Рішення

від 20.05.2014 по справі 908/1001/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/26/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

20.05.2014 справа № 908/1001/14

за позовом Комунального підприємства «Водоканал», (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61)

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Союз», (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 21)

про стягнення 6320,99 грн. основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 від 04.01.2006 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Подсвірова Н.С., довіреність № 31 від 17.01.2014 р.;

від відповідача - не з'явився;

26.03.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство «Водоканал», м. Запоріжжя (КП «Водоканал») з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Союз», м. Запоріжжя (ЖБК «Союз») про стягнення 12685,75 грн. основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 від 04.01.2006 р.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 26.03.2014 р. справу № 908/1001/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1001/14, справі № 908/1001/14 присвоєно номер провадження справи 4/26/14, судове засідання призначено на 23.04.2014 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 20.05.2014 р.

В судовому засіданні 20.05.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 26.03.2014 р. і від 23.04.2014 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки свого уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За адресою ЖБК «Союз», зазначеною у позовній заяві, відповідачу направлялися ухвали господарського суду Запорізької області від 26.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/1001/14 і від 23.04.2014 р. про відкладення розгляду справи № 908/1001/14.

Ухвала суду від 26.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/1001/14, що направлялася відповідачу, повернулася на адресу суду з відміткою відділення підприємства поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання», ухвала суду від 23.04.2014 р. про відкладення розгляду справи № 908/1001/14 - станом на час вирішення спору на адресу суду відділенням підприємства поштового зв'язку не поверталася.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на юридичну особу, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1001/14.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вище викладене, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 20.05.2014 р. до початку судового розгляду спору позивач звернувся до суду з Заявою, що надійшла на адресу господарського суду Запорізької області 23.04.2014 р. в порядку ст. 22 ГПК України, якою просить суд стягнути з ЖБК «Союз» 6320,99 грн. основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 від 04.01.2006 р. Заяву мотивовано тим, що крім часткової оплати за послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод в розмірі 2183,55 грн., про яку зазначено у позовній заяві, відповідачем в січні, лютому та березні 2014 року ще здійснено часткову оплату заборгованості, яка виникла за період з серпня по грудень 2013 року на сум 6364,76 грн. Отже, всього, відповідачем за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 від 04.01.2006 р. за надані послуги за період з 01.08.2013 р. по 31.12.2013 р. сплачено 8548,31 грн., а заборгованість становить 6320,99 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Враховуючи викладене, розглянувши подану позивачем заяву та матеріали справи № 908/1001/14, суд дійшов висновку, що за своєю юридичною природою зазначена заява є заявою про зменшення позовних вимог, яка подана позивачем у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Отже, в судовому засіданні 20.05.2014 р. судом розглянуті та вирішені по суті зменшені позовні вимоги про стягнення з ЖБК «Союз» на користь КП «Водоканал» про стягнення 6320,99 грн. основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 від 04.01.2006 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 526, 628 ЦК України, ст., ст. 67, 173, 174, 193, 198 ГК України і заявлені з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 від 04.01.2006 р., укладеного позивачем та відповідачем. Так, на виконання взятих на себе за умовами договору зобов'язань позивач за період з 01.08.2013 р. по 31.12.2013 р. забезпечив відповідачу подачу питаної води на господарсько-питні та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику: м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 21, що підтверджується відповідними актами за вказаний період на загальну суму 14869,30 грн. Кожний з актів за спірний період підписаний відповідачем без зауважень та претензій, оформлений у відповідності до вимог п. 5.1 договору та є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод. В порушення умов договору за питне водопостачання та приймання стічних вод відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, оплативши лише за період з 01.08.2013 р. по 31.12.2013 р. 8548,31 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод становить 6320,99 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2006 р. Комунальним підприємством «Водоканал» (позивачем у справі) та ЖБК «Союз» (відповідачем у справі) був укладений Договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Водоканал) забезпечує відповідачу (Абоненту) подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику вул. Маліновського, 21. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному Абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти виписуються 29, 30, 31 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказаний в ньому термін, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Згідно з п. 3.1.1 Договору позивач зобов'язався забезпечити Абоненту подачу питної води, а також приймання стоків в кількості, вказаній в Договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

В свою чергу, відповідач прийняв на себе обов'язок своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення. (п. 3.2.1 Договору).

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем у період з 01.08.2013 р. по 31.12.2013 р. надані відповідачу обумовлені Договором послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод по майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 21, на загальну суму 14869,30 грн.

При цьому, виконуючи свої зобов'язання за Договором, на виконання умов пункту 5.1 Договору позивачем за спірний період були оформлені відповідні Акти про надані послуги, а саме:

- Акт № 369/2 від 31.08.2013 р. за період з 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р. на суму 3704,64 грн.;

- Акт № 369/2 від 30.09.2013 р. за період з 01.09.2013 р. по 30.09.2013 р. на суму 2719,28 грн.;

- Акт № 369/2 від 31.10.2013 р. за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р. на суму 2849,94 грн.;

- Акт № 369/2 від 30.11.2013 р. за період з 01.11.2013 р. по 30.11.2013 р. на суму 2727,46 грн.;

- Акт № 369/2 від 31.12.2013 р. за період з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р. на суму 2867,98 грн.

Кожний з зазначених вище Актів за спірний період підписаний відповідачем без жодних зауважень та претензій, оформлений у відповідності до вимог п. 5.1 Договору та, в силу умов цього ж пункту Договору, є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов Договору, за надані послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод відповідач у встановлені Договором строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Всього відповідачем позивачу за отримані протягом серпня - грудня 2013 року послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод було сплачено 8548,31 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № 369/2 від 04.01.2006 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Станом на час звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача за надані послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод склала 6320,99 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розділі 2 Договору передбачено, що Договір укладається з 04.01.2006 р. по 31.12.2009 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією із Сторін.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Договір № 369/2 від 04.01.2006 р. пролонгований сторонами та на час вирішення судом спору у даній справі є діючим.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити надані йому позивачем послуги не припинено.

Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих позивачем послуг в повному обсязі суду не довів.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за отримані послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод за Договором № 369/2 від 04.01.2006 р. не здійснив, факт наявності заборгованості ЖБК «Союз» перед КП «Водоканал» в розмірі 6320,99 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем не спростований.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ЖБК «Союз» на користь КП «Водоканал» 6320,99 грн. основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 від 04.01.2006 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог, в іншій частині судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя до Житлово-будівельного кооперативу «Союз», м. Запоріжжя про стягнення 6320,99 грн. основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 369/2 від 04.01.2006 р. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Союз», (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 21, код ЄДРПОУ 20519388) на користь Комунального підприємства «Водоканал», (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121) 6320 (шість тисяч триста двадцять) грн. 99 коп. основного боргу та 910 (дев'ятсот десять) грн. 35 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "21" травня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.