Рішення

від 16.06.2009 по справі 12/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

"16" червня 2009 р.                                                                              Справа  № 12/79

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Никоил Трейд"  

до відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід - Трейд"

про стягнення 806388,16 грн.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача  : представник  Лоік Т.К., довіреність від 18.05.2009р.

Від відповідача : представник Коробка Н.М., довіреність № 119/08 від 24.11.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені нафтопродукти у сумі 729763,04 грн. згідно з договором поставки нафтопродуктів від 12.03.2009р. № 8,  пені у сумі 76625,12 грн.

В судовому засіданні 10 червня 2009 року позивачем подано до суду клопотання про зменшення позовних вимог від 10.06.2009р., підписане представником позивача Лоік Т.К., що діє на підставі довіреності від 18.05.2009р., та яке відповідає вимогам ст.22 ГПК України і приймається господарським судом. Просить стягнути з відповідача заборгованість за  поставлені нафтопродукти у сумі 729763,04 грн.,  пеню у сумі 16794,55 грн. та інфляційні витрати у сумі 8879,56 грн.  /а.с.37-38, 56/.

В судовому засіданні 16 червня 2009 року представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав та подав до суду докази доплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу /а.с.54/.

Відповідач у відзиві на позов від 15.06.2009р. № 87/09 позовні вимоги заперечує. Вказує, що відповідно до умов укладеного договору поставки нафтопродуктів від 12.03.2009р. № 8 позивачем направлено відповідачу рахунок про оплату товару № СФ-0000009 від 12.03.2009р. на суму 301726,29 грн., який оплачено у повному розмірі, що підтверджується копіями платіжних доручень. Відтак, поскільки заборгованість перед позивачем відсутня, просить у позові відмовити /а.с.46-52/.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12 березня  2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «НИКОИЛ ТРЕЙД»(надалі –постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Трейд»(надалі –покупець, відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів № 8 (далі –Договір), згідно з яким постачальник зобов'язовувався поставити, а покупець - купувати нафтопродукти, в подальшому –товар,  згідно з додатками або додатковими угодами. Предметом купівлі-продажу по даному Договору є нафтопродукти: А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, ДТ, топливо пічне, мазут М-100  /а.с.5-8/.

Умовами п.3.4 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати покупцю, зокрема, комерційний рахунок-фактуру;  перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається на станції призначення, обумовленої у додатку до даного Договору.

Згідно з п.п.5.3, 5.5 Договору срок оплати товару узгоджується сторонами у додатках до даного Договору. Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником   рахунку-фактури або по умовам, передбаченим додатковою угодою.

13 березня 2009 року між ТзОВ «НИКОИЛ ТРЕЙД»та ТзОВ «Захід-Трейд»укладено додаткову угоду № 1 до договору № 8 від 12.03.2009р., умовами якої визначено поставку товару –дизельного палива у кількості 180 т по ціні 4370 грн. з ПДВ за 1 тонну, всього на загальну суму 786600,00 грн. Покупець сплачує 100 % вартості товара на протязі 1-го банківського дня з момента виставлення рахунка від постачальника і надання № в/ц, маси відвантаженого товару, поставка здійснюється на умовах СРТ, згідно заявки покупця, ст.Мізоч, Львівської залізниці /а.с.9/.

13 березня 2009 року між ТзОВ «НИКОИЛ ТРЕЙД»та ТзОВ «Захід-Трейд»укладено додаткову угоду № 2 до договору № 8 від 12.03.2009р., умовами якої визначено поставку товару –дизельного палива у кількості 60 т по ціні 4370 грн. з ПДВ за 1 тонну, всього на загальну суму 262200,00 грн. Покупець сплачує 100 % вартості товара на протязі 1-го банківського дня з момента виставлення рахунка від постачальника і надання № в/ц, маси відвантаженого товару, поставка здійснюється на умовах СРТ, згідно заявки покупця, ст.Дарниця ЮЗЖД, отримувач - ТзОВ "Базис-2008" /а.с.10/.

Так, відповідно до умов Договору та додаткових угод позивачем поставлено товар на загальну суму 1031489,33 грн., що підтверджується:

-          видатковою накладною № РН-0000019 від 14.03.2009р. на суму 771726,29 грн., про що складено акт № 1 приймання-передачі від 14.03.2009р. /а.с.11, 13/;

-          видатковою накладною № РН-0000020 від 16.03.2009р. на суму 259763,04 грн., про що складено акт № 2 приймання-передачі від 16.03.2009р./а.с.12, 14/.

Згідно з п.3.4 Договору позивачем було виставлено відповідачу до оплати рахунки-фактури від 12.03.2009р. № СФ-0000009 на суму 771726,29 грн. та від 17.03.2009р. № СФ-0000010 на суму 259763,04 грн. /а.с.35, 36/.

Відповідач оплату за поставлений товар здійснював несвоєчасно і не в повному обсязі. Всього сплачено 301726,29 грн., що підтверджується:

-          платіжним дорученням від 18.03.2009р. № 18 на суму 50226,29 грн. /а.с.48/;

-          платіжним дорученням від 20.03.2009р. № 29 на суму 71500,00 грн. /а.с.49/;

-          платіжним дорученням від 20.03.2009р. № 30 на суму 100000,00 грн. /а.с.50/;

-          платіжним дорученням від 26.03.2009р. № 32 на суму 80000,00 грн. /а.с.51/.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 729763,04 грн.:

1031489,33 грн. - 301726,29 грн. = 729763,04 грн.

Суд не приймає твердження відповідача про те, що рахунок-фактура від 12.03.2009р. №  СФ-0000009 був виписаний на суму 301726,29 грн., поскільки відповідачем не подано до суду оригінал такого рахунку.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про виставлення позивачем рахунків-фактур від 12.03.2009р. та 17.03.2009р. до оплати, поскільки у платіжних дорученнях  на оплату товару у графі «призначення платежу»зазначено «часткова оплата за ДП з.рах-фактури № СФ-0000009 від 12.03.2009р.»

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до част.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 729763,04 грн. є підставними та підляють до задоволення на підставі ст.526, 530 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 16794,55 грн. за період прострочення з 20 березня по 24 квітня 2009 року, що становить 35 календарних днів.

Пунктом 6.1 Договору передбачена відповідальність покупця у разі несвоєчасної  оплати товару у вигляді пені у ромірі 0,3 % від загальної вартості неоплаченого у строк  товара за кожний день прострочки. Під прострочкою розуміється затримка оплати товари на строк більше 2 днів з момента спливу терміну оплати за товар згідно з додатками до договору.

Відповідно до част.1 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Виходячи з норм ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто за порушення оплати товару пеня обчислюється у розмірі подвійної облакової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Поскільки несвоєчасне виконання оплати товару у сумі 729263,04 грн. відповідачем має місце, то позовні вимоги про стягнення пені у сумі 16794,55 грн. за період прострочення з 20 березня по 24 квітня 2009 року є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим уточненим розрахунком позивача /а.с.37, 55/.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних витрат у сумі 8879,56 грн., в т.ч. 3625,27 грн. - за період з 20 березня по 31 березня 2009р. та 5254,29 грн. –за період з 01 квітня по 24 квітня 2009р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекси інфляції визначаються Державним комітетом статистики України та публікуються в газеті "Урядовий кур'єр" щомісяця.

Згідно з листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядка застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; умовно слід вважати, що сума, яка вноситься за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

Поскільки заборгованість у сумі 729263,04 грн. виникла 26.03.2009р., то індексувати дану суму боргу необхідно починаючи з квітня місяця. Отже, інфляційні втрати за період з 20 по 31 березня 2009 року нараховуватися не повинні.

Окрім того, поскільки індекси інфляції розраховуються Держкомстатистики за місяць, то самостійне визначення позивачем щоденної інфляції при здійсненні розрахунку збитків від інфляції за період з 01 по 24 квітня 2009 року є безпідставним.  

Відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 8879,56 грн. до задоволення не підлягають.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, пов'язані з розглядом справи, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 7465,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 308,81 грн. Відношення задоволених позовних вимог (746557,59 грн.)  до заявлених  (755437,15 грн.) становить 98,82 %.

Керуючись ст.ст.22, 49,  811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід - Трейд"  (вул.Садова, 19, с.Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331, іден.код 32543987) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Никоил Трейд" (вул.Дегтярівська, 21, будівля "Д", м.Київ, 04119, іден.код 34618509) основний борг у сумі 729 763 грн. 04 коп., пеню за прострочення зобов'язання у сумі 16 794 грн. 55 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 7 465 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 308 грн 81 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат у сумі 8879,56 грн. - відмовити.

 Суддя                                              

підписано "18" червня 2009 року

Помічник судді

Шандалюк О.М.