Постанова

від 13.05.2014 по справі 823/3378/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3378/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Метсервіс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Метсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Метсервіс» звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 18.06.2013 року № 0003112301 та від 18.06.2013 року № 0003102301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Метсервіс" - задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Метсервіс"- задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Метсервіс» не доведено реальності укладених господарських договорів, не надано необхідної кількості первинних документів, надані позивачем первинні документи містять розбіжності, що не дає права Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Метсервіс» формувати валові витрати та включати суми до складу податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Метсервіс» зареєстроване як юридична особа з 10.02.2012 року (код ЄДРПОУ 38089724); юридична адреса: м. Черкаси, Соснівський район, вул. Сержанта Волкова, буд.85. Згідно з КВЕД має право здійснювати такі види діяльності: загальне прибирання будинків, інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів, інші види діяльності із прибирання, надання ландшафтних послуг, збирання безпечних відходів.

Суд встановив, що з 22.05.2013 року до 03.06.2013 року службовими особами відповідача на підставі направлень відповідно до наказу від 24.04.2013 року здійснено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності 14.02.2012-31.12.2012.

За результатами складено акт перевірки від 10.06.2013 року №238/22-11/38089724 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст.ст.139, 198, 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого він занизив такі податкові зобов'язання: зі сплати податку на прибуток - за півріччя 2012 року в сумі 18060,00грн., три квартали 2012 року - в сумі 52248,00 грн., 2012рік - 522248,00грн.; з ПДВ - у сумі 131785,00грн., у т.ч. за червень 2012року - 23575,00грн., липень 2012року - 56632,00грн., серпень 2012року - 7767,00грн., вересень 2012року - 14718,00грн., жовтень 2012року - 4278,00грн., листопад 2012року - 14231,00грн., грудень 2012року - 10584,00грн.; не утримав та не перерахував у бюджет податок з доходів фізичних осіб у сумі 66000,00грн. Акт перевірки підписано позивачем без зауважень.

18.06.2013 року відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0003102301, яким донарахував позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 65310,00грн. (у т.ч. 13062,00грн. - штрафна санкція), а також податкове повідомлення - рішення №0003112301, яким донарахував ПДВ у сумі 164733,00 грн. (у т.ч.32948,00 грн. - штрафна санкція).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтями 3 та 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанія «Метсервіс» та ТОВ «Альфа-Інвест плюс» укладено договір від 01.06.2012 року № 010612 на поставку товарів (миючих засобів, респіраторів пакетів для сміття, полотна нетканого).

На виконання умов договору, ТОВ «Альфа-Інвест плюс» виписано податкову накладну № 657 від 25.06.2012 року, видаткову накладну № 507 від 30.05.2012 року. У наданих первинних документах зазначена номенклатура, кількість ціна за одиницю товару та загальна вартість.

Розрахунки проведено шляхом перерахуванні коштів на розрахунковий рахунок у повному обсязі, про що також зазначено відповідачем у Акті перевірки.

Згідно декларацій про прийняття вантажу перевезення товарів здійснювалось ТОВ «ІН-Тайм», згідно декларації про прийняття вантажу № ДТР - 005365 від 25.06.2012 року.

Декларація про прийняття вантажу № ДТР-003214 ТОВ «Ін-Тайм» виписана 31.05.2012 року, в ній вказаний відправник ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», одержувач ТОВ «Компанія «Метсервіс», що співвідноситься з накладною ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» № 507 від 30.05.2012 року, зазначена значна вага 244 кг., значний об'єм 0,930 мЗ , назва вантажу ТНП «товари народного потребления», що співвідноситься з накладною № 507 від 30.05.2012 року, так як побутова хімія та інші товари є товарами народного вжитку.

Декларація про прийняття вантажу № ДТР-005365 ТОВ «Ін-Тайм» виписана 25.06.2012 року, в ній вказаний відправник ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», одержувач ТОВ «Компанія «Метсервіс», що співвідноситься з накладною ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» № 657 від 25.06.2012 року, зазначена значна вага 268 кг., значний об'єм 1,080 мЗ , назва вантажу «текстиль» що співвідноситься з 400 м.п, полотна вказаного в накладній № 657.

Окрім того, 15.05.2012 року між позивачем та ТОВ «Колорфлекс» укладено договір № 2012/1, відповідно до умов якого ТОВ «Колорфлекс» зобов'язується надати ТОВ «Компанія «Метсервіс» клінінгові послуги з прибирання офісних, виробничих, побутових приміщень, прибирання та оздоблення території, що належать ВАТ «Полтавський ГЗК».

На підтвердження реальності укладеного договору позивачем надано контролюючому органу до перевірки та до суду першої інстанції Акти виконаних робіт: № 19 від 31.07.2012 року, № 18 від 30.07.2012 року, № 17 від 25.07.2012 року, № 16 від 20.07.2012 року, № 15 від 18.07.2012 року, № 14 від 12.07.2012 року, № 13 від 06.07.2012 року.

Як зазначено в Акті перевірки позивача, у актах виконаних робіт зазначено: дата та номер акту, місце і надання послуг, період за який проводились послуг, назва послуг, одиниці виміру, вартість виконаних послуг. На договорі та актах надання послуг з боку Виконавця - ТОВ "Колорфлекс" зазначено підпис Д.О.Фадееєв (директор ТОВ «Колорфлекс), з боку Замовника (ТОВ «Компанія Метсервіс») - О.І.Чуприна (директор ТОВ «Компанія Метсервіс»).

З метою підтвердження реальності укладеної угоди ТОВ «Колорфлекс» також виписані податкові накладні: № 35 від 06.07.2012 року, № 63 від 12.07.2012 року, № 82 від 18.07.2012 року, № 96 від 20.07.2012 року, № 114 від 25.07.2012 року, № 132 від 30.07.2012 року, № 154 від 31.07.2012 року.

Докази оплати вартості отриманих послуг підтверджується платіжним дорученням № 206 від 02.07.2012 року та випискою по рахунку.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що наявні в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані контрагентами позивача за результатами укладених договорів та містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Також, колегія суддів звертає увагу на той факт, що отримані товари та послуги були в подальшому використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів виконаних робіт на ВАТ «Полтавський ГОК» по покосах та згрібанню трави в липні 2012 року (відповідно до горову № 891 від 29.03.2013 року, укладеного між позивачем та ВАТ «Полтавський ГОК» (т.1 а.с. 177 - 190) та нарядами на виконання робіт ТОВ «Колорфлекс» в липні 2012 року (т.1 а.с. 191- 197).

Незрозумілим, на думку колегії суддів, є посилання відповідача в Акті перевірки на той факт, що неможливо провести зустрічну звірку контрагента позивача - ТОВ «Колорфлекс» у зв'язку зі станом 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, оскільки дане твердження спростовується матеріалами справи.

Так, матеріали справи містять Довідку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ДПС від 27.05.2013 року № 001898 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Колорфлекс», код ЄДРПОУ 35862497, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Компанія Метсервіс», код ЄДРПОУ 38089724 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року». У висновках до довідки контролюючим органом зазначено, що звіркою ТОВ «Колорфлекс» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Компанія Метсервіс», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що в Договорі № 2012/1 від 15.05.2012 року укладеному між ТОВ «Компанія «Метсервіс» та ТОВ «Колорфлекс» невстановлена тарифікація оплати видів послуг, відсутні істотні умови договору щодо строків виконання, деталізованого місця виконання, вартість певного виду робіт, оскільки дані твердження спростовують матеріалами справи.

Так, у відповідності до норм глави 53 ЦК України «Укладення, зміна і розірвання договору», ст. 180 ГК України - тарифікація не є істотною умовою договору. Строки виконання умов випливають з п. 8.1 Договору, з моменту підписання (з 15 травня 2012 року) та діє до 31 грудня 2012 року. Місце виконання деталізоване в п. 1.1 Договору, а саме: м. Комсомольск, вул. Будівельників, 16, що є місцезнаходженням ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Вартість послуг зазначених в п. 1.2 Договору зазначена в п. 3.1 Договору в сумі 1500 тис. грн. в т.ч. ПДВ.

Окрім того, судом першої інстанції вказано, що акти здачі-прийняття робіт між ТОВ «Компанія «Метсервіс» та ТОВ «Колорфлекс» не містять конкретної адреси, місця виконання робіт, зі сторони позивача не підписані особою, вказаною як безпосередній учасник правочинів.

Колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 за липень 2012 року містять конкретні дані щодо місця виконання робіт «Полтавський ГЗК в м. Комсомольську», є посилання на Договір № 2012/1 від 15.05.2012 року, де в п. 1.1 чітко зазначено адресу: м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16; Договір № 2012/1 від 15.05.2012 року укладений між ТОВ «Компанія «Метсервіс» та ТОВ «Колорфлекс» зі сторони позивача підписаний директором Чуприною Олександром Ігоревичем.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 13, 14, 15, 17, 18, 19 за липень 2012 року в лівому верхньому куті підписані директором ТОВ «Компанія «Метсервіс» Чуприною О.І., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 16 за липень 2012 року в правому нижньому куті підписаний директором ТОВ «Компанія «Метсервіс» Чуприною О.Д. Тобто, зі сторони позивача - ТОВ «Компанія «Метсервіс» вказані акти підписані особою, яка вказана в договорі як безпосередній учасник правочину.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Дана правова позиція відображена також в Листі Вищого адміністративного суду від 02.2011 року № 742/11/13-11.

Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів (на час вчинення господарських операцій) податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку , усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Метсервіс" - задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Метсервіс" - задовольнити.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Метсервіс" - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Метсервіс" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 18.06.2013 року № 0003112301 та № 0003102301.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.