Постанова

від 26.01.2007 по справі 20-8/140-3/230-9/201

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-8/140-3/230-9/201

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

25 січня 2007 року  

Справа № 20-8/140-3/230-9/201

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

позивача, Моніна Інга Анатоліївна, довіреність №  б/н   від 01.06.06,  Релігійна громада Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі;

відповідача, Заварін Андрій Володимирович, довіреність №  127   від 08.06.06,  Приватне підприємство "Фірма "Оксі-Юг-Строй";

відповідача, Заваріна Людмила Вячеславівна, довіреність №  127   від 08.06.06,  Приватне підприємство "Фірма "Оксі-Юг-Строй";

відповідача, не з'явився,  Приватне підприємство "Фірма "Тектоніка";

представник відповідача, Заваріна Людмила Вячеславівна, довіреність №  розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Оксі-Юг-Строй" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Рибіна С.А.) від 29.11.2006 у справі №20-8/140-3/230-9/201

за позовом           Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі (вул. Єфремова, 22-4, місто Севастополь,99028)

до           Приватного підприємства "Фірма "Оксі-Юг-Строй" (вул. Корчагіна, 54-39, місто Севастополь,99014)

Приватного підприємства "Фірма "Тектоніка" (вул. М. Музики, 64-54, місто Севастополь,99007)

про розірвання договору та стягнення заборгованості;

за зустрічним позовом приватного підприємства "Фірма "Оксі-Юг-Строй" до Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі, приватного підприємства "Фірма "Тектоніка" про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 21214,35 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Релігійна громада Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй” про розірвання договору та стягнення заборгованості.

Позивач в порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України неодноразово змінював та збільшував заявлені позовні вимоги. Остаточно на момент винесення рішення позивач просить:

-          розірвати договір № 62 від 01.08.2005 між Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі та Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй”;

-          стягнути з Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй” на користь позивача передплату в розмірі 15580,4 грн.;

-          стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 29379,4 грн.;

-          стягнути з Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй” шкоду, яка заподіяна пошкодженням майна в розмірі 15238,8 грн.;

-          стягнути з відповідача пеню за порушення строків виконання зобов'язань щодо відновлення пошкодженого майна в розмірі 3200,4 грн. та штраф за порушення строків виконання зобов'язань щодо відновлення пошкодженого майна більш ніж 30 днів в сумі 1066,72 грн.;

-          зобов'язати відповідача повернути позивачу проектну та технічну документацію по об'єкту: робочий проект –розділи ОВ, ВК, ЕО, ПС, ПОС, ГП, АР, КЖ; документи, які підтверджують проектну марку камня-ракушечника; документи випробувань монолітного бетону в конструкціях; журнал комплексних робіт; акти на скриті роботи; журнал виконання робіт.

Приватне підприємство “Фірма “Оксі-Юг-Строй” заперечуючи проти позову вважає його безпідставним.

При розгляді спору по суті Приватне підприємство „Фірма „Оксі-Юг-Строй” звернулося до господарського суду міста Севастополя із зустрічною позовною заявою до Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі з позовом про стягнення 21214,35 грн. за договором підряду. Зустрічні позовні вимоги також змінювалися та уточнювалися заявником протягом розгляду спору. Остаточні вимоги мають вигляд:

-          стягнути з Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі додаткові витрати за договором підряду № 62 від 01.08.2005 в розмірі 18994,8 грн. та пеню в розмірі 2313,2 грн.

-          зобов'язати Релігійну громаду Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі підписати акти виконаних робіт форми КБ-2в за лютий та березень 2006 року.

Релігійна громада Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі заперечуючи проти зустрічного позову, вважає його безпідставним.

В ході розгляду справи суд першої інстанції в якості другого відповідача за зустрічною позовною заявою Приватного підприємства „Фірма „Оксі-Юг-Строй” до Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі залучив Приватне підприємство „Фірма „Тектоніка”.                    

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 29.11.2006 у справі № 20-8/140-3/230-9/201 позов задоволено частково.

Розірвано договір № 62 від 01.08.2005, укладений між Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі та Приватним підприємством "Фірма "Оксі-Юг-Строй".

З Приватного підприємства "Фірма "Оксі-Юг-Строй" на користь Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі стягнуто 28934,20грн., з яких передплата в розмірі 15580,4грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо будівництва об'єкту в розмірі 12847,6грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 454,28грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 51,92грн.

Суд першої інстанції зобов'язав Приватне підприємство "Фірма "Оксі-Юг-Строй" повернути позивачеві проектну та технічну документацію по об'єкту: розділи ОВ, ВК, ЄО, ПС, ПОС робочого проекту з будівництва Храму Христа Спасителя по вул. Крейзера в місті Севастополі, сертифікати, які підтверджують проектну марку камня-ракушечника; акти випробувань монолітного бетону в конструкціях ; акти на скриті роботи.

В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство "Фірма "Оксі-Юг-Строй" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати як постановлене при неповному з'ясуванні обставин яки мають значення для справи. Також відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції невідповідають обставинам справи. Детальніше доводи викладені у апеляційній скарзі.

У судовому засіданні позивач просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним і обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

01 серпня 2005 року між Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі (Замовник) та Приватним підприємством “Фірма “Оксі-Юг-Строй” (Підрядник) був укладений договір підряду № 62 (далі Договір), згідно якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати на свій ризик власними та долученими силами стіни та перекриття на об'єкті „Храм Христа Спасителя” по вул. Крейзера в місті Севастополі.  

Сторони у пункті 1.2 Договору визначили, що він складений на підставі погодженої проектно-кошторисної документації, яка представлена Замовником.

Вартість підрядних робіт встановлена сторонами у пункті  2.1  та складає 217125,0 грн., в тому числі 36187,5 грн. –податок на додану вартість. У пункті 2.3 Договору сторони визначили можливість та порядок зміни вартості робіт.

Згідно умов Договору (п.2.2) порядок сплати визначений сторонами таким чином:

-          протягом 10 банківських днів після укладення Договору Замовник перераховує на рахунок Підрядника аванс в розмірі 52% від договірної ціни, що складає 112500,0 грн.

-          подальші розрахунки за Договором проводяться Замовником щомісячно за результатами виконаних робіт не пізніше 10 банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт на підставі рахунків, які виставляються Підрядником.

У розділі 3 Договору сторони передбачили строк виконання робіт та дії Договору: термін будівництва складає 3 місяці та починається через 10 днів після надання Замовником проектно-кошторисної документації на об'єкт за умови перерахування авансу у відповідності з пунктом 2.2.1 Договору.

У розділі 4 Договору сторони передбачили, що Замовник забезпечує Підрядника затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією. Здача-прийом виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 10 робочих днів з моменту письмового повідомлення Замовника по предмету Договору до прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом роботи за Договором не виконав, перераховані кошти освоїв не в повному обсязі. Крім того, з вини його працівників на будівництві сталася пожежа, наслідком якої стало знищення системи зовнішнього електропостачання, поновлення якої спричинило позивачеві збитки в розмірі 15238,8 грн.

Наведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду за поновленням порушених прав, стягненням авансу, збитків та штрафних санкцій, які нараховані ним за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй”  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003,  пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України,  Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при розгляді спору господарський суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Згідно пункту 3.3 Договору строк будівництва встановлений сторонами протягом трьох місяців та починається через 10 днів після надання Замовником проектно-кошторисної документації на об'єкт за умови перерахування авансу у відповідності з пунктом 2.2.1 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував відповідачу 08.08.2005 - 2500,0 грн., 23.08.2005 – 110000,0 грн. та 13.09.2005 –50000,0 грн.

Таким чином, аванс в розмірі 112500,0 грн. був перерахований Підряднику тільки 23.08.2005.

Сторони не мають належних доказів передачі Замовником Підряднику проектно-кошторисної документації, однак в суді першої інстанції Підрядник підтвердив факт отримання від Замовника документації.

Крім того, до матеріалів справи долучені документи, які певним чином підтверджують наявність у Підрядника проектно-кошторисної документації ще у серпні 2005 року: дефектний акт від 19.08.2005 (а.с. 39 т.1); копія листа 19 робочого проекту (а.с. 60, т. 1) та інші.

Відповідач підтвердив наявність у нього робочого проекту (розділи ОВ, ВК, ЄО, ПС, ПОС), документів, які підтверджують проектну марку камня-ракушечника (відповідні сертифікати); документів випробувань монолітного бетону в конструкціях (акти); журналу комплексних робіт; актів на скриті роботи; журналу виконання робіт.

Таким чином, не передбачається можливим встановити точну дату початку будівництва.

На підставі наведеного, керуючись наявністю доказів здійснення Приватним підприємством „Фірма “Оксі-Юг-Строй” будівельних робіт у вересні та жовтні 2005 року, суд першої інстанції відрахував строк будівництва після закінчення 10-денного строку з моменту перерахування авансу (23.08.2005), тобто з 03.09.2005.

Термін будівництва встановлений сторонами –3 місяці, фактично даний строк закінчився 03.12.2005. Матеріалами справи встановлено, що на момент розгляду справи Підрядником будівельні роботи в повному обсязі не були виконані, здача об'єкту будівництва в порядку, який передбачений пунктом 4.2 Договору не здійснена.

Відповідно до статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач за первісним позовом –Приватне підприємство „Фірма „Оксі-Юг-Строй” –не надало суду належних доказів продовження терміну будівництва об'єкту або підстав для іншого його відрахування.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно частини 2 статті 849 та частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 002/3 від 14.03.2006 Релігійна громада Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі звернулася до Приватного підприємства „Фірма „Оксі-Юг-Строй” із заявою про розірвання договору.

Приватне підприємство „Фірма „Оксі-Юг-Строй” згоди на розірвання Договору не надало.

Судовою колегією не можуть бути прийняті доводи відповідача про те, що прострочення виконання ним строків будівельних робіт сталося у зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язання щодо забезпечення будівництва водопостачанням з тих підстав, що пунктом 5.2 Договору Замовник зобов'язався забезпечити Підрядника технічними умовами на забезпечення будівельного майданчику електроенергією та водопостачанням.

До матеріалів справи Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі наданий лист Державного комунального підприємства „Севміськводоканал” за № 5/8-7060 від 24.09.2004 (а.с. 106 т. 1), яким визначені технічні умови з водопостачання.

Доводи відповідача стосовно відмови позивача укласти окремий договір на підведення до будівельного майданчику  водопровідних труб та забезпечення об'єкту водопостачанням також не можуть бути прийняті судом з тих підстав, що Приватним підприємством  “Фірма “Оксі-Юг-Строй” не надано доказів належного звернення до Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі із пропозицією укласти відповідний договір, а здійснення саме цих робіт в межах Договору підряду № 62 від 01.08.2005 не передбачено.

Доводи приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй” щодо неможливості продовження будівництва в зв'язку із відмовою оплати додаткових фактичних робіт не можуть бути визнані судом як докази прострочення виконання зобов'язання з боку Замовника будівництва з тих підстав, що відповідачем не дотриманий передбачений Договором № 62 від 01.08.2005 порядок зміни вартості робіт, тому сплата збільшеної вартості будівництва не є обов'язком Замовника.

Судова колегія погоджується з висновками  суду першої інстанції про те, що порушення терміну будівництва є істотним порушенням умов Договору, тому вимоги Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі в  частині розірвання договору вважає такими, що підлягають задоволенню.

Також, судова колегія визнає вимогу Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі в частині стягнення передплати в розмірі 15580,4 грн. такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно  з пунктом 7.4 Договору у випадку дострокового розірвання Договору Підрядник повертає Замовнику суму внесеного Замовником платежу за Договором, яка залишилася, протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту звірки взаємних розрахунків. До матеріалів справи позивачем наданий акт  звірки розрахунків станом на 27.02.2006, відповідно до якого передплата фактично складає 15580,4 грн. (а.с. 13 т.1).

Таким чином, вимога позивача в цій частині визнається судом  правомірною.

Судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимогу Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі щодо стягнення з Приватного підпрємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй” пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором в розмірі 29379,4 грн. визнав такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статтей 546,  549,  пункту 3 статті 611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.1 Договору № 62 від 01.08.2005 Підрядник за недотримання строків будівництва з його вини сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день порушення строків виконання.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що з наданих сторонами доказів встановити точний строк закінчення робіт за договором є неможливим. Таким чином, господарський суд першої інстанції правильно відрахував цей строк з 03.12.2005.

Сторонами не погоджений графік виконання робіт, порушення якого було б підставою для нарахування пені поетапно, тому суд першої інстанції, керуючись статтею 250 Господарського кодексу України, правомірно стягнув з відповідача на користь Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі 12847,6 грн. виходячи з розрахунку: 0,1%  від вартості невиконаних робіт (217125,0-146919,6=70205,4) за 183 дні прострочення (70205,4*0,1%*183=12847,6)

Розглянувши вимоги Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі щодо стягнення з Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй” 15238,8 грн. як відшкодування шкоди, яка заподіяна діями відповідача, та нарахованих на неї санкцій у вигляді пені в розмірі 3200,4 грн. та штрафу на суму 1066,72 грн., судова колегія вважає їх такими, що не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення будівельного майданчику електропостачанням позивач уклав із відповідачем договір № 51 від 21.04.2005 та сплатив йому за виконані роботи 15238,8 грн.

11.02.2006 на будівельному майданчику з вини працівників Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй” сталася пожежа, в якій пошкоджено майно Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі, у тому числі силовий кабель ТП-89 та електрощит.

Відповідачем на адресу позивача надіслано лист за № 119 від 15.02.2006, в якому приватне підприємство “Фірма “Оксі-Юг-Строй” визнало вину за спричинену шкоду та зобов'язалося поновити майно, вирішити питання про допуск електроустановки до експлуатації, здійснити необхідні виміри за рахунок власних коштів до 25.03.2006.

Позивач вважає, що роботи відповідачем не здійснені, тому з нього підлягає стягненню вартість пошкодженого майна 15238,8 грн. Крім того, позивач нараховує відповідачеві відповідно до статті 231 Господарського кодексу України пеню за прострочення  виконання зобов'язання у розмірі 3200,4 грн. та штраф за порушення строків понад 30 днів.

Цивільним кодексом України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.   

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди, позивач не надав господарському суду належних доказів того, що пошкоджене майно реально коштувало саме 15238,8 грн., або що на виконання робіт, необхідних для його відновлення, потрібна саме ця сума. Будь-які роботи з ремонту електрообладнання та  усунення наслідків пожежі позивачем не здійснювалися. Вимоги щодо полагодження пошкоджених речей та спонукання виконати зобов'язання, які визначені у листі № 119 від 15.02.2006, Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі не заявлялися.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що раз позивачем не були надані докази спричинення йому шкоди у розмірі 15238,8 грн., тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Нарахована на дану суму пеня та штраф також не підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно зі  статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем правочин щодо забезпечення виконання даного зобов'язання у вигляді пені в письмовій формі не укладався, тому нарахування неустойки у даному випадку не відповідає вимогам чинного законодавства.  

Судова колегія вважає застосування позивачем статті 231 Господарського кодексу України неправомірним з тих підстав, що позивач не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Розглянувши вимоги позивача щодо повернення йому проектно-кошторисної та технічної документації, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вони підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4.1 Договору підряду № 62 від 01.08.2005 Замовник забезпечує Підрядника затвердженою у встановленому порядку проектною документацією. Матеріалами справи та поясненнями сторін, в тому числі представника відповідача, підтверджується наявність у відповідача певної документації

Розірвання судом даного Договору є підставою для повернення проектно-кошторисної документації Замовнику.

Акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації в межах Договору № 62 від 01.08.2005 сторонами не укладався, тому вимоги позивача господарський суд визнав в тій частині, в якій вони визнані відповідачем.

В свою чергу Приватне підприємство “Фірма “Оксі-Юг-Строй” у зустрічному позові визначає, що Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі порушені його права як Підрядника за визначеним вище Договором, тому просить зобов'язати її підписати акти виконаних робіт за лютий та березень 2006 року, стягнути заборгованість, яка виникла за цими актами з урахуванням пені за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Дані вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Саттями 526, 527 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.  Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

За несвоєчасне перерахування авансу Приватне підприємство “Фірма “Оксі-Юг-Строй” просить стягнути з Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі пеню в розмірі 605,0 грн.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строків перерахування платежів за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно зі статтєю 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з Договору між позивачем та відповідачем правочин щодо забезпечення виконання даного зобов'язання (порушення строків сплати авансових платежів) у вигляді пені в письмовій формі не укладався, тому нарахування неустойки у даному випадку не відповідає вимогам чинного законодавства.  

Судова колегія погоджується також з тими висновками господарського суду першої інстанції, що вимоги позивача за зустрічним позовом щодо спонукання прийняти виконані у лютому, березні 2006 року роботи на суму 11794,8 грн. та стягнути їх вартість з відповідача з урахуванням пені не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачем, крім саме актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3, не надано суду доказів того, що протягом лютого, березня 2006 року ним на об'єкті будівництва були здійснені певні роботи.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів своєчасного направлення ним на адресу відповідача за зустрічним позовом актів виконаних робіт, або прийняття заходів, встановлених статтею 853 Цивільного кодексу України.

Не можуть бути прийняті судом пояснення Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй”, що дані роботи є додатковими, необхідність яких виникла у наслідок змін у проектній документації та визначення додаткових обсягів робіт з тих підстав, що пунктом 2.3 Договору передбачений порядок погодження та зміни вартості робіт в даному випадку.

Частиною 3,4 статті 877 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Таким чином, порушення Приватним підприємством “Фірма “Оксі-Юг-Строй” даних вимог Цивільного кодексу України та Договору № 62 від 01.08.2005 є підставою для відмови йому у позові в цій частині.

Суд також правомірно відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення пені в розмірі 648,0 грн. на підставі норм статтей 546, 547 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.

Судова колегія дійшла висновку, що враховуючи те, що між Приватним підприємством “Фірма “Оксі-Юг-Строй” та Приватним підприємством “Фірма “Тектоніка” відсутні договірні відносини щодо будівництва та охорони об'єкту  „Храм Христа Спасителя по вул. Крейзера в місті Севастополі”, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову Приватного підприємства “Фірма “Оксі-Юг-Строй” в частині стягнення заборгованості за договором.

Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Севастополя  ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

                    Керуючись статею 101, частиною 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Оксі-Юг-Строй" залишити без задоволення.

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 29.11.2006 у справі № 20-8/140-3/230-9/201 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Н.П. Горошко

                                                                                О.А. Щепанська