Постанова

від 15.05.2014 по справі 50/80-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 50/80-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К. Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на ухвалу та на постанову у справі господарського судугосподарського суду м.Києва від 17.12.2013 року Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року №50/80-б м.Києва

за заявою до Приватного підприємства "Авантис" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва" про визнання банкрутом За участю представників сторін: ПАТ "Укрсоцбанк" - Злотенка К.С.; арбітражного керуючого Фесенка Є.М. - Куликова І.А.; арбітражний керуючий Фесенко Є.М.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2013 року у справі № 50/80-б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва" (02068, м. Київ, Дарницький район, вул. Урлівська, буд.8, офіс 123, ідентифікаційний код 31458110) з додатком - реєстром визнаних судом, але не погашених вимог кредиторів. Ліквідовано банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року у справі №50/80-б (Головуючий суддя - Шипко В.В., судді: Верховець А.А., Остапенко О.М.) ухвалу господарського суду м. Києва від 17.12.2013 року залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 17.12.2013 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 3 1 , ч. 11 ст. 17, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) (Далі по тексту- Закон про банкрутство).

На думку заявника касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не надали відповідної юридичної оцінки тому, що ліквідатором не вжито відповідних заходів для захисту неправомірно відчуженого майна боржника, що призвело до передчасного затвердження ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у даній справі.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, ухвалою господарського суду м. Києва від 25.01.2010 року порушено провадження у справі №50/80-б, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду міста Києва від 17.06.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт і ліквідаційний баланс банкрута на затвердження.

У судовому засіданні 17.12.2013 року було заслухано звіт ліквідатора боржника, досліджено ліквідаційний баланс і встановлено, що вимоги кредиторів залишились повністю не задоволеними у зв'язку з відсутністю достатніх майнових активів (майна та майнових прав) банкрута з метою включення їх до складу ліквідаційної маси та реалізації.

19.11.2013 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до суду зі скаргою на дії ліквідатора ТОВ "Сучасні технології будівництва" Фесенка Є.М. та просив суд у затвердженні звіту та ліквідаційного балансу відмовити, оскільки ліквідатор не вчинив необхідних дій з метою виявлення майна боржника та формування ліквідаційної маси, а тому додатково просив зобов'язати останнього ініціювати перевірку податковими органами законність укладення ланцюга договорів відчуження майна банкрута на корить ТОВ "Індустріально-технологічні системи", провести експертну оцінку ринкової вартості реалізованого ліквідатором майна, тощо.

Судом першої інстанції відмовлено ПАТ "Укрсоцбанк" у задоволенні його скарги у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки скаржником не наведено порушень в діях ліквідатора. Крім того, клопотання про повторне проведення експертної оцінки майна боржника, яке протягом двох років реалізовано, суперечить інтересам інших кредиторів, які отримали задоволення кредиторських вимог від даної реалізації майна.

Суд першої інстанції встановив, що ліквідатор при реалізації своїх прав та обов'язків діяв сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, його звіт повно відображає обставини, що мають значення для справи (ліквідатор вчинив належні дії по виявленню активів та пасивів боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, БТІ, реєстраційних відділень МВС України, тощо). На думку суду ліквідатор належно провів всі заходи ліквідаційної процедури, повно вчинив дії по виявленню кредиторів та активів боржника, реально встановив неможливість відновлення платоспроможності боржника і задоволення всіх кредиторських вимог.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Сучасні технології будівництва", суд першої інстанції, із висновком якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що строк ліквідаційної процедури, з урахуванням його продовження, сплив, ліквідатор провів ліквідаційну процедуру у повному обсязі, грошові вимоги кредиторів задоволено частково за рахунок виявленого у ході ліквідаційної процедури та проданого майна банкрута, підстави для здійснення додаткових дій у ліквідаційній процедурі, відсутні.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення скарги банку на дії ліквідатора Фесенка Є.М. та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування ухвали місцевого господарського суду від 17.12.2013 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із попередніми судовими інстанціями щодо відсутності підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора, підставності затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу ТОВ "Сучасні технології будівництва" та припинення провадження у даній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 32 Закону про банкрутство, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Згідно ч. ч. 1, 3, 6 ст. 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси. Активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси емітента іпотечних облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації".

Відповідно до ст. 29 Закону про банкрутство, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно ч. ч. 1, 2, 7-10 ст. 30 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації. Ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. З основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором Фесенком Є.М. з дня свого призначення, зокрема:

- прийнято до свого відання майно боржника, вжито заходів по забезпеченню його збереження;

- прийнято частину документів та печатку від попереднього ліквідатора (внаслідок виїмки, переважна частина документів не була передана);

- для уточнення ліквідаційної маси ліквідатором було здійснено інвентаризацію банкрута;

- здійснено заходи щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, проте внаслідок відсутності документів щодо обліку дебіторської заборгованості (не були передані попереднім ліквідатором) за рішенням комітету кредиторів дебіторську заборгованість було списано як безнадійну;

- сформовано реєстр вимог кредиторів з урахуванням конкурсних та поточних вимог;

- здійснено експертну оцінку ліквідаційної маси;

- проаналізовано фінансове становище банкрута;

- для продажу ліквідаційної маси були залучені торгуючі організації ТОВ "Харвест контракт" та Українська універсальна біржа "Капітал". Зазначені біржі провели ряд аукціонів з продажу майна банкрута;

- за позовом ліквідатора ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2012 у справі №50/80-б було визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 123 загальною площею 163,40 кв. м. розташованого на вул. Урлівська, 8 у м. Києві та належного ТОВ "СТБ". Зобов'язано ТОВ "РБ Буд" повернути у власність ТОВ "Сучасні технології будівництва" нежитлове приміщення № 123 загальною площею 163,40 кв. м. розташованого на вул. Урлівська, 8 у м. Києві. У зв'язку з неможливістю повернути майно, з дозволу суду були вжиті заходи щодо повернення коштів, внаслідок чого кошти у сумі 300 000,00 грн. надійшли на ліквідаційний рахунок банкрута;

- укладено договори купівлі-продажу майна банкрута та здійснено його передачу покупцям;

- кошти, виручені від продажу майна, розподілені між кредиторами відповідно до реєстру вимог кредиторів;

- здійснені заходи спрямовані та здачу документів з особового складу працівників банкрута, які потребують тривалого зберігання до архіву. Сформовані відповідні архівні справи та передані до державного архіву.

Судами встановлено, що майно ліквідаційної маси банкрута повністю продано та виручка від його продажу перерахована на ліквідаційний рахунок у сумі 3 604 259,80 грн.

16.12.2013 року відбулось засідання комітету кредиторів на якому було заслухано та затверджено звіт ліквідатора.

Крім того, судами встановлено, що ліквідатор звертався до місцевого господарського суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 123 загальною площею 163,40 кв. м. розташованого на вул. Урлівська, 8 у м. Києві та посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 за реєстровим № 1844 від 11.05.2010 року, який укладено після порушення провадження у даній справі про банкрутство, між ТОВ "Сучасні технології будівництва" та ТОВ "РБ-Буд".

Ухвалою суду від 20.11.2012 року визнано недійсним укладений 11.05.2010 року між ТОВ "Сучасні технології будівництва" та ТОВ "РБ-Буд" договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 123 загальною площею 163,40 кв. м. розташованого на вул. Урлівська, 8 у м. Києві та посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 за реєстровим № 1844 від 11.05.2010 року.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "РБ-Буд" повернути у власність боржника ТОВ "Сучасні технології будівництва" наведене нежитлове приміщення.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва" повернути ТОВ "РБ-Буд" кошти отримані за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення.

У зв'язку із неможливістю з боку контрагента повернути у власність боржника нежитлове приміщення, ліквідатор звернувся до суду із клопотанням про роз'яснення порядку виконання пунктів 2, 3 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 20.11.2012 року у справі № 50/80-б.

Ухвалою суду від 21.02.2013 року роз'яснено ліквідатору, що оскільки ТОВ "РБ Буд" не може повернути спірне приміщення товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва", то в силу статті 216 ЦК України ТОВ "РБ Буд" зобов'язано відшкодувати вартість нежитлового приміщення № 123 загальною площею 163,40 кв. м., що розташоване на вул. Урлівська, 8 у м. Києві в сумі 300 000 грн.

Ліквідатором були вжиті заходи щодо повернення зазначених коштів, внаслідок чого кошти у сумі 300 000 грн. увійшли до складу ліквідаційної маси та були направлені на задоволення кредиторських вимог, відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

Тому, твердження заявника касаційної скарги про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків щодо невжиття ліквідатором відповідних заходів для захисту неправомірно відчуженого майна боржника, спростовується наведеним.

Слід погодитись із висновками попередніх інстанцій про відсутність у діях ліквідатора порушень вимог спеціального Закону, неналежного виконання своїх обов'язків, яке полягає у бездіяльності останнього щодо повернення майна до ліквідаційної маси банкрута.

У ч. 2 ст. 32 вказаного Закону передбачено, що якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута.

Пунктом 6 частини 1 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Відповідно до пункту 6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказам, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Сучасні технології будівництва" і припиняючи провадження у справі, судом першої інстанцій було належним чином досліджено звіт ліквідатора боржника та з'ясовано, що ліквідатором боржника вчинено всі передбачені законом заходи по пошуку майна боржника, що входить до ліквідаційної маси.

Доводи касаційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості ухвалених судових рішень.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, як це передбачено у ст. 111 9 ГПК України.

Отже, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи повноту з'ясування обставин та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 17.12.2013 року у справі №50/80-б залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук