Постанова

від 19.05.2014 по справі 804/2225/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 р. Справа № 804/2225/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріЛиствин Ю.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Гордієвич А.О Фадєєв Д.С.. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністреп" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетрвовська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юністреп" 06 лютого 2014 року звернулось до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.01.2014р. № 0000901505, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання за платежем ПДВ: за основним платежем 112 754 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 56 377 грн., від 23.01.2014р. № 0000892201, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання за платежем податок на прибуток: за основним платежем 464 122 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 52 366,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки планової документальної виїзної перевірки ТОВ "Юністреп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову; обґрунтовуючи свою позицію, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення. Відповідно до змісту поданих заперечень представник податкової інспекції просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що в ході перевірки підприємства діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а винесені Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) податкові повідомлення - рішення, на думку відповідача, є законними та обґрунтованими.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі направлень від 09.12.2013 року №1018/22-2, №1019/22-2, №1020/22, №1021/22-2, №1022/22-2, №1023/22-2,. від 12..I2.2013p. №1054/22-01, від 23.12.2013р. №1076/22-01, виданих Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, згідно із п.п 20 1 4 п 20 1 ст. 20, п.п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 п. 77.1, п 77.4 ст.77, п.82.1 CT.82, ст.85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI, наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №815 від 27.11.2013р., №895 віл 12.12.2013р. та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Юністреп» (ТОВ «Юністреп») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

ТОВ „Юністреп» проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 27.11.2013р. №152/10/22-0118, яке вручено бухгалтеру Дубіцькій в. п. 28.11.2013р. Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Юністреп» ОСОБА_5

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами перевірки податковою інспекцією складено акт № 34/22-01/33421150 від 10.01.2014р. «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юністреп» (код ЄДРПОУ - 33421150) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. (далі - акт перевірки).

Відповідно до змісту акту перевірки відповідачем встановлено порушення законодавства під час господарських стосунків з ТОВ «Родоніт-М» (ЄДРПОУ 36366119) за жовтень-грудень 2010 року. Зокрема, вказано, що первинні документи, надані Позивачем, не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999р., не надано довіреності на отримання товару, що Відповідач вважає порушенням П.2 і з Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей. затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Також є посилання на висновки Акту від11.01.2013р.. за №65/225/33421150, згідно якого «операції з поставки по ланцюгах ТОВ «Родоніт-М» - ТОВ «Юністреп» покупці не містять у суті своїй сиcтематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. А саме: не підтвердж'ено ж'одної задекларованої суми, згідно даних ДПІ місць обліку контрагентів». На підставі викладеного Відповідач дійшов до висновку про те, що ТОВ «Юністреп» не мав підстав для збільшення валових витрат та доходу на суму придбання та реалізації товарів ТОВ «Родоніт-М». Тому Відповідач визнав дохід, отриманий ТОВ «Юністреп» від продажу отриманих у ТОВ «Родоніт-М» товарів в сумі 589032грн. як безповоротну фінансову допомогу. з якої Позивач не сплатив податок на дохід на порушення п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на прибуток № 334/94-ВР від 28.12.94р.

Також в Акті зазначається про порушення законодавства під час господарських стосунків з ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 36053963) за січень 2011 року. Зокрема, вказано, що первинні документи, надані Позивачем, не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999р., не надано довіреності на отримання товару, що Відповідач вважає порушенням п.2 і З Інструкції про порядок реєстрації виданих, гювернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Також є посилання на висновки Акту від 01.07.11p. за №2723/23-3/36053963, згідно якого «операції з поставки по ланцюгах ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» - ТОВ «Юністреп» покупці не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. А саме: не підтвердлсено ж:одної задекларованої суми, згідно даних ДПІ місць обліку контрагентів». На підставі викладеного Відповідач дійшов до висновку про те, що ТОВ «Юністреп» не мав підстав для збільшення валових витрат та доходу на суму придбання та реалізації товарів TOB «ТУРІН-ДНІПРО». Тому Відповідач визнав дохід, отриманий ТОВ «Юністреп» від продажу отриманих v ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» товарів в сумі 21681грн. як безповоротну фінансову допомогу, з якої Позивач не сплатив податок на дохід на порушення п.п.4.1.6. п.4. ст.4 Закону України «Про податок на прибуток № 334/94-ВР від 28.12.94р.

Крім того, в Акті зазначається про порушення законодавства під час господарських стосунків з ТОВ «АВЄСТА» (ЄДРПОУ 36296326) за серпень-жовтень 2011 року. Зокрема, вказано, що первинні де бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999р., не надано довіреності на отримання товару, що Відповідач вважає порушенням п.2 і З Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінносте?и, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Також є посилання на висновки Акту від 15.01.13р. за №154/22-5/36296326, згідно якого «операції з поставки по ланцюгах ТОВ «АВЄСТА» - ТОВ «Юністреп» покупці не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продаж:у товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. А саме: є підтвердж:ено снсодног задекларованої суми, згідно даних ДПІ місць обліку контрагентів». На підставі викладеного Відповідач дійшов до висновку про те, що ТОВ «Юністреп» не мав підстав для збільшення валових витрат та доходу на суму придбання та реалізації товарів ТОВ «АВЄСТА». Тому Відповідач визнав дохід, отриманий ТОВ «Юністреп» від продажу отриманих у ТОВ «АВЄСТА» товарів в сумі 199511,85грн., як безповоротну фінансову допомогу, з якої Позивач не сплатив податок на дохід на порушення п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на прибуток № 334/94-ВР від 28.12.94р.

В Акті зазначається про порушення законодавства під час господарських стосунків з ТОВ «Інфорес» (ЄДРПОУ 36365948) за березень, серпень, жовтень 201 Іроку. Зокрема, вказано, що первинні документи, надані Позивачем, не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999р., не надано довіреності на отримання товару, що Відповідач вважає порушенням п.2 і З Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Також є посилання на висновки Акту від 31.05.2012р. №2160/22-4/36365948, Актів від 21.02.2013рр. за №801/226/33421150, і від 11.10.2013р. №178/04-63-22-03/33421150 згідно яких «операції з поставки по ланцюгах ТОВ «Інфорес» - ТОВ «Юністреп» покупці не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продаусу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. А саме: не підтверджено жодної задекларованої суми, згідно даних ДПІ місць обліку контрагентів» На підставі викладеного Відповідач дійшов до висновку про те, що ТОВ «Юністреп» не мав підстав для збільшення валових витрат та доходу на на суму придбання та реалізації товарів ТОВ «Інфорес». Тому Відповідач визнав дохід, отриманий ТОВ «Юністреп» від продажу отриманих у ТОВ «Інфорес» товарів в сумі 268727грн., як безповоротну фінансову допомогу, з якої Позивач не сплатив податок на дохід на порушення п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на прибуток № 334/94-ВР від 28.12.94р. і п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Також в Акті перевірки зазначено про виявлені порушення податкового законодавства у господарських стосунках ТОВ «Юністреп» з ТОВ „Східно - Українська НПФ» (ЄДРПОУ 31500979) по договору №Пр0107 від 01.07.2011р. За умовами п.1.1. договору ТОВ „Східно Українська НПФ» (виконавець) надало за плату ТОВ „Юністреп» (замовник) послуги по перемотуванню пластикової стрічки на шпулю (бобишку) на загальну суму на суму 470 587 грн. При цьому Відповідач вважає, що на порушення п. 138.2, п. 138.7, п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України ТОВ „Юністреп» віднесено до складу собівартості послуги по перемотуванню стрічки без наявності їх фактичного отримання, в результаті чого завищено показник на зазначену суму.

Актом перевірки також зафіксовано виявлені порушення податкового законодавства у господарських стосунках ТОВ «Юністреп» (ЄДРПОУ 37966922) по договору №280301У від 28.03.12р. За умовами п. 1.1. договору ТОВ „ Торгсервіс ЛТД» (виконавець) надало за плату ТОВ „Юністреп» (замовник) послуги по перемотуванню пластикової стрічки на шпулю (бобику) на загальну суму на суму 111824,7 грн. При цьому Відповідач вважає, що на порушення п. 138.2, п. 138.7, п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України ТОВ „Юністреп» віднесено до складу собівартості послуги перемотуванню стрічки без наявності їх фактичного отримання, в результаті чого завищено показник за 2 кв. 2012р. на суму 93187 грн.

Таким чином, згідно Акту, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладених угод з метою настання реальних наслідків по вищезазначеним господарським взаємовідносинам. Внаслідок чого Відповідачем по цим операціям донараховано зобов'яязання з податку на прибуток і податку на додану вартість.

Відповідно до висновків акту перевірки, Перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку ТОВ «Юністреп»:

1. п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість» №168/97-Вр від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, абз.б п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 112754 грн.. у т.ч. за липень 2011р. на 24586 грн. серпень 2011 p. на 16387 грн., вересень 2011р. на 6201 грн., жовтень 2011р. на 21359 грн., листопад 201 Ip. на 21772 грн., грудень 201 Ip. на 3812 грн., за квітень 2012р. на 18637 грн. та не підтвердження господарських операцій з придбання та реалізації ТМЦ на загальну суму ПДВ 233884 грн.

2. п.п.4.1.1 п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 п.п.П.ЗЛ п.II.з CT.l 1 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств» №334/494-ВР від 28.12.94р. із змінами та доповненнями», п.135.2, п.п.135.4.1 п.135.4 п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.2, п.138.7, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток 464122 гри., у т.ч. за 4 кв. 2010р. на 189893 грн., за кв. 2011p. на суму 42781 грн., за 3 кв. 2011р. на 93709 грн., за 4 кв. 2011р. на 118171 грн., за 2 кв. 2012р. на 19569 грн.

3. пп.8.1.1,8.1.2 п.8.1 СТ.8 п.7.1. ст.7 Закону №889-IV, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167 ПКУ, a саме податковим агентом у 4кв.2010р., червні, листопаді 2012 у повному обсязі не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум виплат фізичним особам, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 2436,99 грн.

4. „б» п. 176.2 CT.l 76 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-Vl та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку зареєстрованого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, а саме: при заповненні та наданні до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкових розрахунків за ф.№1 ДФ за 1 кв. 2011р. - 4 кв. 2012р., відображено дані не у повному обсязі.

На підставі висновків вказаного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.01.2014р. № 0000901505, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання за платежем ПДВ: за основним платежем 112 754 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 56 377 грн., від 23.01.2014р. № 0000892201, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання за платежем податок на прибуток: за основним платежем 464 122 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 52 366,50 грн.Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, підприємство позивача оскаржило його до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги від 12.11.2013 року №3818/10/04-36-10-04-09 скарга була залишена без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями та висновками акту перевірки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду підприємство позивача мало господарські відносини із ТОВ «Родоніт-М» (ЄДРПОУ 36366119), ТОВ «ТУРІН-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 36053963), ТОВ «АВЄСТА» (ЄДРПОУ 36296326), ТОВ «Інфорес» (ЄДРПОУ 36365948), ТОВ „Східно - Українська НПФ» (ЄДРПОУ 31500979), ТОВ „ Торгсервіс ЛТД»,з яким було укладено господарські договори купівлі-продажу, комісії та надання послуг, копії яких долучені до матеріалів позову.

В ході судового розгляду справи відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про визнання судом недійсними (нікчемними) правочинів, вчинених позивачем та зазначеними контрагентами у перевіряємий податковим органом період.

В свою чергу, позивачем спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій шляхом надання копій первинних документів. Зокрема, судом встановлено факт укладення та виконання договорів між позивачем та зазначеними контрагентами, що підтверджується належно оформленими платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами надання послуг, наявними в матеріалах справи.

Судом з акту перевірки встановлено, що розрахунки між підприємством позивача та контрагентами за зазначеними договорами здійснювались у безготівковій формі.

Крім того, усною ухвалою суду від 20 березня 2014 року судом викликано в якості свідка директора підприємства позивача. Так, у судовому засіданні 10 квітня 2014 року заслухано пояснення свідка - директора підприємства позивача ОСОБА_5, якими свідок підтверджує реальність здійснення господарських операцій між підприємством позивача та зазначеними контрагентами, а також пояснює, що зазначена господарська діяльність є типовою для підприємства згідно даних КВЕД, що також підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Статутом підприємства, наявними в матеріалах справи. Крім того, з пояснень свідка судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності, отримані від постачальників, були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Юністреп» шляхом подальшого продажу споживачам даної продукції. В Акті перевірки встановлені одержувачі продукції та відображено, що ТОВ «Юністреп» здійснювало фактичне постачання товару згідно первинних документів бухгалтерського обліку. Вказані документи також були надані платником податків для перевірки. Жодних зауважень до зазначених первинних документів в акті перевірки не зазначено та представником відповідача не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що однією з підстав для висновків оскарженої перевірки визначено те, що надані ТОВ «Юністреп» для проведення документальної перевірки паперові носії з написом «Видаткова накладна» по вказаному контрагенту не відповідають ознакам первинних документів, тому що не містять передбачених ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язкових реквізитів. Проте, суд вважає, що такі порушення при складанні видаткових накладних не спростовують фактичного виконання господарських операцій. Натомість, інших зауважень щодо правильності оформлення зазначених первинних документів у відповідача під час перевірки не виникло і відповідно в акті перевірки не зафіксовано.

Щодо посилань відповідача в обґрунтування своєї позиції на акт № 65/22-5/36366119 від 11.01.13p «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Родоніт-М» (код за ЄДРПОУ 36366П9) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2010р. по 31.12.2010р.», акт №432 /23-3/36365948 від 31.01.2012 року «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІНФОРЕС» (код ЄДРПОУ 36365948), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків», акт №4830/23-3/36296326 від 01.12.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЄСТА (код за ЄДРПОУ 36296326), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011р.», суд зазначає таке.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України органам державної податкової служби з метою отримання податкової інформації надано право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюватися між ними, для з'ясування їх реальності га повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі - Порядку), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

За приписами пункту 4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації і орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання, інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 6 Порядку у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (далі - Наказ №236), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Суд зазначає, що з наведеного можна дійти висновку, що зустрічна звірка проводиться відносно контрагента в рамках перевірки платника податків з метою підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій ті розрахунків, що здійснювалися між ними, а також для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається зі змісту акта перевірки позивача перевірку ТОВ «Юністреп» проведено з 09.12.2013 року по 27.12.2013 року, а зазначені акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача складено 11.01.2013 року, 31.01.2012 року та 01.12.2011 року відповідно.

Крім того, за змістом вказаних норм зустрічна звірка може бути проведена податковим органом у разі наявності у його розпорядженні первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, адже за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється з метою документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки та відповідно формування будь-яких висновків, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Отже, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування в актах № 65/22-5/36366119 від 11.01.2013pоку, №432 /23-3/36365948 від 31.01.2012 року, №4830/23-3/36296326 від 01.12.2011 року вищезазначених висновків, але мав підстави на складання даних актів та засвідчення у них фактів неможливості проведення зустрічних звірок.

Крім того, доводи відповідача в обґрунтування своєї позиції, що до перевірки не надані документи, підтверджуючі факт зіпсування шпулі (відсутні акти, якими встановлено брак шпулі, підписані спеціальною комісією; відсутні акти списання бракованої шпулі), то суд зазначає, що зазначені документи не є первинними документами в розумінні Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять інформації про господарську операцію та не підтверджують її здійснення, та їх наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві. Отже, висновок про нереальність господарських операцій в залежності від наявності або відсутності таких документів також є безпідставним.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що реальність господарських операцій, здійснених ТОВ «Юністреп» та контрагентами у перевіряємому періоді, а саме господарські операції з купівлі-продажу, комісії та надання послуг, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями (надалі Закон №334/94-ВР) (закон втратив чинність на підставі Кодексу № 2755-VI від 02.12.2010, проте його норми були чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (ст.5.1 Закону №334/94-ВР).

Згідно п. 5.3.9 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.7.4.5 Закону №168-ВР (Закон втратив чинність на підставі Кодексу №2755-VI (2755-17) від 02.12.2010 року, проте, правовідносини виникли у момент, коли норми закону були чинними) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як свідчать обставини справи, між підприємством позивача та контрагентами укладено відповідні договори купівлі-продажу, комісії та надання послуг. Відповідач в акті перевірки (зокрема, на сторінці 4 Акту) визнає, що ТОВ «Юністреп» придбані, зокрема, у ТОВ «Родоніт-М» товарно-матеріальні цінності, у відповідних періодах передано подальшим покупцям, тобто Відповідач не ставить під сумнів, що товари та послуги були поставлені на адресу підприємства Позивача.

До того ж за умовами п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це, зокрема, товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Але Позивач отримав від контрагентів товари (послуги) за відплатними договорами, а тому до цих відносин не може бути застосовано пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підпри ємств», тобто вартість товарів (послуг), отриманих відплатно від контрагентів, не відноситься до складу валового доходу та не підлягає оподаткуванню податком на прибуток.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів та отримання послуг, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочинів. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про нереальність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 надано роз'яснення що, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді підприємства контрагентів, як учасники господарської операції, мали спеціальну податкову правосуб'єктність .

Під час судового розгляду справи позивачем доведено наявість фізичних, технічних та технологічних можливостей ТОВ «Юністреп» для вчинення правочинів з іншими контрагентами, що становлять зміст господарської операції. Зазначені обставини підтверджуються первинною документацією ТОВ «Юністреп», яка була надана представником позивача та міститься в матеріалах справи, та поясненнями свідка ОСОБА_5

Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг) та господарською діяльністю позивача.

Натомість судом були досліджені первинні документи, надані позивачем на вимогу суду в обґрунтування правомірності формування у перевіряємому періоді складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Вказані первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.198 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88), отже, підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку позивача.

Таким чином, позивачем були надані первинні документи, достатні для висновку про реальність вчинених правочинів з придбання товарів. В свою чергу відповідачем не надано жодних доказів про відсутність змін в активах ТОВ «Юністреп» внаслідок укладання нереальних правочинів та здійснення вищевказаних оподатковуваних операцій.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням КАС України є суб'єктом владних повноважень, правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністреп" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.01.2014р. № 0000901505, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання за платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за основним платежем 112 754 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 56 377 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.01.2014р. № 0000892201, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств: за основним платежем 464 122 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 52 366,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністреп" (код ЄДРПОУ 33421150) судовий збір у розмірі 487 (чотриста вісімдесят сім грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 травня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко