Постанова

від 21.05.2014 по справі 905/8888/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.05.2014 справа №905/8888/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівАгапова О.Л. Мартюхіної Н.О. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача - не з»явився від третьої особи 1. - не з'явився від третьої особи 2. - не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирівський», м. Суми на рішення господарського судуДонецької області від 27.02. 2014року (повний текст рішення складений та підписаний 27.02.2014року) у справі№905/8888/13 (головуючий суддя Захарченко Г.В., судді: Бокова Ю.В., Левшина Г.В.) за позовом:Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирівський», м. Суми до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.», м. Донецьк за участю третьої особи 1., яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за участю третьої особи 2., яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк», м. Донецьк Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Національний стандарт», м. Київ про визнання договору чинним. ВСТАНОВИВ: ПАТ «Комерційний банк «Володимирівський», м. Суми звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Е.Р.Б.», м. Донецьк про визнання договору №117/10/60 про відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором від 24.12.10р. чинним.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 28.01.2014р. залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк», м.Донецьк та Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Національний стандарт», м.Київ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2014року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», м.Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.», м.Донецьк про визнання договору чинним відмовлено; Судовий збір в сумі 1147,00грн. покладено на позивача.

Рішення суду мотивовано наступним.

Відповідно до ч.2 ст .16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

В оспорюваному рішенні суд зазначив, що відповідно до п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 ЦК України. Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 16 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України). Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

Проте, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що предмет позову - визнання договору №17/10/60 про відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором від 24.12.10р. чинним, не передбачений як спосіб захисту чинним законодавством. Отже, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів не відповідає за своїм змістом матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом.

Не погоджуючись із рішенням суду позивач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирівський» м. Суми звернувся із апеляційною скаргою та просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Захист майнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Апелянт зазначив, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. В даному випадку предметом позовних вимог було встановлення факту чинності правочину, що відповідає положенням ст.203 ЦК України. Зазначені обставини можуть бути встановлені господарським судом при розгляді справи як встановленого факту. Дана точка зору відображена у Постанові Вищого господарського суду України від 18.06.2008року по справі №1/56. Апелянт направив на адресу Донецького апеляційного господарського суду клопотання від 15.04.2014року (вхід.№02-48/3338/14) та від 19.05.2014року (вхід.№02-48/4217/14) у яких просить розгляд справи здійснювати без участі його представника.

Третя особа 1. у відзиві на апеляційну скаргу (вхід.№01-48/3300/14 від 14.04.2014року) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Треті особи у судове засідання не з»явилися, поштові конверти, якими на адресу третьої особи 2. були направлені ухвали від 27.03.2014року та від 15.04.2014року були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення «вибули», однак як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1, а.с. 78-79) місцезнаходженням ВАТ Комерційний банк «Національний стандарт» є м. Київ, вул. Фрунзе, 47.

Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» (новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський» (наступний кредитор) 24.12.2010року укладений договір №17/10/60 про відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором.

Відповідно до умов п.1.1 договору в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України сторони уклали цей договір про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) на загальну суму заборгованості в розмірі 2136888,89 доларів США за договором №24/3-1 USD про надання міжбанківського кредиту від 24.03.09р., укладеного між Акціонерним банком «Український стандарт» (позичальник), права кредитора за яким було передано новому кредитору за договором №1 про відступлення права вимоги від 28.05.10р., укладеного між Акціонерним банком «Український бізнес банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.», з врахуванням всіх раніше винесених сторонами змін та доповнень до них, надалі - кредитний договір, відповідно до умов якого кредитор за кредитним договором змінюється з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» (новий кредитор) на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський» (наступний кредитор).

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що про відступлення відповідно до умов договору з дня набуття їм чинності до наступного кредитора переходять всі права вимоги (замість нового кредитора) до позичальника за кредитним договором, надалі - боржник, по належному виконанню всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

Згідно до п.1.4 договору про відступлення наступний кредитор зобов'язується за відступлення (продаж) прав за кредитним договором сплатити грошові кошти в сумі 16885969,01грн. у період з 05.01.2011р. по 15.01.2011р.

За умовами п.2.3 договору про відступлення (з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін від 22.06.11р.) новий кредитор протягом 202 дні (до 14.07.11р. включно) зобов'язується підтвердити ліквідність предметів застави, що є забезпеченням за кредитним договором шляхом надання актів перевірки заставного майна (підписаних заставодавцем) з обов'язковим зазначенням вартості предметів застави.

Відповідно до п.4.1 договору договір набирає чинності з моменту виконання новим кредитором п.2.3 і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Договір №17/10/60 про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором від 24.12.2010року сторони погодили всі умови договору, про що свідчать підписи сторін та скріплення договору печатками підприємств.

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій договору №24/3-1 USD про надання міжбанківського кредиту, укладеного 24.03.2009р. між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк» та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Національний стандарт»; договорів забезпечення до кредитного договору; договору №1 про відступлення права вимоги від 28.05.10р., укладеного між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.».

На виконання умов пункту 1.4 договору №117/10/60 про відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором від 24.12.2010р. згідно з меморіальними ордерами №2523440 та №2523440 від 06.01.2014р. позивач перерахував ТОВ «Е.Р.Б.» грошові кошти в загальній сумі 16885969,01грн.

Підставою для звернення до суду із позовом позивач зазначає, ненадання відповідачем позивачу документів, які засвідчують наявність прав вимоги.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За умовами ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом, передбачені ст. 16 ЦК України.

Згідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спосіб захисту повинен відповідати правовідносинам, що склалися між сторонами та призводити до відновлення порушеного (оспорюваного) права, оскільки саме відновлення такого права є метою захисту та одночасно і його призначенням.

Крім того способи захисту прав і законних інтересів передбачені статтею 20 Господарського кодексу України.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Із аналізу наведеного вище законодавства вбачається, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Позивач обрав такий спосіб захисту порушеного права, як визнання договору №117/10/60 про відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором від 24.12.10р. чинним.

Зазначений спосіб захисту, що був обраний позивачем, та знайшов своє відображення у позовних вимогах, викладений некоректно та суперечить приписам цивільного та господарського права, оскільки: захист майнового або немайнового права чи законного інтересу - це введення в дію системи правових та організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації цих прав та недопущення їх порушень, що, в свою чергу, відбувається, зокрема, шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення тощо. Господарський суд не визнає фактів і ставити питання про укладеність чи неукладеність будь-якого договору - некоректно.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Проаналізувавши перелічені норми чинного законодавства, а також дослідивши обставини справи, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що заявлений предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, відтак господарський суд Донецької області правомірно відмовив ПАТ «Комерційний банк «Володимирівський» в задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2014року по справі №905/8888/13 є законним та обґрунтованим та підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані та спростовуються вищенаведеним.

Результати апеляційного провадження у справі №905/8888/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирівський», м. Суми на рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2014року (повний текст складений та підписаний 27.02.2014року) по справі №905/8888/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2014року (повний текст складений та підписаний 27.02.2014року) по справі №905/8888/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Мартюхіна Н.О.

Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 1-відповіду, 2- третім особам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО .