Рішення

від 18.06.2009 по справі 10/172-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/172-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.09           Справа № 10/172-09.

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «Асіс-Україна» м.Київ

до відповідача           відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш» м. Суми

про стягнення           13214,92 грн.

СУДДЯ    МАЛАФЕЄВА І.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:           Гузев С.А.

Від відповідача:           Садиков  В.В.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 13214,92 грн. заборгованості, в т.ч. 10604,85 грн. орендної плати, 1273,88 грн. пені, 159,06 грн. – 3% річних, 1177,13 грн. інфляційних збитків, а 132,15 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача проти позову не заперечував, несплату пояснював тяжким матеріальним становищем підприємства.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

01 грудня 2007 року між ТОВ «Асіс-Україна» та ВАТ ВЕК «СУМИГАЗМАШ» був укладений договір суборенди нежитлового приміщення №01-12/07-С. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Асіс-Україна» було передано у строкове платне володіння із користування ВАТ ВЕК «СУМИГАЗМАШ» нежитлове приміщення, про що був укладений відповідний акт прийому – передачі від 01.12.2007р.

Орендна плата відповідно до п.3.4 цього договору повинна була сплачуватися відповідачем не пізніше 15-го числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок Орендаря. 30 вересня 2008 року дія договору суборенди нежитлового приміщення №01-12/07-С була припинена і об'єкт суборенди був переданий за актом прийому-передачі ТОВ «Асіс-Україна».

Відповідач протягом дії зазначеного договору перераховувало орендну плату не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 10 604,85 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи, в т.ч.  актом звірки з ВАТ ВЕК «СУМИГАЗМАШ» станом на 01.04.2009 р.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а відповідно до ч.2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У даному випадку відповідач порушував свої договірні зобов'язання через несвоєчасне та неповне виконання своїх грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно  до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Загальна заборгованість на день розгляду справи становить 10604,85 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 230, ч.6, ст.231 Господарського кодексу України та укладеного договору № 01-12/07-С від 01.12.2007р. відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України  від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, що становить суму в розмірі 1273,88 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України відповідач за невиконання грошових зобов'язань зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми, що правомірно складає – 159,06 грн.

Крім того, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, що складає  1177,13 грн.

Відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання кожної із сторін має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору. В даному випадку Позивач виконав всі свої зобов'язання згідно умов Договору в повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання до сплати за отриманий товар виконав частково.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає неустойку (штраф, пеню) як вид забезпечення виконання зобов'язання, а згідно ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому і вимоги в частині стягнення 1273,88 грн. пені, 159,06 грн. - 3% річних, 1177,13 грн. інфляційних збитків  є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 132,15 грн. витрат по сплаті державного мита та  312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної  компанії «Сумигазмаш» (м. Суми, пл.Незалежності,12, і.к. 04542778)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Асіс-Україна» (м.Київ, вул. П.Лумумби,4/6, оф.703, а/с 32, і.к. 32854156) 10604,85 грн. заборгованості по орендній платі, 1273,88 грн. пені, 159,06 грн.  – 3% річних, 1177,13 грн. інфляційних збитків, 132,15 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                            І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та  підписано 18.06.2009  р.