Ухвала

від 15.05.2014 по справі 8/61/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.05.2014 Справа № 8/61/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Думето" (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 190 кв.137)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазар" (69054, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 143, кв. 4)

про стягнення 79152 грн. основного боргу за довго ром № 0509/08 від 05.09.2008 р.

Заінтересована особа - Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69002, м.Запоріжжя, вул.. Залізнична, 9-А)

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача - Холодова Л.Є., дов. від 15.05.2014 р.

Відповідача - не з'явився

ВДВС - Хохлов К.К., дов. від 03.02.2014 р.

Розглядається скарга ТОВ «Хазар» - відповідача по даній справі - на дії (бездіяльність) Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького МУЮ щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 р. по справі № 8/61/09.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2014 р. скаргу прийнято, призначено до розгляду у судовому засіданні 15.05.2014 р.

Скаржник - ТОВ «Хазар» - свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте скаржник не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги по суті в судовому засіданні 15.05.2014 року за відсутності представника скаржника.

Скаргу заявлено з наступних підстав: 11.03.2014 р. ТОВ «Хазар» отримало постанову про арешт коштів боржника від 27.02.2014 р. по ВП № 42136274, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.02.2014 р. по ВП № 4216415, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27.02.2014 р. по ВП № 42136274, що винесені державним виконавцем Жовтневого ВДВС ЗМУЮ. Скаржник вказує, що державним виконавцем належним чином не надіслано, а ТОВ «Хазар» не отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 42136415, тому боржник не мав можливості виконати рішення в добровільному порядку. Також зауважує, що державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження, порушив вимогу Закону України «Про виконавче провадження» щодо додержання строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, оскільки визначений законом на момент видачі наказу трирічний строк стягувачем пропущений. Скаржник вбачає порушення державним виконавцем норм законодавства, які полягають у бездіяльності державного виконавця щодо невинесення постанови про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу, строк пред'явлення якого сплив у 2012 році, щодо не направлення належним чином боржнику постанов про відкриття виконавчих проваджень, їх об'єднань; та у діях державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, строк якого сплив, об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, винесення постанови про арешт коштів ТОВ «Хазар», винесення постанов про стягнення витрат на проведення виконавчих дій та стягнення з боржника виконавчого збору. Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо невинесення постанови про відмову у прийнятті до провадження наказу від 10.03.2009 р. по справі № 8/61/09, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, щодо не направлення рекомендованим поштовим відправленням постанов про відкриття виконавчих проваджень № 42136274, зведеного виконавчого провадження № 42329533/6; визнати постанову від 27.02.2014 р. про арешт коштів боржника у межах суми 80061,52 недійсною; визнати недійсною постанову від 27.02.2014 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 42329533/6; визнати дії державного виконавця з винесення постанови та його начальника з її затвердження незаконними; зобов'язати державного виконавця скасувати цю постанову, а відповідного начальника відділу ВДВС затвердити постанову про скасування вказаної постанови; визнати незаконними дії державного виконавця та недійсними наслідки виконання цих дій в частині винесення постанови від 27.02.2014 р. у виконавчому провадженні № ВП 42136415 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 8006,15 грн.; зобов'язати державного виконавця на начальника відділу винести постанови щодо скасування постанов про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу від 10.03.2009 р. по справі № 8/61/09 та про стягнення виконавчого збору в розмірі 8006,15 грн., а також зобов'язати винести постанову про відмову у прийнятті до провадження наказу від 10.032009 р. по справі № 8/61/09 як виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився.

Стягувач - позивач по справі ТОВ «НВФ «Думето» письмовий відзив на скаргу не надав. В судовому засіданні представник повідомив, що не вбачає порушень законодавства державним виконавцем при примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 р. по справі № 8/61/09.

Жовтневий ВДВС Запорізького МУЮ заперечив проти доводів, викладених у скарзі. У запереченнях на скаргу вказує, що 19.02.2014 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ЗМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії відповідних постанов направлені сторонам виконавчого провадження. Наказ № 8/61/09 від 10.03.2009 р. пред'явлений на виконання до Жовтневого ВДВС ЗМУЮ повторно. Останній раз виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 24.01.2014р. (на виконанні перебував з 11.11.2010 р.), тому стягувачем дотримано вимоги законодавства в частині строку на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання. 27 лютого 2014 р. державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчого провадження за № 42329533/6. 23 квітня 2014 р. начальником відділу винесено постанову про перевірку виконавчого провадження, якою зобов'язано державного виконавця винести постанову про відкладення проведення виконавчих дій. Державним виконавцем винесено постанову від 24.04.2014 р. про відкладення проведення виконавчих дій, в якій надано строк боржнику для самостійного виконання рішення суду до 01.05.2014 р. Боржником станом на 08.05.2014 р. не надано документів, які б свідчили про виконання наказу. Начальником Жовтневого ВДВС ЗМУЮ винесено постанову про перевірку виконавчого провадження № 42329533/6, за результатами якої постановлено наступне: скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 27.02.2014 р. ВП 42136274 та постанову про стягнення виконавчого збору від 27.02.2014 р. ВП № 42136415; зобов'язати державного виконавця приєднати до зведеного виконавчого провадження № 42329533/6 постанову про стягнення виконавчого збору від 05.12.2012 р. ВП № 22717512 та постанови про стягнення виконавчого збору від 05.12.2012 р. ВП № 22717275; зобов'язати державного виконавця зведене виконавче провадження № 42329533/6 привести у відповідність вимогам ст.. 33 Закону України «Про виконавче провадження»; скасувати постанову про арешт коштів боржника від 27.02.2014 р. ВП № 42329533/6; зобов'язати державного виконавця винести нову постанову про арешт коштів з дотримання вимоги ст.. 57 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язати державного виконавця винести постанови про відкладення провадження виконавчих дій по ВП № 42136415 та ВП № 32896960 для надання можливості боржнику виконати рішення суду в добровільному порядку. Державним виконавцем винесені постанови від 27.03.2014 р. про відкладення проведення виконавчих дій по ВП № 42136274 та ВП № 42136415.

Заслухавши представників позивача та Жовтневого ВДВС ЗМУЮ, вивчивши додані матеріали, суд встановив, що рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2009 р. у справі № 8/61/09 позовні вимоги ТОВ «Думето» задоволено та стягнуто на його користь з ТОВ «Хазар» 79152 грн. основного боргу та 909 грн. 52 коп. судових витрат. На виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили, господарським судом Запорізької області 10.03.2009 р. видано відповідний наказ.

Підставами звернення зі скаргою на дії та бездіяльність органу ДВС боржник вказує на те, що Жовтневим ВДВС ЗМУЮ допущено порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження» з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 р. по справі № 8/61/09.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, в контексті приписів Закону України «Про виконавче провадження» бездіяльність - це форма поведінки особи, пов'язана з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України.

Оцінивши з правової точки зору доводи (обґрунтування) заявника та зміст скарги, суд приходить до висновку, що сутність даної скарги на дії органу ДВС полягає в наступному:

1) визнати недійсною постанову про арешт коштів від 27.02.2014 р. ВП № 42136415;

2) визнати недійсною постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 27.02.2014 р. ВП № 42136415;

3) визнати недійсною постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.02.2014 р. ВП № 42136415;

4) зобов'язати винести постанову про скасування вищезазначених постанов та визнати недійсними наслідки цих дій;

5) зобов'язати винести постанову про відмову у прийнятті до виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.03.209 р. по справі № 8/61/09;

6) визнати незаконною бездіяльність щодо не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ч.5 ст. 124 та п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, одним із основних принципів судочинства є обов'язковість рішень суду, тому судові акти є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121-2 ГПК України надано право учасникам виконавчого провадження на оскарження дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби.

При розгляді відповідних скарг на дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби судам слід враховувати чи дійсно вчинювані органами виконавчої служби дії з виконання судових рішень були спрямовані на реальне їх виконання, чи вчинялися дії органами виконавчої служби в строки, визначені спеціальним законодавством, яким керуються останні при виконанні судових рішень, чи вживалися органами виконавчої служби усі заходи для дійсного виконання судових рішень, тощо.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Згідно ст. 11 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що 19.02.2014 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ на підставі заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42136415 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 р. по справі № 8/61/09 про стягнення з ТОВ «Хазар» на користь ТОВ «НВФ «Думето» 79152 грн. основного боргу та 909,52 грн. судових витрат, Боржнику надано строк на добровільне виконання рішення суду до 26.02.2014 р. Постановою від 27.02.2014 р. державним виконавцем накладено арешт на кошти ТОВ «Хазар» на суму 80061,52 грн., оскільки боржник в строк для самостійного виконання рішення суду не виконав. Також 27.02.2014 р. державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Скаржник вбачає порушення законодавства в тому, що державним виконавцем відкрито провадження за виконавчим документом, строк пред'явлення якого до виконання закінчився.

Суд зазначає, що відповідно до ст.118 ГПК України (в редакції станом на дату видачі наказу від 10.03.2009 р.) виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Згідно ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Як встановлено, наказ господарського суду Запорізької області по справі № 8/61/09, виданий 10.03.2009 р., дійсний для пред'явлення до 05.03.2012 р., неодноразово пред'являвся стягувачем до примусового виконання та відкривалося виконавче провадження, про що свідчать постанови від 26.03.2009 р. Ленінського ВДВС ЗМУЮ, від 11.11.2010 р. Жовтневого ВДВС ЗМУЮ.

Державним виконавцем Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову від 24.01.2014 р. про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено, що місце перебування боржника встановити не вдалося. Таким чином, наказ господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 р. по справі № 8/61/09 пред'явлено стягувачем 18.02.2014 р. до виконання в межах передбачених строків, внаслідок поновлення перебігу строку пред'явлення наказу до виконання.

Частинами 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст.83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Доводи, викладені в скарзі, щодо не направлення боржнику постанов про відкриття виконавчого провадження, визнані обґрунтованими при перевірці зведеного виконавчого провадження ВП № 42329533/6 начальником Жовтневого ВДВС ЗМУЮ та встановлено порушення ст.. 31 Закону України «Про виконавче провадження», а саме перевіркою реєстрів вихідної кореспонденції встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 8/61/09 від 10.03.2009 р. на адресу боржника не направлялись. За результатами перевірки зведеного виконавчого провадження ВП № 42329533/6 відносно боржника ТОВ «Хазар» постановою начальника відділу Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 27.03.2014 р. скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 27.04.2014 р. ВП № 42136415, постанову про арешт коштів боржника від 27.02.2014 р. ВП № 42329533/6, зобов'язано державного виконавця винести постанови про відкладення провадження виконавчих дій по ВП № 42136415 для надання можливості боржнику виконати рішення суду у самостійному порядку.

Як передбачено ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження та до суду не пізніше наступного дня.

Відповідно до приписів ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Як слідує із приписів Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник несвоєчасно одержав постанову про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого був позбавлений можливості виконання в добровільному порядку у встановлений строк, такі обставини не є підставою недійсності постанови. Зазначені в скарзі факти є підставою для відкладення провадження виконавчих дій та поновлення боржнику строку для добровільного виконання, але не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної у відповідності до Закону.

Постановою державного виконавця від 27.03.2014, яка направлена на адресу боржника, відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 р. по справі № 8/61/09.

Щодо постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27.02.2014 р. ВП №42136415 при виконанні зведеного виконавчого провадження ВП № 42329533/6, суд зазначає, що до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти за рахунок яких здійснено оплату витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС, в тому числі, виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, проведення розшуку боржника, його майна тощо. Державним виконавцем здійснювалися відповідні дії в ході виконання наказу № 8/61/09 від10.03.2009 р. Оскільки судом не встановлено підстав для визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 8/61/09 від 10.03.2009 р., постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27.02.2014 р. № ВП №42136415 при виконанні зведеного виконавчого провадження ВП № 42329533/6 з виконання наказу № 8/61/09 від 10.03.2009 р. відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження"

Що стосується доводів скарги про визнання недійсними наслідків виконавчих дій, спричинених винесенням оскаржуваних постанов, суд зазначає, що по-перше, заявник не виклав змісту таких наслідків, по-друге, вивчивши наявні матеріали, суд не встановив настання негативних наслідків для боржника.

Таким чином, суд не вбачає в діях державної виконавчої служби порушень приписів Закону України "Про виконавче провадження", про які заявляє стягувач у даній скарзі, оскільки вони спростовуються вивченими в засіданні документами та нормами чинного законодавства. Також, суд не вбачає порушення прав заявника, які підлягають поновленню.

Скарга на дії (бездіяльність) Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ відхиляється. Доводи скаржника визнаються судом неправомірними.

На підставі викладеного, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

Доводи скарги на дії (бездіяльність) Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 р. по справі №8/61/09 визнати неправомірними, скаргу відхилити.

Повний текст ухвали складено 20 травня 2014 року.

Суддя І.А. Попова