Ухвала

від 20.05.2014 по справі 802/267/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/267/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство "АСТОК" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Асток" (далі - Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000432201 від 20 січня 2014 р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №11226/14 представник Позивача подав заяву з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження згідно зі ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що у період з 18.11.2013 року по 13.12.2013 року, (термін проведення перевірки продовжувався з 16.12.2013 року по 27.12.2013 року) була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ НВП "Асток" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт №9/22/13305646 від 10.01.2014 року, згідно висновків якого встановлено порушення Позивачем вимог податкового законодавства України.

На підставі висновків акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000432201 від 20.01.2014 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 282060,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 252476,00грн. та за штрафними санкціями - 29584,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку" з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За змістом п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 зазначеного Закону (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), що кореспондується з п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

-або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги.

Так, згідно договору оренди №809-НМ від 24.07.2009 року нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП "Вінницький завод "Кристал", додаткового договору №1 та додаткового договору №2 від 07.05.2012 року регіональне ФДМ України по Вінницькій області (орендодавець) передає, а TOB НВП "Асток" (орендар) приймає в строкове платне користування нерухоме майно - окремо розташовану 1/антресоль-поверхову будівлю модуля "Кисловодськ", загальною площею 1199,9 кв.м., за адресою: 21100, м.Вінниця, вул. 600-річчя, 21, що перебуває на балансі ДП "Вінницький завод "Кристал" (балансоутримувач) і є державною власністю (вартість 1395124 грн., станом на 31.03.2012р. -1767453 грн.) для здійснення виробничої діяльності. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95р. №786 (зі змінами) і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ.

На виконання умов договору оренди № 809-НМ між Позивачем та ДП "Вінницький завод "Кристал" було укладено договір б/н від 30.07.2009р. щодо відшкодування витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та договір б/н від 30.07.2009р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Даний факт підтверджується наданими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), та відповідними платіжними документами ( платіжними дорученнями).

Судом першої інстанції встановлено та перевірено судом апеляційної інстанції, що первинні документи, зокрема: договори, платіжні доручення, які були надані під час проведення перевірки оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, є належними, допустимими та достовірними доказами, які документально підтверджують факт здійснення господарської операції.

Відповідач зазначив в акті перевірки, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по оренді приміщення та комунальних послугах від ДП "Вінницький завод "Кристал" не відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. оскільки не містять даних щодо місця складання актів, зміст та обсяг господарської операції.

Варто зазначити, що незначні порушення, допущені в процесі складення первинних документів, недоліки при їх оформленні, не можуть бути належними і допустимими доказами безтоварності (фіктивності) господарських операцій, оскільки оцінюються судом в сукупності з іншими доказами та документами, які підтверджують реальність господарських відносин.

Таким чином, висновок щодо безпідставності віднесення витрат по оренді приміщення та комунальних послугах до складу валових витрат є необґрунтованим та недоведеним Відповідачем.

Судом також встановлено, що між ПП "ТОПАЗ - Транс" та TOB НВП "АСТОК" укладено Договір №4 від 15.02.2011р. про надання послуг з перевезення вантажів на міжнародному автомобільному сполученні України - Росія.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), ПП "Топаз - Транс" було надано Позивачу транспортні послуги по перевезенню вантажу та було включено до складу валових витрат їх вартість на суму 132300,00 грн.

В підтвердження виконання умов договору Позивачем надано рахунки-фактура, міжнародні товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Дослідивши зазначені документи, колегією суддів встановлено, що вони оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, відповідають вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є належними, допустимими та достовірними доказами, які документально підтверджують факт здійснення господарської операції.

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності у TOB НВП "Асток" належно оформлених первинних документів, обов'язковість ведення яких передбачена чинними нормативними актами, та щодо безпідставності віднесення витрат по транспортних послугах до складу валових витрат є необґрунтованим та недоведеним, оскільки Позивачем надані докази переміщення товару в просторі, що підтверджує фактичне здійснення господарської операції.

Щодо взаємовідносин Позивача з TOB "Химтрейд", колегією суддів встановлено наступне.

Між TOB "Химтрейд" та TOB НВП "Асток" укладено Договір №34 від 09.03.2011р. про купівлю-продаж товарів,

На виконання умов зазначеного договору в І кварталі 2012 року TOB "Химтрейд" здійснювало поставку Позивачу матеріалів (активатор та засіб для д/просочування) на загальну суму 4000,00 грн., в тому числі ПДВ 667,00 грн.

Отримання товару підтверджується відповідними первинними документами, а саме, рахунком-фактурою, видатковою накладною, платіжним дорученням, які були надані підприємством до перевірки та перелік яких наведений в акті перевірки.

Перевезення товару підтверджує вантажна декларація №2513374 (товарно-транспортна накладна) від 02.03.2012р. згідно якої відправник TOB "Химтрейд" через ОСОБА_2 оформив на ПП "Нічний експрес" відправлення вантажу одержувачу TOB НВП "Асток". Відповідно до прибуткової накладної № ПН-0000123 від 02.03.2012р. Позивач оприбуткував матеріали (активатор та засіб для д/просочування) від TOB "Химтрейд". Відповідно до накладної № 61 від 19.03.2012р. та накладної на внутрішнє переміщення №ПМ-0000085 від 19.03.2012р. зазначений товар був виданий зі складу працівнику ОСОБА_3

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій Позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта, що відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність факту отримання Позивачем товару від ТОВ "Химтрейд". Оскільки товарно-транспортна накладна не є документом, обов'язковість ведення і зберігання якого передбачена правилами ведення податкового обліку, бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток. Отже, її наявність або відсутність не впливає на правомірність формування валових витрат (витрат) відповідно до Податкового кодексу України.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, посилання Відповідача на порушенням норм Положення №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затверджене Міністерством фінансів України від 24.05. 1995р. №88 є безпідставним, оскільки зазначене положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. Оскільки діяльність TOB НВП "Асток" фінансується не за рахунок коштів бюджету норми даного положення не поширюються на нього.

Відтак, висновок Відповідача щодо безпідставного віднести витрати по придбанню товару від TOB "Химтрейд" до складу валових витрат за І квартал 2012 року в сумі 3333,00 грн. повністю спростовується зібраними у справі матеріалами.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що правочини, укладені Позивачем відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення досліджених судом господарських операцій Позивача із вказаними контрагентами, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, складеними на підтвердження виконання умов домовленостей.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає, що доводи, викладені Відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що входять до предмета доказування та мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає всі підстави для залишення його без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Сторчак В. Ю.