Постанова

від 10.07.2006 по справі 12/271пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О

В А

Іменем

України

10.07.06                                                                                

Справа № 12/271пн-ад.

Колегія

у складі суддів : Палей О.С. - головуючий , суддів Середи А.П.,

Мінської Т.М. при секретарі Агафонової С.В.,  розглянувши матеріали за позовом

Державної

податкової інспекції у м. Лисичанську

до

Приватного підприємства "Міг і НМ", м. Лисичанськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача - Державний реєстратор Лисичанської міської ради

про

визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

в

присутності представників сторін:

від позивача - Жадан О.О., держ.подат.інсп., довіреність №

15955/10 від 29.12.05.;

від

відповідача -Холод С.М., довіреність № 01/06/1 від 01.06.06.

від

третьої особи -не прибув

Суть спору: заявлені вимоги про визнання недійсним

запису про державну реєстрацію ПП "Міг і НМ" та припинення юридичної

особи.

17.05.2006р. позивач надав заяву про зміни до позовної заяви

(помилково вказано номер справи 9/3пд) якою просить суд крім зазначених у

позовній заяві вимог накласти арешт на розрахунковий рахунок ПП "Міг і

НМ".

На запитання суду позивач підтвердив, що подана заява є заявою про

зміну (доповнення) предмету позову відповідно до ст. 51 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

          Приватне

підприємство "МІГ і НМ" і. к. № 33359596 зареєстровано як суб'єкт

господарювання виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської

області, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію № 355918 від 12 лютого

2005р., реєстр.                               

№ 1 381 102 0000 000367 та перебуває на податковому обліку в ДПІ

у м. Лисичанську.

          Згідно статутних

документів цього підприємства, його місцезнаходження: м Лисичанськ, вул.

Красна, 19а, засновником зареєстровано ОСОБА_1, який  мешкає за адресою: АДРЕСА_1

          22 лютого 2005 р.

Приватне підприємство "МІГ і НМ" було взято на податковий облік як

платника податків у Державній податковій інспекції м. Лисичанська, а 24 лютого

2005 р. видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 16447869.

          Актом перевірки

перебування підприємства за юридичною адресою робітниками Лисичанського ВПМ УПМ

ДПА у Луганській області від 08.02.2006р. встановлено, що ПП "МІГ і

НМ" за адресою вказаною в установчих документах не знаходиться.                           

          Згідно пояснень

гр. ОСОБА_1, він за винагороду від не встановленої особи, надав свій паспорт та

довідку про ідентифікаційний код. Після повернення документів і отримання

грошей, він не бачив ні особу, яка надала йому винагороду, ні документів на

підприємство, ні печаток. Проте, що він є директором ПП "МІГ НМ",

згідно установчих документів, не знав і ні яких документів по цьому підприємству

не підписував, не відкривав розрахункові рахунки у банках і внесків у статутний

фонд підприємства не робив. Тобто після державної реєстрації гр. ОСОБА_1 к

фінансово-господарської діяльності не приступав та не поручав будь - кому її

вести. Печатку та штамп підприємства він не отримував, що на думку позивача є

порушенням статей 42, 56, 57, 63, 140 Господарського кодексу України. Тобто

ніяких відносин до діяльності підприємства він не мав, власних коштів або майна

до статутного фонду не вносив, а фірма була зареєстрована на його ім'я за

грошову винагороду; де знаходяться вся документація та печатки фірми йому не

відомо, що є порушенням статей 42, 56, 57, 63,140 Господарського кодексу

України.

Державний реєстратор надала суду відомості стосовно проведення

реєстраційних дій у відношенні юридичної особи ПП "МІГ і НМ", з яких

вбачається, що 11.07.2005 р. відбулася державна реєстрація змін до установчих

документів відповідача, відповідно до яких новим засновником та директором

підприємства є ОСОБА_2.

Відомості про зміну власника та директора підприємства у позивача

на час звернення до суду були відсутні.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву б/н від

18.05.2006 р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не

подав жодного доказу відносно того, що засновником ПП "Міг і НМ" були

допущені порушення під час створення цієї юридичної особи; не надав доказів

провадження юридичною особою відповідача діяльності яка б суперечила закону чи

установчим документам.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін,

на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З метою встановлення обставин, що є предметом доказування у

справі, судом були  досліджені наступні

докази;

- реєстраційні документи, Статут, рішення власників, податкова

звітність підприємства відповідача, акт передачі первинної документації б/н від

12.07.2005., підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тощо.

Перший засновник підприємства ОСОБА_1 на допит в якості свідка не

з'явився, оскільки за ствердженням його сину прикований до ліжка у зв'язку з

ампутацією ноги.

Допитаний в якості свідка новий власник та керівник підприємства

ОСОБА_2, якого попереджено за відповідальність за завідомо неправдиві показання

або за відмову від давання показань, пояснив, що переоформити підприємство на

себе йому запропонував сусід -ОСОБА_1, який у той час вже захворів. Всі

документи переоформляв безпосередньо з ОСОБА_1

ОСОБА_2 підтвердив, що як на час перереєстрації так і на даний час

має намір займатися підприємницькою діяльністю. Печатку і штамп підприємства

(які йому безпосередньо передав ОСОБА_1) зараз зберігає в офісі на АДРЕСА_2, де

на даний час здійснюється ремонт.

Представлений позивачем акт від 08.02.2006р. про незнаходження

підприємства за адресою м. Лисичанськ вул. Красная, 19-а не є належним доказом,

оскільки з 30 червня 2006 року адресою реєстрації ПП "Міг і НМ" є

АДРЕСА_2.

За даними керівника ПП "Міг і ПМ" підприємством протягом

лютого 2005 р. -квітня 2006 р. були нараховані та сплачені до державного та

місцевого бюджету податки в сумі 1741,86 грн.; зазначені  відомості податковою інспекцією не

спростовані та не  заперечені.

Таким чином будь-яких належних, у розумінні ст. 70  КАС України, доказів щодо предмета

доказування у даній справі позивач не надав.

Додатково слід також зауважити наступне.

Статтею 110 ЦК України, в якості однієї з підстав ліквідації

юридичної особи визначено визнання судом недійсною державної реєстрації

юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна

усунути.

Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 2 ст.3 8 Закону

України "Про державну реєстрацію 

юридичних осіб -підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІV, (далі

Закон № 755), що набув чинності з 01.07.2004 р., якою визначено, що підставами

для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, зокрема, є

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення

закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. 

Саме визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації

відповідача є предметом першої позовної вимоги.

З огляду на вищенаведені норми права суду, перш за все, належить

дати оцінку доказам, наведеним позивачем у підтвердження доводів щодо порушень

закону, що мали місце під час створення юридичної особи відповідача,

завершуючим етапом якого (створення) є державна реєстрація, як юридичний факт з

яким пов'язано набуття юридичною особою цивільної дієздатності.

Ні ЦК України, ні Закон № 755 не містять  перелік порушень під час створення

(реєстрації) юридичної особи, які  є

суттєвими та які не можна усунути  у

будь-якій іншій спосіб поза судового рішення.

Системний аналіз норм Закону № 755 дає підставу для висновку, що

такими порушеннями зокрема, можуть бути: невідповідність відомостей, вказаних в

реєстраційний картці на проведення державної реєстрації, відомостям, які

зазначені в поданих документах; невідповідність установчих документів вимогам

Закону, вчинені при оформленні документів порушення чинного законодавства, які

позбавляють їх юридичної  сили, певні

порушення порядку створення юридичної особи, тощо, тобто підстави, які

унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Слід зазначити, що доводи позивача базуються на

відсутності у фізичної  особи -

засновника -наміру займатися підприємницькою діяльністю, реєстрації

підприємства за винагороду, створення підприємства з метою прикриття незаконної

діяльності, тобто наявності ознак фіктивного підприємництва.

Проте наведені позивачем докази не можуть бути покладені у

підставу висновку про порушення закону під час створення юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується, що державна реєстрація

підприємства відповідача проведена уповноваженою Законом № 755 посадовою особою

на проведення реєстраційних дій -державним реєстратором -у відповідності з

приписами згаданого Закону.

За наявністю необхідного пакету документів у державного

реєстратора не було підстав для відмови в реєстрації суб'єкта господарювання, а

встановити, чи діяла особа - засновник - яка виявила  бажання зареєструвати підприємство, під

впливом омани, насильства, за обіцянку винагороди, тощо, посадова особа, на

яку законом покладено засвідчення факту створення юридичної особи, не тільки

не має можливості, а й навіть таких функцій та повноважень.

Слід також зазначити, що чинним законодавством взагалі не

передбачено припинення юридичної особи через те, що її засновник під час

реєстрації приватного підприємства не мав наміру здійснювати підприємницьку

діяльність і не здійснював її, у зв'язку з чим звернення до суду з

відповідною вимогою з  законодавчо

невизначених підстав є  необґрунтованим.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Луганського

апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. по справі № 12/32пн-ад.

Не обґрунтовані також підстави звернення позивачем з цим позовом

до суду.

Позовна заява подана позивачем в порядку п.17 ст.11 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні". Згідно даної норми органи

державної податкової служби в установленому законом порядку мають право

звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою)

про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Ні ЦК України, ні Законом № 755 не передбачено право цих органів

звертатися до суду з заявою про визнання недійсним  запису про державну реєстрацію.

Згідно ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної

особи на підставі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи

через допущені при її створенні порушення, може бути пред'явлена до суду

органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Посилання позивача у поясненнях на покладені на податкові органи

функції контролю за дотриманням законодавства про оподаткування не доречне,

оскільки хоча відносини з державної реєстрації суб'єктів господарювання за

своєю правовою природою є теж публічно-правовими, проте  мають зовсім інший, ніж  податкові 

відносини, предмет регулювання.

За таких обставин звернення позивача до суду з вимогою про визнання

недійсним запису про державну реєстрацію не узгоджується з конституційним

принципом дії суб'єктів владних повноважень виключно на підставі, у межах та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Позивач також не довів підстави для застосування арешту рахунків

як окремої позовної вимоги.

На

підставі  викладеного, суд у задоволенні

позову відмовляє.

Відповідно до ст. ст. 160, 167 КАСУ, в судовому засіданні

проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись

розділом VII Перехідних положень КАСУ, ст.ст. 163, 186, 254 КАСУ, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволені позову 

відмовити.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства

України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку

подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної

інстанції викладаються в  апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до

адміністративного суду  апеляційної  інстанції 

через суд  першої  інстанції, 

який  ухвалив оскаржуване судове

рішення. Копія апеляційної скарги одночасно 

надсилається  особою,  яка  її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі 

відповідно  до статті 160 цього

Кодексу - з  дня  складення 

в  повному обсязі. Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може 

бути  подана  без 

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано -17.07.2006р.

Судді                                                                    

О.С.Палей

                                                                        Т.М.Мінська

А.П.Середа