Постанова

від 22.05.2014 по справі 910/15206/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року Справа № 910/15206/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ГЕНЕРАЛЬНИЙ

СТРАХОВИЙ ФОНД"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014

у справі № 910/15206/13

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "БТА БАНК"

до Приватного акціонерного товариства "ГЕНЕРАЛЬНИЙ

СТРАХОВИЙ ФОНД"

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Грейн"

про стягнення завданих збитків у розмірі 1 033 803,42грн.

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ГЕНЕРАЛЬНИЙ

СТРАХОВИЙ ФОНД"

до Публічного акціонерного товариства "БТА БАНК"

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Приватне підприємство "Грейн"

про визнання поруки припиненою

за участю представників:

від ПАТ "БТА БАНК": Боднар М.М.- предст. (дов. від 03.02.2014)

від ПрАТ "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД": Ємельянов О.В.- директор, Шевченко Т.Л.- предст. (дов. від 02.10.2013)

від ПП "Грейн": не з'явився

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 19.05.2014 №05-05/356 змінено склад колегії суддів для розгляду даної справи та сформовано наступний склад суду для розгляду справи № 910/15206/13: Дерепа В.І. -головуючий, Грек Б.М., Палій В.В. (доповідач)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "БТА БАНК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" про стягнення завданих збитків у розмірі 1 033 803,42грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" умов договору поруки №20-В-П від 13.12.2005.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Приватне підприємство "Грейн".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2013 прийнято до розгляду зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" до Публічного акціонерного товариства "БТА БАНК" про визнання поруки, яка виникла на підставі договору поруки від 13.12.2005 №20-В-П, припиненою.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2013 у справі № 910/15206/13 (суддя Полякова К.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 (судді Суховий В.Г., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" на користь Публічного акціонерного товариства "БТА БАНК" 939 730,39грн. завданих збитків, 18 794,61грн. витрат зі сплати судового збору. У іншій частині первісного позову -відмовлено. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Приватне акціонерне товариство "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД", посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "БТА БАНК" просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові акти попередніх інстанцій залишити без змін.

Судом одержано клопотання від позивача про виклик у судове засідання для дачі пояснень посадової особи ПП "Грейн".

Ухвалою від 24.04.2014 розгляд касаційної скарги відкладено до 15.05.2014.

30.04.2014 судом одержано додаткові письмові пояснення від позивача.

У судовому засіданні 15.05.2014 судом відхилено клопотання позивача про виклик у судове засідання для дачі пояснень посадової особи ПП "Грейн", з урахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 111 7 ГПК України.

У судовому засіданні 15.05.2014 оголошено перерву до 22.05.2014.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 13.12.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Український кредитно - торговий банк", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "БТА БАНК" (змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "БТА БАНК" (далі - аваліст, позивач за первісним позовом) та Приватним підприємством ,,Грейн" (далі - третя особа, боржник) укладено договір № 20-В про надання авалю із внесеними змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №1 від 30.01.2006.

Відповідно до п. 1.1 договору банк зобов'язався надати боржнику вексельну поруку (аваль) на суму в межах 500 000,00 грн., тобто прийняти зобов'язання оплатити суму авалю повністю за зобов'язаного за векселями боржника у разі неоплати ним векселів у строк або якщо немає змоги одержати платіж за векселями у строк.

У договорі під терміном "власник векселів" розуміється особа, яка має право на звернення до аваліста з вимогою про оплату векселів, якою є векселедержатель - державна податкова адміністрація (інспекція) за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість.

Пунктом 1.4 договору визначено, що договір діє до 30.04.2006.

Згідно з п. 10.2 договору визначено, що він набуває чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язання боржника по цьому договору.

30.01.2006 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 20-В про надання авалю, відповідно до якого сторони погодили викласти п.1.1, п.4.1, п.1.5 договору в наступній редакції:

- п.1.1 Аваліст зобов'язується на умовах цього договору надати боржнику вексельну поруку (аваль) на суму в межах 1 000 000,00 грн., тобто прийняти зобов'язання оплатити суму Авалю повністю за зобов'язаного за векселями боржника у разі неоплати ним векселів у строк або якщо немає змоги одержати платіж за векселями у строк.

- п.1.3 Загальний розмір зобов'язань аваліста за цим договором складається з суми векселів і становить 1 000 000,00 грн.

- п. 1.4 Договір діє до 15.07.2006.

- п. 1.5 Останній вексель береться до авалювання не пізніше 60 робочих днів до завершення цього договору, тобто не пізніше 15 травня 2006.

13.12.2005, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором № 20-В про надання авалю від 13.12.2005, між Відкритим акціонерним товариством "Український кредитно - торговий банк", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "БТА БАНК" (змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "БТА БАНК"), Закритим акціонерним товариством "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД", тип якого змінено на ПрАТ "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" (далі - поручитель, відповідач за первісним позовом) та Приватним підприємством "Грейн" (далі - третя особа, векселедавець) укладено договір поруки № 20-В-П із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою № 1 від 30.01.2006.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель зобов'язався перед авалістом (позивачем) відповідати за виконання векселедавцем (ПП "Грейн") в повному обсязі наступних зобов'язань, що випливають із договору про надання авалю, а саме:

- зобов'язання безумовно оплатити авальовані авалістом векселі;

- сума зобов'язань за договором авалю становить в межах 300 000 грн.;

- зобов'язання сплатити комісійну винагороду за надання авалю в розмірі 1,5% від суми авалю згідно з п.п. 5.1 договору про надання авалю;

- зобов'язання відшкодувати збитки, завдані авалісту невиконанням, або неналежним виконанням зобов'язання по договору про надання авалю;

- зобов'язання сплатити авалісту неустойку (пеню, штрафи) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором про надання авалю у розмірі, передбаченому чинним законодавством України та п.п. 8.1 та п.п. 8.2 договору про надання авалю.

П. 8.1 договору передбачена сплата пені (неустойки) за неналежне виконання боржником грошових зобов'язань за договором, до яких віднесено: прострочення строку повернення авалісту в порядку регресу сплачених ним або стягненої з нього власником векселів суми векселів ; прострочення строку сплати винагороди за надання авалю.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 30.01.2006 до договору поруки № 20-В-П від 13.12.2005 сторони домовились викласти ст. 2.1 договору поруки № 20-В-П від 13.12.2005 у наступній редакції: "ст. 2.1 У відповідності до цього договору поручитель зобов'язується перед авалістом відповідати за виконання векселедавцем в повному обсязі наступних зобов'язань, що випливають з договорів про надання авалю:

- сума зобов'язань за договором авалю становить в межах 1 000 000,00 грн."

Пунктом 4.1. договору поруки обумовлено, що векселедавець та поручитель відповідають перед авалістом як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед авалістом в тому ж обсязі, що і векселедавець, всім своїм майном.

Умовами п.п. 4.2 договору поруки сторони погодили, що передбачена статтею 4.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо векселедавець допустить прострочення виконання зобов'язань, передбачених ст.2 цього договору, за договором про надання авалю (або хоча би одним із них).

В такому випадку аваліст звертається з письмовим повідомленням до поручителя про виконання ним за векселедавця зобов'язань, що зазначені в ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору поруки поручитель протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення зобов'язаний погасити заборгованість векселедавця за договорами про надання авалю (або одним з них).

Як передбачено п. 6.5 договору поруки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і припиняється у випадку належного виконання векселедавцем договорів про надання авалю, а також з інших підстав передбачених законодавством України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2009 у справі № 9/715, залишеною у силі ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 та Вищого адміністративного суду України від 24.01.2013 у справі № 9/715 за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства "Український кредитно - торговий банк", третя особа Приватне підприємство "Грейн" про стягнення податкової заборгованості, що виникла у результаті непогашення податкових векселів стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Український кредитно - торговий банк" на користь держави кошти у загальному розмірі 939 730,39 грн.

05.03.2013 у межах відкритого Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві виконавчого провадження ВП № 28506557, яке відкрито на підставі виконавчого листа, виданого 10.08.10 Окружним адміністративним судом м. Києва про примусове виконання постанови, ПАТ "БТА БАНК" (змінено найменування з Відкритого акціонерного товариства "БТА БАНК", який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Український кредитно - торговий банк"), сплатив суму векселів загальним розміром 939 730,39 грн., згідно меморіальних ордерів від 05.03.2013.

Також, відповідно до меморіального ордеру № 4903 від 05.03.2013 ПАТ "БТА БАНК" сплачено 94 073,03 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій згідно ВП № 35858320.

Проведення оплати позивачем заборгованості за виконавчим листом, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій підтверджено постановою про закінчення виконавчого провадження від 07.05.2013р.

18.03.13 ПАТ "БТА БАНК" направив ПП "Грейн" (третя особа) цінним листом з описом вкладення регресну вимогу вих. №09-03/709 від 18.03.2013 про сплату 1 033 803,42 грн. в 5-ти денний термін з дня отримання вимоги, яка залишена останнім без задоволення.

02.07.13 ПАТ "БТА БАНК" направив відповідачу за первісним позовом цінним листом з описом вкладення регресну вимогу вих. №09-03/1320 від 02.07.2013, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком про оплату послуг поштового зв'язку, у якій вимагав протягом 5-ти днів сплатити на рахунок ПАТ "БТА Банк" 1 033 803,42 грн. Відповідач за первісним позовом отримав вимогу 10.07.2013, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення, однак, на день винесення рішення вимога не сплачена.

Посилаючись на неналежне виконання ПрАТ "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" зобов'язання за договором поруки № 20-В-П від 13.12.2005, ПАТ "БТА БАНК" звернувся до суду з позовом про стягнення з поручителя суми завданих авалісту збитків у розмірі 1 033 803,42 грн. (з них: 939 730,39грн. суми оплачених векселів, 94 073,03грн. суми сплачених виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій), у зв'язку із невиконанням боржником (третьою особою) зобов'язання щодо повернення авалісту в порядку регресу сплаченої суми векселів на користь їх власника.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 4 договору поруки від 13.12.2005 сторонами погоджена відповідальність поручителя, зокрема, п. 4.1 договору поруки встановлено, що векселедавець та поручитель відповідають перед авалістом як солідарні боржники . Поручитель відповідає перед авалістом в тому ж обсязі, що і векселедавець, всім своїм майном.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для встановлення поруки є договір, який створює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що солідарний обов'язок відповідачів, визначений умовами договору (законом), чітко не розмежовує їх ступінь відповідальності, оскільки саме кредитору у зобов'язанні надається право вимагати його виконання або від будь кого із боржників, або від усіх разом, причому, не лише в частині боргу, але і повністю. При цьому, солідарні боржники залишаються зобов'язаними до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано повністю.

Наявність судового рішення про стягнення суми оплачених векселів в порядку регресу з боржника, яке не виконано ні добровільно, ні у примусовому порядку, не перешкоджає пред'явленню окремого позову до поручителя.

У даній справі позов подано ПАТ "БТА БАНК" до поручителя - ПрАТ "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" про стягнення з останнього суми завданих авалісту збитків, у зв'язку із невиконанням боржником (третьою особою) зобов'язання щодо повернення авалісту в порядку регресу сплаченої суми векселів на користь їх власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Як передбачено п. 6.1.2 договору про надання авалю, аваліст має право вимагати від боржника повернення йому в порядку регресу оплачену ним або стягнену з нього власниками векселів суму векселів.

Невиконання боржником (третьою особою) даного грошового зобов'язання по відношенню до аваліста спричинило останньому збитки, відшкодувати які ПАТ "БТА БАНК" просить за рахунок поручителя.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оплату векселів здійснено ПАТ "БТА БАНК" у межах виконавчого провадження 05.03.2013.

За відсутності доказів одержання авалістом (ПАТ "БТА БАНК") виконання зобов'язання від ПП "Грейн" (повернення останнім добровільно або у примусовому порядку сплаченої авалістом суми векселів в порядку регресу, чи відшкодування збитків, завданих невиконанням такого зобов'язання); з урахуванням того, що звернення з вимогою до поручителя обмежено певним періодом у часі, зі спливом якого порука припиняється; приймаючи до уваги, що ПрАТ "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" несе солідарну відповідальність перед ПАТ "БТА БАНК" за виконання векселедавцем (ПП "Грейн") в повному обсязі зобов'язань, що випливають із договору про надання авалю і порука поширюється на відшкодування збитків, які завдані авалісту невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання по договору про надання авалю, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з ПрАТ "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД", як з поручителя 939 730,39 грн. завданих збитків (суми векселів, яка сплачена ПАТ "БТА БАНК" власнику векселів у межах виконавчого провадження). У задоволенні вимоги про стягнення з ПрАТ "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" у складі збитків 94073,03грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено, із урахуванням того, що умовами договору поруки солідарний обов'язок поручителя обмежений грошовою сумою у 1 000 000,00грн., а додаткові витрати у вигляді сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій виникли саме з вини ПАТ "БТА БАНК", як аваліста, яким не було виконано у встановлений строк обов'язку із оплати векселів, тобто, відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, які є необхідними для відшкодування збитків.

Щодо вирішення спору за зустрічним позовом про визнання поруки припиненою, то колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до умов договору поруки № 20-В-П від 13.12.2005 (з урахуванням додаткової угоди від 30.01.2006) поручитель взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням ПП "Грейн", які виникають з умов договору № 20-В про надання авалю від 13.12.2005 та додаткової угоди до договору від 30.01.2006 в повному обсязі цих зобов'язань.

Додатковою угодою №1 до договору поруки від 13.12.2005 сторонами стаття 2.1 договору викладена в новій редакції, відповідно до якої поручитель погодився на те, що сума зобов'язань за договором авалю становить 1 000 000,00 грн.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про те, що підписанням додаткової угоди №1 до договору поруки від 13.12.2005 поручитель погодився на зміну обсягу відповідальності перед Банком.

За приписами ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення , законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

В договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється.

Проте, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у п.п. 6.3.1 договору про надання авалю визначено обов'язок боржника (за який поручився поручитель) у разі виплати авалістом або стягнення з нього власником векселів суми векселів погасити авалісту в порядку регресу сплачені суми на протязі 5 днів після отримання письмової вимоги від аваліста, що є встановленням строку виконання основного зобов'язання.

Оскільки Банком здійснено оплату векселів у межах виконавчого провадження 05.03.13, то висновок про те, що початок шестимісячного строку, потягом якого ПАТ "БТА Банк" повинен пред'явити вимогу поручителю, припадає на 28.03.2013 (зі спливом 5-ти днів після одержання боржником письмової вимоги від аваліста) і Банком направлено відповідну вимогу до поручителя у межах встановленого законом шестимісячного строку (02.07.2013), є таким, що узгоджується із матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову про визнання поруки за договором поруки № 20-В-П від 13.12.2005, припиненою.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим підстави для зміни або скасування судових актів попередніх інстанцій - відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТРАХОВИЙ ФОНД" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі № 910/15206/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій