Ухвала

від 20.05.2014 по справі 812/884/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року справа №812/884/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Арабей Т.Г., Василенко Л.А., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 812/884/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-2012» до Реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області, Державної податкової служби у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування запису, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-2012» до Реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області (Відповідач 1), Державної податкової служби у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області (Відповідач 2) про визнання протиправними дій, скасування запису №13911430006001362 від 04.10.2013 року, визнання протиправним та скасування рішення №4 від 07.10.2013 року задоволено частково. Скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис №13911430006001362 від 04.10.2013 щодо відсутності юридичної особи ТОВ «Блок-2012» за вказаною адресою. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області №4 від 07.10.2013 про анулювання реєстрації в якості платника податку на додану вартість ТОВ «Блок-2012». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем 2 подано апеляційну скаргу, в якій він зазначив, що постанова судом прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що наявність рішення Відповідача 2 від 07.10.2013 року № 4 не створило перешкод для реалізації права позивача на повторну реєстрацію в якості платника ПДВ, а тому порушень прав позивача на момент розгляду справи не було, тобто, на думку апелянта в даному випадку відсутній об'єкт судового захисту.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Блок-2012» є юридичною особою, перебуває на обліку Державної податкової служби у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податку на додану вартість.

03.10.2013 року Реєстраційною службою Свердловського міського управління юстиції Луганської області від Державної податкової служби у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області було отримано повідомлення за формою №18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 03.10.2013 року №1 (арк. справи 126).

03.10.2013 року державним реєстратором на юридичну адресу позивача: місто Свердловськ, вул. Енгельса, будинок, 51 було надіслано повідомлення №276/02.1-5.12 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (арк. справи 127), а 04.10.2013 поштове відправлення було повернуто відправнику із позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (арк. справи 130).

Також на підставі інформації з Центру поштового зв'язку № 9 (а.с. 157-158) встановлено, що фактично вищевказане поштове відправлення з повідомленням №276/02.1-5.12 було повернуто відправнику без вручення адресату на підставі заяви самого відправника, яка була подана ним до відділення пошти в день відправлення, тобто 03.10.2013 р., що підтверджується відповідною заявою державного реєстратора Волкова А.О. від 03.10.2013 року (арк. справи 158).

04.10.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис №13911430006001362 щодо відсутності юридичної особи ТОВ «Блок-2012» за адресою місто Свердловськ, вул. Енгельса, будинок, 51 (арк. справи 7-8).

У зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису №13911430006001362 щодо відсутності юридичної особи ТОВ «Блок-2012» за місцезнаходженням, Відповідачем 2 було прийнято рішення № 4 від 07.10.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (арк. справи 11, 12).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Відповідачем 1 було створено штучні підстави для внесення запису щодо відсутності позивача за юридичною адресою, тобто фактично доставка кореспонденції за адресою позивача не здійснювалась, тому запис №13911430006001362 щодо відсутності юридичної особи ТОВ «Блок-2012» за місцезнаходженням є незаконним, та відповідно і прийняте на цій підставі рішення Відповідача 2 № 4 від 07.10.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість також підлягає скасуванню.

В частині відмови в задоволені решти позовних вимог постанова суду першої інстанції не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Частиною 12 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Частина 14 цієї статті встановлює, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавцем запроваджена певна процедура перевірки відомостей щодо стану юридичної особи, яка забезпечує об'єктивну перевірку наявності підстав для вчинення реєстраційної дії і тим самим забезпечує права платника податків, шляхом покладення на державного реєстратора обов'язку вжити заходів для перевірки отриманих відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до п. 117 Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Судом встановлено, що підставою для повернення поштового відправлення державного реєстратора стала його ж заява до відділення поштового зв'язку, яка була подана у день відправлення. Такі дії державного реєстратора не відповідають вимогам законодавства, вчинені всупереч меті, з якою держреєстратору надані певні повноваження, та на порушення прав позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не передбачено внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у зв'язку з повернення державному реєстратору поштового відправлення за його ініціативою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що запис №13911430006001362 від 04.10.2013 року щодо відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-2012» за його місцезнаходженням було вчинено державним реєстратором без додержання вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а тому він підлягає скасуванню.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи-підприємця за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Оскілки, рішення Відповідача 2 № 4 від 07.10.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було прийнято на підставі протиправно внесеного Відповідачем 1 запису № 13911430006001362 від 04.10.2013 року про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тому колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення про анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Блок-2012» реєстрації платника податку на додану вартість з цієї підстави.

Крім того, колегія суддів вважає, що Відповідачем 2 повідомлення форми № 18-ОПП, яке стало приводом для вчинення спірної реєстраційної дії Відповідачем 1, було направлено без додержання встановленої процедури.

Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом доходів та зборів повідомлення встановленого зразка передбачена Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі Порядок).

Так, розділом XII «Встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків» Порядку визначено, що з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Підрозділи органу державної податкової служби:

стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи;

стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

На підставі аналізу зазначених норм, колегія суддів дійшла висновку, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV, лише після здійснення передбачених Порядком заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, а якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 р. у справі № 21-4а14.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем 2 до складення повідомлення форми № 18-ОПП вичерпні заходи щодо з'ясування фактичного місця розташування позивача шляхом спілкування з відповідальними або пов'язаними з ТОВ «Блок-2012» особами (засновники, керівники) не проводилися, а тому і відповідно підстави для направлення повідомлення форми № 18-ОПП до державного реєстратора були відсутніми.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 812/884/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-2012» до Реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області, Державної податкової служби у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування запису, визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Т.Г. Арабей

Л.А. Василенко