Постанова

від 09.06.2009 по справі 11/28-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/28-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" червня 2009 р.                                                          Справа №  11/28-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Пасічник С.С.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                    Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Покотила В.М. - представника за довіреністю від 06.01.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Жмеринська зернова компанія", с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "31" березня 2009 р. у справі № 11/28-09 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Гарман-Агро", м.Одеса  

до Фермерського господарства "Жмеринська зернова компанія", с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області

про стягнення 90594,35 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 31.05.2009р.),  

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 31.03.2009р. у справі №11/28-09 позов Приватного підприємства "Гарман-Агро" до Фермерського господарства "Жмеринська зернова компанія" задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 26059,42 грн. попередньої оплати, 25400,20 грн. пені, 26059,42 грн. штрафу, 775,18 грн. витрат з державного мита та 69,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення пені в сумі 13075,31 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення з нього на користь позивача пені в сумі 25400,20 грн. та штрафу в сумі 26059,42 грн. й прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального й процесуального права, про що, на його думку, свідчить те, що суд всупереч ст.32 ГПК України прийняв як належний доказ договір №26/02 від 26.02.2008р., хоча перша сторінка цього договору не підписана сторонами та не скріплена їх печатками, а другий примірник договору відсутній у               ФГ  "Жмеринська зернова компанія", що свідчить про непогодження останніми умов договору про ціну та дату поставки товару, що не узгоджується з приписами ст.ст.207,208 ЦК України та ст.ст.180,181 ГК України, й як наслідок, виключає можливість нарахування штрафних санкцій.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 28.05.2009р. (а.с.112-113) та його представник в судовому засіданні заперечив проти її доводів та вимог, посилаючись на укладення сторонами договору у двох оригінальних примірниках по одному для кожної сторони, про що зазначено в п.9.1 договору, які підписані та скріплені печатками сторін, проте свій примірник договору відповідач не представив, адже тоді його заперечення не мали б під собою підґрунтя; норми цивільного законодавства не передбачають положення про обов'язковість скріплення печатками та підписами уповноважених осіб кожної сторінки договору; сторони дотримали при укладенні договору №26/02 від 26.02.2008р., що складений у формі єдиного документу, ст.180, ст.181 ГК України, оскільки були погоджені його предмет, ціна та строк дії, а також приписи ст.627 ЦК України про свободу договору, а тому суд обґрунтовано з дотриманням ст.34 ГПК України прийняв вказаний договір як належний доказ у справі; до того ж відповідач у відзиві на позов від 30.03.2009р. визнав договірне зобов'язання поставити товар саме у строк до 01.08.2008р.

Скаржник своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. (а.с.114-117), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів зазначає наступне.

26.02.2008р. між Фермерським господарством "Жмеринська зернова компанія" (Продавець) та  Приватним підприємством "Гарман-Агро" (Покупець) було укладено договір №26/02 купівлі-продажу, відповідно до п.1.1, п.2.1, п.3.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - ріпак ГОСТ 10583-76 по ціні  1840 грн. за 1 тону (з ПДВ) в кількості 135 т 869 кг на загальну суму 250000 грн. в строк до 01.08.2008р. (а.с.9).

Згідно п.3.2, п.4.1 договору розрахунок здійснюється у вигляді попередньої оплати шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника й датою поставки сторони вважають дату товарної накладної про передачу товару.

Згідно ст.655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно ст.ст. 207, 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між юридичними особами, й такими вважаються правочини, якщо їх зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони тощо й правочини мають підписуватися уповноваженими особами останніх та скріплені печатками.

Стаття 180 ГК України визначає, що господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проаналізувавши договір №26/02 від 26.02.2008р. в сукупності за наведеними приписами матеріального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що останній є договором купівлі-продажу, підписаний представниками сторін  та скріплений їх печатками й містить притаманні для цього виду договорів умови: предмет (ріпак) й ціну (1840 грн. за 1 тону на загальну суму 250000 грн.), а також вказаним договором погоджено строк передачі ріпаку - до 01.08.2008р. й строк дії договору - з моменту підписання до повного виконання (пункти 1.1, 2.1, 3.1, 9.4), а тому посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо неукладення договору є помилковими.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, виконуючи зобов'язання за договором №26/02 від 26.02.2008р., ПП "Гарман-Агро" 27.02.2008р. перерахував             ФГ "Жмеринська зернова компанія" згідно виставленого останнім рахунку-фактури №14 від 25.02.2008р. - 250000,00 грн. попередньої оплати (рахунок-фактура №14, банківська виписка від 27.02.2008р., а.с.10-12).

Відповідач, в свою чергу, виконав зобов'язання частково, передавши позивачу ріпак на загальну суму 203668,77 грн., що підтверджується накладними №101 від 12.08.2008р., №106 від 29.08.2008р., а також передав за погодженням з позивачем в рахунок розрахунків ячмінь за накладною №48 від 09.09.2008р. на суму 20271,81 грн., а всього на суму 223940,58 грн. (а.с.13,94).

Таким чином, відповідач не передав позивачу за зобов'язаннями по договору купівлі-продажу №26/02 від 26.02.2008р. товар на суму 26059,42 грн.

У відзиві на позовну заяву від 30.03.2009р., поданому в суді першої інстанції (а.с.72), ФГ "Жмеринська зернова компанія" вказувало на те, що зобов'язання за договором по передачі ріпаку не було виконано в повному обсязі й в строк до 01.08.2008р. в зв'язку з неврожаєм цієї культури через несприятливі погодні умови.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, оскільки в строк до 01.08.2008р. ріпак відповідачем не був переданий позивачу в повному обсязі ( не передано на суму 26059,42 грн.), позовні  вимоги в частині повернення 26059,42 грн. попередньої оплати є обґрунтованими.

Згідно п.6.2 договору продавець (ФГ "Жмеринська зернова компанія") несе відповідальність за порушення термінів поставки товару у вигляді штрафної неустойки в розмірі 0,5% за кожен день прострочки від вартості поставленого товару та якщо термін прострочки перевищує 3 календарних дня, крім пені, сплачує штраф в розмірі  100% вартості непоставленого (недопоставленого) товару.

Суд першої інстанції підставно з врахуванням вказаних умов пункту 6.2 договору, приписів ст.ст. 509, 525, 526, 549, 551 ЦК України й ст.ст. 193, 232 ГК України та дат переданого за накладними товару, визначив, що позивачем помилково нараховано пеню за період з 13.08.2008р. до 16.01.2009р. в сумі 38475,51 грн., тобто більшому, ніж підлягає стягненню розмірі, обґрунтовано визначивши за вказаний період пеню в сумі 25400,20 грн., а також штраф в сумі 26059,42 грн.

Проте, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір  неустойки  може  бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проаналізувавши обставини справи та враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №26/02 від 26.02.2008р. (передання товару з перерахованих 250000 грн. на суму 223940,58 грн.), причини їх невиконання в повному обсязі (неврожай через несприятливі погодні умови),  неспіврозмірність й неадекватність нарахованих санкцій, які значно перевищують основну суму боргу, суд апеляційної інстанції, користуючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України та ст.83 ГПК України, зменшує пеню до 5000 грн. та штраф до 5000 грн. й як наслідок змінює в цій частині рішення суду першої інстанції.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги, то вони з огляду на наведене в цій постанові, є надуманими, непереконливими та такими, що не є підставою для скасування оскарженого рішення.  

  Керуючись ст.ст.83,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення господарського суду Вінницької області від 31 березня 2009 року у справі № 11/28-09 змінити в частині стягнення штрафу та пені.

2. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Жмеринська зернова компанія" (с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, код 34020894) на користь Приватного підприємства "Гарман-Агро" (м.Одеса, вул.Церковна,19, код 35566221) 26059,42 грн. - суми попередньої оплати, 5000,00 грн. - пені, 5000,00 грн. - штрафу, 775,18 грн. - витрат по сплаті державного мита та 69,75 грн. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити."

3. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Жмеринська зернова компанія", с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області залишити без задоволення.

4. Вважати наказ господарського суду Вінницької області №11/28-09 від 14.04.2009р. таким, що втратив чинність.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

6. Справу №11/28-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Пасічник С.С.

 судді::

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 4 прим.:

1 – до справи,

2,3 – сторонам,

4 – в наряд.