Постанова

від 24.01.2007 по справі 25/350

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/350

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 січня 2007 р.                                                                                   № 25/350  

                   Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів”,               м. Донецьк

на постанову від 30.10.2006Донецького апеляційного господарського суду

у справігосподарського суду № 25/350 Донецької області

за  позовом

Комунального підприємства “Донецькміськводоканал”, м. Донецьк

до

за участюВідкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів”,              м. Донецьк

Державної виконавчої служби у Куйбишевському районі м. Донецька

про

визнання незаконною бездіяльність відділення Державної виконавчої служби у Куйбишевському районі м. Донецька та зобов'язання виконати наказ господарського суду Донецької області по справі № 25/350 від 21.11.2005 р.

за участю представників сторін:

від позивача –               Костиркін А.А.

від відповідача –           Фоменко А.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.08.2006 р. відмовлено Комунального підприємству “Донецькміськводоканал” в уточнений вимогах про визнання бездіяльності Державної виконавчої служби у Куйбишевському районі м. Донецька, щодо не припинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області по справі № 25/350, незаконною та зобов'язання ДВС у Куйбишевському районі м. Донецька виконати наказ господарського суду Донецької області про примусове виконання рішення суду по справі                       № 25/350.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” із змінами та доповненнями, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до Закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум ( у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

З урахуванням вище зазначених приписів, зазначає суд, виконавче провадження було зупинено у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника –ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 р. скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 17.08.2006 р. Визнано незаконною бездіяльність Державної виконавчої служби Куйбишевського району м. Донецька по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області по справі № 25/350 від 21.11.2005 р. Зобов'язано ДВС Куйбишевського району м. Донецька виконати наказ господарського суду Донецької області про примусове виконання рішення господарського суду по справі № 25/350.

Обґрунтовуючи постанову апеляційний суд посилається на те, що  справа про банкрутство боржника - ВАТ “Донецький завод хімічних реактивів” порушена 31.10.2002 р., вимога стягувача виникла –21.11.2005 р., тому дія мораторію не поширюється на вимогу стягувача по даній справі. Зупинення виконавчого провадження не відповідає вимогам п.8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Оскаржуючи постанову апеляційного суду скаржник просить її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду від 17.08.2006 р. посилаючись на те, що при винесенні постанови апеляційним судом порушено норми матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника ( п.8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”).

Зазначена норма кореспондується з п.1 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якої, ухвалою про порушення справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В той же час ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлений порядок задоволення вимог кредиторів.

Апеляційний суд своєю постановою фактично зобов'язує виконавчу службу порушувати вимоги п. 8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” та Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме поновити виконавче провадження та виконати наказ господарського суду Донецької області про примусове виконання рішення господарського суду по справі № 25/350 під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Рішенням господарського суду Донецької області від 08.11.2005 р. задоволено частково позовні вимоги Комунального підприємства “Донецькміськводоканал” до Відкритого акціонерного товариства “Донецький завод хімічних реактивів” та стягнуто заборгованість у сумі 16 226,44 грн.

На виконання зазначеного рішення 21.11.2005 р. видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача основний боргу у сумі                        16 226,44 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 162,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Державною виконавчою службою у Куйбишевському районі                        м. Донецька 12.12.2005 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 21.11.2005 р. № 25/350 та постановою від 19.12.2005 р. зазначений наказ залучено до зведеного виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця від 19.12.2005 р. зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 25/350 від 21.11.2005 р. на підставі п.8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2002 р. порушено провадження у справі                     № 3/229Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “ Донецький завод хімічних реактивів”.

Комунальне підприємство “Донецькміськводоканал” подало до господарського суду скаргу на бездіяльність ВДВС у Куйбишевському районі м. Донецька щодо невиконання рішення господарського суду Донецької області від 08.11.2005 р., а також просить зобов'язати державну виконавчу службу виконати наказ господарського суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.08.2006 р. у задоволенні вище вказаної скарги відмовлено.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 30.10.2006 р. скасував ухвалу господарського суду Донецької області від 17.08.2006 р., визнав бездіяльність ДВС Куйбишевського району м. Донецька по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області від 21.11.2005 р. № 25/350 незаконною та зобов'язав державну виконавчу службу виконати наказ господарського суду.

Суд апеляційної інстанції виходи з того, що строк виконання грошового зобов'язання боржником, наступив після введення мораторію, а дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на грошові зобов'язання, строк на задоволення яких настав до його введення.

Проте такий висновок апеляційного суду не відповідає вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Відповідно до п.8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”   обов'язковому зупиненню підлягає виконавче провадження  у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум ( у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Враховуючи, що судові процедури банкрутства регулюються спеціальним законом, положення п.8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” слід застосовувати у нормативному поєднанні з положенням Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Статтею 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема,  стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Зазначеною вище статтею визначено проміжок часу, протягом якого забороняється стягнення, зокрема на підставі виконавчих документів, а саме визначено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів вводиться з дня порушення провадження у справі про банкрутство боржника і діє до припинення провадження у справі про банкрутство.

У випадку порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувача, на які дія мораторію не поширюється, а саме вимог з виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.   

Крім того, зі змісту п.8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” випливає, що обов'язок зупинення виконавчого провадження пов'язується лише з фактом наявності справи про банкрутство боржника і не залежить від часу виникнення боргових зобов'язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, маючи  в розпорядженні  ті ж докази, що і місцевий суд, оцінив їх на свій розсуд та дійшов  помилкових  висновків про наявність підстав  для скасування ухвали суду першої інстанції.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від  30.10.06 колегія суддів вважає помилковою, а тому підлягаючу  скасуванню, а юридичну оцінку, дану господарським судом Донецької області обставинам  справи такою, що ґрунтується  на матеріалах справи та  чинному законодавстві.

Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити .

Постанову Донецького апеляційного господарського  суду від 30.10.06 скасувати, ухвалу  господарського суду  Донецької області від 17.08.06 у справі № 25/350 залишити без змін.

Головуючий                                                                                Л.Невдашенко

Судді:                                                                                           М.Михайлюк

                                                                                                      Н.Дунаєвська