Рішення

від 16.05.2014 по справі 567/397/14-ц

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/397/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Омега-Прогрес" ТОВ "Український Прогрес", третя особа - ТОВ "Український Прогрес", про стягнення коштів за нікчемним правочином, -

встановив:

до Острозького районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Омега-Прогрес" товариства з обмеженою відповідальністю "Український Прогрес" (надалі - ДП "Омега-Прогрес") коштів в розмірі 1595,80 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 27.12.2013 року вона, маючи намір отримати позику у розмірі 40000 грн., уклала два договори : 1) угоду № 200772 з третьою особою ТОВ "Український Прогрес" про надання позики та 2) договір № 100772 з відповідачем ДП "Омега-Прогрес" про надання інформаційних послуг. З метою отримати позику вона сплатила на користь відповідача перший внесок в розмірі 1580 грн., проте позики не отримала, та після повторного ознайомлення з умовами укладених нею договорів зрозуміла, що ТОВ "Український Прогрес" позик не видає та не кредитує, а ДП "Омега-Прогрес" лише сприяє діяльності товариства. Вважає, що підписані нею договори з відповідачем та третьою особою були укладені із застосуванням нечесної підприємницької практики, яка включає в себе діяльність, що ввела її, як споживача, в оману, так як при укладені зазначених правочинів їй було надано нечітку, неповну та неправдиву інформацію щодо їх змісту. В обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно умов укладеного з ТОВ "Український Прогрес" договору вбачаються ознаки здійснення останнім нечесної підприємницької практики, так як товариство позики не надає, а вона стає лише учасником пропозиції товариства, згідно якої зобов'язується щомісяця перераховувати фіксовану суму 690,30 грн. до Грошового фонду учасників, після формування якого у неї виникне право на отримання позики. Зазначає, що реалізація нею права на отримання позики, як учасника системи, поставлена у залежність від дій інших учасників системи, з якими вона у правовідносини не вступала та між ними не виникало будь-яких прав та обов'язків. ТОВ "Український Прогрес" за умовами укладеного договору формує групу клієнтів системи (об'єднання замовників) та формує Фонд даної групи за рахунок сплати останніми щомісячних платежів. Вважає, що розподіл Фонду групи згідно умов укладеного між нею та ТОВ "Український Прогрес" здійснюється з порушенням п.7 ч.3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" по пірамідальній схемі, так як один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів товариства надає позику іншому учаснику програми.

Вважає, що умови укладеного з відповідачем ДП "Омега-Прогрес" договору порушують її права, як споживача, на отримання доступної інформації про послугу з надання позики, за якою вона звернулася до третьої особи ТОВ "Український Прогрес". Зазначає, що діяльність відповідача за умовами укладеного з нею договору сприяє розвитку діяльності третьої особи із застосуванням нечесної підприємницької практики у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми, а відтак відповідач є учасником діяльності, забороненої Законом України "Про захист прав споживачів". З посиланням на ч.6 ст.19 зазначеного Закону вважає укладенні нею з ТОВ "Український Прогрес" та з ДП "Омега-Прогрес" правочини нікчемними, просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з відповідача сплачені нею грошові кошти в розмірі 1595,80 грн.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися. Представник позивача в поданій до суду заяві підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив розгляд справи здійснювати у своїй відсутності та відсутності позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, заперечень проти позову не надали, правом на участь під час судового розгляду не скористалися, про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується неодноразово надісланими на їх адресу судовими повістками, повідомлення про вручення яких повернулися до суду з відміткою про їх отримання, та їх неявка не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутності, а тому, у відповідності до ст.224 ЦПК України, суд, за згодою позивача, прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, прийшов до наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 27 грудня 2013 року позивач уклала з відповідачем ДП "Омега-Прогрес" договір № 100772 про надання послуг із оформлення договору та включення Замовника до "Фінансової пропозиції" (надалі - Договір), за умовами якого ОСОБА_1 (замовник) доручила, а ДП "Омега-Прогрес" прийняло на себе зобов'язання здійснити дії, спрямовані на отримання позивачем позики на умовах "Фінансової Пропозиції", а саме, забезпечити оформлення Угоди про участь в Пропозиції між компанією та замовником, надати інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі Замовника у "Фінансовій Пропозиції" (пункт 1.1 Договору).

В цей же день, 27 грудня 2013 р. позивач уклала з третьою особою ТОВ "Український Прогрес" Угоду № 200772 (надалі - Угода), предметом якої є надання товариством системи послуг, спрямованих на отримання ОСОБА_1 (замовник) позики на суму 40 000 грн., яка зазначена в Додатку №1 до Угоди, на умовах "Фінансової Пропозиції", які викладені у Додатку № 2 до Угоди.

Зі змісту Угоди вбачається, що її предметом фактично є надання ТОВ "Український Прогрес" для позивача фінансової послуги у виді адміністрування фінансових активів, яка відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ та п.11-1 ч.1 ст.4, п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001р. № 2664-III підлягає ліцензуванню.

Факт укладення вищевказаних договорів відповідачем і третьою особою в ході судового розгляду не спростовано.

Відповідно до п.2.1 Угоди ТОВ "Український Прогрес" зобов'язувалося виконувати адміністрування Об'єднання Замовників та вчиняти правочини, які сприяють виконанню умов цієї Угоди та здійснити інші дії : сформувати Об'єднання Замовників, організувати та проводити 1 та 15 числа кожного місяця процедуру видачі дозволів, які надають право на отримання замовником позики, здійснювати виплату коштів з Грошового Фонду, надавати інші послуги, зазначені в умовах Угоди та Додатках до неї.

Положеннями Додатку №2 до Угоди № 200772 визначено Умови "Фінансової Пропозиції", які містять визначення вжитих в Угоді термінів, а також інші положення, в яких, зокрема, передбачено правила формування Об'єднання Замовників, порядок розрахунків замовника та процедуру видачі позики, відповідальність сторін тощо.

Так, згідно ст.5 Додатку № 2 до Угоди № 200772 видача позики здійснюється після формування групи (Об'єднання замовників), за умови наявності достатніх коштів у Грошовому фонді, який формується за рахунок платежів учасників групи, та видача позики здійснюється на користь учасника групи, який здійснив платежі в найбільшому розмірі.

Згідно п.3.1 Угоди на позивача покладено обов'язок дотримуватись умов "Фінансової Пропозиції", сплатити Фінансове Забезпечення, зазначене у Додатку № 1 до Угоди в розмірі 1580 грн., а також сплачувати Щомісячний платіж, визначений у Додатку № 1 до Угоди в розмірі 397, 80 грн., який згідно положень Додатку № 2 до Угоди складається з чистого платежу в розмірі 292,50грн. та відсотку за обслуговування (компенсація послуг з організації та обробки платежів).

Як вбачається із змісту Угоди № 200772 та Договору № 100772, ОСОБА_1 зобов'язувалася сплатити на користь відповідача та третьої особи два окремих платежі однакового розміру, проте різних за призначенням, в сумі 1 580 грн.

Так, відповідно до ст.3 Угоди № 200772 позивачка зобов'язувалася сплатити на користь ТОВ "Український Прогрес" фінансове забезпечення в розмірі, передбаченому у додатку №1 до Угоди, що становить 1 580 грн.

Водночас згідно п.2.1 Договору №100772 ОСОБА_1 зобов'язувалася сплатити на користь ДП "Омега-Прогрес" грошові кошти в такому ж розмірі 1580 грн. за послуги підприємства з надання консультацій, підготовки документів для отримання позики та подальшого їх супроводу.

Згідно банківських квитанцій № 8249.596.1 та № 8249.596.2 від 27.12.2013 р., ОСОБА_1 перерахувала на користь ДП "Омега Прогрес" грошові кошти в сумі 1 580 грн. та сплатила на користь банку комісійний платіж в розмірі 15,80 грн., та як вбачається з призначення платежу сплата коштів в розмірі 1580 грн. була здійснена на виконання Угоди №200772. Отримання відповідачем вищевказаних коштів не спростовано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману : утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Закон України "Про захист прав споживачів" встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми" .

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у спорі про визнання правочину недійсним як такого, що здійснений з використанням нечесної підприємницької практики (справа №6-40цс 13) поняття "пірамідальна схема" у розумінні п.7 ч.3 ст.19 Закону має такі ознаки : а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Зі змісту Угоди № 200772 від 27.12.2013 р. та додатків до неї судом встановлено, що ТОВ «Український Прогрес» формує групу учасників (Об'єднання замовників), надалі створює фонд даної групи (Грошовий фонд) за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених позивачем та іншими учасниками групи (тобто за кошти учасників Об'єднання замовників), а потім двічі на місяць 1 та 15 числа розподіляє фонд групи між її учасниками, але право на отримання позики отримують не всі учасники, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість щомісячних та авансових платежів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що розподіл фонду групи здійснюється по пірамідальній схемі, що порушує вимоги ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник групи за свої власні кошти без інвестування коштів ТОВ «Український Прогрес» надає позику іншому учаснику групи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що діяльність ТОВ «Український Прогрес» за Угодою №200772 від 27.12.2013 р. є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з наявністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність, здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації (в даному випадку - позики), та сплата компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки учасник групи отримує позику за рахунок об'єднання платежів інших учасників групи.

При віднесенні схеми до пірамідальної суд також враховує й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «Український Прогрес» з адміністрування фінансових активів підпадає під поняття «фінансова послуга».

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" внесено зміни до ч.1 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п.11 1 , відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган) затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012 року № 1676 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах"), які закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.

З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів.

Згідно з п. 1.2 ч.1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Як вбачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття "пірамідальна схема" та "придбання товарів у групах". Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

В матеріалах справи відсутні та ТОВ «Український Прогрес» не надано доказів на підтвердження отримання товариством відповідної ліцензії на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) з адміністрування фінансових активів, за відсутності якої існують підстави вважати здійснення товариством такої діяльності нелегітимно (без достатніх для цього правових підстав).

Відповідно до п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація та сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Із змісту Договору № 100772 від 27.12.2013 р., укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем вбачається, що діяльність дочірнього підприємства «Омега-Прогрес» за вищевказаним договором спрямована на сприяння розвитку пірамідальної схеми шляхом залучення нових учасників до укладення правочинів з материнським підприємством ТОВ «Український Прогрес», а відтак суд приходить до висновку, що діяльність ДП «Український Прогрес» за Договором № 100772 від 27.12.2013 р. є сприянням функціонування «пірамідальної схеми», що прямо заборонено п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як роз'яснено у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду у цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст.215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що вчинення третьою особою та відповідачем правочинів з позивачем було здійснено з використанням нечесної підприємницької практики, та про наявність фактичних та правових підстав вважати нікчемними Договір № 100772 від 27.12.2013р., укладений між позивачем та ДП «Омега-Прогрес», а також Угоду № 200722 від 27.12.2013 р., укладену між позивачем і ТОВ «Український Прогрес».

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Беручи до уваги викладене, суд перевіривши надані ОСОБА_1 докази в межах заявлених нею вимог приходить до висновку про обгрунтованість позову та з урахуванням встановленої судом суми, яку було сплачено позивачем на користь відповідача за нікчемним правочином, позовні вимог підлягають частковому задоволенню в розмірі 1580 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 60, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Омега-Прогрес» ТОВ «Український Прогрес» (код ЄДРПОУ 36604283) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 1 580 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят) грн.

Стягнути з ДП «Омега-Прогрес» ТОВ «Український Прогрес» в дохід держави 243,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто Острозьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяВасилевич О.В.