Постанова

від 02.06.2009 по справі 6/570/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/570/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 червня 2009 р.                                                                                    № 6/570/08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

за участю представників:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

Генеральної Прокуратури Українине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне поданняПершого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 03.12.2008  року

у справі№ 6/570/08 господарського суду Миколаївської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Меблі Сервіс"

доАдміністрації Заводського району Виконавчого комітету Миколаївської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачаКомунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації"

провизнання права власності на самовільно збудоване майно

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс" звернулося до господарського суду Миколаївської області  з позовом до Адміністрації Заводського району Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа, Комунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно –літ. П-2 –адмінбудинок з магазином: основна площа 1159,3 м2, загальна площа 1431,5 м2; літ Н2 –склад: основна площа 66,2 м2, загальна площа 66,2 м2; літ Т2 навіс ((1,28+2,37)/2*4,40); літ. Л2-2 котельня (3,75*2,45), розташоване за адресою: вул. Скороходова, 130-А в м. Миколаєві, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс".

Позовні вимоги з посиланням на статтю 376 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке було самочинно збудовано, не порушує права інших осіб. Зокрема, позивачем зазначено, що проведення позивачем самочинного будівництва погоджено відповідними державними органами.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.12.2008 року (суддя: Ткаченко О.В.) по справі № 6/570/08 господарського суду Миколаївської області позовні вимоги задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі Сервіс" право власності на самочинно збудоване майно: літ. П-2 –адмінбудинок з магазином (загальною площею 1431,5 м2, основною площею - 1159,3 м2); літ Н2 –склад (загальною площею 66,2 м2, основною площею 66,2 м2); літ Т2 навіс ((1,28+2,37)/2*4,40); літ. Л2-2 котельня (3,75*2,45), розташоване за адресою: вул. Скороходова, 130-А в м. Миколаєві.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд з посиланням на статті  376, 392 Цивільного кодексу України, зазначив про те, що позивачем були отриманні відповідні узгодження на самочинне будівництво спірних нежитлових приміщень, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючиcь з рішенням, Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради  звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на рішення господарського суду Миколаївської області від 03.12.2008 року по справі № 6/570/08, в якому просить скасувати рішення у справі та постановити нове, яким в позові відмовити, мотивуючи касаційне подання доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 331, 375, 376 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що при винесенні рішення господарським судом Миколаївської області порушено права Миколаївської міської ради, та за участю у справі неналежного відповідача.

Відзиви на касаційне подання не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та дослідивши доводи, викладені у касаційному поданні,   колегія   суддів   вважає,   що   касаційне подання  підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України  Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Судове рішення цим вимогам не відповідає.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс" звернулося до господарського суду Миколаївської області  з позовом до Адміністрації Заводського району Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа, Комунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно –літ. П-2 – адмінбудинок з магазином: основна площа 1159,3 м2, загальна площа 1431,5 м2; літ Н2 –склад: основна площа 66,2 м2, загальна площа 66,2 м2; літ Т2 навіс ((1,28+2,37)/2*4,40); літ. Л2-2 котельня (3,75*2,45), розташоване за адресою: вул. Скороходова, 130-А в м. Миколаєві, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс".

Позовні вимоги з посиланням на статтю 376 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке було самочинно збудовано, не порушує права інших осіб.

Господарський суд, задовольняючи позов, з урахуванням приписів статей 376, 392 Цивільного кодексу України виходив з того, що позивачем були отримані узгодження на самочинне будівництво вказаних вище нежитлових приміщень від Санітарно-епідеміологічної станції у Миколаївській області, Заводського відділу Головного управління МЕС України в м. Миколаєві, Управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у  справі  мають  право  подати  касаційну скаргу,  а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

В статті 12 Земельного кодексу України наведено вичерпний перелік повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",  зокрема, передбачено, що право комунальної власності  на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Органи місцевого самоврядування від імені та  в  інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування   земель   державної  та  комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту)  в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Заявником касаційного подання відзначено, що при винесенні рішення у справі господарським судом Миколаївської області порушено права Миколаївської міської ради, та за участю у справі неналежного відповідача, тобто, адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, що не має відповідати за позовом.

Статтею 24 Господарського процесуального кодексу України   господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Як вбачається з рішення суду, від  відповідача  до судового засідання надано лист, згідно якого він вважає себе неналежним відповідачем у справі, посилаючись на те, що згідно із затвердженим рішенням Миколаївської міської ради № 2/4 від 23.06.2006 року "Положення про адміністрацію Заводського району виконкому Миколаївської міської ради" до повноважень адміністрації не віднесено надання якихось дозволів, погоджень, інших подібних актів або дій, стосовно самочинно зведених нежитлових будівель.

Представник позивача у судовому засіданні проти заміни відповідача заперечував та вважає адміністрацію Заводського району Виконавчого комітету Миколаївської міської ради належним відповідачем у справі. В обґрунтування заявлених доводів посилається на Положення "Про адміністрацію Заводського району Виконавчого комітету Миколаївської міської ради", затверджене рішенням Миколаївської міської ради №2/4 від 23.06.2006 року, відповідно  до пункту 3.9.12 якого саме до повноважень адміністрації відноситься підготовка матеріалів до суду  щодо знесення самовільно побудованих будівель та споруд у разі відхилення від існуючого проекту та порушення будівельних норм та правил.

Однак, судом першої інстанції не було витребувано Положення "Про адміністрацію Заводського району Виконавчого комітету Миколаївської міської ради" та, відповідно, не надана йому оцінка.

У спорах про визнання права власності на об'єкти нерухомості, споруджені на орендованій земельній ділянці, слід зважати на положення статті 95 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України "Про оренду землі", згідно яких орендар як тимчасовий землекористувач з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі  будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови письмової згоди на це орендодавця, дотримання установленого законодавством порядку.

Отже, судам слід досліджувати, хто є власником земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт  чи надавав позивачу власник земельної ділянки письмовий дозвіл на будівництво об'єктів нерухомості.

Також, судом не надана оцінка тому, що 22.04.2005 року між Миколаївською міською радою на підставі рішення останньої та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс" було укладено договір оренди землі, за умовами якого, Миколаївська міська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс" прийняло в оренду земельну ділянку для обслуговування магазину та складів по вул. Скороходова, 130а та згідно якого, об'єктом оренди відповідно до розділу 2 даного договору, є земельна ділянка загальною площею 2478 м2, у тому числі 1190м2 під капітальною забудовою, 57 м2 під тимчасовою забудовою, 1231м2 під проходами та проїздами, без права передачі її в суборенду, на якій знаходяться забудови, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс".

Відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарським судом  порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 03.12.2008 року у справі № 6/570/08 господарського суду Миколаївської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий                                                                                О.Муравйов

Судді :                                                                                         А.Полянський

                                                                                                     Г.Фролова