Постанова

від 11.06.2009 по справі 15/24

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/24

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.06.2009  року                                                                      Справа № 15/24

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                            Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання                     Шабадаш Д.С.

та за участю

представників сторін:

від позивача                              представник по довіреності Гаврилюк А.В.,

довіреність №3140 від 19.11.2008;

від відповідача                                представник по довіреності Бондаренко В.В.,

довіреність №б/н від 18.05.2009;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Приватного підприємства „МС Врангел”,

м.Антрацит Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  07.04.2009

по справі                                         №15/24 (суддя –Середа А.П.)

за позовом                                        Фізичної особи-підприємця Слободчука

Віктора Михайловича,

м.Антрацит Луганської області

до  відповідача                              Приватного підприємства „МС Врангел”,

м.Антрацит Луганської області

про                                               стягнення 4404 грн. 65 коп.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець Слободчук Віктор Михайлович, м.Антрацит Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до приватного підприємства „МС Врангел”, м.Антрацит Луганської області про стягнення боргу за договором №1 від 10.07.2007 у розмірі 4215 грн. 00 коп., пені у сумі 63 грн. 20 коп. та індексу інфляції у сумі 126 грн. 45 коп.

Заявою про уточнення позовних вимог від 24.02.2009 позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути основний борг 4215 грн. 00 коп., пеню в сумі 23000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування 126 грн. 45 коп. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.04.2009 позов задоволений частково; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за послуги з автоперевезення у сумі 4215 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 126 грн. 45 коп., пеню у сумі 6952 грн. 00 коп., державне мито у сумі 112 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115 грн. 00 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 07.04.2009 приватне підприємство „МС Врангел”, м.Антрацит Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають значення для її вирішення; що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.04.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги приватного підприємства „МС Врангел”, м.Антрацит Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2009 по справі №15/24 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,  Бойченко К.І. - суддя, Парамонова Т.Ф.–суддя.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.06.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги приватного підприємства „МС Врангел”, м.Антрацит Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2009 по справі №15/24 у зв'язку з відпусткою судді Парамонової Т.Ф. її виключено із складу колегії та введено суддю         Журавльову Л.І.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 Цивільного кодексу України).

          Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

10.07.2007 позивач  (виконавець) та відповідач (замовник) уклали між собою договір №1 про надання автотранспортних послуг, відповідно до якого  виконавець зобов'язується  надавати для замовника автотранспортні послуги автомобілями “КАМАЗ”, “Автокран”, “Навантажувач”, “Екскаватор” згідно ліцензії серії АВ №053637 від 10.07.2007, виданої Міністерством транспорту України, а замовник зобов'язується сплатити виконавцю за виконану роботу обумовлену цим договором плату (п.1.1).

Пунктом 3.2 вищевказаного договору оплата за надані послуги здійснюється на протязі календарного місяця.

Пунктом 3.4 договору сторони встановили, що розрахунок по платежах за перевезення вантажів проводиться на підставі наданих „Перевізником” рахунків за виконаний обсяг, оформлення актів виконаних робіт (послуг).

За доводами позивача, він на виконання умов договору 11.10.2007 надав відповідачеві автопослуги  у вересні 2007 на загальну суму 4215 грн. 00 коп., що підтверджується: рахунком-фактурою №8 від 11.10.2007; актом виконаних робіт від 11.10.2007 на суму 4215 грн. 00 коп., підписаним обома сторонами за цим спором, яка відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договором №1 про надання автотранспортних послуг від 10.07.2007 позивач зобов'язався виконувати для відповідача автотранспортні послуги, а відповідач зобов'язався оплатити ці послуги за умовами п.3.2 та п.3.4 договору.

Відповідачем підписано акт виконаних позивачем робіт (послуг) за вересень 2007, що стало підставою для направлення відповідачу рахунку-фактури №8 від 11.10.2007 на оплату цих робіт.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що позивачем доведений факт невиконання відповідачем умов договору №1 від 10.07.2007 в частині оплати виконаних робіт.

Доводи заявника апеляційної скарги в цій частині судова колегія вважає недоведеними і тому не приймає до уваги.

Обґрунтовані вимоги позивача і в частині стягнення інфляційних нарахувань, оскільки дані вимоги передбачені ст.625 Цивільного кодексу України.

Що стосується суми пені, яка підлягає стягненню, то судова колегія не погоджується з розміром пені, яку нарахував господарський суд.

За умовами договору сторони встановили, що у разі несвоєчасного проведення розрахунку за надані послуги Замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

          Позивач пеню нарахував за 365 днів від дня настання права на нарахування пені, при цьому визначивши, що за 1 день прострочення пеня підлягає нарахуванню у розмірі  63 грн. 20 коп.

          Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України пеня може бути нарахована за період, що не перевищує 6 місяців.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що пеня не може бути визначена більше ніж подвійна облікова ставка НБУ.

Враховуючи приписи вищевказаного Закону та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України розмір пені, який підлягає стягненню, складає 507 грн. 19 коп.

Виходячи із суми позову за уточненими вимогами згідно п. “а” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7/93 “Про державне мито” позивачу належало сплатити державне мито у розмірі 273 грн. 41 коп. (1% від 27341 грн. 45 коп.), однак фактично він на підставі квитанції №00326 від 22.01.2009 сплатив 150 грн. 00 коп., тобто має місце недоплата державного мита у розмірі  123 грн. 41 коп., яка підлягає стягненню з позивача.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2009 по справі №15/24 підлягає скасуванню.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.2 103, п.3 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства „МС Врангел”, м.Антрацит Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2009 по справі №15/24 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2009 по справі №15/24 –скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Приватного підприємства “МС Врангел”, м. Антрацит, вул.Совєтська, 17, кв.7 Луганської області, ідентифікаційний код 34929076,  на користь Фізичної особи-підприємця Слободчука Віктора Михайловича, ідентифікаційний номер 2168801958, який мешкає у Антрацит, вул. Калініна, 1, кв. 16 Луганської області, - основний борг за послуги з автоперевезення у сумі 4215  грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 126 грн. 45 коп., пеню у сумі  507  грн. 19 коп., державне мито у сумі 48 грн. 48 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 20 грн. 92 коп.

6. В решті позовних вимог відмовити.

7.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Слободчука Віктора Михайловича, ідентифікаційний номер 2168801958, який мешкає у Антрацит, вул. Калініна, 1, кв. 16 Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО –24046582, КБК –22090200, символ звітності банку –095, - недоплачене державне мито у сумі 123 грн. 41 коп.

          8.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Слободчука Віктора Михайловича, ідентифікаційний номер 2168801958, який мешкає у Антрацит, вул. Калініна, 1, кв. 16 Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31211259700006, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО –24046582, КБК –22050000, символ звітності банку –259, - недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 03 грн. 00 коп.

9. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Слободчука Віктора Михайловича, ідентифікаційний номер 2168801958, який мешкає у Антрацит, вул. Калініна, 1, кв. 16 Луганської області на користь Приватного підприємства “МС Врангел”, ідентифікаційний код 34929076, яке знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул.Совєтська, 17, кв.7 Луганської області,  державне мито за апеляційним провадженням в сумі 24 грн. 24 коп.

10. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова

       Помічник судді          С.І.Заєць