Постанова

від 14.05.2014 по справі 910/25014/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа№ 910/25014/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ»

на рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014

у справі № 910/25014/13 (суддя Ващенко Т.М.).

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ»

про стягнення 360 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2014 у справі № 910/25014/13, повний текст якого складено 17.02.2014, позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ» про стягнення 360 000,00 грн. - задоволено повністю, а саме, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ» 180 000, 00 грн. штрафу, який накладений рішенням Антимонопольного комітету України №429-р від 27.05.2013 та 180 000, 00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів бюджету 21081100. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 200,00 грн. який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього рішенням Антимонопольного комітету України №429-р від 27.05.2013, у строк, визначений частиною 3 «статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 у справі № 910/25014/13 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення було застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ» санкції (штраф, пеня), які не стосуються та не пов'язані з законодавством про захист економічної конкуренції а також не було встановлено таких обставин, які свідчили про те, що запит на подання інформації був направлений Антимонопольним комітетом України у зв'язку з розглядом заяви або справи про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «УТМ» законодавства про захист економічної конкуренції чи у зв'язку з проведенням відповідної перевірки Товариства.

Крім того відповідач наголошує на тому, що матеріали справи у якій задоволено позов Антимонопольного комітету України та прийнято рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ» штраф та пеню, не містять доказів, які б свідчили про дії зловживання монопольним/домінуючим становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції, тобто порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлені позивачем в ході перевірки діяльності відповідача. Антимонопольний комітет України застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ» санкції, які застосовуються в разі встановлення фактів, які мають ознаки зловживання монопольним/домінуючим становищем на ринку, або анти конкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції, в той час, як в діях відповідача вбачається лише відмова від участі в дослідженні ринку лікарських засобів.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ» по справі №910/25014/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по справі №910/25014/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Самсін Р.І.

Одночасно апелянт порушив питання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю «УТМ» поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 по справі № 910/25014/13 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи № 910/25014/13 призначено на 16.04.2014.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 справу № 910/25014/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 колегією суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Яковлєв М.Л. справу № 910/25014/13 прийнято до свого провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в судовому засіданні 16.04.2014.

В судовому засіданні 16.04.2014 в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.05.2014.

В судовому засіданні 14.05.2014 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав повністю, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні 14.05.2014 представник позивача, з урахуванням поданого через відділ документообігу Київського апеляційного господарського суду відзиву, проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що спір виник у даній справі у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УТМ» не сплатило штраф у розмірі 180 000, 00 грн., який був накладений Рішенням Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013, у строки передбачені статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що і зумовило нарахування пені. Крім того, судом першої інстанції правильно розподілено судові витрати, оскільки спір виник внаслідок того, що відповідач ухилився від сплати штрафу у встановлені строки та не надіслав на адресу позивача документи, що підтверджують сплату штрафу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013 у справі 126-26.13/109-12 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УТМ», не подавши Антимонопольному комітету України інформацію на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України № 126-29/03-9836 від 19.10.2011 у встановлений ним строки, вчинило порушення передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації; за вчинення вказаного порушення відповідно до абзацу третього частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Товариство з обмеженою відповідальністю «УТМ» накладено штраф у розмірі 180 000,00 грн.

Спір виник у даній справі в зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УТМ» не сплатило у добровільному порядку штраф у розмірі 180 000,00, який був накладений рішенням Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013, у строки передбачені ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що і зумовило нарахування пені.

Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Пунктом першим постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції». Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Правовідносини пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розглядаються господарськими судами.

Отже судом першої інстанції вірно встановлено, що спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання за порушення, передбачені пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

30.05.2013 позивачем було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ», листом № 126-26.13/12-5404 від 30.05.2013, копію рішення Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний лист повернувся на адресу Антимонопольного комітету України з відміткою про те, що закінчився строк зберігання даного поштового відправлення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, частиною 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Позивач звернувся з листом № 12-26-13/05-7753 від 07.08.2013 до газети «Час Київщини», відповідно до якого просив розмістити інформацію про прийняте Антимонопольним комітетом України рішення № 429-р від 27.05.2013.

Вищевказане рішення Антимонопольного комітету України було опубліковане в офіційному друкованому органі «Час Київщини» № 32 [74] від 16.08.2013. Таким чином, рішення Антимонопольного комітету № 429-р від 27.05.2013. вважається врученим 27.08.2013.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачем штраф у розмірі 180 000,00 грн., який накладний рішенням Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013, сплачено в добровільному порядку у строки визначені ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а тому Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За вказаних обставин та з урахуванням приписів частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу, у відповідності до Закону України «Про захист економічної конкуренції» є 28.10.2013.

В рішенні Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013 зазначено, що згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, а відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Також в рішенні Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013 зазначено, що воно може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Матеріали справи не містять доказів того, що рішення Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013. було оскаржене у судовому порядку, та скасоване.

Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями.

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем прострочено сплату штрафу за період з 29.10.2013 по 08.01.2014, здійснивши перерахунок пені, нарахованої позивачем, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 180 000,00 грн. за період з 29.10.2013 по 08.01.2014.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна позову становить 360 000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 7 200,00 грн. (2 відсотки ціни позову).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 2 ст. 49 ГПК України).

Колегія судів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього рішенням Антимонопольного комітету України № 429-р від 27.05.2013, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", до того ж, в порушення частини 8 статті 56 наведеного Закону України не надіслав до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу. Докази протилежного відповідач не наддав.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Враховуючи наведені норми, зокрема, приписи ч. 2 ст. 49 ГПК України, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 7 200,00 грн.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю «УТМ».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УТМ» на рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 по справі № 910/25014/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 по справі № 910/25014/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/25014/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв