Рішення

від 19.05.2014 по справі 910/6856/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6856/14 19.05.14 За позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-Україна"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 591701,07 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Афонін В. Г. - представник за довіреністю

від відповідача: Грищенко А. А. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" заборгованості за Договором підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт № ВСУ/УзП-14/06-13 від 17.06.2013 в розмірі 591701,07 грн., в тому числі 580 381,42 грн. основного боргу, 4 656,44 грн. 3% річних, 6 096,67 грн. інфляційних втрат та 566,54 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору позивачем виконано на користь відповідача роботи, за які відповідач не розрахувався. За неналежне виконання взятих на себе зобов'язань позивач також просить стягнути з відповідача 4 656,44 грн. 3% річних, 6 096,67 грн. інфляційних втрат та 566,54 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 порушено провадження по справі № 910/6856/14, розгляд справи призначено на 05.05.2014.

05.05.2014 через канцелярію суду від відповідача по справі надійшов відзив на позов в якому відповідач зазначив, що в порушення умов договору сторонами не було підписано зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи, календарний план робіт, тобто не досягнуто згоди щодо його істотних умов. Що стосується зведеного кошторису на проектні та вишукувальні роботи і календарного плану робіт на які посилається позивач, то вони не мають ніякого юридичного значення, оскільки кошторис не підписувався відповідачем, а календарний план підписаний не уповноваженою особою відповідача, так як підпис в ньому суттєво відрізняється від підпису директора ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Фесенко Ю. Л., який діє на підставі довіреності від імені відповідача. Таким чином, не зрозуміло з яких міркувань та правових підстав виходив позивач зазначаючи у позові про нарахування інфляційних, 3% річних та пені, оскільки відповідно до умов договору оплата товару здійснюється на умовах, зазначених у специфікації, яка на момент подачі позову не підписана уповноваженими особами сторін договору.

В судовому засіданні 05.05.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу оголошено перерву до 19.05.2014.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2014 підтримав заявлені позовні вимоги та через канцелярію суду подав додаткові пояснення в яких зазначив, що відповідно до п. 3.3 договору підряду на виконання проектно-вишукувальний робіт № ВСУ/УзП-14/06-13 від 17.06.2013 року укладеного між позивачем та відповідачем зведений кошторис і кошториси складаються виконавцем згідно з вимогами ДБН Д.1.1-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюються на території України. Відповідно до додатку А «Форма 1-П» ДБН Д.1.1-7-2000 «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюються на території України» у зведеному кошторисі вимагається наявність підписів керівника проектної організації, головного інженера проекту та печатки суб'єкта господарювання. Так, на умовах договору у відповідності до вимог державних будівельних норм позивачем, в якості підрядника, було складено зведений кошторис та оформлено у встановленому порядку без погодження відповідача, оскільки останнє не є реквізитом зведеного кошторису. Посилаючись на не досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, як на єдину підставу умисного невиконання його умов, відповідач не врахував тих обставин за яких такі дії можливо тільки на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Також позивач вказав, що підписавши акти здачі-приймання виконаних робіт за жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року відповідач своїми діями схвалив правочин та засвідчив факт виконання робіт.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.05.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

17.06.2013 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) був укладений договір підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт № ВСУ/УзП-14/06-13, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами виконати проектно-вишукувальні роботи з розробки робочого проекту по об'єкту «Реконструкція підстанції 11-/6кВ «Єфремівка», а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Результатом робіт є проектно-вишукувальна документація по об'єкту.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору визначена на підставі зведеного кошторису, який є додатком № 3 до договору і є його невід'ємною частиною та становить: 490 000,00 грн., крім того ПДВ 20%: 98 000,00 грн. Всього: 558 000,00 грн.

Строк виконання робіт: 5 місяців з дати підписання договору та видачі всіх вихідних даних (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору оплата за виконані роботи проводиться згідно з календарним планом, який є додатком № 2 до договору та є його невід'ємною частиною, на підставі підписаного уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт і здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання такого акту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, крім випадків передбачених п. 4.2 цього договору.

Сторони домовились, що статочний розрахунок у розмірі 10% від вартості виконаних робіт по 5 етапу Календарного плану, замовник здійснює виконавцю після проведення Державних експертиз проектно-вишукувальної документації (п. 4.2 договору).

Даний договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 10.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті роботи на суму в розмірі 588 000 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт: № 21/13 від 17.10.2013 (1-ий етап на суму 61 489,14 грн.), № 22/13 від 22.11.2013 (2-ий етап на суму 44 053,68 грн., 3-ій етап на суму 160 584,10 грн.); № 23/13 від 26.12.2013 (4-ий етап на суму 245 687,33 грн., 5-ий етап на суму 76 185,75 грн.), які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи). 5-ий етап виконаний на суму 76 185,75 грн., у відповідності до вимоги п. 4.2 договору сума заборгованості відповідача по п'ятому етапу станом на дату вирішення спору становить 68 567,17 грн. (76 185,75 грн. - 10%=68 567,17 грн.)

Відповідач свого обов'язку щодо оплати за виконані роботи не здійснив.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 580 381,42 грн. по першому, другому, третьому, четвертому та п'ятому етапу виконання проектно-вишукувальних робіт (за винятком 10% від суми виконаних робіт по п'ятому етапу).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 11-0/18юр від 03.02.2014 про сплату заборгованості. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, за виконані позивачем роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 580 381,42 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши укладений сторонами Договір підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт № ВСУ/УзП-14/06-13 від 17.06.2013, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно із п. 1 частини 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав передбачені договором підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт № АСУ/УзП-14/06-13 від 17.06.2013 роботи на суму 588 000 грн., про що сторонами було погоджено та підписано акти здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт: № 21/13 від 17.10.2013, № 22/13 від 22.11.2013; № 23/13 від 26.12.2013.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи строки оплати встановлені в договорі, з огляду на те, що об'єми робіт по договору фактично виконані позивачем та прийняті відповідачем на підставі підписаних обома сторонами актів здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт, строк оплатити виконаних позивачем робіт настав за винятком 10% по п'ятому етапу виконання проектно-вишукувальних робіт.

Таким чином судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк встановлений договором, відповідачем не виконано.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про не підписання додатків до договору зі сторони відповідача судом не приймається до уваги, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що календарний план підписаний неуповноваженою особою. Разом з тим, календарний план скріплений печаткою фірми Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування". Щодо кошторису до договору, то у відповідності до п. 3.3 договору зведений кошторис і кошториси складаються виконавцем згідно з вимогами ДБН Д.1.1-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюються на території України». Відповідно до додатку А «Форма 1-П» ДБН Д.1.1-7-2000 «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюються на території України» у зведеному кошторисі вимагається наявність підписів керівника проектної організації, головного інженера проекту та печатки суб'єкта господарювання.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання за договором підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт № ВСУ/УзП-14/06-13 від 17.06.2013, яке полягає у несплаті вартості виконаних позивачем робіт, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 580 381,42 грн. матеріалами справи підтверджується, є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача 566,54 грн. пені, яка нарахована за період з 01.11.2013 по 01.04.2014 по кожному простроченому платежу окремо.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до п. 7.5 договору за порушення оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 566,54 грн. за розрахунком позивача.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача 4 656,44 грн. 3% річних та 6 096,67 грн. збитків від інфляції нарахованих у період з 01.11.2013 по 01.04.2014 по кожному простроченому платежу окремо.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції суд встановив, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі 4 656,44 грн. та 6 096,67 грн. відповідно.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-Україна" (33001, м. Рівне, вулиця Біла, 16, код ЄДРПОУ 33334990) 580 381 (п'ятсот вісімдесят тисяч триста вісімдесят одну) грн. 42 коп. основного боргу, 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 54 коп. пені, 4 656 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 44 коп. 3% річних, 6 096 (шість тисяч дев'яносто шість) грн. 67 коп. збитків від інфляції та 11 834 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 02 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2014

Суддя Грєхова О.А.