Ухвала

від 01.07.2014 по справі 820/5901/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р.Справа № 820/5901/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 820/5901/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервис"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервис" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 05.03.2014 року № 0000272204 по акту перевірки від 11.02.2014року № 298/20-31-22-04-07/30512454.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервис" (61001, м. Харків, вул. Іскринська, 27, код ЄДРПОУ 30512454) судовий збір в сумі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 10 коп.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, оскільки позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно даних АІС центрального рівня "Ведення Єдиного реєстру податкових накладних", отже, прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення є законним.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виявлені податковим органом порушення платником податків вимог податкового законодавства є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, а не проведення камеральної перевірки, за наслідками якої податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройсервис" пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

11.02.2014 року співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Укрстройсервис" за грудень 2013року, за наслідками якої було складено Акт №298/20-31-22-04-07/30512454 від 11.02.2014 року.

Під час перевірки було встановлено неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 61366,68грн., що призвело до порушення пп.201.10, 201.6 ст.201, пп.198.2., 198.6 ст.198 ПК України.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272204 від 05.03.2014 року, яким позивачу збільшено грошові зобов`язання в розмірі 92053,50грн., з них за основним платежем 61367,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 30683,50грн.

Перевіряючи дії та прийняті за їх наслідками рішення відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми штрафних санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок податкового органу про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 61366,68грн. по податковим накладним від ТОВ "Укрнєфтєпродукт", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно даних АІС центрального рівня "Ведення Єдиного реєстру податкових накладних".

Згідно п.75.1. ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ст. 76 ПК України).

Листом ДПА України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617 роз'яснено, що підрозділи оподаткування юридичних осіб проводять камеральну перевірку. Посадові особи контролюючого органу здійснюють камеральну перевірку без обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять:- складання актів, підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень з метою застосування згідно пункту 120.1 статті 120 Кодексу штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність з ПДВ;- складання актів у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень);- підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість (згідно пункту 123.1 статті 123 Кодексу);- оформлення довідок про неможливість вручення платнику податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення тощо) та передача до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків;- формування висновків за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо) (Лист ДПА України "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617).

Форма акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, затверджена наказом ДПА України від 25.01.2011р. N 41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", набула чинності з 4 березня 2010 року.

Акт складається у разі виявлення за результатами камеральної перевірки помилок (порушень) за кожен звітний (податковий) період. Залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 49.18 ст. 49 Кодексу) або виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість (п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76) в Акті зазначається:суть помилки (порушення) - відміткою та, у разі необхідності, указанням пунктів Кодексу та нормативно-правових актів; інформація про застосовані штрафи для визначення повторності порушень; таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість), або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість; відповідний висновок.

Наказом Міністерстова доходів та зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та порядку проведення камеральних перевірок податкової звітності платника податків крім перевірок податкової декларації про майновий стан та доходи та податкової декларації платника єдиного податку- фізичної особи-підприємця.

Згідно п. 3.1.1 п. 3.1 зазначеного Порядку податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є: 3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; 3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

Відповідно до листа ДПА України № 17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року "Відносно оформлення акту про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) відносно окремих загальнодержавних та місцевих податків та зборів", акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках: за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку); якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за грудень 2013року не встановлено наявність арифметичної або методологічної помилки.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач всупереч зазначених норм, при проведенні камеральної перевірки, прийшов до висновку про порушення ТОВ "Укрстройсервис" вимог пп.198.2., 198.6 ст.198, пп.201.10, 201.6 ст.201ПК України, в зв'язку з чим вважає, що позивачем занижено суми податку на додану вартість у розмірі 61367,00.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно п. 75.1.2 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4.ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виявлені податковим органом порушення платником податків вимог податкового законодавства є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, а не проведення камеральної перевірки, за наслідками якої податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення.

Що твердження апелянта, що суб'єктом господарювання неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 61366,68 грн. по податковим накладним від ТОВ "Укрнєфтєпродукт-ХХІ", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, то колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що підприємство у реєстрі отриманих податкових накладних на загальну суму ПДВ 97 156, 67грн. помилково зазначило замість вірного реєстраційного номеру 381944416018 ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" реєстраційний номер 330607026567 ТОВ "Укрнєфтєпродукт-ХХІ".

Відповідно до пункту 201.6 статті 206 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно положень пункту 201.15 Податкового кодексу України, платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Абзацом другим пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Проте, під час розгляду справи, відповідачем доказів повідомлення позивача про наявність у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей, які встановлені податковим органом за результатами співставлення даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інформації з Єдиного державного реєстру податкових накладних не надано. Позивач, отримавши акт перевірки, 19.02.2014року подав до податкового органу уточнюючий розрахунок та докази проведення виправлення в реєстрі отриманих податкових накладних, вказавши вірний реєстраційний номер контрагента ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", що підтверджується матеріалами справи.

Згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (частина перша статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу про порушення підприємством вимог ПК України, зроблені без проведення документальної перевірки щодо перевірки виявлених розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, є необгунтованими, та як наслідок, застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року по справі № 820/5901/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2014 р.

Головний спеціаліст Зливко І.М.