Постанова

від 30.04.2014 по справі 820/5901/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 квітня 2014 р. № 820/5901/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальніковій А.А..,

за участю представників сторін: позивач - Козлович С.М., відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройсервис» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервис" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.03.2014 року № 0000272204.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу штрафних санкцій, слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно даних АІС центрального рівня «Ведення Єдиного реєстру податкових накладних». Позивач зазначив, що, відповідач в порушення норм податкового законодавства, не направив підприємству повідомлення про виявлені розбіжності, в результаті чого платник податків був позбавлений можливості самостійно виправити помилки у спосіб, передбачений Податковим кодексом України. Таким чином, оскільки підприємством не було порушено приписів податкового законодавства, то застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення є неправомірним, та як наслідок, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення є законним.

Представник позивача у судовому засіданні 30.04.2014року підтримав свою правову позицію по справі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зазначене судове засідання не прибув.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрстройсервис» пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

11.02.2014 року співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укрстройсервис» за грудень 2013року, за наслідками якої було складено Акт №298/20-31-22-04-07/30512454 від 11.02.2014 року.

Під час перевірки було встановлено неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 61366,68грн., що призвело до порушення пп.201.10, 201.6 ст.201, пп.198.2., 198.6 ст.198 ПК України.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272204 від 05.03.2014 року, яким позивачу збільшено грошові зобов`язання в розмірі 92053,50грн., з них за основним платежем 61367,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 30683,50грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми штрафних санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок податкового органу про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 61366,68грн. по податковим накладним від ТОВ «Укрнєфтєпродукт», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно даних АІС центрального рівня «Ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно п.75.1. ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ст. 76 ПК України).

Листом ДПА України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617 роз'яснено, що підрозділи оподаткування юридичних осіб проводять камеральну перевірку. Посадові особи контролюючого органу здійснюють камеральну перевірку без обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять:

- складання актів, підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень з метою застосування згідно пункту 120.1 статті 120 Кодексу штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність з ПДВ;

- складання актів у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень);

- підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість (згідно пункту 123.1 статті 123 Кодексу);

- оформлення довідок про неможливість вручення платнику податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення тощо) та передача до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків;

- формування висновків за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо) (Лист ДПА України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617).

Форма акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, затверджена наказом ДПА України від 25.01.2011р. N 41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", набула чинності з 4 березня 2010 року.

Акт складається у разі виявлення за результатами камеральної перевірки помилок (порушень) за кожен звітний (податковий) період. Залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 49.18 ст. 49 Кодексу) або виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість (п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76) в Акті зазначається:

суть помилки (порушення) - відміткою та, у разі необхідності, указанням пунктів Кодексу та нормативно-правових актів; інформація про застосовані штрафи для визначення повторності порушень; таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість), або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість; відповідний висновок.

Окрім того, наказом Міністерстова доходів та зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та порядку проведення камеральних перевірок податкової звітності платника податків крім перевірок податкової декларації про майновий стан та доходи та податкової декларації платника єдиного податку- фізичної особи-підприємця.

Згідно п. 3.1.1 п. 3.1 зазначеного Порядку податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є: 3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; 3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

Відповідно до листа ДПА України № 17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року «Відносно оформлення акту про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) відносно окремих загальнодержавних та місцевих податків та зборів», акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках: за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку); якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за грудень 2013року не встановлено наявність арифметичної або методологічної помилки.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач всупереч зазначених норм, при проведенні камеральної перевірки, прийшов до висновку про порушення ТОВ «Укрстройсервис» вимог пп.198.2., 198.6 ст.198, пп.201.10, 201.6 ст.201ПК України, в зв'язку з чим вважає, що позивачем занижено суми податку на додану вартість у розмірі 61367,00.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно п. 75.1.2 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4.ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що виявлені податковим органом порушення платником податків вимог податкового законодавства є підставою для для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, а не проведення камеральної перевірки, за наслідками якої податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення.

Що стосується посилання відповідача, що суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 61366,68 грн. по податковим накладним від ТОВ «Укрнєфтєпродукт-ХХІ», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, то зазначене посилання відповідача суд вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, підприємство у реєстрі отриманих податкових накладних на загальну суму ПДВ 97 156, 67грн. помилково зазначило замість вірного реєстраційного номеру 381944416018 ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» реєстраційний номер 330607026567 ТОВ «Укрнєфтєпродукт-ХХІ».

Відповідно до пункту 201.6 статті 206 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно положень пункту 201.15 Податкового кодексу України, платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Абзацом другим пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Проте, під час розгляду справи, відповідачем доказів повідомлення позивача про наявність у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей, які встановлені податковим органом за результатами співставлення даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інформації з Єдиного державного реєстру податкових накладних не надано. Позивач, отримавши акт перевірки, 19.02.2014року подав до податкового органу уточнюючий розрахунок та докази проведення виправлення в реєстрі отриманих податкових накладних, вказавши вірний реєстраційний номер контрагента ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», що підтверджується матеріалами справи.

Згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (частина перша статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлене, суд приймає до уваги доводи позивача про неповідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройсервис» про виявлені розбіжності.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що під час судового розгляду було підтверджено, що висновки податкового органу про порушення підприємством вимог ПК України, зроблені без проведення документальної перевірки щодо перевірки виявлених розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, є необгунтованими, та як наслідок, застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Окрім того, з аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладені обставини, а також враховуючи те, що суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень і здійснювати замість нього покладені на цього суб'єкта владні управлінські функції, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройсервис» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 05.03.2014 року № 0000272204 по акту перевірки від 11.02.2014року № 298/20-31-22-04-07/30512454.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройсервис» (61001, м. Харків, вул. Іскринська, 27, код ЄДРПОУ 30512454) судовий збір в сумі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07.05.2014року.

Суддя Горшкова О.О.