Рішення

від 15.05.2014 по справі 609/131/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 609/131/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Ковтунович О.В. Провадження № 22-ц/789/512/14 Доповідач - Фащевська Н.Є. Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Гурзеля І. В., Ходоровського М. В.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шумського районного суду від 11 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Український Прогресивний Альянс", ПП "Укрпрог Альянс" про стягнення коштів за нікчемним правочином,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ "Український Прогресивний Альянс", ПП "Укрпрог Альянс" про стягнення на її користь коштів із зазначених юридичних осіб в сумі 1774,64 грн. та 4396,88 грн. відповідно.

Позивачка вказала, що 25 жовтня 2012 року між нею та ТОВ «Український прогресивний альянс» укладено договір за № 013164, предметом якого є надання безвідсоткової позики, а з ПП "Укрпрог Альянс" - договір за № 013164 про надання інформаційних послуг.

Посилаючись на те, що відповідачі ввели її в оману, оскільки фактично дані договори здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, а тому є нікчемними, просила задовольнити її вимоги.

Рішення Шумського районного суду від 11 березня 2014 року відмовлено ОСОБА_1 у позові до ТОВ "Український Прогресивний Альянс", ПП "Укрпрог Альянс" у стягненні коштів в сумі 1774,64 грн. та 4396,88 грн. відповідно за недоведеністю останнього.

Стягнуто із ОСОБА_1 243,60 грн. судового збору в дохід держави.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення суду є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також у зв'язку із неповним і одностороннім з'ясуванням всіх обставин справи.

У судове засідання сторони повторно не з'явились. У матеріалах справи є дані, що свідчать про їх належне оповіщення. Враховуючи наведене колегія вважає за можливе справу слухати у відсутність сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису відповідно до вимог ст.197 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дане рішення не відповідає вказаним нормам закону.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не доведено, що діяльність ТОВ "Український Прогресивний Альянс" та ПП "Укрпрог Альянс" містить ознаки пірамідальної схеми, а укладені Угоди не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та обставинам справи, що є підставою згідно із ст. 309 ЦПК України для скасування рішення суду.

Судом установлено, що 25 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український прогресивний альянс» укладено договір № 013164, предметом якого є вчинення товариством за згодою, від імені та за рахунок учасника певних дій, спрямованих на надання безвідсоткової позики, зазначеної в додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Б.А.Н.К. ERSTE», що міститься в додатку № 2 до даного договору, і яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору учасник доручив товариству використовувати суми платежів для формування фонду учасників та його розподілу, а також здійснювати надання безвідсоткової позики на користь учасників програми «Б.А.Н.К. ERSTE».

Відповідно до додатку № 2 до договору програма «Б.А.Н.К. ERSTE» це програма, що базується на залученні учасників, метою яких є отримання безвідсоткової позики на термін у порядку та на умовах передбачених договором та додатками до нього.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем на час виникнення спору сплачено відповідно до п. 2.1.1 договору гарантійний платіж в розмірі 4375 грн. та відповідно до п.2.1.2 договору загальний платіж на суму 1745 грн., а також при оплаті даних платежів ОСОБА_1 здійснено оплату за послуги банку на суму 51,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 3 ст. 215 ЦК України встановлює, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або в двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Зокрема, забороняється: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

«Пірамідальна схема» у розумінні п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Дослідивши договір та його додатки, суд дійшов висновку, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Прогресивний Альянс», ввела споживача в оману, поскільки формується виключно на коштах їх учасників, тобто без залучення коштів Товариства. Позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання позики, яка надавалася не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення коштів інших споживачів, право отримати позику позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками Товариства. Вказана діяльність порушує норми Закону України «Про захист прав споживачів», і тому існують підстави вважати вищевказаний правочин недійсним.

Відповідно до роз'яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Враховуючи обставини справи та вищезазначені вимоги закону, колегія вважає, що позивач сплачував кошти за можливість одержання права на отримання безвідсоткової позики. Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Прогресивний Альянс» формувало групи клієнтів без залучення власних коштів, тобто за рахунок коштів здійснювалась передача права на отримання безвідсоткової позики одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до діяльності, і відповідно розподіл коштів між учасниками програми являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Таким чином, відповідачі при укладені правочинів фактично використали нечесну підприємницьку діяльність, чим ввели в оману споживача шляхом залучення його коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, а тому позов ОСОБА_1 є законним обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконані роботи, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Український Прогресивний Альянс", ПП "Укрпрог Альянс" про стягнення коштів за нікчемним правочином підлягають до часткового задоволення, а тому в користь ОСОБА_1 з відповідачів слід стягнути 1745 грн. та 4375 грн. відповідно (без врахування оплати за послуги банку).

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шумського районного суду від 11 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ "Український Прогресивний Альянс", ПП "Укрпрог Альянс" про стягнення коштів за нікчемним правочином задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Український Прогресивний Альянс" (код ЄДРПОУ 37090608) на користь ОСОБА_1 1745 грн. ( одну тисячу сімсот сорок п'ять).

Стягнути з ПП "Укрпрог Альянс" (код ЄДРПОУ 38381804) на користь ОСОБА_1 4375 грн. ( чотири тисячі триста сімдесят п'ять).

Стягнути з ТОВ "Український Прогресивний Альянс", ПП "Укрпрог Альянс" в дохід держави по 243,60 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Є. Фащевська