мав взаємовідносини з ПП «Київжитлоспецсервіс», ПП «Дузер» (ТОВ «ДІКСІ БУД»), ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Бізнес -Столиця», ТОВ «Вінсо-Технології», ТОВ «Домкраст», оцінка яким була надана в Акті перевірки.

Так, перевіряючі прийшли до висновку, що укладені ТОВ «Будрегіонінвест» з ПП «Київжитлоспецсервіс» Договори № 20/03-1 від 20.03.2012 року, № 12-05-08/1 від 08.05.2012 року та № 12-05-14/1 від 14.05.2012 року не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого ТОВ «Будрегіонінвест» було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 61 741, 28 грн.

Як встановлено у судовому засіданні 22.04.2013 року ТОВ «Будрегіонінвест» було оскаржене податкове повідомлення- рішення від 04.04.2013 року № 0000482204 на загальну суму 61 741,28 грн., що було винесене на підставі Акту перевірки № 295/22-4/37563935 від 19.03.2013 року до Київського окружного адміністративного суду.

Вказане податкове повідомлення-рішення було винесене з тих же правовідносин, які вказані в Акті планової перевірки № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 року, між тими ж сторонами та на таку ж суму.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі №810/1986/13-а адміністративний позов ТОВ «Будрегіонінвест» було задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 04.04.2013 року № 0000482204.Вказана постанова набрала законної сили відповідно до Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі №810/1986/13-а.

Оскільки, ТОВ «Будрегіонінвест» під час судового розгляду справи №810/1986/13-а доведено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Київжитлоспецсервіс», тому, висновки відповідача в даній справі про порушення п.44.1 ст.44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 статті 187), 198.3 статті 198. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України по вказаним правовідносинам з ПП «Київжитлоспецсервіс» є безпідставним.

Крім того, на підставі викладеного вище, суд зазначає, що відповідачем було неправомірно виключено з рядка 05.1 розрахунку Декларації з податку на прибуток підприємств на суму 308707 грн..

Також, за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року ТОВ «Будрегіонінвест» мало господарські відносини з ПП «Дузер» (ТОВ «ДІКСІ БУД») (код за СДРПОУ 38113479).

Перевіряючі прийшли до висновку, що укладений між ТОВ «Будрегіонінвест» та ПП «Дузер» (ТОВ «ДІКСІ БУД») Договір № 12-11-01/3 від 01.11.2011 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, в результаті чого ТОВ «Будрегіонінвест» було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 105 932,93 грн.

Вказаний висновок податкового органу є протиправним. У зв'язку з наступним.

30.08.2013 року ТОВ «Будрегіонінвест» було оскаржено податкові повідомлення - рішення від 20.08.2013 року № 0001222204 та №0001232204 , що були винесені на підставі Акту перевірки №892/22-4/37563935 від 06.08.2013 року до Київського окружного адміністративного суду (справа №810/4692/13-а). Вказані податкові повідомлення - рішення було винесено, в тому числі із тих же правовідносин, які вказані в Акті планової перевірки № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 року щодо ПП «ДУЗЕР» (ТОВ «ДІКСІ БУД»), на таку ж суму, за то й самий період. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2013 року позов ТОВ «Будрегіонінвест» було задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 20.08.2013 року № 0001222204 та №0001232204.

Оскільки, ТОВ «Будрегіонінвест» було оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 року № 0001222204 та №0001232204 по правовідносинам із ПП «Дузер» (ТОВ «ДІКСІ БУД»), повторні звинувачення в порушенні п.44.1 ст.44, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. п. 198.2 (з урахуванням пункту статті 187), 198.3 статті 198. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України по тим же правовідносинам і за той же період є не правомірними.

Крім того, на підставі викладеного вище, суд зазначає, що відповідачем було неправомірно виключено з рядка 05.1 розрахунку Декларації з податку на прибуток підприємств на суму 522781 грн.

Щодо взаємовідносин позивача ТОВ «АЛЬТАІР АЛЬФА ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 37675706) суд зазначає наступне.

Перевіряючі прийшли до висновку, що правовідносини які виникли між ТОВ «Будрегіонінвест» та ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» є такими, що не мають реального товарного характеру, в результаті чого ТОВ «Будрегіонінвест» було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 21259 грн.

22.11.2013 року ТОВ «Будрегіонінвест» було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0000852204 , що було винесено на підставі Акту перевірки № 712/22-4/37563935 від 10.06.2013 року до Київського окружного адміністративного суду. Вказане податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року було винесено із тих же правовідносин, які вказані в Акті планової перевірки № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 року щодо ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» та на таку ж суму.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року (справа №810/6290/13-а) адміністративний позов ТОВ «Будрегіонінвест» було задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0000852204.

Оскільки, ТОВ «Будрегіонінвест» було оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення - рішення 01.07.2013 року № 0000852204 по правовідносинам із ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» в судовому порядку, тому, повторні звинувачення позивача в порушенні п.44.1 ст.44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.2 (з урахуванням пункту статті 187), 198.3 статті 198. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України по вказаним правовідносинам є не правомірними.

Крім того, на підставі викладеного вище, суд зазначає, що відповідачем було неправомірно виключено з рядка 05.1 розрахунку Декларації з податку на прибуток підприємств на суму 105431 грн., з тих самих причин.

Протягом періоду, що перевірявся ТОВ «Будрегіонінвест» мало господарські відносини з ТОВ «Бізнес-Столиця» (код за ЄДРПОУ 37414168).

Перевіряючі прийшли до висновку, що укладений між ТОВ «Будрегіонінвест» та ТОВ «Бізнес-Столиця» Договір № 2311 від 23.11.2011 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, в результаті чого ТОВ «Будрегіонінвест» було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 109735,03 грн.

03.09.2013 року ТОВ «Будрегіонінвес» було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 15.08.2013 року № 0001092204 , що було винесене на підставі Акту перевірки №883/22-4/37563935 від 02.08.2013 року до Київського окружного адміністративного суду.

Вказане податкове повідомлення - рішення від 15.08.2013 року № 0001092204 було винесено з тих самих правовідносин, які вказані в Акті планової перевірки № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 року щодо ТОВ «Бізнес-Столиця», на таку ж суму, за то й самий період.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі №810/4728/13-а, у задоволенні позову ТОВ «Будрегіонінвест» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.08.2013 року № 0001092204 було відмовлено.

На сьогоднішній день сума грошового зобов'язання 109735, 03 грн. визначена податковим повідомленням -рішенням 15.08.2013 року № 0001092204 є узгодженою, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.

Оскільки податковим повідомленням - рішенням від 15.08.2013 року позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 109735, 03 грн., які повторно також нараховані і податковим повідомленням - рішенням від 31.03.2014 року №0000292204 повторні звинувачення позивача в порушенні п.44.1 ст.44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.2 (з урахуванням пункту статті 187), 198.3 статті 198. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України по правовідносинам з ТОВ «Бізнес-Столиця» є не правомірними.

Також, на підставі вищевикладеного суд вважає неправомірними дії відповідача щодо виключення з рядка 05.1 розрахунку Декларації позивача з податку на прибуток підприємств на суму 548675 грн., з тих самих причин.

Крім того, в Акті перевірки надано оцінку господарським відносинам позивача з ТОВ «Вінсо-Технології» та ТОВ «Домкраст», у зв'язку з чим судом також надано оцінку зазначеним відносинам.

Як встановлено у судовому засіданні ТОВ «Будрегіонінвест» є будівельною організацією, що має ліцензію Серії АВ №587314 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (термін дії 08.06.2011 р. - 08.06.2014 року) та Дозвіл №1752.11.32-45.21.1 на виконання робіт підвищеної небезпеки (термін дії з 03.10.2011 року по 03.10.2016 року).

Так, судом встановлено, що ТОВ «Будрегіонінвест» виконувало будівельні роботи згідно Договору на виконання субпідрядних робіт з будівництва Житлового комплексу «Новатор» №1/06-11 укладеного 17.06.2011 року між Замовником - ТОВ «Сарафан» та Субпідрядником ТОВ «Будрегіонінвест».

Житловий комплекс «Новатор» розташований в м. Буча, Київської обл. по вул. Воїнів Інтернаціоналістів, що будувався на підставі Декларації про початок будівельних робіт та введений в експлуатацію 11.01.2012 року , наявної в матеріалах справи.

ТОВ «Будрегіонінвест» виконувало будівельні роботи згідно Договору генерального підряду №11-11-30/1 укладеного 30.11.2011 року на будівництві житлового будинку по бульвару Богдана Хмельницького, 19 в м. Буча Київської обл., що будувався на підставі декларації про початок будівельних робіт та введений в експлуатацію 29.11.2012 року .

Відповідачем під час перевірки встановлено що ТОВ «Будрегіонінвест» мало господарські відносини з ТОВ «Вінсо-Технології» (код СДРПОУ 33998128) згідно Договору субпідряду на виконання робіт 12-07-12/1 від 12.07.2012р. , відповідно до умов якого ТОВ «Вінсо-Технології» зобов'язалося виконати і здати Замовнику комплекс спеціальних робіт по утепленню фасаду на будівництві житлової забудови у м. Буча Київської обл. по бульвару Б.Хмельницького, 19, а ТОВ «Будрегіонінвест» зобов'язалось оплатити вказані роботи.

Перевіряючі Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській обл., посилаючись на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів від 10.09.2013 р. №1069/26-55-22-07/33998128 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Вінсо-Технології» (код ЄДРПОУ 33998128) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Відсейт», код ЄДРПОУ 37884410 за період 01.04.2012-31.08.2012 року, ТОВ «Композит Констракшен Юкрейн», код ЄДРПОУ 38389253, ТОВ «Центрдормонтаж», код ЄДРПОУ 38292589, за період 01.10.2012р.-31.10.2012 року, ТОВ «будівельна компанія Стройбуд», код ЄДРПОУ 38319715 за період 01.04.2013-31.05.2013 року, TOB «Вінсо-Вікна», код ЄДРПОУ 33308473 за період 01.04.2013-30.04.2013 року, ТОВ «К.А.М. Трейд Груп», код ЄДПРОУ 38403403 за період 01.06.2013-30.06.2013 року, зробили висновки, що ТОВ «Вінсо-Технології» порушено ч.5 ст.203, ч.1.2 ст. 215, ст.216, 662. 655 та 656 ЦК України.

Суд зазначає, що Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів від 10.09.2013р. №1096/26-55-22-07/33998128 не має відношення до взаємовідносин між ТОВ «Будрегіонінвест» та ТОВ «Вінсо-Технології», оскільки вказані взаємовідносини в ньому не досліджувалися.

Крім того, ТОВ «Будрегіонінвест» не може нести відповідальність ні за несплату податків своїх контрагентів, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, ні за інші порушення будь-якого законодавства, за умови необізнаності щодо цього. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника права на оподаткування при придбанні товарів (робіт, послуг) від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом, а також іншими суб'єктами господарювання, оскільки відповідальність носить індивідуальний характер, а тому можливі порушення податкового законодавства вчинені ТОВ «Вінсо-Технології» спричиняють негативні наслідки для цього Товариства, а не для його контрагентів.

Під час укладення Договору субпідряду на виконання робіт 12-07-12/1 від 12.07.2012 р. із ТОВ «Вінсо-Технології», ТОВ «Будрегіонінвест» покладалося на офіційно оприлюднену інформацію, розміщену на офіційних сайтах Міністерства доходів та зборів України, ДП Інформаційно-ресурсний центр, Держархбудінспекції (витяги з з яких наявні в матеріалах справи) щодо контрагента та на інформацію подану ним особисто з підтверджуючими копіями реєстраційних та дозвільних документів.

ТОВ «Вінсо-Технології», як суб'єкт господарських відносин, не викликав сумнівів щодо дійсності своєї реєстрації, повноважень виконавчого органу, щодо підписання та укладення угод, а також позивачем з ТОВ «Вінсо-Технології» було досягнуто згоди по запропонованим цінам та методам виконання умов Договору.

ТОВ «Будрегіонінвес» прийнято у ТОВ «Вінсо-Технології» роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт, Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та Відомостями ресурсів (витрати по факту), наявними в матеріалах справи.

На виконання Договору № 12-07-12/1 від 12.07.2012 р. ТОВ «Будрегіонінвест» отримано від ТОВ «Вінсо-Технології» п'ятнадцять податкових накладних, що оформлені належним чином.

Отримання податкових накладних від ТОВ «Вінсо-Технології» засвідчує факт виконання робіт, тобто виникнення першої події, що дає законне право на отримання податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а також податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Окрім того, на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано копії наступних документів: лист № 254 про допуск до виконання фасадних робіт його працівників на об'єкт будівництва по бульвару Б. Хмельницького, 19 у м. Буча; лист від 06.08.2012р. про перерахунок авансового платежу згідно Договору № 12-07-12/1 від 12.07.2012 року; лист від 28.08.2012 р. про можливість підвищення коефіцієнту витрат скло-сітки для армування гідрозахисного шару ; акт зміни витрат матеріалів від 24.08.2012 р.; довідка від 20.03.2013 р. №20-03-13 про основні засоби; Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за II квартал 2013 року.

Всі вказані вище документи є підтвердженням реальності проведення господарських операцій ТОВ «Вінсо-Технології» та взаємовідносин із ТОВ «Будрегіонінвест».

Також, ТОВ «Будрегіонінвест» мало господарські відносини з ТОВ «Домкраст» (код ЄДРПОУ 33741324) згідно Договору субпідряду на виконання робіт №12-02-25/1 від 25.02.2012 р. відповідно до умов якого ТОВ «Домкраст» зобов'язалося виконати комплекс будівельно-монтажних робіт із закриття ніш під колективну систему димоходів на об'єкті розташованому в м. Буча Київської обл. по вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 16, а ТОВ «Будрегіонінвест» зобов'язалось оплатити вказані роботи.

Перевіряючі Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській обл., посилаючись на лист від 13.12.2013р. № 3054/7/26-57-0901 Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Київ та протокол допиту свідка від 11.08.2013 року, в якому зазначено наступне: «директор та засновник ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, 18.07.2013 р. на мітингу зустрівся із ОСОБА_7, який запропонував йому за грошову винагороду стати директором та засновником ТОВ «Домкраст» (код ЄДРПОУ 33741324). Через декілька днів вони поїхали до нотаріуса, де ОСОБА_6 підписав документи з приводу реєстрації ТОВ «Домкраст» без фактичного наміру проведення господарської діяльності»

По вказаному факту відкрите кримінальне провадження щодо дій ОСОБА_6

Судом встановлено, що ТОВ «Будрегіонінвест» мало господарські відносини з ТОВ «Домкраст» тільки в 2012 році та не співпрацювало ані з ОСОБА_6, ані з ОСОБА_7, оскільки, засновниками ТОВ «Домкраст» в період існування господарських відносин між ТОВ «Будрегіонінвест» та ТОВ «Домркаст» були: громадянка України ОСОБА_8 та громадянин України ОСОБА_3, а директором ТОВ «Домкраст» була ОСОБА_9, а з 05.03.2012 року ОСОБА_10

Згідно з протоколом допиту свідка від 11.08.2013 року ОСОБА_6 став засновником та директором ТОВ «ДОМКРАСТ» після 18.07.2013 року.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Отже, ТОВ «Будрегіонінвест» не може нести відповідальність за майбутні правопорушення своїх контрагентів, це суперечить Конституції України та іншим нормам чинного законодавства України.

На виконання Договору №12-02-25/1 від 25.02.2012 р. ТОВ «Будрегіонінвест» прийнято у ТОВ «Домкраст» роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та отримано від ТОВ «Домкраст» податкову накладну від 30.03.2012 року №9 на загальну суму 10800 грн. в тому числі ПДВ - 1800 грн. , що оформлена належним чином.

Отримання податкової накладної від ТОВ «Домкраст» засвідчує факт виконання робіт, тобто виникнення першої події, що дає законне право на отримання податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а також податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також, актом виїзної планової перевірки № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 року не вірно встановлено кількість виданих ТОВ «Домкраст» податкових накладних та актів виконаних робіт на виконання Договору №12-02-25/1 від 25.02.2012 р., дійсність якого ставиться під сумнів, оскільки, на виконання Договору №12-02-25/1 від 25.02.2012 р. ТОВ «Домкраст» виконано будівельно-монтажні роботи із закриття ніш під колективну систему димоходів, що підтверджується одним Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, та отримано від ТОВ «Домкраст» одну податкову накладну на загальну суму 10800,00 грн., що підтверджено Договірною ціною до Договору та оборотно- сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2012 рік по контрагенту ТОВ «Домкраст».

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що Договори, укладені ТОВ «Будрегіонінвест» із ТОВ «Вінсо-технології» та ТОВ «Домкраст» відповідають вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки. перед укладенням Договорів та під час їх виконання ТОВ «Будрегіонінвест» виконало свій обов'язок щодо перевірки обсягу цивільної дієздатності та правоздатності своїх контрагентів, особи, яка діє від їх імені, в межах, дозволених чинним законодавством України, а також укладені Договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків і ці наслідки підтверджуються відповідними актами виконаних робіт та іншими документами, що були подані ТОВ «Будрегіонінвест». Та наявні в матеріалах справи.

Вказані Договори не визнані недійсним (нікчемним) згідно ст. 215 Цивільного кодексу України. Вказані Договори створюють правові наслідки для обох сторін Договору, оскільки ТОВ «Будрегіонінвест» отримало виконані роботи, а ТОВ «Вінсо-Технології» та ТОВ «Домкраст» отримали оплату за виконані роботи.

Також, вказані Договори згідно ст. 228 Цивільного кодексу України не порушують публічний порядок та вчинені з метою, що не суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, у складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю.

ТОВ «Будрегіонінвест» не було порушено норми Закону України «Про бухгалтерський облік» від 16 липня 1999 р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, у зв'язку з тим, що ТОВ «Будрегіонінвест» не мало підстав не приймати до виконання первинні документи по розрахунках з ТОВ «Вінсо-Технології» та ТОВ «Домкраст», оскільки, первинні документи мають всі обов'язкові реквізити та повністю відповідають чинному законодавству України. Згідно ч.2 пункту 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому Додаток платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Податковим органом не було повідомлено ТОВ «Будрегіонінвест» про наявність у виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей з даними ТОВ «Вінсо-Технології» та ТОВ «Домкраст».

Отже, висновки в акті планової перевірки про безтоварність операцій по взаємовідносинам із контрагентами ТОВ «Будрегіонінвест» є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях.

Укладені договори ТОВ «Будрегіонінвест» зі своїми контрагентами були спрямовані на реальне настання правових наслідків і ці наслідки підтверджуються відповідними актами виконаних робіт та податковими накладними.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення ТОВ «Будрегіонінвест» до податкового кредиту сум ПДВ та податку на прибуток, контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також вони мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

ТОВ «Будрегіонінвест» не може нести відповідальність ні за несплату податків, ні за можливу недостовірність відомостей, наведених у державних реєстрах, ні за інші порушення законодавства, в тому числі кримінального, своїми контрагентами.

На момент, укладення та виконання Договорів з ПП «Київжитлоспецсервіс», ПП «Дузер» (ТОВ «Діксі Буд»), ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Бізнес-Столиця», ТОВ «Вінсо-Технології», ТОВ «Домкраст» позивач не знав і не зобов'язаний був знати про факти порушень контрагентами норм законодавства України.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладені позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс», ПП «Дузер» (ТОВ «Діксі Буд»), ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Бізнес-Столиця», ТОВ «Вінсо-Технології», ТОВ «Домкраст» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів з надання послуг, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, позиція відповідача ґрунтуються лише на Актах інших податкових органів, причому зазначені припущення відповідача не підтверджені чинними рішеннями суду.

В обґрунтування зазначеного відповідач посилається на Акти інших податкових органів, які не мають жодного відношення до предмету перевірки позивача, до того ж, Акти перевірки не стосувались операцій вказаних підприємств з позивачем.

Відсутні жодні посилання на вироки суду, якими було б встановлено, що контрагенти позивача були зареєстровані в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що товари (роботи, послуги) від вказаних контрагентів іншим особам фактично не передавались, а документи фінансово-господарської діяльності складались не уповноваженими на те особами.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Тобто якщо контрагент чи його контрагенти за ланцюжком, не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податків до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, а тому сама по собі несплата податку контрагентом (чи його контрагенти за ланцюжком) чи неподання ними звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Факт здійснення операцій підтверджений документально та визнаний відповідачем в Акті перевірки.

В Акті перевірки не надано допустимих та достатніх доказів та обґрунтування порушення позивачем податкового законодавства.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як встановлено у судовому засіданні та зазначається в Акті перевірки, реальність операцій позивача з контрагентами ПП «Київжитлоспецсервіс», ПП «Дузер» (ТОВ «Діксі Буд»), ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Бізнес-Столиця», ТОВ «Вінсо-Технології», ТОВ «Домкраст» підтверджено первинною договірною та бухгалтерською документацією та рішеннями судів.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 201.11статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Як зазначається в самому Акті перевірки та встановлено у судовому засіданні, податкові накладні були видані та відображені в обліку позивача та його контрагентів у встановленому законом порядку.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується відповідачем, в перевіряємі періоди контрагенти позивача (як і сам позивач) були належним чином зареєстровані та перебували на обліку в податкових органах в якості платників ПДВ.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1. ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Оскільки виконання робіт/постачання товару підтверджуються усіма необхідними документами, передбаченими чинним законодавством України, використані позивачем у власній господарській діяльності та відображені належним чином у обліку підприємства та фінансово-господарській звітності. Позивач мав права відносить суми виконаних робіт до валових витрат.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на формування податкового кредиту та право на формування показників валових витрат підтверджене належними доказами, отже висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. п. 198.2 (з урахуванням пункту статті 187), 198.3 статті 198. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту та показників валових витрат за господарськими операціями з ПП «Київжитлоспецсервіс», ПП «Дузер» (ТОВ «Діксі Буд»), ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Бізнес-Столиця», ТОВ «Вінсо-Технології», ТОВ «Домкраст» є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 487, 20 грн. , доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати в сумі 487, 20 грн. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будрегіонінвест" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 31.03.2014 року №0000282204 та №0000292204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будрегіонінвест" (код ЄДРПОУ 37563935) сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:(підпис) Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 травня 2014 р.

Згідно з оригіналом. Суддя: Лиска І.Г.

Станом на 22 травня 2014 року постанова не набрала законної сили.

Суддя: Лиска І.Г.