Постанова

від 22.05.2014 по справі 813/2483/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року Справа № 813/2483/14

16 год. 27 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

від позивача - Лемеха М.Р.

від відповідача - Юрченко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального ГУ Міндоходів про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Львіввугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального ГУ Міндоходів про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 04.03.2014 року №0000024110/3413 та №000001410/3415.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Львіввугілля» з питань повноти декларування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів та по питанню повноти декларування податкового кредиту у зв'язку із встановленими розбіжностями від 17.02.2014 року №69/28-06-41-10/32323256, не відповідають дійсним фактам та спростовуються первинними документами, згідно яких підприємством правомірно віднесено до складу валових витрат суму витрат з придбання товарів від ПП «РМУ-27» (ЄДРПОУ 35984300) за березень 2013 р., ДП «Шахтпромобезпєчєння» ТзОВ Фірма «Альбіна» (ЄДРПОУ 30500606) за лютий 2013 р., ТзОВ «Волинь-Холод» (32739728) за липень 2013 р., ПП «Терса» (ЄДРПОУ 38425787) за вересень 2013 р., ПП «Техносервіс» (ЄДРПОУ 32470411) за грудень 2011 р., ПП «Електротехсервіс» (ЄДРПОУ 31358009) за вересень 2011 р., ФОП ОСОБА_3 (інд. номер НОМЕР_1) за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р., ТзОВ Фірма «Альбіна» (ЄДРПОУ 13537871) за грудень 2012 р., ТзОВ «БФ «Промснаб» (ЄДРПОУ 21891718) за березень 2012 р., ФОП ОСОБА_4 (інд. номер НОМЕР_2) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить їх задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов, вважають правомірними висновки, викладені в акті перевірки, а укладені угоди з контрагентами, що вказані у акті не мають реального товарного характеру з огляду на інформацію, що міститься у актах перевірки по контрагентах позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Львіввугілля» зареєстроване 17.01.2003 року Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області та присвоєно ідентифікаційний код 32323256, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрації юридичної особи.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Львіввугілля» з питань повноти декларування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП «РМУ-27» за березень 2013 року, ДП «Шахтопромобезпечення» ТзОВ «Фірма «Альбіна» за лютий 2013 року, ТзОВ «Волинь - Холод» за липень 2013 року, ПП «Терса» за вересень 2013 року, ПП «Техносервіс» за грудень 2011 року, ПП «Електротехсервіс» за вересень 2011 року, ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року, ТзОВ «Фірма «Альбіна» за грудень 2012 року, ТзОВ «БФ «Промснаб» за березень 2012 року, ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та по питанню повноти декларування податкового кредиту у зв'язку із встановленими розбіжностями за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.02.2014 року №69/28-06-41-10/32323256 (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 04.03.2014 року:

-№0000024110/3413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 182698,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 121799 грн., за штрафними санкціями в розмірі 60899,50 грн.;

-№0000014110/3415 ,яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 436870,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 295330 грн., за штрафними санкціями в розмірі 141540,50 грн.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку ДП «Львіввугілля», а саме:

-пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 464473 грн., в тому числі по періодах: за 1-й квартал 2011 року на суму 125334 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 211693 грн. та за 2012 рік на суму 127446 грн.;

-пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 121799 грн., в тому числі по періодах: за 1-й квартал 2013 року на суму 66727 грн., за півріччя 2013 року на суму 99021 грн. ( в тому числі 2-й квартал 2013 року на суму 32294 грн.), 2013 рік на суму 121799 грн. (в тому числі за 4 квартал 2013 року на суму 22778 грн.);

- п.14.1.181 ст.14, п.185.1, ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188,п.198.2,198.3, 198.6 ст.198, п.201.1,201.4, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов»язання з податку на додану вартість на загальну суму 295329,46 грн., в тому числі: лютий 2011 року на суму 7765,18 грн., березень 2011 року на суму 3606,87 грн., квітень 2011 року на суму 883,20 грн., вересень 2011 року на суму 25900 грн., грудень 2011 року на суму 15555,40 грн., березень 2012 року на суму 438057 грн., червень 2012 року на суму 1666,67 грн., грудень 2012 року на суму 14166,67 грн., лютий 2013 року на суму 7646,67 грн., травень 2013 року на суму 30000,04 грн., вересень 2013 року на суму 144293,19 грн.

Як вбачається з акта перевірки ,заперечень відповідача на позов та згідно наданих пояснень представниками відповідача в судовому засіданні, зауважень щодо первинних документів, наданих до перевірки у відповідача немає, а висновки акта перевірки ґрунтуються на актах перевірки, складених за результатами перевірки його контрагентів.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Щодо господарських операцій ДП «Львіввугілля» із ПП «РМУ-27» судом встановлено наступне:

Між ВП Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля» та ПП «РМУ-27» було укладено договір поставки товару від 18.03.2013р. № 18/03. Перевіркою встановлено, що ДП «Львіввугілля» придбало у ПП «РМУ-27» у березні 2013 року запчастини (ступниця шнека 300.11.01.240, кулак КДК 500.13.00.020) на загальну суму 180000, 26 грн., в тому числі без ПДВ на суму 150000,22грн. та ПДВ на суму 30000,04 грн.

При проведенні перевірки податковий орган посилався на акт Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 11.06.2013 № 161/225-35984300 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «РМУ-27» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПНВП «Агротехсервіс», та при подальшій реалізації товарів покупцям відповідно до укладених угод не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з постачальниками та покупцями по всьому ланцюгу постачання.

Позивачем долучено до матеріалів справи всі належним чином оформлені первинні документи, а саме: договір на поставку товару, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, установчі документи контрагента.

З приводу господарських відносин між ВП Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля» та ДП «Шахтпромобезпєчєння» ТОВ Фірма «Альбіна» судом встановлено, що між вказаними підприємствами укладені договори поставки товарів № 133 від 25.12.2012р., № 20 від 22.02.2013р.

Відповідно до умов вищевказаних договорів ДП «Шахтпромобезпєчєння» ТОВ Фірма «Альбіна» зобов'язувалось передати у власність «Покупцю» продукцію в строк, кількості, асортименті та за цінами згідно специфікацій, які складають невід'ємну частину договору. Специфікація містить найменування продукції, ціну за одиницю, загальну вартість товару. Погоджена партія товару повинна бути поставлена покупцю не пізніше 10 днів після отримання від ДП «Львіввугілля» грошових коштів або замовлення Покупця.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ДП «Шахтпромобезпєчєння» ТОВ Фірма «Альбіна» позивачем було надано суду наступні документи: вищевказані договори на поставку товару, специфікації до договорів, видаткові та податкові накладні, довіреності виписані працівникам підприємства на отримання ТМЦ, платіжні доручення.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, відображення їх в бухгалтерських реєстрах, отримання товару, його складування та відпуску його третім особам для виробничої необхідності, ДП «Львіввугілля» надало суду прибуткові ордера, картки складського обліку матеріалів, журнали-ордера. До перевірки було надано, а також долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування товару , установчі документи даного контрагента.

Щодо господарських операцій ДП «Львіввугілля» із ПП «Терса» суд встановив наступне:

Між ВП Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» та ПП «Терса» укладено договір поставки продукції № 112 від 07.08.2013. За умовами договору «Постачальник» постачає товар, а «Покупець» приймає та оплачує її. Кількість, ціна, асортимент поставки визначається у договорі. Ціна поставки зазначена у договорі загальна сума договору становить 865 759,14 грн., в тому числі ПДВ -144 293,19 грн., (сума без ПДВ - 721 465,95 грн.).

Відповідач посилався на те, що відповідно до акту Сокальського ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області від 24.12.2013 № 729/2200/38425783 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Терса» з питань відображення фінансово-господарських операцій в податковому зобов'язанні та податковому кредиті в декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 року», встановлено відсутність реального здійснення операцій ПП «Терса» за вересень 2013 року з ДП «Львіввугілля».

Реальність здійснення господарських операцій з ПП «Терса» підтверджується наступними документи, а саме: договором поставки продукції, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими ордерами, журналами-ордерами, а також суду було надано установчі документи контрагента: довідка з ЄДРПОУ , свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідка про взяття на облік платника податків, тощо.

З приводу господарських відносин між ДП «Львіввугілля» та ДП «ПП «Техносервіс» судом встановлено наступне.

Між ВП Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» та ПП «Техносервіс» були укладені договори підряду № 2-11 від 1.07.2011 та № 137 від 18.11.2011.

Згідно даних договорів, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даних договорів роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Характер робіт, що виконуються Підрядником - виконання робіт по ремонту парового котла ДКВР - 10/13.

Здача, приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом 3 днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Податковий орган посилався на те, що відповідно до акту ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС від 03.07.2013 року № 360/2200/32470411 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП «Техносервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаєморозрахунків з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», встановлено, що правочини, що виконувались між ДП «Львіввугілля» та ПП «Техносервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, перевіркою встановлено відсутність об'єкту оподаткування.

Однак позивачем були надані суду всі належним чином оформлені первинні документи, які вказують на реальність здійснення господарських операцій, а саме: договори підряду, податкові накладні, акти виконаних робіт. До матеріалів справи також була долучена довідка, яка свідчить про те, що на балансі позивача рахуються дані котли.

З приводу господарських відносин між ДП «Львіввугілля» та ПП «Електротехсервіс» судом встановлено наступне:

ПП «Електротехсервіс» у вересні 2011 надано послуги ДП «Львіввугілля» з ремонту електродвигунів, якорів на загальну суму 172 185,60 грн. ( в т.ч. ПДВ на суму 28697,60 грн.) по наступних відокремлених підрозділах:

- ВП «Шахта «Лісова» - 19620,00 грн.;

- ВП «Шахта «Відродження» - 11400,00 грн.;

- ВП «Шахта «Зарічна» - 75 000,00 грн.;

- ВП «Шахта «Великомостівська» - 37 365,60 грн.;

- ВП «Шахта «Степова» - 28 800,00 грн.

Згідно даних договорів Замовник доручає, а Виконавець власними силами виконує роботу з ремонту електрообладнання Замовника.

Відповідач при проведенні перевірки посилався на акт ДПІ у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області від 26.07.2013 № 65/2200/31358009 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Електротехсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «БТК Євробуд», який вказує на відсутність одержання послу г(ремонт електродвигунів, якорів) від ТОВ «БТК Євробуд».

На підтвердження реальності одержання послуг по ремонту електродвигунів, якорів від ПП «Електротехсервіс» Відокремленими підрозділами ДП «Львівугілля» були надані суду всі належним чином оформлені первинні документи, а саме: договори на ремонт електрообладнання, акти виконаних робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Щодо господарських операцій ДП «Львіввугілля» із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 судом встановлено наступне.

Між ВП Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір поставки товару № 4 від 04.01.2011 з додатками до них (специфікаціями) та Договір поставки товару № 50 від 18.02.2011 з додатками до них (специфікаціями).

У відповідності до умов договору Постачальник зобов'язується поставити на склади Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а саме лісоматеріали ( рудстійка хвойних порід та затяжка горбильна). В строк, кількості, асортименті,й за цінами згідно специфікацій, які складають невід'ємну частину договору.

За даними бухгалтерського обліку позивачем були отримані лісоматеріали від ФОП ОСОБА_3, за січень-квітень 2011 на загальну суму 173 481, 48 грн., ПДВ - 16 164,04 грн. В свою чергу отримані позивачем лісоматеріали були відпущені на шахти, які являються відокремленими підрозділами ДП «Львіввугілля», про що надані реєстри накладних.

Відповідач, посилаючись на безтоварність таких господарських операцій, керувався лише даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України та висновками акту ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 23.01.2013 № 29/1702/НОМЕР_1 «Про результати позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 при проведенні господарських взаєморозрахунків із ПП «Сьомий день».

В свої поясненнях податковий орган зазначив, що згідно з постановою від 17.09.2012 року про порушення кримінальної справи за № 2162 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7. «… ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через не встановлені слідством осіб придбали у попередніх власників наступні підприємства: ПП «Накладна», ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД» з метою незаконного надання послуг по ухиленню від сплати податків шляхом формування податкового кредиту по податку на додану вартість.

Однак відповідачем до матеріалів справи не було долучено вироку суду по даній кримінальній справі.

До матеріалів справи, по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3, позивачем надано всі належним чином оформлені первинні документи: договори поставки товару, специфікації до них, накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання ТМЦ, а також були надані платіжні доручення, які підтверджують факт оплати товару, довідки про отримання лісоматеріалів від ФОП ОСОБА_3 та відпуск їх споживачам та установчі документи даного контрагента.

Щодо господарських взаємовідносин ДП «Львіввугілля» із ТОВ Фірма «Альбіна» судом встановлено наступне.

Між ВП Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» та ТОВ Фірма «Альбіна» укладено договір поставки товару № 30-24 від 03.01.2012р. У відповідності до умов вищезазначеного договору поставки товару «Постачальник» поставляє товар і передає у власність «Покупця», а «Покупець» приймає товар та оплачує його на умовах цього договору. На підставі даного договору ДП «Львіввугілля» придбало у ТОВ Фірма «Альбіна» запасні частини на загальну суму 70833,37 грн., ПДВ - 14 166,67 грн.

Позивачем було надано суду первинні документи, які підтверджують взаємовідносини із даним контрагентом, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові ордера,рахунки-фактури, лімітні картки на відпуск матеріалів, картки складського обліку матеріалів. Також були надані платіжні доручення, які підтверджують факт оплати за товар.

До матеріалів справи були долучені установчі документи ТОВ Фірма «Альбіна»: свідоцтво про державну реєстрацію, довідку з єдиного державного реєстру, довідку про взяття на облік платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість, статут ТОВ Фірма «Альбіна»

З приводу господарських відносин між ДП «Львіввугілля» та ТОВ Багатопрофільна фірма «Промснаб» судом встановлено наступне.

Між ВП Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» та ТОВ Багатопрофільна фірма «Промснаб» укладено договори поставки товару № 30 від 29.02.2012р, № 43 від 20.03.2012р, № 44 від 21.03.2012.р. Згідно умов вищевказаних договорів останній зобов'язується передати у власність Покупця продукцію в строк, кількості, асортименті та за цінами згідно специфікацій, які складають невід'ємну частину договору. На підставі даних договорів позивачем отримано товар (колодки гальмівні, камери дуго гасіння, пружини та інші запасні частини). Без ПДВ на загальну суму 248 508,84 грн. ПДВ 49 701,77 грн.

В свою чергу отриману продукцію позивачем було відпущено на шахти, які являються відокремленими підрозділами ДП «Львіввугілля», про що надано реєстри накладних.

При проведенні перевірки податковий орган посилався на акт Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області від 23.04.2012 № 329/ДКС «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ БФ «Промснаб» щодо реальності здійснення господарських операцій з ПП «Електро-Лайф» та дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за березень 2012 року від 22.02.2013р. за № 57/22/5-21891718 для вжиття заходів згідно чинного законодавства., що вказує на відсутність реальності здійснення господарських операцій при отриманні товару та поставок товарів між ТОВ «БФ Промснаб» та його контрагентами покупцями та постачальниками.

До матеріалів справи позивачем будо долучено лист від 19.03.2013р. № 8125/10/200 заступника начальника Західно-Донбаської області ОДПІ Дніпропетровської області ДПС - начальника Тернавського відділення Джавун В.В. повідомляє, що згідно ст.9 Закону України від 02.10.1992р. № 2657 - ХII «Про інформацію», розділу 9 Наказу ДПА України від 18.07.2005р. № 276 «Про затвердження Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123, листа ДПА у Дніпропетровській області від 18.06.2008 року № 16488/7/19-238, щодо видачі довідок про відсутність заборгованості та згідно облікових даних автоматизованої інформаційної системи «Облік податків і платежів по ТОВ Багатопрофільна фірма «Промснаб», по податках зборах, що контролюються органами ДПС в картках особових рахунків. Станом на 18.03.2013 року заборгованість по нарахованих, сплачених та штрафних санкціях - заборгованість відсутня.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджують також представлені в суді наступні документи - договори поставки товару, специфікації до них, податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові ордера, картки складського обліку матеріалів, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, установчі документи даного контрагента.

По господарських операціях ДП «Львіввугілля» із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 судом встановлено наступне.

Перевіркою встановлено, що позивач придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у червні 2012 року запчастини на загальну суму 10 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 666.67 грн., ( сума без ПДВ - 8 333,33 грн.). Станом на 01.06.2012 року та на 31.06.2012 заборгованість ДП «Львіввугілля» перед даним контрагентом відсутня.

В ході проведення перевірки податковий орган посилався на акт ДПІ у м. Червонограді Головного управління Мідоходів у Львівській області від 29.11.2013р. № 510/17-2/НОМЕР_2 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2012р року по 31.12.2012 року щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства»., що вказує на безтоварні операції між ФОП ОСОБА_4 та його покупцем ДП «Львіввугілля».

Однак ДП «Львіввугілля» було надано суду належним чином оформленні документи, щодо здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_4: податкові накладні, видаткові накладні, журнали-ордера, а також квитанції, які підтверджують факт оплати товару, а також установчі документи.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Позивачем було долучено до матеріалів справи всі підтверджуючі первинні документи та інші документи, які вказують на реальність здійснення господарських операцій. А саме: копії договорів поставок товару, договорів купівлі-продажу товару та договорів підряду та специфікації до них, податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, платіжні доручення, актів прийому-передачі ТМЦ, довідок про відпуск матеріалів, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості на товар, карток складського обліку матеріалів, лімітно-забірні картки, акти виконаних робіт, відповіді податкових, пояснення контрагентів, звіти про використання коштів, виданих на відрядження, квитанції, авізо, копії свідоцтв про реєстрацію контрагентів.

Відповідно до загальних положень Бухгалтерського обліку та первинного обліку дані матеріали були оприбутковані на підставі накладної де вказано назву підприємства, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. На підставі накладної матеріали оприбутковуються на склад про що свідчать прихідний ордер і карточка складського обліку (форма 17). Далі ці матеріали були використані у виробничому процесі про що свідчать вимоги, які надавались на склад на відпуск матеріалів та записи згідно цих вимог у лімітно-забірних картках (форма 11), які підписуються завскладом і начальниками дільниць (оригінали первинних документів при перевірці надавались).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно із статтею 9 Закону № 996-XIV первинні документи мають мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Факти здійснення господарських операцій ДП «Львіввугілля» з відповідними контрагентами у зазначений період підтверджується відповідними договорами на поставку товарно-матеріальних цінностей та виконання відповідних послуг та специфікаціями.

Факти оплати за товар (послуги) здійснено в рамках господарських операцій, що підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями, на яких є штамп банку, що в свою чергу підтверджує дійсність оплати підприємством товару на адресу постачальників товару (послуг).

Відповідні господарські документи підтверджують те, що правові наслідки за укладеними договорами настали, умови договорів виконані сторонами в повному обсязі.

До матеріалів справи долучено накладні, платіжні документи про оплату поставленого товару, податкові накладні, та інші документи . Тобто, позивачем представлено суду всі відповідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем податкового законодавства судом встановлено наступне.

Відповідно до ст ст. 46-49 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача у подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Позивач, як платник податків, не може нести відповідальності за дії контрагентів за відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (статті 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Як зазначено в пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати замість будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Практика Європейського Суду з прав людини також підтверджує такий підхід до вирішення податкових спорів. Зокрема, у рішенні від 22.01.2009 року по справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) ЄСПЛ зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Така ситуація вже знайшла своє відображення і в практиці Верховного Суду України щодо перегляду судових рішень.

Так, Верховний Суд України у своєму рішенні від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10 підтвердив, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Згідно рішення від 31.01.2011 року у справі № 21.47а10 Верховним Судом України якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальності за негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведена практика на рівні Верховного Суду України важлива з огляду на статтю 244-2 КАС, відповідно до якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви при перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, діючим законодавством України не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Щодо доводів відповідача, то в даному випадку, податковим органом не надано жодного підтвердження та доказів по суті. Суд приходить до висновку, що твердження побудовані виключно на висновках актів податкових органів та на системі співставлення та звітності третіх осіб, які не мають жодного відношення до ДП «Львіввугілля».

У п. 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 передбачено, що у висновку акта перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби з посиланням на статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Всупереч наведеній нормі, податковий орган не досліджував дійсність правочинів, тобто фактично посилався на акти перевірки та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на що податковий орган не уповноважений.

Відповідно до п.6 розділу II цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В даному випадку відповідач посилався в акті перевірки тільки на «Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та акти податкових органів.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів підприємства до поставки товарів. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані позивачем, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, податкові повідомлення - рішення від 04.03.2014 року №0000024110/3413, №0000014110/3415 є протиправними і підлягають скасуванню. Відтак, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, адміністративний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.03.2014 року №0000024110/3413, №0000014110/3415.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 26.05.2014 року.