Постанова

від 07.05.2014 по справі 826/1652/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2014 року 08 год. 41 хв. № 826/1652/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РА «Версаль» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року № 0003912207, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РА «Версаль» (далі по тексту - позивач, ТОВ «РА «Версаль») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2013 року № 0003912207.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ від 29.08.2013р. № 158/1-22-07-37663457, складеного за результатами проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «РА «Версаль» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податкову на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Рафіас - М» (код 34867282) за період січень, березень, червень, вересень та жовтень 2012 року, документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на наступному: акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рафіас - М» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків не являється належним доказом нікчемності правовідносин ТОВ «РА «Версаль» з названим контрагентом; висновки відповідача про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Рафіас - М» не доведенні вироком суду; реальність здійснення господарських операцій за договорами на виконання робіт підтверджуються належними чином складеними первинними і розрахунковими документами; на момент укладення та виконання спірних договорів обидві Сторони (як Замовник, так і Виконавець) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, мали необхідні дозвільні документи. Таким чином, висновки ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що викладені в Акті перевірки від 29.08.2013р. № 158/1-22-07-37663457, з посиланнями на недостовірні докази є безпідставними та необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що винесенні без належних на то правових підстав.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 31.03.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «РА «Версаль» (Акт від 29.08.2013р. № 158/1-22-07-37663457) були встановлені порушення ним вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 35694,00 грн. Дані висновки перевіряючим були сформовані на підставі Акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 211/3-22-30-34867282 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рафіас - М» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Елплат» (код ЄДРПОУ 36985783), ПП «Формат - 59» (код ЄДРПОУ 35043357), ТОВ «Збут проект - 1» (код ЄДРПОУ 37617581), ТОВ «ТД «Елінар» (код ЄДРПОУ 37707968), ТОВ «Бакс» (код ЄДРПОУ 23054636), ТОВ «Лиго Сервис» (код ЄДРПОУ 24348676), ТОВ «Юнімед» (код ЄДРПОУ 24384459), ТОВ «Євро проект - Схід» (код ЄДРПОУ 35537625), ТОВ «Сервіс - Центр - Метал» (код ЄДРПОУ 20260789), ТОВ «НПК Метал» (код ЄДРПОУ 37494746), ТОВ «Промелектро ХХІ-Плюс» (код ЄДРПОУ 37225176), ПП «Промтехснаб Плюс» (код ЄДРПОУ 36439988), ТОВ «Інкотекс-Україна» (код ЄДРПОУ 35077475), ТОВ «Влад» (код ЄДРПОУ 20908084), ТОВ «Міцар» (код ЄДРПОУ 25187488), ТОВ «Інвесттрейдсервіс» (код ЄДРПОУ 38149285), ТОВ «Інкомтраст» (код ЄДРПОУ 38122420), ТОВ «Приємна пропозиція» (код ЄДРПОУ 37264435), ТОВ «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572), ПП «Будстоун - К» (код ЄДРПОУ 37280090), ТОВ «Інтерхім - БТВ» (код ЄДРПОУ 32837895), ТОВ «Факторіал» (код ЄДРПОУ 23002272), ТОВ «Прем'єр Декор» (код ЄДРПОУ 34519097) за період січень, березень - квітень, червень - листопад 2012 року та Акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 11.04.2013р. № 297/3-22-30-34867282 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рафіас - М» щодо підтвердження господарських відносин за період січень, лютий 2013 року та взаємовідносин з ТОВ «Тендол лімітед» (код ЄДРПОУ 37508250), ТОВ «Іланд груп» (код ЄДРПОУ 37569224) за лютий 2012 року, за якими не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Рафіас - М», що стало підставою для встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. ст. 22, 185, 198 Податкового кодексу України.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

14.04.2014р. в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 21.08.2013р. по 23.08.2013р. згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.08.2013р. №510, працівником відповідача була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Ра «Версаль» (код ЄДРПОУ 34663457) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Рафіас - М» (код ЄДРПОУ 34867282) за січень, березень, червень, вересень та жовтень 2012 року, за результатами якої складений Акт від 29.08.2013р. № 158/1-22-07-34663457 (далі по тексту - Акт перевірки).

Перелік документів, які були використані під час проведення перевірки працівником відповідача зазначені на 3, 4 аркуші Акта перевірки.

Так, в ході проведення вказаної документальної перевірки посадовою особою податкового органу встановлено, що між позивачем та ТОВ «Рафіас - М» у період, що перевірявся існували договірні відносини, за результатами яких перевіряєме підприємство віднесло до складу податкового кредиту за січень 2012 року - податок на додану вартість в сумі 11770,00 грн., березень 2012 року - 3810,00 грн., за червень 2012 року - 9552,00 грн., за вересень 2012 року - 9282,00 грн. та за жовтень 2012 року - 1280,00 грн.

При цьому працівником відповідача при проведенні вказаної документальної перевірки позивача були враховані обставини, викладені в Акті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 211/3-22-30-34867282 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рафіас - М» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Елплат» (код ЄДРПОУ 36985783), ПП «Формат - 59» (код ЄДРПОУ 35043357), ТОВ «Збут проект - 1» (код ЄДРПОУ 37617581), ТОВ «ТД «Елінар» (код ЄДРПОУ 37707968), ТОВ «Бакс» (код ЄДРПОУ 23054636), ТОВ «Лиго Сервис» (код ЄДРПОУ 24348676), ТОВ «Юнімед» (код ЄДРПОУ 24384459), ТОВ «Євро проект - Схід» (код ЄДРПОУ 35537625), ТОВ «Сервіс - Центр - Метал» (код ЄДРПОУ 20260789), ТОВ «НПК Метал» (код ЄДРПОУ 37494746), ТОВ «Промелектро ХХІ-Плюс» (код ЄДРПОУ 37225176), ПП «Промтехснаб Плюс» (код ЄДРПОУ 36439988), ТОВ «Інкотекс-Україна» (код ЄДРПОУ 35077475), ТОВ «Влад» (код ЄДРПОУ 20908084), ТОВ «Міцар» (код ЄДРПОУ 25187488), ТОВ «Інвесттрейдсервіс» (код ЄДРПОУ 38149285), ТОВ «Інкомтраст» (код ЄДРПОУ 38122420), ТОВ «Приємна пропозиція» (код ЄДРПОУ 37264435), ТОВ «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572), ПП «Будстоун - К» (код ЄДРПОУ 37280090), ТОВ «Інтерхім - БТВ» (код ЄДРПОУ 32837895), ТОВ «Факторіал» (код ЄДРПОУ 23002272), ТОВ «Прем'єр Декор» (код ЄДРПОУ 34519097) за період січень, березень - квітень, червень - листопад 2012 року та Акті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 11.04.2013р. № 297/3-22-30-34867282 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рафіас - М» щодо підтвердження господарських відносин за період січень, лютий 2013 року та взаємовідносин з ТОВ «Тендол лімітед» (код ЄДРПОУ 37508250), ТОВ «Іланд груп» (код ЄДРПОУ 37569224) за лютий 2012 року. Згідно тексту цих актів ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Рафіас - М».

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «РА «Версаль» правових підстав для формування податкового кредиту на підставі первинних документів, оформлених за результатами господарських операцій з контрагентом ТОВ «Рафіас - М».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 29.08.2013р. № 158/1-22-07-34663457 перевіряючий встановив порушення ТОВ «РА «Версаль» вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 35964,00 грн., в т.ч. за січень 2012 року - 11770,00 грн., березень 2012 року - 3810,00 грн., за червень 2012 року - 9552,00 грн., за вересень 2012 року - 9282,00 грн. та за жовтень 2012 року - 1280,00 грн.

13.09.2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 29.08.2013р. № 158/1-22-07-34663457 прийняла наступне спірне податкове повідомлення-рішення за № 0003912207, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «РА «Версаль» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44618,00 грн., в т.ч. 35694,00 грн. - основний платіж, 8924,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, платником податків таке рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду названих скарг, рішеннями про результати розгляду скарг від 14.11.2013р. №6495/10/26-15-10-04 та від 24.01.2014р. №1283/5-9999-30-01-15, у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення - рішення від 13.09.2013р. №0003912207 - без змін.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, ТОВ «РА «Версаль» звернулось з відповідним позовом до суду.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року) (далі по тексту - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що між ТОВ «РА «Версаль» (Замовник), в особі директора Ольшинського С.С., і ТОВ «Рафіас - М» (Виконавець), в особі директора Феленюк С.В., у період, що перевірявся податковим органом, було укладено договір № 03/01/12 від 03.01.2012р. про виконання робіт.

За умовами цього договору Виконавець (ТОВ «Рафіас-М») зобов'язується виконати, а Замовник (позивача) прийняти та оплатити роботи за переліком та в обсягах, які вказані в рахунках - фактурах та Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.

Розділ 2 зазначеного договору містить перелік робіт, які зобов'язується виконати Виконавець за замовленням Замовника, а саме:

- розробляти стиль, дизайн та оригінал - макети Замовнику;

- здійснювати розробки рекламних кампаній, фото та телезйомку;

- надавати інші послуги в галузі розробки та креативу;

- виготовляти поліграфічну, швейну та рекламно-сувенірну продукцію;

- розміщувати рекламні матеріали на рекламо носіях;

- надавати інші послуги по виготовленню рекламних матеріалів та їх розміщенню.

У той же час, Замовник зобов'язаний передати Виконавцю необхідні матеріали для виконання останнім своїх зобов'язань по Договору, затверджувати оригінал-макети та медіа-план проведення рекламних кампаній.

Згідно розділу 3 Договору, характеристика наданих послуг, терміни виконання та вартість, визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження факту виконання робіт згідно названого вище договору позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору за № 03/01/12 від 03.01.2012р. про виконання робіт;

- актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000090 від 23.10.2012р. на суму 1200,00 грн., в тому числі ПДВ 200,00 грн., №33 від 15.03.2012р. на суму 2400,00 грн., в тому числі ПДВ 400,00 грн. №1 від 03.01.2012р. на суму 24000,00 грн., в тому числі ПДВ 4000,00 грн.;

- видаткових накладних №РН-0000267 від 01.10.2012р. на суму 6480,00 грн., в тому числі ПДВ 1080,00 грн., №196 від 03.09.2012р. на суму 55694,62 грн., в тому числі ПДВ 9282,44 грн., №89 від 01.06.2012р. на суму 57312,00 грн., в тому числі ПДВ 9552,00 грн., №51 від 01.03.2012р. на суму 20460,00 грн., в тому числі ПДВ 3410,00 грн., №23 від 25.01.2012р. на суму 28200,00 грн., в тому числі ПДВ 4700,00 грн., №2 від 03.01.2012р. на суму 18420,00 грн., в тому числі ПДВ 3070,00 грн.;

- податкових накладних від 23.10.2012р. №29 на суму 1200,00грн., в тому числі ПДВ 200,00 грн., від 15.03.2012р. №12 на суму 2400,00 грн., в тому числі ПДВ 400,00 грн., від 01.10.2012р. №1 на суму 6480,00 грн., в тому числі ПДВ 1080,00 грн., від 03.09.2012р. №1 на суму 55694,62 грн., в тому числі ПДВ 9282,44 грн., від 01.06.2012р. №1 на суму 57312,00 грн., в тому числі ПДВ 9552,00 грн., від 01.03.2012р. №1 на суму 24460,00 грн., в тому числі ПДВ 3410,00 грн., від 25.01.2012р. №22 на суму 28200,00 грн., в тому числі ПДВ 4700,00 грн., від 03.01.2012р. №1 на суму 42420,00 грн., в тому числі ПДВ 7070,00 грн.;

- платіжних доручень №1770 від 26.04.2012р. на суму 70620,00 грн., №1848 від 21.06.2012р. на суму 18840,00 грн., №1849 від 21.06.2012р. на суму 22860,00 грн., №1850 від 21.06.2012р. на суму 18882,00 грн., №1851 від 21.06.2012р. на суму 15084,00 грн., №1880 від 13.07.2012р. на суму 30000,00 грн., №1891 від 25.07.2012р. на суму 47112,00 грн., №1904 від 07.08.2012р. на суму 30688,80 грн., № 1916 від 17.08.2012р. на суму 35000,00 грн., , № 1934 від 13.09.2012р. на суму 3102,52 грн.,, № 1951 від 26.09.2012р. на суму 50000,00 грн.,, № 2085 від 12.02.2013р. на суму 55694,62 грн., № 2086 від 13.02.2013р. на суму 7680,00 грн., № 2087 від 13.02.2013р. на суму 4096,00 грн., № 2088 від 13.02.2013р. на суму 36895,00 грн., на підтвердження перерахування грошових коштів за поставлені ТОВ «Рафіас - М» товари та надані послуги на користь названого товариства.

Додатково на підтвердження реальності названих вище договірних відносин, під час розгляду справи судом позивачем надано копії видаткових та податкових накладних щодо реалізації ТОВ «Акку-енерго», ТОВ «Фармасофт», ТОВ «Трой Інтернешнл», ТОВ «Бі-Фарма», Представництво «Хомвіора Натурарцнайміттель Гмбх», ТОВ «Інформейшн сістемс сек'юріті партнерс», ТОВ «Євросувенір», ТОВ «Ферзь РВХ», ТОВ «СП «Епіцентр», Представництво «Др. Реддіс Лабораторіс», ТОВ «Реатекс», ТОВ «Бінфілд Агро Технолоджіз», ТОВ «Алжеко Україна», ТОВ «Преміум - Бар», ТОВ «Санофі - Авентіс Україна» товарів, придбаних позивачем у ТОВ «Рафіас - М».

Однак, суд критично ставиться до наданих позивачем документів.

Так, під час розгляду справи позивачем не було надано рахунків - фактур та специфікацій, які згідно п. 1.1 Договору №03/01/12 про виконання робіт є невід'ємною його частиною та мали бути оформлені у зв'язку з його виконанням.

Крім того, суд звертає увагу, що на підставі названого договору ним отримано перелік товарів, зазначених у видаткових накладних, що не відповідає суті договору - виконання робіт, перелік яких зазначено у розділі 2 такого договору.

Також суд звертає увагу, що платіжні доручення, надані ТОВ «РА «Версаль» на підтвердження проведення розрахунків з ТОВ «Рафіас - М» за отримані згідно Договору №03/01/12 про виконання робіт роботи, не містять жодних посилань на зазначений договір, а згідно графі «призначення платежу» перерахування грошових коштів проведено згідно рахунків - фактур, які позивачем не надані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з отримання робіт, передбачених названим вище договором від ТОВ «Рафіас - М» належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ «Рафіас - М») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «Версаль» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова