Рішення

від 31.01.2007 по справі 25/426-06-10844

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/426-06-10844

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2007 р.Справа  № 25/426-06-10844

За позовом:   Товариства з обмеженою відповідальність „Бахус”

До відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства „Гуравоє”, Одеська область, Татарбунарський район, с. Єлізаветівка

Про стягнення 447250 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Громадський О.В., довір. № 2 від 17.05.06 р.

Відповідача: Запорожець А.І., довір. від 10.11.06 р., Марченко Н.В. довір. від 10.11.06 р.

В судовому засіданні 31.01.06 р. приймали участь представники:

Позивача: Громадський О.В., довір. № 2 від 17.05.06 р.

Відповідача: Марченко Н.В. довір. від 10.11.06 р.

Суть спору: Про стягнення з ПСП „Гуравоє” передоплати за непоставлений виноград в сумі 186000 грн., штраф за неналежне виконання зобов'язань за договором № 1 купівлі-продажу винограду від 12.04.06 р. в сумі 37200 грн., збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 224050 грн., всього 447250  грн.

Представник позивача на заявлений позовних вимогах наполягає, надав суду заяву про  збільшення позовних вимог від 14.12.06 р. вх. № 28486, обґрунтування позовних вимог від 13.11.06 р. вх. № 25265, заперечення на відзив від 14.12.06 р. вх. № 28484, заяви про уточнення позовних вимог від 13.11.06 р. вх. № 25266, від 27.12.06 р. вх. № 9488, де виклав заявлені позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, обґрунтував  з огляду на норми чинного законодавства, пояснив обставини справи.

Первинні позовні вимоги позивача складали: стягнути з ПСП „Гуравоє” 228000 грн. збитків та неустойку внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором № 1 купівлі-продажу винограду від 12.04.06 р.

Так, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що в порушення вимог договору № 1 від 12.04.06 р. відповідач постачання винограду врожаю 2006 р. не здійснив взагалі, у зв'язку з чим відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якою передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача здійснену передоплату    в сумі 186000 грн. З посиланням на п.3.3. договору № 1 позивачем розраховано штраф у розмірі 20% від вартості недопоставленого винограду в сумі 37200 грн.

Підставою для заявлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді не отриманих доходів в сумі 224050 грн. ТОВ „Бахус” вказує на умови п.11.1. договору № 1 від 01.04.06 р., яким передбачено, що за порушення умов договору винна сторона сплачує спричинені цим збитки, у тому числі і не отримані прибутки у порядку передбаченому чинним законодавством. Через те, що відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання за договором, позивач не доотримав прибуток за договором купівлі-продажу № 1 від 25.09.06 р., укладеним з ЗАТ „Агроконтракт”, який зобов'язався придбати у ТОВ  „Бахус” виноград за ціною 3700 грн. за тону. Так як, відповідач не поставив товар товариству останній зазнав збитків у суму 502200 грн., частину яких, а саме в сумі 224050 грн. просить суд стягнути з ПСП „Гуравоє”.

Стосовно викладених  відповідачем заперечень на заявлений позов, ТОВ „Бахус”  зазначає, що твердження ПСП „Гуравоє” про не укладення договору № 1 від 12.04.06 р. не ґрунтується на матеріалах справи з підстав існування його оригіналу, із наявними на ньому підписами керівників та печатками сторін по справі, який надавався суду в судовому засіданні для ознайомлення, а копію належним чином засвідченого договору подано до матеріалів справи.

У відношенні позиції відповідача про відсутність повноважень у керівництва підприємства на укладення договору купівлі-продажу, позивач зазначає, що, навіть якщо уявити, що таке мало місце, то відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин,  вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Представники відповідача надали суду довідку про відсутність грошових коштів на рахунку відповідача, що означає, що грошові кошти перераховані за договором відповідач прийняв та ними розпорядився, отже договір, укладений керівником був одобрений юридичною особою.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав суду доказів того, що сума договору та кількість товару були змінені за погодженням сторін, спростовуються ТОВ „Бахус” тим, що ПСП „Гуравоє” склав письмовий документ –платіжне доручення на повернення частини передплати, яким змінив суму договору (відповідно і кількість товару, що мав бути поставлений), а позивач прийняв ці грошові кошти.

Також, позивач у відношенні позиції ПСП „Гуравоє” щодо ненадання доказів того, що товариством здійснювалися заходи по вивезенню товару, зазначає  те, що для вивезення товару необхідно мати інформацією про те, що товар є у наявності для відвантаження. Дані повідомлення від ПСП „Гуравоє” не надходили, що на думку позивача свідчить про те, що відповідач не приступив до виконання зобов'язання, отже він є таким, що прострочив і має нести відповідальність.

Клопотання ТОВ „Бахус” про забезпечення позову від 01.11.06 р. вх. № 24357 з врахуванням встановлення судом відсутності грошових коштів на суму 190000 грн. на поточних рахунках відповідача, судом задоволено, у зв'язку з чим, суд, виніс відповідну ухвалу про забезпечення позову від 27.11.06 р.

Відповідач, заявлений позивачем позов не визнає, подав суду відзив від 27.11.06 р. вх. № 26706, відзив на заяву про збільшення позовних вимог та заперечення позивача від 12.12.06 р. по справі № 25/426-06-10844 від 27.12.06 р. вх. № 29523, відзив на заяву про уточнення позовних вимог від 22.12.06 р. по справі № 25/426-06-10844 (додатково до відзиву від 27.12.06 р. ) від 17.01.07 р. вх. № 922, де зазначає, що ним договір № 1 від 12.04.06 р., на який посилається позивач як на підставу заявлених позовних вимог, не укладався. Директор ПСП „Гуравоє” не мав навіть повноважень на укладення договору, оскільки згідно п.7.3. Статуту ПСП „Гуравоє” питання  повноважень директора підприємства визначаються в контракті, що свідчить про не наділення директора Статутом необмеженими повноваженнями щодо укладання угод від імені підприємства А так як договір містить посилання, що директор діє на підставі Статуту, то з урахуванням викладеного, повноваження директора повинні бути посвідченні додатково письмовим дозволом засновників підприємства.

Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем в якості доказу укладення договору № 1 від 12.04.06 р. надано начебто оригінал договору, який зі звороту останньої сторінки скріплений тільки печаткою ТОВ „Бахус”. Оскільки, договір на який посилається позивач, є двохстороннім, то нарівні з відтиском печатки позивача доречною на вказаній сторінці була б наявність відтиску печатки відповідача.  Також, номер і дата даного договору написані від руки невідомою особою, що може свідчити про неодночасність внесення цих даних до тексту цьго договору.

Як зазначає відповідач, в підтвердження посилань позивача про зміну суми договору та кількості товару останнім не надано суду доказів погодження сторонами  зміни умов договору, оскільки внесення змін до договору у спрощений спосіб –шляхом складання в односторонньому порядку платіжного доручення та повернення частини передплати –умовами договору № 1 від 12.04.06 р. не передбачено. Висновок позивача про те, що платіжним дорученням, яким начебто повернено частину передплати за товар, змінено умови  договору щодо кількості товару, є припущенням.

Також, відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що п. 8.1., 8.2. договору передбачено поставку товару самовивозом автотранспортом за рахунок  ТОВ „Бахус”, при цьому останній не надав суду доказів того, що ним здійснювались заходи щодо вивезення товару від продавця.

Не задоволені судом клопотання ПСП „Гуравоє” від 06.12.06 р. вх. № 27622, від 31.01.07р. вх. № 2340 про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки  обгрунтування заявленого клопотання посиланнями щодо неукладення ним договору № 1 від 12.04.06 р., що випливає з посилання на не підписання директором Ковальчук Р.С. даного договору та не засвідчення  підпису останнього печаткою підприємства, з врахуванням наявності як на оригіналі договору, який надавався суду на ознайомлення в судовому засіданні представником позивача, так і на його належним чином засвідченій копії, наявній в матеріалах справи, підпису директора Ковальчука Р.С. та печатки підприємства, якою засвідчено даний підпис та відсутності фактичних доказів в підтвердження наведеної позиції,  є  безпідставними, так як, у суду не викликає сумніву дійсність підпису та печатки, проставлених  на договорі № 1 від 12.04.06 р. його сторонами, в  тому числі відповідачем,  у зв'язку з чим  потреби в  призначені  судової експертизи, суд не вбачає.

Не задовольняється судом клопотання відповідача від 31.01.07 р. вх. № 2316 про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ковальчука Р.С., з тих підстав, що відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача чи відповідача, можуть бути залученні судом до участі у справі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін, заявником же в клопотанні не обґрунтовано яким чином рішення з даного  господарського спору може вплинути на права та обов'язки фізичної особи  Ковальчука Р.С., який доречі не може бути стороною по справі відповідно до ч.4 ст. 27, ч.1 ст.21 ГПК України.

Не підлягає задоволенню і клопотання відповідача від 31.01.07 р. вх. № 2317 про витребування у позивача додатку № 1 до довідки № 47 від 12.12.06 р. Південного ГРУ „Приватбанк”, так як в даній  довідці відсутні будь-які вказівки на те, що здійснення платежу пов'язане саме з договором № 1 від 12.04.06 р., оскільки із поданої позивачем до матеріалів справи копії платіжного доручення № 14 від 19.04.06 р. на суму 294000 грн., засвідченого як ТОВ „Бахус” так і філією Південного ГРУ „Приватбанк” вбачається призначення платежу передоплата за виноград згідно договору купівлі-продажу № 1 від 12.04.06 р., що відповідає змісту виданої банком довідки, які  є нарівні з платіжним дорученням № 14 від 19.04.06 р. доказом по даній справі.

Судом задоволено клопотання сторін від 14.12.06 р. вх. № 28485 про продовження строку розгляду справи, у зв'язку з чим судом винесено ухвалу від 18.12.06 р. в порядку п.4 ст.69 ГПК України про продовження строку вирішення спору.

Задоволено судом клопотання ПСП „Гуравоє” від 06.12.06 р. вх. № 27621 про витребування доказів, про що свідчать відповідні судові ухвали.

Доказом задоволення клопотань відповідача про ознайомлення з матеріалами справи є відповідні відмітки його представників на даних клопотаннях.

В судових засіданнях відповідно до ст.77 ГПК України оголошувались перерви з 17.01.07 р. по 19.01.07 р., з 26.01.07 р. по 31.01.07 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

12.04.06 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю  „Бахус” (Покупець) та Приватним сільськогосподарським підприємством „Гуравоє” (Продавець) був укладений договір № 1 купівлі-продажу винограду, п.1.1. якого передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю виноград врожаю 2006 р., а Покупець зобов'язується прийняти виноград і оплатити його на умовах цього договору.

Загальна кількість товару 300 тон. Кількість поставляємого  товару може бути змінена тільки з письмової угоди Покупця. У випадку недопоставки Продавець зобов'язаний відшкодувати Покупцю недоотриманий прибуток в розмірі 20% від вартості партії недопоставленого товару. Груповий асортимент ампелографічного сорту поставляємого винограду – аліготе, совіньон –по ціні 1000 грн. за тону, в тому числі ПДВ (п.п. 3.2., 3.3., 4.1. договору).

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3. договору передбачено, що строк поставки товару Покупцю визначається у відповідності з графіком поставки винограду, а саме з 1 вересня 2006 р. по 1 жовтня 2006 р. Продавець має право на дострокову поставку товару, з обов'язковим повідомленням Покупця про це на протязі доби до моменту відвантаження. Продавець не має права відвантажити даний товар на користь третіх осіб без письмового погодження Покупця і гарантує, що вищевказаний товар не заставлений, не арештований та не обтяжений іншими обставинами.

Ціна за тону винограду по асортименту складає 1000 грн. за тону, в тому числі ПДВ 166,66 грн. при базисній масовій концентрації цукру, відповідно п.2.4. даного договору. Вид розрахунків –безготівковий, передоплата 100% вартості товару. Умови поставки: самовивіз. Поставка здійснюється автотранспортом за рахунок Покупця. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його повного виконання, але в любому випадку до 31.12.06 р. (п.п. 6.1., 7.1., 8.1., 8.2., 10.1. договору).

За порушення умов договору винна сторона виплачує спричинені цим збитки, в тому числі неотриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством. Умови цього договору можуть бути змінені по взаємній угоді сторін з обов'язковим складанням письмового документу (п.п. 11.1., 13.1. договору).

На виконання взятих на себе за даним договором зобов'язань позивач платіжним дорученням № 14 від 19.04.06 р. перерахував ПСП „Гуравоє” передоплату за виноград згідно договору купівлі-продажу № 1 від 12.04.06 р. в сумі 294000 грн.

Платіжними дорученнями № 8 від 28.04.06 р. на суму 100000 грн., № 13 на суму 10000грн. з призначенням платежу повернення кредиторської заборгованості згідно договору ПСП „Гуравоє” частково повернув ТОВ „Бахус” отриману передоплату.

Однак, в період з 01.09.06 р. по 01.10.06 р., передбачений п.5.1. договору, ПСП „Гуравоє” не здійснив   поставку ТОВ „Бахус” товару на суму оплаченої передоплати, що складає 184000 грн. Доречі, доказів вжиття заходів по виконанню даних зобов'язань відповідач суду не надав та не довів, що дає підстави суду вважати останнього таким, що прострочив виконання поставки ТОВ „Бахус” винограду на суму прийнятої передоплати.

З врахуванням вищевикладеного, відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 7 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або зобов'язанням. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. Уразі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (п.1 ст.612, ст. 629, п.п. 1, 2, 3 ст.693 ЦК України).

Отже, із аналізу норм та даних обставин справи вбачається, що ТОВ „Бахус” були виконані зобов'язання стосовно перерахування ПСП „Гуравоє” передоплати за виноград в сумі визначеній умовами договору, тобто прийнято договір від 12.04.06 р. до виконання,   однак за умови повернення останнім частини передоплати в розмірі 110000 грн. та за відсутності доказів висунення відповідачем до позивача вимог стосовно здійснення часткової оплати вартості товару, прийняття ПСП „Гуравоє” даної передоплати, що підтверджує надана суду довідка від 06.12.06р. вх. № 27655 щодо  відсутності  грошових коштів на  рахунках  підприємства в розмірі 300000грн.  та не повернення ТОВ „Бахус” 184000грн., на  думку суду, в даних правовідносинах сторін мала місце  зміна зобов'язань щодо поставки ПСП „Гуравоє” винограду на суму прийнятої ним від товариства передоплати, а саме в розмірі 184000 грн.

З врахуванням зазначено, суд вважає, що ПСП „Гуравоє” не виконано зобов'язання по поставці ТОВ „Бахус” згідно договору № 1 від 12.04.06 р.  в період  з 01.09.06 р. по 01.10.06 р. винограду на суму оплаченої передоплати в розмірі 184000 грн., що є підставою для суду для стягнення з відповідача на користь позивача даної суми передоплати.

Таким чином, суд задовольняє позивачем позовні вимоги частково в сумі 184000 грн., а в частинні заявлених позовних вимог щодо стягнення 2000 грн.,  суд відмовляє, з огляду на арифметичну помилку ТОВ „Бахус” зроблену при розрахунку проведеної передоплати в сумі 186000 грн., складеної з врахуванням оплати здійсненої 294000 грн. за виключенням повернених ПСП „Гуравоє” грошових коштів в сумі 110000 грн.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу стосовно стягнення з ПСП „Гуравоє” штрафу в сумі 37200 грн., яка підлягає судом частковому задоволенню в сумі 36800 грн. з врахуванням наступного.

У відповідності з приписами ст. 178 ЦК України в редакції від 18.07.63 р. виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання (ст.179 ЦК України в редакції від 18.07.63 р.).

Угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню) (ст.180 ЦК України в редакції від 18.07.63 р.).

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. також передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком (п.1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (п.1 ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.п. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір  неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п. 1., ч.1 п.2 ст.551 ЦК України).

Так, як судом зазначалось вище, п 3.3. договору містить умову, відповідно до якої у випадку недопоставки товару Продавець зобов'язаний відшкодувати Покупцю  недоотриманий  прибуток в розмірі 20% від вартості партії недопоставленого товару, із змісту якого вбачається визначення сторонами порядку нарахування штрафу, у зв'язку з чим і розрахований  ТОВ „Бахус” саме як штраф із суми прийнятої ПСП „Гуравоє” передоплати.

Звідси, суд погоджується з визначенням позивачем характеру відповідальності відповідача, згідно п.3.3. договору,  як стягнення штрафу в розмірі 20% від вартості партії недопоставленого товару, який розрахований судом із суми фактично перерахованої передоплати в  розмірі 184000 грн., у зв'язку з чим стягненню судом підлягає штраф в розмірі 36800 грн.

Крім того, ТОВ „Бахус” заявлені позовні вимоги щодо стягнення з ПСП „Гуравоє” упущеної вигоди в розмірі 224050 грн., наявність якої позивач обґрунтовує з огляду на існування правовідносин з ЗАТ „Агроконтракт” щодо  подальшого продажу останньому винограду, що підтверджує  поданими до матеріалів справи договором купівлі-продажу № 1 від 25.09.06 р.  на поставку 600 тон винограду по ціні 3700 грн. за 1 тону, довіреностями  ЯМЦ № 622554 від 01.10.06 р., ЯМЦ № 62255 від 10.10.06 р., накладними № 1 від 01.10.06 р., № 2 від 19.10.06 р., податковими накладними № 10 від 01.10.06 р., № 11 від 19.10.06 р., № 12 віл 19.10.06 р., № 13 від 20.10.06 р., претензією № 14 від 30.10.06 р.

Ознайомившись з даними документами,  у суду є підстави вбачати часткове виконання  ТОВ „Бахус” зобов'язань по поставці ЗАТ „Агроконтракт” винограду та взаємопов'язанність цієї недопоставки останньому позивачем з невиконанням ПСП „Гуравоє” зобов'язань за договором № 1 від 12.04.06 р.

Суму збитків ТОВ „Бахус” розраховано в заяві про уточнення позовних вимог від 27.12.06 р. вх. № 29488 з врахуванням кількості товару недопоставленого відповідачем в розмірі 186 тон, ціни за тону товару визначеної за договором № 1 від 12.04.06 р. в сумі 1000грн., ціни товару визначеної за договором № 1 від 25.09.06 р. в сумі 3700 грн., різниці між вартістю товару по цим договорам в сумі 2700 грн., що при складанні та помножені обчислено позивачем в сумі 502200 грн., однак заявленої до стягнення останнім лише в сумі 224050 грн.

Згідно п.1, підпункту 2) п.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 4 п.1 ст. 225 ГК України відносить до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків,  у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання -  господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності (п.п. 3, 7 ст. 225 ГК України).

Пункт  2 ст. 226 ГК України передбачає, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Таким чином, є документально обґрунтованими та доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 224050 грн. з врахуванням  здійсненого позивачем обрахунку  цих збитків та доведення їх наявності вищенаведеними документами, та за відсутності відповідного повідомлення ПСП „Гуравоє” контрагента за договором купівлі-продажу № 1 від 12.04.06 р., при настанні строку виконання зобов'язань про порушення свого зобов'язання щодо поставки товару, позбавляє його права посилатись на  нездійснення ТОВ „Бахус” заходів по самовивозу товару автотранспортом за його рахунок, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Твердження відповідача стосовно не підписання директором підприємства Ковальчуком Р.С. договору № 1 від 12.04.06р. та відсутності печатки підприємства яка засвідчила його підпис  на договорі до уваги судом не приймається, з підстав ознайомлення судом в судовому засіданні з оригіналом цього договору, наданого позивачем, належним чином засвідчена копія  якого  знаходиться в матеріалах справи, де наявні підпис директора ПСП „Гуравоє” і печатка підприємства.

Також, не заслуговує на увагу суду позиція відповідача стосовно обмеженої компетенції директора  на укладення договорів, оскільки із змісту п. 7.3 Статуту ПСП „Гуравоє”, зареєстрованого Тарутинською районною державною  адміністрацією 05.02.04р. вбачається, що директор вправі без довіреності здійснювати дії від імені підприємства, він уповноважений представляти підприємство в його  відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені підприємства.  Питання повноважень, умов діяльності та матеріального забезпечення директора визначаються у контакті.  Звідси за відсутності в матеріалах справи контракту, укладеного  ПСП „Гуравоє”  з Ковальчуком Р.С., з підстав його не ненадання  на вимогу суду відповідачем, та з врахуванням встановленого вище судом   прийняття підприємством   до виконання договору № 1 від 12.03.06р. з прийняттям отриманих грошових коштів в розмірі 184000грн., у суду відсутні підстави  вважати відсутніми у посадової особи ПСП „Гуравоє”   Ковальчука Р.С. повноважень на укладення договору № 1 від 12.04.06р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає заявлені позовні вимоги ТОВ „Бахус” доведеними, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, однак за умови допущення арифметичної помилки в розрахунку прийнятої відповідачем передоплати в сумі 184000 грн. та як наслідок цього помилкового обчислення штрафу,  суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з ПСП „Гуравоє” підлягає передоплата за непоставлений виноград в сумі 184000грн., штраф за неналежне виконання зобов'язань за договором № 1 купівлі-продажу винограду від 12.04.06 р. в сумі 36800 грн., збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 224050грн., всього 444850  грн.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме  4448,50 грн. державного мита, 118 грн. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК  України суд, -

                 ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов частково.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Гуравоє” (68500, Тарутинський район, с. Єлізаветівка, код 31908142) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Бахус” (68400, Одеська область, м. Арциз, вул. Орджонікідзе, 2а, код 31876671) 184000 (сто вісімдесят чотири тисячі) грн. передоплати за непоставлений виноград, 36800 (тридцять шість тисяч вісімсот) грн. штрафу, 224050 (двісті двадцять чотири тисячі п'ятдесят) грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 4448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          В решті частині заявлених позивачем позовних вимог відмовити.

4.          Скасувати ухвалу від 27.11.06 р., якою вжиті заходи по забезпеченню позову.

5.          Видати довідку на повернення ТОВ „Бахус” з державного бюджету України надмірно оплаченого платіжним дорученням № 36 від 05.10.06 р.  державного мита в сумі 48 (сорок вісім) грн. 50 коп.

            Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Малярчук І.А.