Рішення

від 29.11.2006 по справі 20-8/140-3/230-9/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/140-3/230-9/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"29" листопада 2006 р. справа № 20-8/140-3/230-9/201

За позовом Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі (99028, місто Севастополь, вул. Єфремова, 22-4)

до відповідача: Приватного підприємства “Фірма “Окси-Юг-Строй” (99014, місто Севастополь, вул. Корчагіна, 54-39)

про розірвання договору та стягнення заборгованості,

за зустрічним позовом Приватного підприємства “Фірма “Окси-Юг-Строй” (99014,                                     м. Севастополь, вул. Корчагіна, 54-39)

до Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі (99028, місто Севастополь, вул. Єфремова, 22-4)

Приватного підприємства „Фірма „Тектоніка”

                    (99007, м. Севастополь, вул. М.Музики,64,кв.54)

про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 21214,35 грн.

суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача –Моніна І. А., довіреність б/н від 01.07.2006;

відповідача (ПП Фірма “Оксі-Юг-Строй”) –Заварина Л. В., довіреність  № 127 від 08.06.2006;

Заварин А. В., довіреність № 127 від 08.06.2006;

відповідача за зустрічним позовом (ПП “Фірма “Тектоніка”) –не з'явився.

Суть спору: Релігійна громада Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства “Фірма “Окси-Юг-Строй” про розірвання договору та стягнення заборгованості.

Позивач в порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України неодноразово змінював та збільшував заявлені позовні вимоги. Остаточно на момент винесення рішення позивач просить:

-          розірвати договір № 62 від 01.08.05 між Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі та ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй”;

-          стягнути з відповідача (ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй”) на користь позивача передплату в розмірі 15580,4 грн.;

-          стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 29379,4 грн.;

-          стягнути з ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” шкоду, яка заподіяна пошкодженням майна в розмірі 15238,8 грн.;

-          стягнути з відповідача пеню за порушення строків виконання зобов'язань щодо відновлення пошкодженого майна в розмірі 3200,4 грн. та штраф за порушення строків виконання зобов'язань щодо відновлення пошкодженого майна більш ніж 30 днів в сумі 1066,72 грн.;

-          зобов'язати відповідача повернути позивачу проектну та технічну документацію по об'єкту: робочій проект – розділи ОВ, ВК, ЕО, ПС, ПОС, ГП, АР, КЖ; документи, які підтверджують проектну марку камня-ракушечника; документи випробувань монолітного бетону в конструкціях; журнал комплексних робіт; акти на скриті роботи; журнал виконання робіт.

Свої доводи позивач обґрунтовує невиконанням умов договору підряду № 62, що призвело до зриву строків будівництва Храму Христа Спасителя по вул. Крейзера. Обґрунтування та інші доводи викладені у позовній заяві, доповненнях та змінах до неї, запереченнях та поясненнях до відзиву на позов та відзиві та доповненнях на зустрічний позов.

Відповідач –ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” –позовні вимоги не визнає, вважає, що прострочення виконання виникло внаслідок прострочення позивача, яке виразилося у несвоєчасному перерахуванні йому грошових коштів за договором, відсутності водозабезпечення будівництва з боку позивача, відмови позивача сплатити додаткові витрати та неможливості виконати певні роботи в зимовий період без істотного порушення технологічних процесів. Крім того, порушення строків будівництва відповідач пов'язує з помилками у проектно-кошторисній документації та невідповідністю кошторису проектній документації. Обґрунтування та інші доводи викладені у відзиві на позов.

          При розгляді спору по суті Приватне підприємство „Фірма „Окси-Юг-Строй” звернулося до господарського суду міста Севастополя із зустрічною позовною заявою до Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі з позовом про стягнення 21214,35 грн. за договором підряду. Зустрічні позовні вимоги також змінювалися та уточнювалися заявником протягом розгляду спору. Остаточні вимоги мають вигляд:

-          стягнути з відповідача - Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі –додаткові витрати за договором підряду № 62 від 01.08.2005 в розмірі 18994,8 грн. та пеню в розмірі 2313,2 грн.

-          зобов'язати відповідача - Релігійну громаду Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі –підписати акти виконаних робіт форми КБ-2в за лютий та березень 2006 року.

Ухвалою від 30.07.2006 до участі у справі в якості другого відповідача за зустрічною позовною заявою ПП „Фірма „Окси-Юг-Строй” до Релігійної громади Євангельське-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі залучено Приватне підприємство „Фірма „Тектоніка”.

Відповідач (ПП “Фірма “Тектоніка”) вимоги ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” не визнає, вказує, що посилання позивача за зустрічним позовом про невідповідність кошторису проектній документації не відповідає дійсності, вважає, що відсутність у кошторисній документації окремих витрат може бути врегульована у відповідності з договором № 62 шляхом укладення додаткових угод, що сторонами виконано не було. Обґрунтування цих доводів та інші заперечення викладені у відзиві на позов (а.с.33-35 т.2).

Згідно ст. ст.  20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України  сторонам  були роз'яснені їх процесуальні  права та обов'язки.  

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Строк розгляду справи продовжувався головою суду.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 16 листопада по 24 листопада             2006 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 серпня 2005 року між Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі (Замовник) та ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” (Підрядник) був укладений договір підряду № 62 (далі –Договір), згідно якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати на свій ризик власними та долученими силами стіни та перекриття на об'єкті „Храм Христа Спасителя по вул. Крейзера в місті Севастополі”.  

Сторони у пункті 1.2 Договору визначили, що він складений на підставі погодженої проектно-кошторисної документації, яка представлена Замовником.

Вартість підрядних робіт встановлена сторонами у пункті  2.1  та складає 217125,0 грн., в тому числі 36187,5 грн. –податок на додану вартість. У пункті 2.3 Договору сторони визначили можливість та порядок зміни вартості робіт.

Згідно умов Договору (п.2.2) порядок сплати визначений сторонами таким чином:

-          протягом 10 банківських днів після укладення Договору Замовник перераховує на рахунок Підрядника аванс в розмірі 52% від договірної ціни, що складає 112500,0 грн.

-          подальші розрахунки за Договором проводяться Замовником щомісячно за результатами виконаних робіт не пізніше 10 банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт на підставі рахунків, які виставляються Підрядником.

У розділі 3 Договору сторони передбачили строк виконання робіт та дії Договору: термін будівництва складає 3 місяці та починається через 10 днів після надання Замовником проектно-кошторисної документації на об'єкт за умови перерахування авансу у відповідності з пунктом 2.2.1 Договору.

У розділі 4 Договору сторони передбачили, що Замовник забезпечує Підрядника затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією. Здача-прийом виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 10 робочих днів з моменту письмового повідомлення Замовника про предмету Договору до приймання.

Відповідач за первісним позовом роботи за Договором не виконав, перераховані кошти освоїв не в повному обсязі. Крім того, з вини його працівників на будівництві сталася пожежа, наслідком якої стало знищення системи зовнішнього електропостачання, поновлення якої спричинило позивачеві збитки в розмірі 15238,8 грн.

Вищевикладене і стало підставою для звернення позивача до суду за поновленням порушених прав, стягненням авансу, збитків та штрафних санкцій, які нараховані ним за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Дослідивши доводи сторін та надані ними докази, суд вважає позовні вимоги Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі такими, що підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають  з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03,  пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України,  Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Згідно пункту 3.3 Договору строк будівництва встановлений сторонами протягом трьох місяців та починається через 10 днів після надання Замовником проектно-кошторисної документації на об'єкт за умови перерахування авансу у відповідності з пунктом 2.2.1 Договору.

З наданих суду документів вбачається, що позивач перерахував відповідачу 08 серпня 2005 року 2500,0 грн., 23 серпня 2005 року –110000,0 грн. та 13 вересня 2005 року –   50000,0 грн. Таким чином, аванс в розмірі 112500,0 грн. був перерахований Підряднику тільки 23 серпня 2005 року.

Сторони не мають належних доказів передачі Замовником Підряднику проектно-кошторисної документації, однак в суді Підрядник підтвердив факт отримання від Замовника документації. Крім того, до матеріалів справи долучені документи, які певним чином підтверджують наявність у Підрядника проектно-кошторисної документації ще у серпні 2005 року: дефектный акт від 19.08.2005 (а.с. 39 т.1), копія листа 19 робочого проекту (а.с. 60, т. 1) та т.ін. У судовому засіданні 24 листопада 2006 року представник відповідач підтвердив наявність у нього робочого проекту (розділи ОВ, ВК, ЄО, ПС, ПОС), документів, які підтверджують проектну марку камня-ракушечника (відповідні сертифікати); документів випробувань монолітного бетону в конструкціях (акти); журналу комплексних робіт; актів на скриті роботи; журналу виконання робіт, та пояснив, що повернення Замовнику журналу комплексних робіт та журналу  виконання робіт непередбачено будь-яким чинним нормативним актом, так як ці документи складаються саме відповідачем та підлягають залишенню у нього.

Таким чином, встановити точну дату початку будівництва не передбачається можливим.

Однак, на підставі вищевикладеного, керуючись наявністю доказів здійснення         ПП „Фірма “Окси-Юг-Строй” будівельних робіт у вересні та жовтні 2005 року, суд вважає можливим відраховувати строк будівництва після закінчення 10-денного строку з моменту перерахування авансу (23.08.2005), тобто з 03 вересня 2005 року.

Термін будівництва встановлений сторонами –3 місяці, фактично даний строк закінчився 03 грудня 2005 року. На момент розгляду спору по суті Підрядником будівельні роботи в повному обсязі не виконані, здача об'єкту будівництва в порядку, який передбачений пунктом 4.2 Договору не здійснена.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач за первісним позовом –ПП „Фірма „Окси-Юг-Строй” –не надав суду належних доказів продовження терміну будівництва об'єкту або підстав для іншого його відрахування.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно частини 2 статті 849 та частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Листом № 002/3 від 14.03.2006 Релігійна громада Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі звернулася до ПП „Фірма „Окси-Юг-Строй” із заявою про розірвання договору. ПП „Фірма „Окси-Юг-Строй” згоди на розірвання Договору за згодою сторін не надало.

Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача, що прострочення виконання ним строків будівельних робіт сталося в зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язання щодо забезпечення будівництва водопостачанням з тих підстав, що пунктом 5.2 Договору Замовник зобов'язувався забезпечити Підрядника технічними умовами на забезпечення будівельного майданчику електроенергією та водопостачанням. До матеріалів справи Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі наданий лист ДКП „Севміськводоканал” № 5/8-7060 від 24.09.2004 (а.с. 106 т. 1), яким визначені технічні умови з водопостачання. Доводи відповідача стосовно відмови позивача укласти окремий договір на підведення до будівельного майданчику  водопровідних труб та забезпечення об'єкту водопостачанням не можуть бути прийняті судом з тих підстав, що  ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” не надала доказів належного звернення до Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі із пропозицією укласти відповідний договір, а здійснення саме цих робіт в межах Договору підряду № 62 від 01.08.2005 не передбачено.

Доводи ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” щодо неможливості продовження будівництва в зв'язку із відмовою оплати додаткових фактичних робіт не можуть бути визнані судом як докази прострочення виконання зобов'язання з боку Замовника будівництва з тих підстав, що відповідачем не дотриманий передбачений Договором № 62 від 01.08.2005 порядок зміни вартості робіт, тому сплата збільшеної вартості будівництва не є обов'язком Замовника.

Суд вважає, що порушення терміну будівництва є істотним порушенням умов Договору, тому вважає вимоги Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі в  частині розірвання договору такими, що підлягають задоволенню.

Вимога Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі в частині стягнення передплати в розмірі 15580,4 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.  Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно пункту 7.4 Договору у випадку дострокового розірвання Договору Підрядник повертає Замовнику суму внесеного Замовником платежу за Договором, яка залишилася, протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акти звірки взаємних розрахунків. До матеріалів справи позивачем наданий акту  звірки розрахунків станом на 27 лютого 2006 року, згідно якого передплата фактично складає 15580,4 грн. (а.с. 13 т.1).

Таким чином, вимога позивача в цієї частині визнається судом правомірною.

Вимогу Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі щодо стягнення з ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором в розмірі 29379,4 грн. суд визнає такою, що  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 7.1 Договору № 62 від 01.08.2005 Підрядник за недотримання строків будівництва з його вини сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день порушення строків виконання.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно наданих сторонами доказів встановити точний строк закінчення робіт за договором є неможливим. Як вказано вище, суд вважає можливим відраховувати цей строк з 03 грудня 2005 року. Сторонами не погоджений графік виконання робіт, порушення якого було б підставою для нарахування пені поетапно, тому суд, керуючись ст. 250 Господарського кодексу України, стягує з відповідача на користь Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі 12847,6 грн. виходячи з розрахунку: 0,1%  від вартості невиконаних робіт (217125,0-146919,6=70205,4) за 183 дні прострочення (70205,4*0,1%*183=12847,6)

Розглянувши вимоги Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі про стягнення з ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” 15238,8 грн. як відшкодування шкоди, яка заподіяна діями відповідача, та нарахованих на неї санкцій у вигляді пені в розмірі 3200,4 грн. та штрафу на суму 1066,72 грн., суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Позовні вимоги Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі в цієї частині ґрунтуються на наступному.

З метою забезпечення будівельного майданчику електропостачанням позивач уклав із відповідачем договір № 51 від 21.04.2005 та сплатив йому за виконані роботи 15238,8 грн.

11 лютого 2006 року на будівельному майданчику з вини працівників ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” сталася пожежа, в якій пошкоджено майно Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі, в т.ч. силовий кабель ТП-89, електрощит. Відповідачем на адресу позивача надіслано лист № 119 від 15.02.2006, в якому ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” визнає вину за спричинену шкоду та зобов'язується поновити майно, вирішити питання про допуск електроустановки до експлуатації, здійснити необхідні виміри за рахунок власних коштів до 25 березня 2006 року.

Позивач вважає, що роботи відповідачем не здійснені, тому з нього підлягає стягненню вартість пошкодженого майна 15238,8 грн. Крім того, позивач нараховує відповідачеві у відповідності до статті 231 Господарського кодексу України пеню за прострочення  виконання зобов'язання у розмірі 3200,4 грн. та штраф за порушення строків понад 30 днів.

Цивільним кодексом України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті  1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.   

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Визначаючи розмір заподіяної йому шкоди, позивач не надав суду належних доказів того, що пошкоджене майно реально коштувало саме 15238,8 грн., або що на виконання робіт, необхідних для його відновлення, потрібна саме ця сума. Будь-які роботи з ремонту електрообладнання та  усунення наслідків пожежі позивачем не здійснювалися. Вимоги щодо полагодження пошкоджених речей та спонукання виконати зобов'язання, які визначені у листі № № 119 від 15.02.2006, Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі не заявлялися.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не надані докази спричинення йому шкоди у розмірі 15238,8 грн., тому вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Нараховані на дану суму пеня та штраф також не підлягають задоволенню. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем правочин щодо забезпечення виконання даного зобов'язання у вигляді пені в письмовій формі не укладався, тому нарахування неустойки у даному випадку не відповідає вимогам чинного законодавства.  

Що стосується застосування позивачем статті 231 Господарського кодексу України, суд вважає цю дію неправомірною з тих підстав, що позивач не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Розглянувши вимоги позивача щодо повернення йому проектно-кошторисної та технічної документації, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно пункту 4.1 Договору підряду № 62 від 01.08.2005 Замовник забезпечує Підрядника затвердженою у встановленому порядку проектною документацією. Матеріалами справи та поясненнями сторін, в тому числі представника відповідача, підтверджується наявність у відповідача певної документації

Розірвання судом даного Договору є підставою для повернення проектно-кошторисної документації Замовнику.

Акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації в межах Договору № 62 від 01.08.2005 сторонами не укладався, тому вимоги позивача суд визнає в тій частині, в якій вони визнані відповідачем у судовому засіданні 24.11.2006: суд зобов'язує ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” повернути Релігійній громаді Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі розділи ОВ, ВК, ЄО, ПС, ПОС робочого проекту з будівництва Храму Христа Спасителя по вул. Крейзера в місті Севастополі, сертифікати, які підтверджують проектну марку камня-ракушечника; акти випробувань монолітного бетону в конструкціях ; акти на скриті роботи.

Таким чином, позовні вимоги Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі визнані судом такими, що підлягають задоволенню частково.

В свою чергу ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” у зустрічному позові визначає, що Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі порушені його права як Підрядника за визначеним вище Договором, тому просить зобов'язати її підписати акти виконаних робіт за лютий та березень 2006 року, стягнути заборгованість, яка виникла за цими актами з урахуванням пені за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Дані вимоги визнані судом такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ст. 526, 527 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.  Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

За несвоєчасне перерахування авансу ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” просить стягнути з Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі пеню в розмірі 605,0 грн.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строків перерахування платежів за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, засоваю, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З Договору вбачається, що між позивачем та відповідачем правочин щодо забезпечення виконання даного зобов'язання (порушення строків сплати авансових платежів) у вигляді пені в письмовій формі не укладався, тому нарахування неустойки у даному випадку не відповідає вимогам чинного законодавства.  

Вимоги позивача за зустрічним позовом щодо спонукання прийняти виконані у лютому, березні 2006 року роботи на суму 11794,8 грн. та стягнути їх вартість з відповідача з урахуванням пені суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

По-перше, позивачем, крім саме актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3, не надані суду докази того, що протягом лютого, березня 2006 року ним на об'єкті будівництва були здійснені певні роботи. Крім того, позивачем за зустрічним позовом не надані суду докази виконання пункту 2.2.2 Договору, а саме докази своєчасного направлення ним на адресу відповідача за зустрічним позовом актів виконаних робіт, або прийняття заходів, встановлених статтею 853 Цивільного кодексу України.

Пояснення ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй”, що дані роботи є додатковими, необхідність яких виникла у наслідок змін у проектній документації та визначення додаткових обсягів робіт не можуть бути визнані судом з тих підстав, що пунктом 2.3 Договору передбачений порядок погодження та зміни вартості робіт в даному випадку.

У відповідності до вимог частин 3,4 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Порушення ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” даних вимог Цивільного кодексу України та Договору № 62 від 01.08.2005 є підставою для відмови йому у позові в цієї частині.

Вимоги ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” щодо стягнення з Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі 7200,0 грн. за усною угодою між сторонами на охорону об'єкта також визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Статтею 208 Цивільного кодексу встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Таким чином, угода між позивачем та відповідачем  як юридичними особами з будь-яких підстав повинна бути укладена у письмовій формі. При цьому, угода на надання послуг з охорони об'єкта не є угодою, яка повністю виконується сторонами в момент її вчинення.

Враховуючи, що сторонами не додержана письмова форма правочину, усно такий правочин вчинений бути не може, відповідач заперечує проти вчинення даного правочину, позивачем не надано суду жодного доказу укладення сторонами договору у письмовій формі, суд вважає вимоги ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” такими, що не підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення пені в розмірі 648,0 грн. суд відмовляє на підставі норм статей 546, 547 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 7  статті 84 Господарського процесуального кодексу України якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішення вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.

Враховуючи, що між ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” та ПП “Фірма “Тектоніка” відсутні договірні відносини щодо будівництва та охорони об'єкту  „Храм Христа Спасителя по вул. Крейзера в місті Севастополі”, суд вважає, що немає підстав для задоволення позову ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” про стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача за первісним позовом  витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Розірвати договір № 62 від 01.08.05 між Релігійною громадою Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі та ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй”.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Фірма “Окси-Юг-Строй” (99014, місто Севастополь, вул. Корчагіна, 54-39, код ЄДРПОУ 31968416, р/р 26001035730001 в СФ АКИБ “Укрсіббанк” м. Севастополя, МФО 384588)  на користь Релігійної громади Євангельсько-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі (99028, місто Севастополь, вул. Єфремова, 22-4, код ЄДРПОУ 24493651, р/р № 260053359/980, № 26005733/980/840 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504)  28934,20 грн., з яких передплата в розмірі 15580,4 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо будівництва об'єкту в розмірі 12847,6 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 454,28 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 51,92 грн.

        Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов'язати Приватне підприємство “Фірма “Окси-Юг-Строй” (99014, місто Севастополь, вул. Корчагіна, 54-39, код ЄДРПОУ 31968416, р/р 26001035730001 в СФ АКИБ “Укрсіббанк” м. Севастополя, МФО 384588) повернути позивачеві проектну та технічну документацію по об'єкту: розділи ОВ, ВК, ЄО, ПС, ПОС робочого проекту з будівництва Храму Христа Спасителя по вул. Крейзера в місті Севастополі, сертифікати, які підтверджують проектну марку камня-ракушечника; акти випробувань монолітного бетону в конструкціях ; акти на скриті роботи.

4. В іншій частині позову відмовити

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                                  С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 04.12.2006

Розсилка:  

ПП “Фірма “Окси-Юг-Строй” (99014,  м. Севастополь, вул. Корчагіна, 54-39)

Релігійної громади Євангельське-Лютеранського віросповідання в місті Севастополі (99028, місто Севастополь, вул. Єфремова, 22-4)

ПП „Фірма „Тектоніка”           (99007, м. Севастополь, вул. М.Музики,64,кв.54)