Ухвала

від 02.10.2014 по справі 810/2476/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2476/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» (надалі за текстом - «ТОВ «Будрегіонінвест») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 000282204 від 31 березня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 373 334 грн. 50 коп.; податкового повідомлення-рішення № 0000292204 від 31 березня 2014 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 295 689 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі за текстом - «Ірпінська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.01.2014 р. по 04.02.2014 р. посадовцями Ірпінської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Будрегіонінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.04.2011 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 227/10-31/22-4 від 11.03.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 139, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ПП «Київжитлоспецсервіс», ПП «Дузер», ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Бізнес Столиця».

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договору № 20/03-1 від 20.03.2012 р. ПП «Київжитлоспецсервіс» зобов'язалось надати ТОВ «Будрегіонінвест» послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно договорів субпідряду № 12-05-08/1 від 08.05.2012 р., № 12-05-14/1 від 14.05.2012 р. ПП «Київжитлоспецсервіс» взяло на себе зобов'язання з виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах Житловий комплекс «Річ Таун» та Житловий комплекс «Квартал Новатор».

На підставі цих договорів були складені акти виконаних робіт на загальну суму 370 447 грн. 68 коп., у т.ч. 61 741 грн. 28 коп. ПДВ.

Згідно договору субпідряду № 12-11-01/3 від 01.11.2011 р. ПП «Дузер» (попередня назва ТОВ «Діксі Буд») зобов'язалось виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на будівництві будинків Житловий комплекс «Квартал Новатор».

За даними актів приймання виконаних будівельних робіт загальна вартість робіт склала 635 597 грн. 75 коп., у т.ч. 105 932 грн. 93 коп. ПДВ.

На виконання договорів купівлі-продажу від 15.03.2012 р., 28.03.2012 р., 06.04.2012 р., 09.04.2012 р., 23.04.2012 р., 22.06.2012 р., 03.07.2012 р., 09.07.2012 р., 12.07.2012 р., 30.07.2012 р. ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» виписало видаткові накладні на придбання ПП «Київжитлоспецсервіс» труб, катанки та кутників на загальну суму 126 518 грн. 60 коп., у т.ч. 21 086 грн. 46 коп. ПДВ.

За умовами договору субпідряду № 2311 від 23.11.2011 р. ТОВ «Бізнес Столиця» зобов'язалось виконати і здати ПП «Київжитлоспецсервіс» роботи на об'єкті Житловий комплекс «Квартал Новатор».

За цим договором були складені акти приймання виконаних робіт на загальну суму 658 410 грн. 18 коп., у т.ч. 109 735 грн. 03 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми включив до валових витрат.

Також, при формуванні податкового кредиту позивач включив до його складу суми податку за податковими накладними виданими ТОВ «Вінсо-Технології» та ТОВ «Домкраст».

Відповідно до договору субпідряду № 12-07-12/1 від 12.07.2012 р., актів виконаних робіт та податкових накладних ТОВ «Вінсо-Технології» виконало роботи з оздоблення фасаду на будівництві багатоквартирної житлової забудови «Варшавський Двір» на суму 416 396 грн. 21 коп., у т.ч. 69 402 грн. 38 коп.

Згідно договору субпідряду № 12-02-25/1 від 25.02.2012 р. ТОВ «Домкраст» зобов'язалось виконати і здати позивачеві комплекс будівельно-монтажних робіт.

За даними податкових накладних та актів виконаних робіт їх вартість склала 767 356 грн. 88 коп., у т.ч. 127 726 грн. 14 коп. ПДВ.

Разом з тим, постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.09.2012 р. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України (фіктивна підприємництво).

Будучи допитаною в якості свідка директор та засновник ПП «Київжитлоспецсервіс» ОСОБА_4 пояснила, що зареєструвала підприємство за грошову винагороду і документи фінансово-господарської звітності складала за вказівками сторонніх осіб.

Також, згідно висновків актів ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 01.08.2012 р. та від 10.10.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» задекларовані ПП «Київжитлоспецсервіс» податкові зобов'язання та податковий кредит зменшено до « 0».

Актом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 13.02.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» встановлено, що ТОВ «Діксі Буд» за податковою адресою не знаходиться, реальність здійснення товариством господарських операцій не підтверджено.

Згідно акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» відсутнє за місцезнаходженням. Господарські операції товариства не підтверджуються.

За даними акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17.05.2013 р. «про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Бізнес Столиця» містить ознаки фіктивності.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.09.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Вінсо-Технології» відсутнє за місцем реєстрації.

Будучи допитаним в якості свідка директор та засновник ТОВ «Домкраст» ОСОБА_5 пояснив, що він фінансово-господарську діяльність не проводив та не мав на меті проводити.

На думку відповідача наведене свідчить про нікчемність укладених позивачем правочинів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Ірпінською ОДПІ прийнято: податкове повідомлення-рішення № 000282204 від 31 березня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 373 334 грн. 50 коп., у тому числі 320 979 грн. за основним платежем та 52 355 грн. 50 коп. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0000292204 від 31 березня 2014 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 295 689 грн., у тому числі 197 126 грн. за основним платежем та 98 563 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 ПК України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову лише з огляду на те, що Ірпінською ОДПІ раніше приймались податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки взаємовідносин ТОВ «Будрегіонінвест» з

ПП «Київжитлоспецсервіс», ПП «Дузер», ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Бізнес Столиця» і були скасовані в судовому порядку.

На думку колегії суддів таке рішення окружного адміністративного ухвалено з порушенням вимоги щодо його обґрунтованості, закріпленому у ст. 159 КАС України.

Разом з тим, судова колегія бере до уваги, що підтвердження товарності угод позивачем до суду апеляційної інстанції було надано копії: договорів, договірних цін, зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва, локальних кошторисів, підсумкових відомостей до локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів на закриття прихованих робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів здачі-прийняття робіт, талонів замовника, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Будрегіонінвест» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям ТОВ «Будрегіонінвест» з ПП «Київжитлоспецсервіс», ПП «Дузер», ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», ТОВ «Бізнес Столиця».

Відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Помилковим є посилання відповідача про те, що контрагенти позивача мають ознаки фіктивності.

В ході проведеної перевірки органом доходів та зборів не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є правильним безвідносно до висновків, якими воно обґрунтовано, а відтак колегія суддів не знаходить підстав для його скасування з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 17 жовтня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.