Рішення

від 23.05.2014 по справі 353/257/14-ц

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/257/14-ц

Провадження № 2/353/180/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2014 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіна У.Ю.

за участю секретаря - Бойко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ПАТ «Ідея Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, з тих підстав, що 31.08.2010 року між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Б77.021.71494, згідно якого останній було надано кредит в розмірі 7805,0 грн., зі сплатою 29,98 % річних від залишкової суми кредиту, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Відповідачка ОСОБА_1 не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором, і станом на 08.01.2014 року борг становить 50514,05 грн.

25.03.2014 року від відповідачки ОСОБА_1 на адресу суду надійшло заперечення проти позову, в якому вона вказала, що 29.11.2010 року позивач довідався про порушення свого права, а позовну заяву подав після спливу трьохрічного строку, тобто позивачем пропущено строк позовної давності. Додатково зазначила, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що їй були надані грошові кошти (платіжне доручення), а також не надано детальний розрахунок заборгованості по Кредиту. Крім цього, відповідачка подала письмове клопотання, в якому вказала, що банк зловживає правом, оскільки умисно сприяв збільшенню розміру збитків завданих порушенням зобов'язання, не цікавився її платоспроможністю, адже у її сім'ї склались важкі матеріальні умови: вона перенесла смерть доньки, чоловіка та матері, витрачала кошти на проведення похоронів, залишилась без роботи, проживає з малолітньою донькою та отримує соціальну допомогу на її утримання, яка є її єдиним джерелом доходів. Просила в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання представник позивача ПАТ «Ідея Банк» - Семенюк С.Я. не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, вимоги суду, щодо обов'язкової участі представника позивача у судовому засіданні та надання необхідних документів, викладені в ухвалах Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2014 року, 02.04.2014 року, 23.04.2014 року, 07.05.2014 року позивачем та його представником не виконані.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак до суду подала письмову заяву, в якій вказала, що з позовом погоджується частково. Зокрема, визнала позов в частині основного боргу та прострочених процентів, а також просила розстрочити стягнення цієї заборгованості на строк три роки. Також просила застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення з неї пені за несвоєчасне погашення платежів, та відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення віндикаційних витрат, оскільки вони не передбачені в кредитному договорі. Просила розгляд справи провести без її участі та без участі її представника - адвоката ОСОБА_3

Дослідивши та оцінивши дані, що містяться в письмових доказах по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 31.08.2010 року між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Б77.021.71494, згідно якого відповідачка отримала кредит в сумі 7805,0 грн. на поточні потреби, строком на 17 місяців зі сплатою 29,98 % річних від залишкової суми кредиту. За обслуговування кредиту позичальник повинен сплачувати плату за кредитне обслуговування в розмірі 1,45% щомісячно від початкової суми кредиту, а за касове обслуговування позичальник сплачує комісію банку за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 1,81 %, одночасно з видачею кредиту. Також Розділом 2 Кредитного договору та Додатком № 1 до Кредитного договору визначено порядок нарахування, сплати відсотків за користування кредитом, сплати за кредитне обслуговування та повернення кредиту, відповідно до якого відповідачка зобов'язалась повертати кредитні кошти, проценти за користування кредитом та плати за кредитне обслуговування щомісячно до 1 числа кожного місяця, згідно порядку та термінів визначених у Графіку щомісячних внесків (а.с. 9-12). Кінцевим терміном платежу за даним кредитним договором визначено 31.01.2012 р.

Кредит на поточні потреби був перерахований на рахунок відповідачки ОСОБА_1 31.08.2010 року, що підтверджується ордер-розпорядженням про видачу кредиту № 1 від 31.08.2010 року (а.с. 15).

В порушення умов договору відповідачка неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання і станом на 08.01.2014 року допустила заборгованість в сумі 50514,05 грн., а саме: прострочений борг становить 7054,80 грн., прострочені проценти - 10589,42 грн., строкові проценти - 40, 56 грн., пеня за несвоєчасне погашення платежів - 32679,270 грн., віндикаційні витрати - 150,0 грн. (а.с. 4).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним Кредитним договором в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та пенею, відповідачкою не представлено. Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з позичальника ОСОБА_1 (відповідачки) заборгованості за кредитним договором.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору, в даному випадку - кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлюють, що у випадку встановлення договором обов'язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша кредитна установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.ст.256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Щодо вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність тривалістю в один рік.

Ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його

порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки Кредитним договором Б77.021.71494 від 31.08.2010 року встановлено кінцевий термін повернення кредиту - 31.01.2012 року, то саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності. Позов про стягнення заборгованості за цим договором подано до суду ПАТ "Ідея Банк" 04.03.2014 року, тобто у межах строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Згідно із ч. 3 ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, якщо стороною не було подано доказів про поважність причини пропуску строку позовної давності. Крім того, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 направила на адресу суду письмову заяву в якій просила застосувати строк позовної давності в частині стягнення з неї пені за несвоєчасне погашення платежів, в якому зазначила, що банком пропущений строк позовної давності щодо стягнення з неї пені за несвоєчасне погашення платежів за Кредитним договором № Б77.021.71494 від 31.08.2010 р. та просила застосувати щодо цієї частини позовної вимоги строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні даної позовної вимоги (а.с. 80).

Позивачем суду не подано заяви про поновлення пропущеного строку позовної давності та не надано жодного доказу на підтвердження того, що строк для звернення до суду з позовною вимогою в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення платежів ним пропущено з поважних причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ПАТ «Ідея Банк» в частині задоволення стягнення з позивачки пені за несвоєчасне погашення платежів в сумі 32679,27 грн., у зв'язку з пропуском ним строку позовної давності.

Крім цього, позивачем не представлено суду жодних доказів, які би свідчили про правомірність стягнення з відповідачки віндикаційних витрат, оскільки у кредитному договорі відсутній обов'язок відповідачки їх сплачувати, а також у матеріалах справи відсутнє їх документальне підтвердження та правове обґрунтування їх нарахування та стягнення з відповідачки. А тому, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ПАТ «Ідея Банк» в частині задоволення стягнення з позивачки віндикаційних витрат в сумі 150,0 грн.

Окрім зазначеного, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З врахуванням вищенаведеного, та того, що відповідачка ОСОБА_1 визнала позов частково, з неї слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 17684,78 грн., а саме: прострочений борг - 7054,80 грн., прострочені проценти - 10589,42 грн., строкові проценти - 40,56 грн.

В п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено, що загальною засадою цивільних відносин є справедливість, добросовісність та розумність.

В п. 1 ст. 217 ЦПК України вказано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_1 у своєму письмовому клопотанні просила розстрочити виконання рішення суду, щодо стягнення з неї суми заборгованості, строком на три роки, та беручи до уваги те, що вона перебуває важкому матеріальному становищі, в період з 07.10.2010 року по 20.02.2013 року втратила трьох членів сім'ї (доньку, чоловіка та матір), витрачала кошти на проведення їх поховання (копії свідоцтв про смерть а.с. 40-42 ; довідка про перевезення трупа гр. ОСОБА_4 з Російської Федерації для захоронення на території України а.с. 43; договір про надання платних послуг та квитанції щодо понесених витрат на проведення похоронів а.с. 44, 45), ніде не працює (копія трудової книжки а.с. 38), проживає з малолітньою донькою (довідка про склад сім'ї а.с. 46) та отримує соціальну допомогу на утримання дочки в сумі 642,24 грн. (довідка з Управління праці та соціального захисту населення

Тлумацької РДА а.с. 39), яка є її єдиним джерелом доходу, суд вважає, що стягнення заборгованості за цим рішенням з відповідачки слід розстрочити на підставі ст. 217 ЦПК України на строк три роки та стягувати з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором шляхом щомісячного стягнення однакових за розміром платежів в сумі по 491,25 гривень протягом тридцяти шести місяців, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати за подання до суду позовної заяви, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 3, 256, 257, 258, 267, 525, 526, 527, 530, 533, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 213-215, 217, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, рахунок № 29092402171494.980 у ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310 - 17684,78 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 78 копійок) заборгованості за кредитним договором № Б77.021.71494 від 31.08.2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнення заборгованості розстрочити на підставі ст. 217 ЦПК України на строк три роки та стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, рахунок № 29092402171494.980 у ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310 заборгованість за кредитним договором шляхом щомісячного стягнення однакових за розміром платежів в сумі по 491,25 грн. (чотириста дев'яносто одна гривня 25 копійок) протягом тридцяти шести місяців, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, рахунок № 29092402171494.980 у ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310, 176,85 грн. (сто сімдесят шість гривень 85 копійок) сплаченого позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча Луковкіна У.Ю.