Рішення

від 21.05.2014 по справі 908/969/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/27/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 Справа № 908/969/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Гетманенко Б.С., довіреність № 320/1 від 01.03.2014 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/969/14,

за позовом: Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс-2А" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 129, скорочено КП БМР "Житлосервіс-2А");

до відповідача: Приватного підприємства "Респект" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 102, скорочено ПП "Респект");

про стягнення суми.

Сутність спору:

Комунальним підприємством Бердянської міської ради "Житлосервіс-2А" заявлено позовні вимоги до Приватного підприємства "Респект" про стягнення заборгованості за договором б/н від 12.10.2013 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 6678,49 грн. та пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги у розмірі 5635,59 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/969/14, якій присвоєно номер провадження 34/27/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 16.04.2014 р.

Ухвалами господарського суду Запорізької області, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 28.04.2014 р. та на 21.05.2014 р.

21.05.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшли пояснення, в яких КП "Житлосервіс-2А" уточнює розрахунок пені та просить стягнути з відповідача 5533,35 грн. пені.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У відповідності до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р., ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Фактично заява про уточнення позовних вимог є заявою про зменшення позовних вимог.

Розглянувши заяву КП "Житлосервіс-2А" про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подана позивачем заява не порушує норми ст. 22 ГПК України, тому приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 21.05.2014 р. судом розглядаються зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 6678,49 грн. заборгованості за договором від 12.10.2013 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та 5533,35 грн. пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору від 12.10.2013 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідача утворилась заборгованість в сумі 6678,49 грн. за період: з 01.01.2013 р. по 01.02.2014 р. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 5533,35 грн. пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 1, 2, 4, 5, 12, 32, 54 ГПК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526,530,901,903 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

ПП "Респект", відповідач у справі, в судове засідання не з'явився, натомість до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшло клопотання (вих. № 5 від 16.05.2014 р.), в якому відповідач по справі просив розгляд справи провести без його участі, у зв'язку з тим, що підприємство не працює та немає коштів на забезпечення участі в судовому засіданні уповноваженого представника. Крім того, 10.04.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства "Респект" надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 4 від 07.04.2014 р.) в якому відповідач просив відмовити у позові повністю та зазначав, що взяті позивачем на себе зобов'язання в частині надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку не виконувалися весь час дії договору. Усі затрати по утриманню приміщення та прибудинкової території підприємство відповідача проводило за свій рахунок. Внаслідок невиконання зобов'язань позивачем, приміщення зазнало значних пошкоджень, а підприємство збитків. У разі, якщо позов буде задоволено, ПП "Респект" просив врахувати норми п. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2013 р. КП БМР "Житлосервіс-2А" (виконавець) та ПП "Респект" (споживач), останній займає нежитлове приміщення у житловому будинку площею 444,4 кв.м., укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг).

Згідно п. 1.1. договору про надання послуг, предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у житловому будинку (гуртожитку) № 102 по вул./пр.Пролетарський у м. Бердянську, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом пропорційно займаній площі в будинку у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно п. п. 7.1., 7.2. договору про надання послуг, умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 03 січня 2013 р. та діють 31 грудня 2013 року. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

КП "Житлосервіс-2А" в своїх поясненнях вих. № 550 від 20.05.2014 р. зазначає, що згідно розпорядження Управління житлового господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради № 43 від 16.12.2012 р. "Про зняття з обслуговування будинку по пр. Пролетарський, 102" з 01.02.2014 р. будинок в якому знаходиться приміщення відповідача знято з обслуговування КП "Житлосервіс- 2А" та передано на обслуговування ОСББ "Пролетарський 102".

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором про надання послуг.

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору про надання послуг, розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору становить: 513,73 грн. Розрахунок вартості послуг є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 2 - розрахунок вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

Відповідно до додатку № 2 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 03.01.2013 р. (розрахунок вартості послуг з утримання будинків і споруд з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), який підписано та скріплено печатками сторін, щомісячна сума відшкодування ПП "Респект" становить 513,73 грн. за приміщення площею 444,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Бердянськ, пр. Пролетарський, 102.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. п. 2.1., 2.2. договору про надання послуг).

Відповідно до п. п. 3.2.1. договору про надання послуг, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений цим договором строк.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг з утримання будинків і споруд з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період: з 01.01.2013 р. по 01.02.2014 р. в розмірі 6678,49 грн., вимога позивача про стягнення 6678,49 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність надання послуг суд вважає необґрунтованими на підставі наступного.

Згідно п. п. 5.1.- 5.3. договору про надання послуг, у разі порушення виконавцем умов цього договору споживачем та представником виконавця складається акт-претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо. Представник виконавця повинен з'явитися за викликом споживача для підписання акта-претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів. У разі неприбуття представника виконавця у визначений цим договором строк або необгрунтованої відмови від підписання акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два інших споживачі. Акт-претензія подається виконавцеві, який вирішує протягом трьох робочих днів питання щодо проведення перерахунку платежів або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ПП "Респект" не надано доказів передбачених п. п. 5.1.- 5.3. договору про надання послуг (акт-претензія, тощо), в підтвердження порушення обов'язків позивача, тому доводи відповідача про відсутність надання послуг КП "Житлосервіс -2А" згідно договору про надання послуг від 12.08.2013 р. суд вважає недоведеними та необґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 5533,35 грн. пені за період: з 19.03.2013 р. по 10.03.2014 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 3.2.5. договору про надання послуг передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню в розмірі, встановленому законом/договором.

Відповідно до п. 2.6. договору про надання послуг, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в установленому законом розмірі.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2.1. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Передбачений частиною шостою статті 231 ГК України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

З приводу заперечень відповідача стосовно врахування норм ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", слід зазначити, що до спірних правовідносин застосується спеціальний Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", яким передбачено окремий розмір пені за порушення строків оплати комунальних послуг суб'єктами підприємницької діяльності (1 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100 % загальної суми боргу). При розрахунку пені вих. № 550 від 20.05.2014 р. позивач не виходив за межі 6 місяців її нарахування. По тим місяцям, де розмір пені за 6 місяців перевищував суму боргу, позивачем заявлено 100 % від суми боргу (з лютого 2013 р. по жовтень 2013 р.). Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5533,35 грн. пені є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів оплати послуг по утриманню приміщення та прибудинкової території, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Респект" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 102, ідентифікаційний код юридичної особи: 25220398) на користь Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс-2А" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 129, ідентифікаційний код юридичної особи: 33318125) 6678 (шість тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 49 коп. заборгованості, 5533 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 35 коп. пені, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.05.2014 р.

Суддя А.О. Науменко