Постанова

від 09.06.2009 по справі 23/91-08-3426

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/91-08-3426

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р. Справа № 23/91-08-3426

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                    

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

Відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №68 від 12.05.2009р. розгляд справи № 23/91-08-3426 здійснюється складом суду: головуючий суддя –Савицький Я.Ф., судді –Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..

за участю представників сторін в судовому засіданні від 19.05.2009 р.

від позивача: Павельчук С.Ф., довіреність №6/1 від 02.01.2009р.;

від відповідача: не з'явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 02.06.2009 р.

від позивача: Павельчук С.Ф., довіреність №6/1 від 02.01.2009р.;

від відповідача: Сігнаєвський А.О., довіреність від 09.02.2009р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.06.2009 р.

від позивача: Павельчук С.Ф., довіреність №6/1 від 02.01.2009р.;

від відповідача: Сігнаєвський А.О., довіреність від 09.02.2009р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО-ПРОДУКТ”

на рішення господарського суду Одеської області

від 10 березня 2009 року

по справі №23/91-08-3426

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „ДАШУКІВСЬКІ БЕНТОНІТИ”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО-ПРОДУКТ”;

про стягнення 255185,79 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладений на 02.06.2009р., в судовому засіданні, яке відбулося 02.06.2009р., оголошено перерву до 09.06.2009р..

В судовому засіданні 09.06.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2009р. по справі №23/91-08-3426 (суддя Степанова Л.В.) частково задоволено позов ВАТ „Дашуківські бентоніти” до ТОВ „Агро-Продукт” про стягнення 255185,79 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 79244,90 грн. збитків –вартість неякісного обладнання, витрати по сплаті державного мита у розмірі 792,45 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 39,58 грн., в решті позову відмовлено, з посиланням на те, що: 1) відповідно до ст. ст. 193, 268, 269, 278 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума коштів сплачених за шнекові конвеєри в розмірі 79244,90 грн., оскільки товар поставлений відповідачем виявився неналежної якості; 2) позовна вимога щодо стягнення понесених збитків на пусконалагоджувальні роботи у розмірі 83220,93 грн. не підлягає задоволенню, оскільки всупереч п. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України позивачем не було доведено причинного зв'язку між порушенням і шкодою, таким чином у ВАТ „Дашуківські бентоніти” відсутні законні підстави для висування будь-яких вимог, пов'язаних зі стягненням понесених збитків на пусконалагоджувальні роботи; 3)позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 92719,93 грн., посилаючись на п. 4.2 укладеного договору № 24/1 від 24.04.2007р., мі тим порушення строків виконання зобов'язань з боку відповідача не було, тому вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають; 4) відповідач під час розгляду справи проти позовних вимог заперечував, між тим в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено суду та надано документальних доказів, які б спростували позовні вимоги позивача в основній частині, за таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Агро-Продукт” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №23/91-08-3426 від 10.03.2009р., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що: 1) при винесення рішення господарським судом першої інстанції було надано оцінку доводам позивача та прийнято їх до уваги, натомість доводам відповідача не було надано правової оцінки, при цьому господарським судом не було зазначено причини виникнення спору, чим порушено процесуальні норми чинного законодавства; 2)ухвалюючи своє рішення, господарський суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно з п. п. 8.2, 8.3 договору наявність недоліків і строки їх усунення фіксуються двостороннім актом виконавця та замовника, при відмові виконавця від складання або підписання акта виявлених недоліків для їх підтвердження замовник призначає кваліфіковану експертизу, яка складає відповідний акт по фіксуванню недоліків і їх характеру, між тим позивач ухилився від призначення такої експертизи, чим порушив умови договору; 3) господарським судом не прийнято до уваги висновків спеціалістів та технічну документацію, з яких вбачається, що виявлені в наданих позивачем актах недоліки сталися саме з вини позивача, оскільки причиною виходу з ладу поставлених вузлів є неузгоджена їх переробка, зміна способу установки поставлених шнеків та їх експлуатація в недопустимих робочих режимах.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Агро-Продукт”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що між 24.04.2007р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” (замовник) та ТОВ „Агро-продукт” (виконавець) укладено договір № 24/1, відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання на виготовлення і шефмонтаж системи аспірації ролико-маятникового млина згідно з технічним завданням та конструкторською документацією, затвердженою замовником.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що термін виконання робіт по договору складає 45 календарних днів після першої передплати.

Відповідно п. 2.1 договору, вартість робіт по даному договору склала 311143,33 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 62228,67 грн. Загальна сума договору становила 373372 грн..

Пунктами 2.2. та 2.3 договору визначено, що розрахунок проводиться в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку: 1) передплата 85% від суми договору; 2)7,5 % від суми договору по факту виготовлення обладнання; 3) 7,5 % на протязі 15 днів після здійснення монтажу обладнання та підписання сторонами акту виконаних робіт і видаткової накладної.

До договору № 24/1 від 24.04.2007р. сторонами укладено доповнення № 1, яке містило кошторис на виготовлення системи аспірації, серед яких визначено вартість шнекових конвеєрів загальною довжиною 35 м вартістю 54500 грн., які входять до складу ролико-маятникового млина.

25.04.2007р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” платіжним дорученням №5852 здійснило оплату 85% вартості робіт за виготовлення системи аспірації млина згідно з договором № 24/01 від 24.04.2007р. у розмірі 317366,20 грн..

21.06.2007р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” платіжним дорученням №6228 здійснило оплату 7,5 % вартості робіт (по факту виготовлення обладнання) за виготовлення системи аспірації млина згідно договору № 24/01 від 24.04.2007р. в розмірі 28002,90 грн..

27.06.2007р. ТОВ „Агро-Продукт” передало, а ВАТ „Дашуківські бентоніти” прийняло товарно-матеріальні цінності на суму 365872 грн. за договором №112 від 19.04.2007р. (перелік товарно-матеріальних цінностей відповідає умовам договору №24/1 від 24.04.2007р.), про що свідчить акт приймання-передачі ТМЦ від 27.06.2007р. (арк. спр. 107 т. І).

04.02.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” платіжним дорученням №252 здійснило оплату 7,5% вартості робіт за виготовлення обладнання згідно з договором №24/01 від 24.04.2007р. та додатковою угодою № 1 від 29.01.2008р. в розмірі 28002,90 грн..

02.10.2007р. між ВАТ „Дашуківські бентоніти” (покупець) та ТОВ „Агро-Продукт” (постачальник) укладено договір № 207, відповідно до умов п. 1.1. якого покупець доручив, а постачальник прийняв на себе зобов'язання на виготовлення і поставку шнекового конвеєра, виготовлення мало бути здійснено у відповідності з технічним завданням та конструкторською документацією, затвердженою замовником.

Пунктом 1.2 договору №207 встановлено, що термін виконання робіт по договору складав 15 календарних днів після передплати.

Згідно з п. 2.1 договору №207 вартість робіт по даному договору складала 20620,75 грн. без ПДВ, ПДВ 20%-4124,15 грн., загальна сума договору - 24744,9 грн..

Відповідно до п. п. 2.2. та 2.3 договору розрахунок повинен був проводитися в безготівковій формі, шляхом перерахування 100% суми договору грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктами 4.2 договорів №24/1 від 24.04.2007р. та №207 від 02.10.2007р. встановлено, що за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за цим договором винна сторона виплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, виконавець - від суми договору за кожний день прострочення виконання робіт, а замовник - від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

ВАТ „Дашуківські бентоніти” платіжним дорученням №6915 від 03.10.2007р. здійснило попередню оплату за шнековий конвеєр згідно з договором № 207 від 02.10.2007р. в розмірі 24744,90 грн..

11.02.2008р. (вх. № 56) ВАТ „Дашуківські бентоніти” та ТОВ „Агро-Продукт” складено акт невідповідності обладнання технічним умовам, які необхідні для технології виробництва ВАТ „Дашуківські бентоніти”, при цьому комісією встановлено, що окреме обладнання з системи аспірації, виготовленої ТОВ „Агро-Продукт” для виробничого цеху №2 ВАТ „Дашуківські бентоніти”, має невідповідності технічним умовам, які необхідні для технології даного виробництва: 1) шнекові транспортери для транспортування бентонітового порошку оснащені кульковими підшипниками, хоч ці транспортери при роботі мають значне осьове навантаження і повинні оснащатися зі сторони завантаження конічними або кульковими упорними підшипниками; в жодному корпусі підшипника не встановлений захисний сальник або сальникове ущільнення для запобігання потрапляння порошку в підшипник; декілька шнеків виконані довжиною 12-14 м і оснащені підвішеними проміжними кульковими підшипниками без сальникових ущільнень, хоч замовник попереджав ( в усній формі), що підвішені підшипники навіть з сальниковим ущільненням в даній технології не працюють. У зв'язку з вищенаведеним комісією вирішено запропонувати ТОВ „Агро-Продукт” виправити виявлені недоліки в строк до 16 лютого.

14.05.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” та ТОВ „Агро-Продукт” складено акт встановлення причин виявлених недоліків системи аспірації цеху по випуску продукції № 2, в якому вказано, що в процесі обстеження комісією встановлено, що пропускна спроможність системи шнеків в два рази нижче завданої, значні просипи продукції, деформація гвинта шнекового валу, система аспірації виготовлена ТОВ „Агро-Продукт” не відповідає вимогам, викладених у договорі №24/1 від 24.04.2007р., а саме: відповідно до п. 2 Технічного завдання на виготовлення системи аспірації до ролико-маятникового млина, система аспірації повинна відповідати вимогам технологічного регламенту, розробленого ДП „УкрНДІливмаш” (пропускна спроможність шнеків має відповідати 3,95 тонам на годину –таблиця №5; відповідно до технічного опису і інструкції по експлуатації УРС 20-01.ТО, наданої ТОВ „Агро-Продукт” ефективність очистки повітря повинна складати –6-7 мг/м. куб. в очищеному повітрі, дані показники не відповідають дійсності, а отже ТОВ „Агро-Продукт” не виконало належним чином умови договору

22.05.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” та ТОВ „Агро-Продукт” підписано акт прийому-передачі шнекових конвеєрів, згідно з яким ВАТ „Дашуківські бентоніти” передало, а ТОВ „Агро-Продукт” прийняло виготовлені останнім за договором №24/1 від 19.04.2007р. шнекові конвеєри в зборі з приводами у кількості 5 штук для усунення ТОВ „Агро-Продукт” виявлених недоліків згідно з актом встановлення причин виявлених недоліків системи аспірації цеху по випуску продукції №2 від 14.05.2008р.

07.07.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” та ТОВ „Агро-Продукт” складено акт встановлення причини виявлених недоліків системи шнекових конвеєрів цеху по випуску продукції № 2, в якому комісією встановлено, що система шнекових конвеєрів, виготовлена ТОВ „Агро-Продукт”, не відповідає вимогам, викладеним у договорі №24/1 від 24.04.2007р. та договору №207 від 02.10.2007р., а саме: значні просипи порошку через сальникові ущільнення в нижній частині шнекового транспортеру (недосконалість конструкції)., значний перегрів нижніх опорних підшипників, систематичний обрив шнекового валу в транспортері 2.2 (неякісне виготовлення). У зв'язку з наведеним, комісія прийшла до висновку про невиконання ТОВ „Агро-Продукт” умов договору №24/1 від 24.04.2007р..

15.07.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” направлено на адресу ТОВ „Агро-Продукт” претензію № 339, в якій покупець просив постачальника замінити неякісне обладнання на обладнання відповідної якості з дотриманням умов його використання, крім цього ВАТ „Дашуківські бентоніти” просили ТОВ „Агро-Продукт” сплатити понесені збитки - витрати на пусконалагоджувальні роботи по цеху №2 за період лютий-червень 2008 року в сумі 83220,93 грн., та пеню відповідно до п. 4.2 договорів №24/1 (36825,73 грн.) та 207 (1730,11 грн.)..

29.09.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” направили на адресу ТОВ „Агро-Продукт” лист-вимогу №441, в якому повідомили останнього про те, що у зв'язку з виготовленням та поставкою ТОВ „Агро-Продукт” неякісного обладнання –шнекових конвеєрів до системи аспірації згідно з договорами від 02.10.2007р. №207 та від 24.04.2007р. №24/1, а відтак неналежним виконанням зобов'язань за вказаними договорами, ВАТ „Дашуківські бентоніти” відмовляється від договору №207 від 02.10.2007р. повністю та від договору №24/1 від 24.04.2007р. в частині виготовлення та поставки шнекових конвеєрів, таким чином ВАТ „Дашуківські бентоніти” просило ТОВ „Агро-Продукт” перерахувати протягом 3 днів на рахунок покупця 79244,90 грн. –вартість неякісного обладнання (шнекових конвеєрів), 83220,93 грн. – понесені збитки та 42779,67 грн. –пені.

У зв'язку з вищенаведеним ВАТ „Дашуківські бентоніти” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „Агро-Продукт” про стягнення 255185,79 грн..

ВАТ „Дашуківські бентоніти” неодноразово уточнювало позовні вимоги, остаточно 04.02.2009р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, за якою просив стягнути з ТОВ „Агро-Продукт” 79244,90 грн. збитків - вартість неякісного обладнання (шнекових конвеєрів), 83220,93 грн. - понесені збитки на пусконалагоджувальні роботи, 92719,93 грн. - пеню, а всього 255185,76 грн. та судові витрати 2552 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат по оплаті за ІТЗ судового процесу, посилаючись на ст.ст. 39, 193, 202, 216-218, 224-225, 230-231, 234, 237, 268, 269 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 525, 526, 530, 549-550, 610-612, 623-624, 678, 858 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Дослідивши договори №24/1 від 24.04.2007р. та №207 від 02.10.2007р., колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що між сторонами укладено договори поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.           Статтею 266 вказаного Кодексу предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках, предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

За ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2008р. (вх. № 56) ВАТ „Дашуківські бентоніти” та ТОВ „Агро-Продукт” складено акт невідповідності обладнання технічним умовам, які необхідні для технології виробництва ВАТ „Дашуківські бентоніти”, 14.05.2008р. сторонами за договорами складено акт встановлення причин виявлених недоліків системи аспірації цеху по випуску продукції № 2.

22.05.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” та ТОВ „Агро-Продукт” підписано акт прийому-передачі шнекових конвеєрів, згідно з яким ВАТ „Дашуківські бентоніти” передало, а ТОВ „Агро-Продукт” прийняло виготовлені останнім за договором №24/1 від 19.04.2007р. шнекові конвеєри в зборі з приводами у кількості 5 штук для усунення відповідачем виявлених недоліків згідно з актом встановлення причин виявлених недоліків системи аспірації цеху по випуску продукції №2 від 14.05.2008р.

07.07.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” та ТОВ „Агро-Продукт” також складено акт встановлення причини виявлених недоліків системи шнекових конвеєрів цеху по випуску продукції № 2, в якому комісія прийшла до висновку про невиконання ТОВ „Агро-Продукт” умов договору №24/1 від 24.04.2007р..

15.07.2008р. ВАТ „Дашуківські бентоніти” направлено на адресу ТОВ „Агро-Продукт” претензію № 339, в якій покупець просив постачальника замінити неякісне обладнання на обладнання відповідної якості з дотриманням умов його використання, крім цього ВАТ „Дашуківські бентоніти” просили ТОВ „Агро-Продукт” сплатити понесені збитки - витрати на пусконалагоджувальні роботи по цеху №2 за період лютий-червень 2008 року в сумі 83220,93 грн., та пеню відповідно до п. 4.2 договорів №24/1 (36825,73 грн.) та 207 (1730,11 грн.)..

Статтею 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем). Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

          Акти встановлення причини виявлених недоліків системи шнекових конвеєрів цеху по випуску продукції № 2 свідчать, що ТОВ „Агро-Продукт” не виконало належним чином зобов'язання за договорами №24/1 від 24.04.2007р. та №207 від 02.10.2007р. щодо виготовлення шнекових конвеєрів належної якості та усунення недоліків (дефектів), які виникли під час експлуатації системи аспірації.

          До того ж, ТОВ „Агро-Продукт” не доведено в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України того, що недоліки (дефекти) в роботі шнекових конвеєрів виникли з вини ВАТ „Дашуківські бентоніти” внаслідок самовільної модернізації системи аспірації, оскільки докази такої модернізації в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу ВАТ „Дашуківські бентоніти” щодо стягнення з ТОВ „Агро-Продукт” 79244,90 грн. –вартості неякісного обладнання (шнекових конвеєрів), поставленого за договорами №24/1 від 24.04.2007р. (54500 грн.) та №207 від 02.10.2007р. (24744,90 грн.), оскільки вказаний товар оплачений позивачем у повному обсязі та матеріалами справи підтверджена його неналежна якість.

ВАТ „Дашуківські бентоніти” у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви просило господарський суд стягнути з ТОВ „Агро-Продукт” 83220,93 грн. понесених збитків на пусконалагоджувальні роботи, посилаючись при цьому на аудиторський висновок щодо розмірів збитків, завданих ВАТ „Дашуківські бентоніти” у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ „Агро-Продукт” зобов'язань за договорами №207 від 02.10.2007р. та №24/1 від 24.04.2007р., (арк. спр. 40-44 т. І) та ст.ст. 216-218, 224, 225 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 224 вказаного Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Позивач в уточнених позовних вимогах просив стягнути з відповідача збитки за пусконалагоджувальні роботи в розмірі 83220,93 грн., мотивуючи тим, що при умові виконання неналежним чином відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач мав включити витрати на пусконалагоджувальні роботи у собівартість продукції, що передбачено положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 318 від 31.12.1999р. Відповідно до висновку аудитора та картки рахунку витрат становить 83220,93 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; 2) шкідливий результат такої поведінки (збитки); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; 4) вина правопорушника.

Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності яких покладається на потерпілу особу (кредитора). Четвертий складовий елемент правопорушення —вина є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання (боржника). Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й самий факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою.

Під збитками розуміють майнову шкоду у грошовому виразі, зокрема, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які б особа могла реально одер жати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При визначенні неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно встановлено, що позивачем не було доведено причинного зв'язку між порушенням ТОВ „Агро-Продукт” зобов'язань за договорами та шкодою, таким чином у ВАТ „Дашуківські бентоніти” відсутні законні підстави для висування будь-яких вимог, пов'язаних зі стягненням понесених збитків на пусконалагоджувальні роботи.

Також ВАТ „Дашуківські бентоніти” у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви просило стягнути з відповідача пеню, мотивуючи п. 4.2 укладених договорів № 24/1 від 24.04.2007 року та №207 від 02.10.2007р..

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4.2 укладених договорів за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за цими договорами винна сторона виплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня. Виконавець - від суми договору за кожний день прострочення виконання робіт, замовник - від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Між тим, матеріали справи свідчать, що порушення строків виконання зобов'язань з боку відповідача не було, оскільки акт приймання-передачі товарно матеріальних цінностей складено та підписано сторонами за договором №24/1 від 24.04.2007р. 27.06.2007р. (в межах строків, передбачених умовами договору), а отже вимога ВАТ „Дашуківські бентоніти” про стягнення пені задоволенню не підлягає, та господарським судом першої інстанції цілком правомірно відмовлено у задоволенні вказаної вимоги.

Не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження ТОВ „Агро-Продукт” щодо самовільної модернізації позивачем системи аспірації, внаслідок якої виникли недоліки у роботі шнекових конвеєрів, оскільки під час розгляду справи в господарських судах першої та апеляційної інстанцій ТОВ „Агро-Продукт” не надало доказів в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України такої модернізації.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2009р. по справі №23/91-08-3426 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                              Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                       Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                                Лавренюк О.Т.