Постанова

від 23.05.2014 по справі 913/2754/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.05.2014 справа №913/2754/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Богатиря К.В., Склярук О.І. при секретарі судового засідання: Федоріщевій І.О. за участю представників сторін: від позивача - не з'явився; від відповідача-1 (скаржника-1) - не з'явився; від відповідача-2 (скаржника-2) - не з'явився; від відповідача-3 - не з'явився; розглянувши апеляційні скарги 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ; 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ; на рішення господарського судуЛуганської області від 06.02.2014р.(повний текст підписано 11.02.2014р.) у справі№913/2754/13 (головуючий суддя Голенко І.П., судді: Демидов В.О., Мінська Т.М.) за позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ; 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ; 3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ про стягнення 339 143,14 грн. та звернення стягнення на заставне майно

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ про:

- стягнення з ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» загальної суми заборгованості за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. у розмірі 338143,14грн., в тому числі: заборгованості за кредитною лінією у розмірі 264700,43грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 40444,00грн., штрафу за не переведення оборотів на поточні рахунки у період з березня 2009 року по березень 2011 року у розмірі 31998,71грн., штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави у розмірі 1000,00грн.;

- звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. на предмет застави - товари в обороті, згідно переліку, наведеному у додатку №2 до договору застави товарів в обороті №Ю-059/31 від 08.11.2007р., укладеного між ПАТ «Укргазбанк» та ТОВ «Торговий дім «Мегабуд», що належать товариству на праві власності та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (на складі);

- звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. на предмет застави - товари в обороті, що належить ФОП ОСОБА_5, згідно переліку, наведеному у додатку №1 до договору застави товарів в обороті №Ю-059/33 від 31.03.2011р., укладеному між ФОП ОСОБА_5 та ПАТ «Укргазбанк», та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (на складі);

- стягнення з ФОП ОСОБА_6 штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави у розмірі 1000,00грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.10.2013р. порушено провадження у справі №913/2754/13 за даною позовною заявою.

В процесі розгляду судом першої інстанції даної справи, позивач не одноразово звертався до суду із заявами про зміну позовних вимог.

Так, 12.11.2013р. до початку розгляду справи по-суті від позивача надійшла заява №796 від 05.11.2013р. (т. 1, а.с. 176-190) про зміну предмету позову та збільшення загального розміру позовних вимог до 350 705,51грн. шляхом заявлення нових вимог про стягнення відсотків у сумі 12008,90грн. та пені, нарахованої на відсотки, у сумі 553,41грн. з ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р., та в рахунок погашення якої позивач просить суд звернути стягнення на заставне майно, що належить товариству та ФОП ОСОБА_5, за договорами застави товарів в обороті №Ю-059/31 від 08.11.2007р. та №Ю-059/32 від 08.11.2007р. зі змінами від 31.03.2011р. Також позивач встановив спосіб реалізації предметів застави - шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності. Вимоги до відповідача-3 залишились незмінними.

Дана заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду.

02.12.2013р. позивач звернуся із заявою №859 від 29.11.2013р. (т. 1, а.с. 232-246) про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач збільшив загальну суму заборгованості, що підлягає стягненню з ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. до 378231,47грн. за рахунок збільшення суми заборгованості по відсоткам до 37 507,22грн. та пені, нарахованої на відсотки, у сумі 2581,11грн. В іншій частині позову вимоги були залишені без змін.

13.01.2014р. заявою №08 від 08.01.2014р. (т. 2, а.с. 58-70) позивач збільшив загальну суму заборгованості, що заявлена до стягнення з ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р., до 390866,47грн., за рахунок збільшення вимог про стягнення штрафу за невиконання умов кредитного договору щодо страхування предмету застави до 13635,00грн., та в рахунок погашення заборгованості просив суд звернути стягнення лише на заставне майно за договором застави товарів в обороті №Ю-059/33 від 08.11.2007р. (зі змінами від 31.03.2011р.), укладеним між банком та ФОП ОСОБА_5, шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

Заявою №74 від 05.02.2014р. (уточненою) позивач остаточно визначився з вимогами та просив суд:

- стягнути з ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» заборгованість за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. зі змінами від 31.03.2011 у розмірі 390866,47грн., що складається з: 264700,43грн. - заборгованість за кредитною лінією, 40444,00грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 37507,22грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2581,11грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту; 31998,71грн. - штраф за не переведення оборотів на поточні рахунки у період з березня 2009 року по березень 2011 року; 13635,00грн. - штраф за невиконання умов щодо страхування предмету застави на користь позивача;

- в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. зі змінами від 31.03.2011р., у загальному розмірі 377231,47грн. , а саме: 264700,43грн. - заборгованість за кредитною лінією, 40444,00грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 37507,22грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2581,11грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту; 31998,71грн. - штраф за не переведення оборотів на поточні рахунки у період з березня 2009 року по березень 2011 року, звернути стягнення на заставлене майно ФОП ОСОБА_5 за договором застави товарів в обороті №Ю-059/33 від 31.03.2011р., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (на складі), а саме: товари в обороті, згідно переліку наведеному російською мовою в додатку №1 до договору застави товарів в обороті №Ю-059/33 від 31.03.2011р., що є невід'ємною частиною цього договору, заставною вартістю 136077,36грн., шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах) в межах виконавчого провадження за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності;

- стягнути з ФОП ОСОБА_6 1000,00грн. штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави згідно з п. 4.2 договору застави №Ю-059/32 від 08.11.2007р.

Дана заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду, та викладені в ній вимоги є остаточними у даній справі.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. у справі №913/2754/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ задоволено частково, а саме:

- стягнено з ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитною лінією за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. зі змінами від 31.03.2011р. у розмірі 264700,43грн., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 37507,22грн., пеню за прострочений кредит у розмірі 33860,78грн., пеню за прострочені відсотки у розмірі 2393,08грн., штраф за невиконання умов щодо страхування предмету застави у розмірі 13635,00грн. В іншій частині позову до ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» в задоволенні відмовлено.

- стягнено з ФОП ОСОБА_6 штраф за невиконання умов щодо страхування предмету застави згідно з п. 4.2 договору застави №Ю-059/32 від 08.11.2007р. у розмірі 1000,00грн.;

- в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. зі змінами від 31.03.2011р. у розмірі 338461,51грн., а саме: а саме: 264600,43грн. - заборгованість за кредитною лінією, 33860,78грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 37507,22грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2393,08грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, звернено стягнення на заставлене майно ФОП ОСОБА_5 за договором застави товарів в обороті №Ю-059/33 від 31.03.2011р., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (на складі), а саме: товари в обороті, згідно переліку, наведеному російською мовою в Додатку №1 договору застави товарів в обороті №Ю-059/33 від 31.03.2011р., що є невід'ємною частиною цього договору, заставною вартістю 136077,36грн., шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

В задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

Рішення суду мотивоване доведеністю позивачем факту наявності у відповідача-1 заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 338461,51грн. та обґрунтованістю нарахування штрафу за невиконання умов страхування предмету застави у сумі 13635,00грн. відповідачу-1 та у сумі 1000,00грн. відповідачу-3, обґрунтованістю позовних вимог щодо звернення стягнення на майно, що належить відповідачу-2 та є предметом застави за договором застави товарів в обороті №Ю-059/33 від 31.03.2011р., шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в рахунок погашення зазначеної вище заборгованості за кредитом, в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед банком.

Щодо відмови в задоволенні позову в іншій частині вимог рішення мотивоване пропуском строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ та відповідач-2 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м.Луганськ звернулися до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

При цьому, скаржник-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. зі змінами від 31.03.2011р. у загальній сумі 53 535,30грн. (37 507,22грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 2 393,08грн. - пеня за прострочені відсотки, 13635,00грн. - штраф за невиконання умов щодо страхування предмету застави), і в цій частині прийняти нове рішення про часткове задоволення зазначених вимог, а саме: 18681,32грн. заборгованості за відсотками, 1047,81грн. - пені за простроченими відсотками, та відмову в задоволенні вимог про стягнення штрафу у сумі 13635,00грн. за несвоєчасне страхування предмету застави.

Скаржник-2 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м.Луганськ просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. в частині звернення стягнення на заставне майно по договору застави №Ю-059-33 від 31.03.3013р. в рахунок погашення заборгованості у загальній сумі 39 900,30грн. (37 507,22грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 2 393,08грн. - пеня за прострочені відсотки), та прийняти нове рішення в цій частині про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ в сумі 18681,32грн. - заборгованості за відсотками та 1047,81грн. - пені по простроченим відсоткам. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування апеляційних скарг скаржники посилаються на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а також необґрунтовану відмову в задоволенні їх клопотань про відстрочку виконання рішення.

Розпорядженнями в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. для розгляду апеляційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ушенко Л.В., судді: Богатир К.В. та Склярук О.І.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. порушено апеляційне провадження у справі №913/2754/13 по даним скаргам, спільний розгляд апеляційних скарг призначено на 15.04.2014р.

Через канцелярію суду від позивача - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ надійшли заперечення на апеляційні скарги. Вважає викладені в них доводи безпідставними, а рішення господарського суду господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. у даній справі таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права при повному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, тому просить залишити дане рішення без змін.

Також через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ та Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_5, м.Луганськ надійшли відзиви на апеляційні скарги, в яких погоджуються з викладеними в них доводами та просять їх задовольнити.

В судове засідання 15.04.2014р. представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2014р. відкладено розгляд апеляційних скарг на 20.05.2014р. та зобов'язано позивача надати додаткові пояснення щодо розбіжностей в нарахуванні відсотків за користування кредитом станом на серпень 2013 року в першому розрахунку заборгованості при подачі заяви про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог від 05.11.2013р., з розрахунком до заяви від 29.11.2013р. про збільшення розміру позовних вимог та сумами відсотків, зазначених в первинному позові.

Через канцелярію суду, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2014р., від позивача - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ надійшли письмові пояснення щодо причин наявності розбіжностей в нарахуванні відсотків за користування кредитом ТОВ «Торговий дім «Мегабуд», в яких повідомив суд, що під час виготовлення розрахунку заборгованості за кредитом станом на 27.08.2013р., який було надано суду разом із заявою про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог №796 від 05.11.2013р., та згідно якого було заявлено до стягнення заборгованість за простроченими відсотками в сумі 12008,96грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в сумі 553,41грн., банком було допущено технічну помилку, а саме: за простроченими відсотками за користування кредитом була застосована процентна ставка в розмірі 18% річних, замість 28%. В поданій банком до господарського суду заяві про збільшення розміру позовних вимог №859 від 29.11.2013р. разом з виправленими розрахунками заборгованості за відсотками по кредиту та заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 27.08.2013р., була заявлена до стягнення сума заборгованості за простроченими відсотками виходячи з обумовленого розрахунку 28% річних, а саме: заборгованості за простроченими відсотками в сумі 37507,22грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в сумі 2581,11грн.

В судове засідання 20.05.2014р. представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2014р. явка представників сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

08.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» (далі - банк), та ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №Ю-059.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 договору, банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію: з лімітом 500000 грн. в строк по 07 вересня 2010 року; з лімітом 330000 грн. в строк по 07.10.2010; з лімітом 330000 грн. в строк по 07.10.2010; з лімітом 160000 в строк по 05 листопада 2010 року (п. п. 1.1 п. 1 договору).

Згідно з пп. 1.3.2 п. 1 договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі - в термін не пізніше 05 листопада 2010 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.

Починаючи з 08.11.2007р. по 08.01.2008р. процентна ставка за використання кредитних коштів у межах встановленого цим пунктом терміну встановлюється у розмірі 11,99% річних. Починаючи з 09.01.2008 процентна ставка за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування встановлюється у розмірі 17% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процентна ставка встановлюється у розмірі 18% річних (пп.1.4.1, 1.4.2 п. 1 договору).

Підпунктом 3.2.10 п. 3.2 договору передбачено, що на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються виходячи із процентної ставки, визначеної п. 1.4.2 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Згідно з пп. 1.4.3 п. 1 договору, нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Строк сплати процентів - один раз на місяць не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання цього договору (пп.1.4.4. п.1 договору).

Відповідно до пп. 3.3.7 п. 3 договору, позичальник зобов'язався протягом строку дії цього договору і до повного виконання власних зобов'язань по ньому щомісячно проводити свої безготівкові розрахунки через рахунки, відкриті в банку у обсязі: не менше 100 процентів всіх своїх безготівкових розрахунків. Переведення позичальником оборотів до ВАТ АБ "Укргазбанк" повинно бути здійснено протягом одного місяця від дати підписання цього договору. В разі невиконання вимог даного пункту банк має право щомісячно застосовувати штрафні санкції, визначені в п. 5.5 цього договору.

За невиконання зобов'язань, передбачених п. п. 3.3.4-3.3.7 цього договору банк має право застосувати штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 0,4% від суми фактичної заборгованості за кредитом (п. п. 5.5 п. 5 договору).

Згідно з п. п. 5.3 п. 5 договору, за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. п. 5.10 п. 5 договору, строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки ) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

31.03.2011р. між банком та ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» (далі - позичальник) укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №Ю-059 від 08.11.2007, яким кредитний договір № Ю-059 від 08.11.2007 виклали у новій редакції.

Так, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 495000,00грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 18% річних (п. п. 1.1. п. 1 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору).

Строк кредитування - до 05.11.2012р. (включно).

Згідно з п. п. 1.3.2 п. 1 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в строки (терміни), зазначені в графіку зменшення ліміту кредитування (Додаток №1 до цього договору). Погашення кредиту позичальник здійснює відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено у Додатку №1.

Відповідно до п. п. 3.3 п. 3 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит.

Проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом (п. п. 3.4 п. 3 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору).

Згідно з п. п. 3.6 п. 3 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 28% річних.

Підпунктом 4.1 п. 4 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується забезпечити щомісячне спрямування грошових коштів (виручки від реалізації продукції) в національній валюті на свої рахунки, відкриті в банку, в обсягах: не менше 100 процентів всіх своїх безготівкових розрахунків.

Відповідно до п. п. 3.9 п. 3 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, за взаємною домовленістю сторін у разі невиконання позичальником умов п. 4.1 цього договору процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування встановлюється в розмірі 21% річних, та нараховується банком у період, починаючи з першого календарного дня місяця, наступного за кварталом, у якому позичальником не виконані вимоги п. 4.1 цього договору та закінчується останнім календарним днем кварталу, у якому позичальником виконані зазначені зобов'язання. Порядок нарахування та сплати таких процентів визначений п. п. 3.3 та 3.4 цього договору.

Згідно з п. п. 6.3 п. 6 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п. п. 3.7 п. 3 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору).

Відповідно до п. п. 6.9 п. 6 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 08.11.2007р. між банком (далі - заставодержатель) та ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» (далі - заставодавець) укладено договір застави №Ю-059-31 (товарів в обороті).

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 договору, предметом застави є товари в обороті - матеріали для ремонту та будівництва згідно переліку, наведеному в додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Товари в обороті є власністю заставодавця і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у орендованому складському приміщенні згідно договору оренди нежилого приміщення від 01.02.2007р. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7

Предмет застави оцінено сторонами в 137043 грн. 70 коп.

Згідно з пп. 3.3.5 п. 3.3 договору застави № Ю-059-31 від 08.11.2007р., на період дії даного договору заставодавець зобов'язаний застрахувати заставлене майно за свій рахунок на користь заставодержателя від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Підпунктом 4.2 п. 4 вказаного договору застави передбачено, що у кожному разі невиконання або неналежного (в т. ч. несвоєчасного) виконання заставодавцем будь-якого з п.п. 3.3.1-3.3.6 цього договору заставодавець зобов'язаний сплатити заставодержателю штраф у розмірі 1000,00грн.

31.03.2011р. між банком та ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» був укладений договір про внесення змін та доповнень до договору застави №Ю-059/31 від 08.11.2007р., яким сторони виклали у новій редакції договір застави №Ю-059-31 від 08.11.2007р.

Так, відповідно до пп. 1.1 договору про внесення змін до доповнень до договору застави №Ю-059/31 від 08.11.2007, вказаний договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору № Ю-059 від 08.11.2007 (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем.

Предметом застави є товари в обороті згідно переліку, наведеного в Додатку № 2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Предмет застави оцінено сторонами в 272700 грн. 00 коп. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, яке отримано ним на правомірних підставах (п. 2 договір про внесення змін та доповнень до договору застави № Ю-059/31 від 08.11.2007).

Відповідно до п. п. 3.3.12 договору, заставодавець зобов'язаний одночасно з укладанням цього договору здійснити страхування предмету застави за власний рахунок у акредитованій заставодержателем страховій компанії та виконувати всі умови кредитного та цього договору при здійсненні страхування. Здійснювати страхування предмету застави на весь строк кредитування. При цьому у випадку укладання договору страхування терміном на 1 рік, забезпечити укладання наступних договорів страхування предмету застави таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.

Згідно з п. п. 4.2 п. 4 договору, за кожен факт невиконання чи неналежне виконання будь-якого з п. п. 3.3.1-3.3.14, 6.2.2 цього договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави.

Крім того, в забезпечення виконання ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» своїх зобов'язань за кредитним договором № Ю-059 від 08.11.2007р. (а також про внесення змін до нього), 31.03.2011р. між банком (далі - заставодержатель) та ФОП ОСОБА_5 (далі - заставодавець) був укладений договір застави № Ю-059/33 (товарів в обороті).

Цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору №Ю-059 від 08.11.2007р. (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між ПАТ АК «Укргазбанк» (заставодержатель) та ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» (позивальник) (п. 1.1 договору).

Предметом застави є товари в обороті згідно переліку, наведеного російською мовою в Додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Предмет застави оцінено сторонами в 136077 грн. 36 коп. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, яке отримано ним на правомірних підставах (п. 2 договору застави № Ю-059/33 від 31.03.2011р.).

Згідно п. 6.1 договору, заставодержатель набуває права звернення стягнення та реалізувати предмет застави у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та або при несплаті або частковій несплаті сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті комісійних винагород, та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій в передбачені кредитним договором строки;

- незалежно від настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором - при ліквідації та реорганізації у будь-якій спосіб заставодавця (позичальника), порушення відносно позичальника справи про банкрутство;

- у разі порушення заставодавцем (позичальником) обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги заставодержателя про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором;

- якщо інша, ніж заставодержатель, особа набула право стягнення на предмет застави;

- в інших випадках, передбачених кредитним договором, цим договором, чинним законодавством України.

Також, 08.11.2007р. між банком (далі - заставодержатель) та ФОП ОСОБА_6 було укладено договір застави № Ю-059/32, яким забезпечені всі вимоги як кредитора за умовами кредитного договору №Ю-059 від 08.11.2007р.

Предметом застави є товари в обороті - матеріали для ремонту та будівництва згідно переліку, наведеному в Додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Товари в обороті є власністю заставодавця (третього відповідача). Предмет застави оцінено сторонами в 540023 грн. 72 коп. (п. 2 договору застави № Ю-059/32 від 08.11.2007р.).

Відповідно до п. п. 4.2 п. 4 договору, у кожному разі невиконання або неналежного виконання (в т. ч. несвоєчасного) виконання заставодавцем будь-якого з п.п. 3.3.1-.3.3.6 цього договору заставодавець зобов'язаний сплатити заставодержателю штраф у розмірі 1000,00 грн.

Підпунктом 3.3.5 п. 3 договору застави № Ю-059/32 від 08.11.2007р. передбачено, що заставодавець зобов'язаний на період дії даного договору застрахувати заставлене майно за свій рахунок на користь заставодержателя від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійснені страхування.

Факт виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором та отримання позичальником кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «Торговий дім «Мегабуд».

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р., станом на 01.08.2013р. у ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» утворилась заборгованість по кредиту та штрафним санкціям.

Банк звертався на адресу відповідачів з відповідними претензіями про повернення заборгованості по кредиту, які були залишені без відповіді та без задоволення.

За уточненими розрахунками позивача, станом на 27.08.2013р. заборгованість ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» мав заборгованість в загальній сумі 390866,47грн., що складається з: 264700,43грн. - заборгованість за кредитною лінією, 40444,00грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 37507,22грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2581,11грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту; 31998,71грн. - штраф за не переведення оборотів на поточні рахунки у період з березня 2009 року по березень 2011 року; 13635,00грн. - штраф за невиконання умов щодо страхування предмету застави на користь позивача.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Нормами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, на виконання умов кредитного договору №Ю-059 від 08.11.2007р., банком було надано ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку товариства.

Позичальник (відповідач-1) в повному обсязі не виконав зобов'язання по поверненню кредиту, внаслідок чого станом на 27.08.2013р. у нього виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 264700,43грн.

Відповідач факту наявності у нього заборгованості за тілом кредиту не заперечує, доказів сплати вказаної суми матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність у ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» заборгованості за кредитною лінією у розмірі 264700,43грн.

Відповідно до приписів ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Підпунктами 1.4.1, 1.4.2 п. 1 кредитного договору №Ю-059 від 08.11.2007р. встановлено, що починаючи з 08.11.2007р. по 08.01.2008р. процентна ставка за використання кредитних коштів у межах встановленого цим пунктом терміну встановлюється у розмірі 11,99% річних. Починаючи з 09.01.2008 процентна ставка за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування встановлюється у розмірі 17% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процентна ставка встановлюється у розмірі 18% річних.

Відповідно до пп. 1.1 договору від 31.03.2011р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №Ю-059 від 08.11.2007р., банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію зі сплатою відсотків в розмірі 18% річних.

Згідно з п. п. 3.6 п. 3 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 28% річних.

За розрахунком позивача у відповідача-1 за період з листопада 2007 року по липень 2013 року утворилася заборгованість по відсотками за користування кредитом у розмірі 37507,22грн. В підтвердження заборгованості позивачем надано до матеріалів справи банківські виписки з особового рахунку товариства.

Відповідачем-1 при розгляді справи в суді першої інстанції не було спростовано факту наявності у нього заборгованості за відсотками за користування кредитом по договору №Ю-059 від 08.11.2007р. у вказаний період у сумі 37507,22грн. та підтвердив її в акті звірки розрахунків по кредитному договору.

Разом з тим, в апеляційних скаргах відповідача-1 та відповідача-2 зазначено, що вони не згодні із розрахунком відсотків, зокрема, за період з 10.08.2011р. по 01.05.2013р., із розрахунку 28%.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за відсотками за користування кредитом, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про доведеність позивачем наявності у ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» суми заборгованості за відсотками за користування кредитом з листопада 2007 року по липень 2013 року у розмірі 37507,22грн., а доводи відповідачів щодо необізнаності із нарахуванням відсотків з розрахунку 28% та можливість застосування зазначеної ставки лише з 01.05.2013р., з урахуванням підписаного договору про внесення змін, є безпідставними.

Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно із ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до пп. 6.3 п. 6 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (пп. 3.7 п. 3 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору).

Згідно з розрахунком позивача, оскільки відповідач-1 - ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» допустив прострочення зобов'язань за кредитним договором, банком була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 40444,00грн. за період з 08.08.2011р. по 26.08.2013р. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 2581,11грн. за період з 11.11.2010р. по 26.08.2013р. (т. 1, а. с. 250; т. 2, а. с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи судом першої інстанції, відповідачами було заявлено клопотання про застосування спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає обґрунтованим застосування судом першої інстанції спеціального строку позовної давності та задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33860,78грн. за період з 11.10.2012р. по 26.08.2013р. та пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 2393,08грн. за період з 11.10.2012р. по 26.08.2013р.

Доводи відповідачів відносно того, що з ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за вказаний період підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту лише в сумі 1 047,81грн., не приймаються колегією суддів, як безпідставні, оскільки пеня розрахована правомірно, виходячи із суми прострочених відсотків 37507,22грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачу-1 - ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» штраф за непереведення оборотів на поточні рахунки у період з березня 2009 року по березень 2011 року у розмірі 31998,71грн. (щомісячно 0,4% від суми фактичної заборгованості за кредитним договором) на підставі пп. 3.3.7 п. 3 та пп. 5.5 п. 5 кредитного договору №Ю-059 від 08.11.2007р. (в редакції до внесення змін). В підтвердження даної вимоги позивачем надано листи від 22.02.2010р., від 15.07.2010р., від 19.10.2010р., від 21.01.2011р., від 21.04.2011р. про здійснені відповідачем-1 обороти в іншому банку (т. 1, а. с. 37-41).

Враховуючи клопотання відповідачів про застосування спеціального строку позовної давності до цієї вимоги та те, що умовами кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. в редакції змін та доповнень від 31.03.2011р. такого виду штрафу не передбачено, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні у повному обсязі вимоги про стягнення з відповідача-1 штрафу за непереведення оборотів на поточні рахунки у період з березня 2009 року по березень 2011 року у розмірі 31998,71грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем також проявлені вимоги до відповідача-1 про стягнення штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави у розмірі 13635,00грн. на підставі пп. 3.3.12, пп. 4.2 п. 4 договору застави в редакції від 31.03.2011р. про внесення змін та доповнень до договору застави №Ю-059/31 від 08.11.2007р., укладеного між банком та ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №74 від 05.02.2014р.), яким передбачено нарахування штрафу в розмірі 5% від вартості заставного майна.

В обґрунтування цієї вимоги позивач надав суду договір №03-1401-12-00002 від 18.04.2012р. страхування заставного майна, укладеного між першим відповідачем та ЗАТ «СК «Українська страхова група», строк дії якого закінчився 18.04.2013р. На день звернення з позовом до суду предмет застави є незастрахованим.

Пунктом 4.2 договору застави №Ю-059/31 передбачено, що за кожен факт невиконання чи неналежного виконання будь-якого з п.п. 3.3.1-3.3.14 договору застави, заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави.

Предмет застави, у відповідності до п. 2.2 договору, оцінений в 272 700,00грн. Розмір штрафу становить 13635,00грн. (272 700,00 х 5%).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави у розмірі 13635,00грн. є доведеними та обґрунтованими.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог банка до відповідача-1 - «Торговий дім «Мегабуд» в частині стягнення заборгованості за кредитною лінією у розмірі 264700,43грн., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 37507,22грн., пені за прострочений кредит у розмірі 33860,78грн., пені за прострочені відсотки у розмірі 2393,08грн., штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави у розмірі 13635,00грн., та відмову в задоволенні решти позовних вимог до відповідача-1.

Щодо заявлених позовних вимог до відповідача-2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ про звернення стягнення на предмет застави за договором застави (товарів в обороті) №Ю-059/33 від 31.03.2011р. в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача-1 - «Торговий дім «Мегабуд», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо (ст. 40 Закону України «Про заставу»).

Згідно із ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 вказаного Закону).

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Місцевим господарським судом був встановлений факт порушення відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. (зі змінами та доповненнями від 31.03.2007р.) щодо сплати кредиту та відсотків в терміни, передбачені вищезазначеними договорами.

Відповідно до пп. 1.1 договору застави (товарів в обороті) №Ю-059/33 від 31.03.2011р., цим договором буди забезпечені всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору №Ю-059 від 08.11.2007р. (а також про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем (банком) та ТОВ «Торговий дім «Мегабуд», щодо повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами, штрафів та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами.

Підпунктами 3.1.5, 6.1 договору застави (товарів в обороті) №Ю-059/33 від 31.03.2011р. передбачено право заставодержателя у разі невиконання позичальником умов кредитного договору (у тому числі, порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій) звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку, згідно з Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень», або будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству, на момент звернення стягнення та реалізації предмета застави.

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», передбачений такий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як його продаж обтяжувачем шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави товарів в обороті №Ю-059/33 від 31.03.2011р., згідно переліку, наведеному російською мовою в Додатку №1 договору застави, що належить ФОП ОСОБА_5 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (на складі), шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. зі змінами від 31.03.2011р., у сумі 338461,51грн. (без врахування 13635,00грн. штрафу за невиконання відповідачем-1 умов щодо страхування предмету застави за договором №Ю-059/31 від 08.11.2007р.).

Щодо посилань відповідача-2 відносно подвійного стягнення боргу одночасно з відповідача-1 та відповідача-2, то вони судовою колегією не приймаються, з огляду на те, що законодавство такої заборони не містить.

Одночасно, звернення з вимогами про стягнення заборгованості з позичальника та звернення стягнення на предмет застави із заставодавця, який є відмінним від позичальника, в рахунок погашення заборгованості позичальника, є правом банка, як позикодавця.

Щодо заявлених позовних вимог до відповідача-3 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ про стягнення штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави з 26.01.2011р. по 31.03.2011р. у сумі 1000,00грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пп. 3.3.5 п. 3 договору застави № Ю-059/32 від 08.11.2007р., заставодавець зобов'язаний на період дії договору застрахувати заставлене майно за свій рахунок на користь заставодержателя від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійснені страхування.

Підпунктом 7.1 п. 7 договору застави передбачено, що цей договір діє по день, в який сторони виконають в повному обсязі свої зобов'язання за цим договором та кредитним договором.

Відповідно до пп. 4.2 п. 4 договору, у кожному разі невиконання або неналежного виконання (в т. ч. несвоєчасного) виконання заставодавцем будь-якого з п.п.3.3.1-.3.3.6 цього договору заставодавець зобов'язаний сплатити заставодержателю штраф у розмірі 1000,00грн.

В обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача-3 штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави у розмірі 1000,00грн. позивач надав суду договір №03-1401-0308 від 26.01.2010р. страхування заставного майна, укладеного між ФОП ОСОБА_6 та ЗАТ «СК «Українська страхова група», строк дії якого закінчився 26.01.2011р. На день звернення з позовом до суду предмет застави є незастрахованим.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача-3 штрафу за невиконання умов щодо страхування предмету застави у розмірі 1000,00грн.

Колегія суддів не приймає посилань скаржників на те, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в задоволені заяв відповідачів про розстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. 121 ГПК України та ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно із постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяв про розстрочку виконання відповідачем-1 - ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» рішення суду у даній справі, відповідачі посилались на те, що відповідач-1 визнає наявність зобов'язань за кредитним договором №Ю-059 від 08.11.2007р. та наявність заборгованості за ним та має намір погасити цю заборгованість шляхом часткової добровільної реалізації заставного майна та внесення грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за цим кредитним договором, оскільки на сьогоднішній день відповідач-1 не має можливості погасити заборгованість за вказаним кредитним договором через відсутність необхідної суми на рахунках підприємства. Заявники також зазначили, що погашення відповідачем-1 заборгованості за рахунок діяльності підприємства може бути погашена протягом 5 років, а примусове негайне стягнення заборгованості призведе до необхідності продажу предметів іпотеки та застави.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження перебування відповідача-1 - ТОВ «Торговий дім «Мегабуд» в скрутному фінансовому становищі, та можливості погашення ним суми заборгованості за кредитним договором в майбутньому.

Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає наявність підстав для розстрочки виконання відповідачем-1 судового рішення у даній справі.

Інші доводи, викладені скаржниками в апеляційних скаргах, не приймаються колегією суддів, як безпідставні.

З огляду на викладене, судом першої інстанції повно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, норми матеріального права місцевим господарським судом застосовані правильно, тому апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. у справі №913/2754/13 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційне оскарження, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мегабуд», м. Луганськ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. у справі №913/2754/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. у справі №913/2754/13 - залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді К.В. Богатир

О.І. Склярук

Надруковано: 8 прим.:

2 прим. - скаржникам;

2 прим. - позивачу;

1 прим. - відповідачу-3;

1 прим. - у справу;

1 прим. - ГСЛО

1 прим. - ДАГС