Рішення

від 15.06.2009 по справі 1/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.09                                                                                           Справа№ 1/84

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронна фірма „Український легіон”, м.Львів  

до відповідача: Приватного підприємства „МІЄР”, м.Львів

про стягнення  заборгованості  в сумі 23309,70 грн.

                                                                                                                             Суддя  Гулик Г.С.                                                                                     

                                                                                                                  при секретарі  Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Яцишин О.В. –представник (довіреність №б/н від 05.05.2009р. дійсна до 05.05.2010р.);

Від відповідача: не з”явився

       Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Охоронна фірма „Український легіон” звернулося із позовом до Приватного підприємства „МІЄР” про стягнення  заборгованості  в сумі 23309,70 грн.

       Ухвалою суду від 02.06.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 15.06.2009р.  

       У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 23309,70 грн.

       В судовому засіданні 15.06.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 23309,70 грн. (в т.ч. 19015,54 грн. –основного боргу, 2275,61 грн.  –пені; 1730,96 грн. - інфляційних втрат, 287,58 грн. –3% річних за користування чужими коштами).

        В судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи. Оскільки в справі є підписаний сторонами акт виконаних робіт, а також зважаючи на письмове клопотання позивача про розгляд справи без участі представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку  ст.75 ГПК України.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об”єктивно з”ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши  наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

        20.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Охоронна фірма „Український легіон” (Виконавець) та Приватним підприємством „МІЄР” (Замовник) було укладено договір №ПМ-6/18 від 20.06.2008р. Даний договір діє з 20.06.2008р. до повного виконання сторонами своїх зобов”язань (п.6.1 договору).    

        Відповідно до п.1.1 зазначеного договору –Замовник доручає, а Виконавець виконує наступні роботи: виготовляє робочий проект автоматичної установки водяного пожежегасіння в приміщенні, що знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Бічна Львівська, 2.

        Позивач добросовісно і у повному обсязі та у терміни виконав свої договірні зобов”язання і передав відповідачеві робочий проект автоматичної установки для водяного пожежегасіння в приміщенні, що знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Бічна Львівська, 2. Проект прийнятий відповідачем по акту здачі-приймання робіт без будь-яких зауважень щодо якості та строків.  

        Згідно з п. 2.1 договору –договірна ціна  проектних робіт становить 19015,54 грн.

        Пунктами 2.3.1 та 2.3.2 договору встановленою, що Замовник, в термін до 3 (трьох) робочих днів, після підписання договору перераховує Виконавцю авансовий платіж в розмірі  50% від суми кошторису (п.2.1 договору). Остаточний розрахунок 50% від суми кошторису (п.2.1 договору), між сторонами проводиться протягом 5 (п”яти) робочих днів з моменту підписання останнього Акту виконаних робіт.

         20.11.2008р. між сторонами був підписаний акт №2011-01 здачі-приймання робіт на суму 19015,54 грн. (з ПДВ).

         Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на  01.06.2009р. відповідач не здійснив ні авансового платежу 50% ні повного розрахунку з позивачем, тому позивач був змушений звернутись із позовом до господарського суду Львівської області.   

         Заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, не погашена і становить 19015,54 грн.

         Оскільки відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов”язання по оплаті товару,  позивач, на підставі ст.625 ЦК України та п.5.3 договору, нарахував також 3 % річних за користування чужими коштами у сумі 287,58 грн., інфляційні нарахування у сумі 1730,96 грн. та пеню в розмірі 2275,61 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

        Отже, станом на 15.06.2009р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 19015,54 грн. –основного боргу, 2275,61 грн.  –пені; 1730,96 грн. - інфляційних втрат, 287,58 грн. –3% річних за користування чужими коштами.

        Докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

        При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

       Статтею 901 ЦК України –за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов”язується  за  завданням  другої сторони (замовника) надати послугу, яка  споживається  в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов”язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  

      Згідно із ст.903 ЦК України  - якщо договором  передбачено надання послуг за плату, замовник  зобов”язаний оплатити  надану  йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

      Відповідно до п.1.1 договору №ПМ-6/18 від 20.06.2008р. - Замовник доручає, а Виконавець  виконує наступні роботи: виготовляє робочий проект автоматичної установки водяного пожежегасіння в приміщенні, що знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Бічна Львівська, 2. Згідно з п.2.1 договору №ПМ-6/18 від 20.06.2008р. –договірна ціна проектних робіт становить 19015,54 грн. Пунктами 2.3.1 та 2.3.2 договору№ПМ-6/18 від 20.06.2008р. встановленою, що Замовник  в термін до 3 (трьох) робочих днів, після підписання договору перераховує Виконавцю авансовий платіж в розмірі  50% від суми кошторису (п.2.1 договору). Остаточний розрахунок 50% від суми кошторису (п.2.1 договору), між сторонами проводиться протягом 5 (п”яти) робочих днів з моменту підписання останнього Акту виконаних робіт.  Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов”язань не здійснював оплату за надані послуги, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 19015,54 грн.

       Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.  Зобов”язання виникають з підстав,  встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися  на засадах  добросовісності, розумності та справедливості.        

       Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

        Згідно із  ч.7 ст.193 ГК України –не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором  не було виконано  належним чином.

       Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов”язання є його невиконання  або виконання з порушенням умов, визначених  змістом зобов”язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки  порушення  зобов”язання.

      Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.     

      Згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання.  Боржник, який прострочив  виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.  

       Відповідно до умов п.5.3 договору №ПМ-6/18 від 20.06.2008р. –у випадку прострочення Замовником строків здійснення розрахунків він сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення.

       В судовому засіданні 15.06.2009р., за згодою представника позивача, проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст складений та підписаний 16.06.2009р.

       Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.    

       Також, суд вирішив відмовити в задоволенні письмового клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 23309,70 грн., так як в судовому засіданні при виясненні всіх обставин справи необхідність в застосуванні таких заходів відпала.

       Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати понесені позивачем  повністю покладаються на відповідача.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 901, 903  Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 66, 67, 69, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

                                                                        ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „МІЄР” (79000, м.Львів, вул.Князя  Романа, буд.6, оф.5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13823275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронна фірма „Український легіон” (юридична адреса: 79026, м.Львів, вул.Тернопільська, буд.7, кв.78; поштова адреса: 79000, м.Львів, вул.Козельницька, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33169904) 19015 грн. 54 коп. –основного боргу; 2275 грн. 61 коп.  –пені; 1730 грн. 96 коп. - інфляційних втрат; 287 грн. 58 коп. – 3% річних за користування чужими коштами; 233 грн. 09 коп. - державного мита та 312 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

3.  Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України

      Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

      Рішення суду набирає законної сили  в порядку і в строки передбачені ст.85 ГПК України.   

Суддя