Ухвала

від 15.12.2008 по справі 2-а-3659/2008

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №2-а-3659/2008

У Х В А Л А

попереднього судового засідання і

про призначення справи до розгляду

15

.12. 2008 року

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої - судді Циганок В.Г.,

при секретарі - Варакута Є.Ю.,

представника відповідача –

ОСОБА_1

розглянувши адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2

до управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання їх вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді від 08.10.2008 р. провадження у зазначеній справі відкрито. До судового розгляду спір між сторонами не врегульований.

Керуючись ст.111 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2

до управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання їх вчинити дії -

призначити до судового розгляду

в судовому засіданні на 22.12.2008р. на 12.00 годині у приміщенні суду, викликати сторони по справі.

До судового розгляду провести наступні процесуальні дії:

Позивачеві уточнити вимоги, а відповідачу заперечення проти позову в строк до 22.12.2008р.

СУДДЯ В.Г. Циганок

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-а-3659/2008р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання – Варакута Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_2

до управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання їх вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2008 року позивач звернувся в суд до управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м Миколаєва з адміністративним позовом в обґрунтування якого вказав, що він як Дитина війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право згідно ст. 6 цього Закону одержувати щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність з 01.01.2006 року. Проте протягом 2006-2007 років відповідач не виконував такий обов'язок через що, він змушений звернутися до суду з цим позовом.

Крім цього він зазначав, що законами України від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Однак рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року положення Закону про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним.

Про порушення своїх прав позивачу стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі та телебаченні та після ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, тобто після липня 2007 року. Про належні виплати позивачу раніше не повідомлялось. В зв'язку з цим просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом його порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. та стягнути з відповідача щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2007 роки у розмірі 2733 грн. 30 коп.

Пізніше позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва неправомірною та зобов'язати його нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за 2006-2007 роки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у розмірі 2733 грн. 30 коп.

Посилаючись на викладене просив позов задовольнити.

У судове засіданні сторони не з'явилися.

Позивач надав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в письмових запереченнях просив слухати справу без їх участі, позов не визнали. У письмових запереченнях пояснив, що проти позову заперечують тому, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено лише відсоткове значення щомісячного підвищення до пенсії дітям війни. Проте розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно їм обчислювати підвищення до пенсії чинним законодавством не визначено і в кошторисі Пенсійного фонду України такі виплати не передбачені.

Також вказав, що дія ст. 6 цього Закону на 2006-2007 роки зупинена на підставі Закону «Про державний бюджет України на 2006 рік» та Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» і позивач необґрунтовано поширює дію норми ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування« щодо мінімального розміру пенсії і стверджує, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які мають право на підвищення пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не поширюється на ці правовідносини.

Дослідивши докази по справі, які надали сторони, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач народилась

ІНФОРМАЦІЯ_1

року та має статус «Дитина війни» згідно посвідчення

НОМЕР_1

від 29.11.1990 р. через це, на нього розповсюджується дія ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.11.2004 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року , яка була дійсна в редакції до 31.12.2007 року , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошеве утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» ст. 110 викладена в такій редакції » установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст. 6 – у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету» .

У 2006 році ця норма закону скасована чи призупинена не була, але Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» ст. 110 викладена в такій редакції: »установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджується з 1 січня 2006 року, а ст. 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинено з урахуванням ст. 111 того ж Закону, яким фактично було обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри. Зокрема ст. 111 Закону встановлювала, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Конституційний суд України своїм рішенням №6-рп/ 2007 від 09.07.2007 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 29,36, ч. 2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 , 71, 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік (справа про соціальні гарантії громадян) визнав неконституційними п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України. Отже , в такому випадку Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік,», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України фактично припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних, соціально-економічних прав громадян, що призводить до обмеження права громадян на соціальний захист. Внаслідок зупинення на певний час дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни« відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим, ніж встановлений законом прожитковий мінімум (ч.3 ст.46 Конституції України), а також порушується право кожного громадянина на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України)

Таким чином, закони України про Державний бюджет України мають особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України і він стосується виключно встановлення доходів і видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема, і видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, тому цими законами не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч.3 ст. 27 Бюджетного Кодексу України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правових актів Конституції України, законам України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд не може згодитися з вимогами позивача про нарахування та виплату йому щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року у розмірі 2733 грн. 30 коп. через те, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Згідно матеріалів справи таке рішення про неконституційність положень деяких статей Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» Конституційний Суд України прийняв 09.07.2007 року, тому підвищення до пенсії позивачу повинні нараховуватися та виплачуватися починаючи з 09.07.2007 року, а не як зазначає позивач з 01.01.2006 року, тобто з дня коли окремі положення Закону були визнані неконституційними.

Тому суд вважає, що не треба поновлювати позивачу строк для звернення до суду з адміністративним позовом через те, що він не пропустила річний термін звернення до суду з таким позовом як це передбачено ст. 99 КАС України .

Доводи відповідача про те, що діючим законодавством не визначено розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд знаходить необґрунтованим через наступне. Відповідно до даного Закону розмір підвищення становить 30% мінімальної пенсії за віком. Визначення мінімальної пенсії за віком визначене у ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, відповідно до якого мінімальна пенсія –це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим законом.

Відповідно до ст. 28 цього ж Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Законом «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року в ч.4 ст.1 дано визначення осіб, що втратили працездатність. Статтею 4 цього закону встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджуються Верховною Радою України в законі «Про державний бюджет України на відповідний рік.

На підставі викладеного, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст..ст.10,11, 69-71, 122,138,143, 158-159, 161-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов

ОСОБА_2

задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва перерахувати та виплатити

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в редакції дійсній до 31.12.2007 року , починаючи з 09 липня 2007 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України .

СУДДЯ: (підпис)

Постанова не набрала законної сили.

Копія вірна:

СУДДЯ:

В.Г. Циганок.