Постанова

від 20.05.2014 по справі 815/1728/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/1728/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музики І.О.

за участю сторін:

представника позивача Фірсова Д.О. (за довіреністю)

представника відповідача П'ятниченко А.О., Кулинич К.С.(за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000162201

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «АТОЛ», за результатом якого позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0000162201 від 04.03.2014 року, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТОЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Яні Вест» за липень 2012 року та з ТОВ «Харіте» за вересень 2012 року, за результатами якої податковим органом було встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства та в наслідок чого останнім було завищено податковий кредит на суму 32 086,00 грн., про що було складено акт перевірки від 24.02.2014 року № 1239/2201/32971833, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Позивач вказує, що підставою для висновків відповідача, щодо порушення товариством вимог податкового законодавства слугувала інформація про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Яні Вест» та ТОВ «Харіте», у зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку, що правочини укладені з зазначеними товариствами не мають реальної господарської мети (економічного результату), направлені виключно на формування податкової вигоди та не створюють об'єкту оподаткування ПДВ, у зв'язку з чим формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними товариствами відбулось з порушеннями норм податкового законодавства.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками, вважає прийняте на їх підставі податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим просить суд його скасувати.

В ході судового розгляду представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник відповідача, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та правомірності оскаржуваного рішення, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, у період з 11.02.2014 року по 17.02.2014 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «АТОЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Яні Вест», код ЄДРПОУ 32971833, за липень 2012 року, та з ТОВ «Харіте», код ЄДРПОУ 38277534, за вересень 2012 року.

За результатом проведеної перевірки, податковим органом встановлено порушення ТОВ «АТОЛ» пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 32 086 грн., в т.ч. у липні 2012 року на суму 22 633 грн., у вересні 2012 року - 9 453 грн., про що складено акт перевірки від 24.02.2014 року № 1239/2201/32971833.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.03.2014 року № 0000162201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32 086 грн. - за основним платежем, 8 022 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що податковий орган за результатом дослідження первинної документації наданої позивачем, з урахуванням інформації від Західної МДПІ м. Харкова ДПС, а саме акту від 10.10.2012 року № 468/22-417/37999476 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Яні Вест» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 року про 31.07.2012 року», акту від 19.12.2012 року № 647/22-417/38277534 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Харіте» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень-жовтень 2012 року», дійшов висновку про відсутність реально вчинених господарських операцій між ТОВ «АТОЛ» з ТОВ «Яні Вест», ТОВ «Харіте», юридичну дефектність первинних документів та відсутність підстав для формування даних податкового обліку, оскільки діяльність підприємств контрагентів не має за собою економічної мети, не спричиняє реального настання правових наслідків та направлена на формування податкової вигоди іншими господарюючими суб'єктами.

Перевіряючи правильність висновків податкового органу суд встановив, що на адресу позивача податковим органом було надано запит про від 23.01.2014 року № 1767/10/15-53-22-1, щодо господарських взаємовідносин ТОВ «АТОЛ» з платниками податків ТОВ «Яні Вест» за липень 2012 року та з ТОВ «Харіте» за вересень 2012 року.

На вищезазначений запит, позивачем було надано відповідь від 31.01.2014 року № 1/1 та первинну документацію: договір купівлі - продажу товару від 01 липня 2012 року, укладеного між ТОВ «АТОЛ» та ТОВ «Яні Вест», Додаток № 1 до договору від 01.07.2012 року; Додаток № 2 до договору від 01.07.2012 року; рахунок-фактура від 18.07.2012 року № 0000845; видаткова накладна від 18.07.2012 року № РН-0000845; податкова накладна від 18.07.2012 року № 845; угода, укладена між ТОВ «Атол», ТОВ «Алант торг»,та ТОВ «Яні Вест»; договір купівлі-продажу від 03ю.07.2012 року № 0307 між ТОВ «Атол» та ТОВ «Яні Вест»; видаткову накладну від 27.07.2012 року № РН-0000906; видаткову накладну від 03.07.2012 року № РН-0000905; податкову накладну від 27.07.2012 року № 906; податкову накладну від 03.07.2012 року № 905; платіжне доручення від 27.07.2012 року № 224; договір купівлі - продажу товару від 10.09.2012 року, укладеного між ТОВ «Атол» та ТОВ «Харіте»; додаток № 1 до договору від 10.09.2012 року; додаток № 2 до договору від 10.09.2012 року; рахунок-фактури від 10.09.2012 року № 00000066; податкову накладну від 10.09.2012 року № 66.

Зазначені документи представлені до суду та досліджені судом в якості письмових доказів по справі.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судом встановлено, що за даними декларації з податку на додану вартість за липень, вересень 2012 року, та наданого реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «АТОЛ» включило до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними у розмірі 22 633 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Яні Вест» за липень 2012 року, та 9 453,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Харіте» за вересень 2012 року.

За результатом дослідження наданої до суду первинної документації суд дійшов до висновку про її дефектність та неможливість на її підставі формування бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме.

Договір купівлі - продажу товару № 109, укладений між ТОВ «Харіте» та ТОВ «Атол», датований 10.09.2012 року, разом з цим термін дії договору зазначений з 21.07.2012 року по 21 вересня 2013 року.

У пункті 11.3 ст. 11 договору не зазначено існування Додатку № 2 до даного договору, хоча як вбачається з Акту приймання-передачі товару від 10.09.2012 року, він є саме додатком № 2.

У рахунку - фактурі № 00000066 від 10.09.2012 року договір зазначений під № 1009. Рахунок - фактура містить лише підпис, у зв'язку з чим встановити особу, яка підписала документ, її посаду, прізвище та ініціали є не можливим, що не надає можливості віднести цей документ до первинної бухгалтерської документації.

Наявність розбіжностей в документах представник позивача пояснив як технічні помилки.

Предметом зазначеного договору, згідно наданої до суду специфікації, був посуд, але сертифіката якості системи УкрСепро на придбаний товар до суду не представлений, розрахункові документи, виписки з банківського рахунку, які підтверджували сплату придбаного товару позивач не надав, крім того, суд встановив, що товариство продавець розташовано у м. Харкові, умови поставки в договорі не зазначені, у зв'язку з чим встановити факт транспортування, підтверджений товарно-транспортними накладними або іншими транспортними документами є неможливим.

По правовідносинам позивача з ТОВ «Яні Вест», суд встановив, у п. 11.4 договору купівлі-продажу товару від 01.07.2012 року (який є ідентичним за формою з договором укладеним з ТОВ «Харіте») не зазначено існування Додатку № 2 до договору, хоча з акту приймання-передачі товару від 18.07.2012 року він є додатком № 2.

У рахунку-фактурі № СФ-0000845 від 18.07.2012 року, також має місце лише підпис, у зв'язку з чим встановити особу, яка підписала документ, її посаду, прізвище та ініціали є не можливим, що не надає можливості віднести цей документ до первинної бухгалтерської документації.

У видатковій накладній № РН-0000845 від 18.07.2012 року також міститься лише підпис, який не дозволяє встановити особу, що підписала цей документ, а також зазначено замовлення згідно рахунку - фактури № СФ-845 (замість 0000845) від 18.07.2012 року, який фактично не існує.

Згідно положень п. 5 Договору, гроші за проданий товар перераховуються на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х днів після підписання акту приймання-здачі товару (датований 18.07.2012 року). Форма оплати є суттєвою умовою договору, у зв'язку з чим, її зміна мала відбуватись шляхом укладення додаткової угоди в межах дії строку первинного договору, оскільки договір не передбачав можливість здійснювати розрахунки векселем. Судом встановлено, що термін дії договору від 01.07.2012 року, становив 2 місяці - з 01.07.2012 року по 01.09.2012 року, таким чином підписання додаткової угоди від 27.12.2012 року про розрахунок векселем, не відноситься до первинного договору, оскільки строк його дії завершився, на користь чого свідчить також акт прийому-передачі векселів від 07.02.2012 року, складеного на виконання додаткової угоди від 27.12.2012 року, до договору купівлі-продажу від 01.07.2012 року, строк дії якого завершився 01.09.2012 року, дата складання векселя датована 07.02.2013 року.

Крім того, сертифікати якості на придбаний товар до суду не представлені, розрахункові документи, виписки з банківського рахунку, які підтверджували сплату придбаного товару позивач не надав, крім того, суд встановив, що товариство продавець ТОВ «Яні Вест» також розташовано у м. Харкові, умови поставки в договорі не зазначені, у зв'язку з чим встановити факт транспортування, підтверджений товарно-транспортними накладними або іншими транспортними документами є неможливим.

Всі встановлені та наявні розбіжності, представник позивача пояснив як технічні помилки.

Суд, за результатом дослідження всіх істотних обставин, приходить до висновку, що кожний платник податків несе індивідуальну податкову відповідальність, яка не пов'язання з правовою та податковою дисципліною його контрагентів та претензій які виникають до них з боку контролюючих органів, разом з цим, відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку. З наданої до суду первинної документації позивача не вбачається підтвердження наявності ділової мети, як основного чинника всіх господарських операцій.

Через відсутність достатньої первинної документації, наявності в ній розбіжностей даних, з урахуванням відомостей щодо фіктивності підприємницької діяльності товариств контрагентів, відсутності у зазначених товариств основних засобів виробництва, трудового персоналу, не знаходження їх за місцем реєстрації, суд погоджується з доводами відповідача, що надані позивачем первинні документи оформлені не з метою настання реальних наслідків проведення господарських операцій, а з метою проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з мінімізації податкових зобов'язань та штучного формування податкового кредиту для отримання фінансової вигоди.

Згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги ТОВ «Атол», є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 17, 19, 70, 71 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛ» до Державної податкової інспекції У Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000162201.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛ» до Державної податкової інспекції У Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000162201.

20 травня 2014 року.