13/443-АП-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.01.2007 Справа № 13/443-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас-Мото"
до
відповідача-1-Державної податкової інспекції у м.Херсоні
відповідача-2- Головного управління державного казначейства України у Херсонській області
за участі:
прокуратури Херсонської області, яка вступила у справу за власною ініціативою з метою захисту інтересів держави в особі відповідача,
представників сторін:
від позивача –Павліш П.В., Колот Т.В. (представники за дорученнями),
від прокуратури –Федоренко О.Б. (прокурор відділу),
від відповідача-1 –Бондар А.Ф. (головний державний податковий інспектор), Семеряга Т.В. (старший податковий ревізор-інспектор),
від відповідача-2 –Сенкевич О.В. (головний спеціаліст юридичного сектору),
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002331502/0 від 16 червня 2006 року, № 0002331502/1 від 11 липня 2006 року, № 0002331502/2 від 11 серпня 2006 року, № 0002331502/3 від 18 жовтня 2006 року та стягнення з державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 13973 грн,
в с т а н о в и в:
Відповідно до позовної заяви вимоги ґрунтуються на факті необґрунтованості спірних повідомлень-рішень у зв'язку з неврахуванням податковою інспекцією суми податку на додану вартість, яка фактично була сплачена в попередньому податковому періоді, а тому на підставі положень підпунктів 7.7.1. та 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” підлягала відшкодуванню з Державного бюджету.
Відповідачами зазначені вимоги не визнаються з посиланням на законність прийнятих рішень з тих підстав, що за змістом тих же правових норм, на які посилається позивач, ними робляться висновки про можливість бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість лише у випадку коли сума бюджетного відшкодування формується за рахунок сум податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені постачальником товарів (послуг) саме в попередньому податковому періоді.
При цьому суд констатує факт наявності спору між сторонами саме в частині співвідношення можливості відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість з періодом отримання товару (послуг).
Згідно до положень статті 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з тим, що за пунктом 1 вказаних Прикінцевих положень КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, судове рішення за даною справою винесено з дотриманням вимог КАС України.
З матеріалів справи слідує, що 15 червня 2006 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-МОТО”, за результатами якої складено відповідний акт перевірки № 1970/15-3/33172807 (а.с. 22-23).
Під час проведення цієї перевірки податковою інспекцією встановлено, що згідно до декларації з податку на додану вартість за квітень 2006 року позивачем заявлена до відшкодування з Державного бюджету на розрахунковий рахунок платника в банку сума податку на додану вартість в розмірі 66642 грн. Проте, перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, тобто за березень 2006 року, яка, фактично, сплачена у тому ж податковому періоді (тобто в березні 2006 р.) постачальникам товарів (послуг), у зв'язку з чим сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка сплачена позивачем становить 52669 грн. При цьому такий висновок податковою інспекцією зроблено на підставі копій реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за березень 2006 року та платіжних доручень, що підтверджують факт оплати за придбані товари (послуги). Таким чином на підставі акту перевірки податковою інспекцією підтверджено лише право позивача на отримання бюджетного відшкодування в сумі 52669 грн, що на 13973 грн менше ніж заявлено до відшкодування останнім. За актом перевірки відповідно до підпунктів 7.7.5. та 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковим органом зменшено на 13973 грн суму бюджетного відшкодування на рахунок позивача у банку та одночасно збільшено на ці ж 13973 грн суму, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з Розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року (а.с. 16) позивачем, дійсно, в рядках 3 і 4 „Показники” вказано суму –66642 грн, як суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), та яка підлягає бюджетному відшкодуванню. З цього приводу позивачем в якості додатку до декларації подано відповідну заяву (а.с. 17) про повернення суми бюджетного відшкодування на його розрахунковий рахунок.
Безпосередньо факт сплати податку на додану вартість підтверджується також платіжними дорученнями: № 232 від 13.03.2006 р. на суму ПДВ 7833,33 грн (а.с. 18), № 233 від 13.03.2006 р. –25,10 грн (а.с. 18), № 238 від 31.03.2006 р. –7200,60 грн (а.с. 19), № 237 від 31.03.2006 р. –47440,71 грн (а.с. 19), № 240 від 31.03.2006 р. –25,10 грн (а.с. 20), № 239 від 31.03.2006 р. –4116,67 грн (а.с. 20).
Проте, відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2006 року (а.с. 24), що підтверджується також актом перевірки, позивачем не отримувалися і не реєструвалися саме в березні місяці 2006 року податкові накладні за придбані товари (послуги) по названим вище платіжним документам, оскільки за поясненнями позивача вони обліковані в попередньому податковому періоді.
В подальшому на підставі зазначеного акту ДПІ у м. Херсоні 16 червня 2006 року прийнято повідомлення-рішення № 0002331502/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 13973 грн (а.с. 21).
Не погоджуючись з прийнятим відносного нього повідомленням-рішенням позивачем воно було оскаржено в адміністративному порядку начальнику ДПІ у м. Херсоні (а.с. 29), у зв'язку з чим за результатами розгляду скарги в її задоволенні відмовлено (а.с. 31-32) та ДПІ у м. Херсоні прийнято 11 липня 2006 року повідомлення-рішення № 0002331502/1 (а.с. 33). Також позивачем назване повідомлення-рішення було оскаржено до Державної податкової адміністрації України в Херсонській області (а.с. 34) та до Державної податкової адміністрації України (а.с. 39). За результатами розгляду скарг названими органами прийняті відповідно повідомлення-рішення № 0002331502/2 від 11 серпня 2006 р. (а.с. 38) та № 0002331502/3 від 18 жовтня 2006 року, яким, фактично, в задоволенні скарг відмовлено.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу, ставки та особливості оподаткування, порядок обліку, звітування, внесення податку до бюджету та його відшкодування визначено положеннями Закону України „Про податок на додану вартість”.
В свою чергу пунктом 7.7. статті 7 цього Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Зокрема, за змістом підпункту 7.7.1. названого пункту статті 7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. В той же час, за підпунктом 7.7.2. передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Поряд з цим в силу підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно до підпункт 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 цього ж Закону платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.
Так, у відповідності до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, а саме пункту 5.11., якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). А згідно до пункту 5.12., якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Крім того, листом Державної податкової адміністрації від 12 жовтня 2005 року № 20296/7/16-1417 надано роз'яснення, що при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді.
З викладених положень слідує висновок про те, що частина від'ємного значення суми попереднього податкового періоду, розрахованої згідно до підпункту 7.7.1. названого вище Закону, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, формується за рахунок сум податкового кредиту попереднього податкового періоду, які, фактично, сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг) в попередньому податковому періоді.
При цьому слід дійти до висновку, що можливість відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість пов'язана не з періодом отримання товару (послуг), в тому числі визначеного за реєстром податкових накладних попереднього звітного періоду, а з сумою, яка фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) в попередньому податковому періоді.
В даному випадку такою сумою є сума податку на додану вартість, яка фактично сплачена позивачем в травні 2006 року, а саме –66642 грн, у зв'язку з чим її зменшення до 52669 грн, тобто на 13973 грн є неправомірним.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З цього приводу слід зазначити, що підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено проведення податковим органом протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, документальної невиїзної перевірку (камеральної) заявлених у ній даних. А згідно до підпункту 7.7.7. цієї ж статті, якщо за наслідками документальної невиїзної податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
За таких обставин спірні рішення не відповідають діючому законодавству, оскільки прийняті без врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним такого рішення.
В той же час позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 13973 грн задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
У відповідності до підпункту 7.7.8. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
З урахуванням цієї норми слідує висновок про можливість бюджетного відшкодування податку на додану вартість лише після закінчення процедури судового оскарження відповідного рішення податкового органу, яка з урахуванням положень статті 186 КАС України закінчиться набранням судовим рішенням законної сили.
Приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги задоволенні частково, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 139,73 грн підлягає віднесенню на нього в частині відмовлених позовних вимог, та компенсації з Державного бюджету України –а судовий збір в розмірі 3,40 грн в частині задоволених позовних вимог.
На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,
п о с т а н о в и в :
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0002331502/0 від 16 червня 2006 року, № 0002331502/1 від 11 липня 2006 року, № 0002331502/2 від 11 серпня 2006 року, № 0002331502/3 від 18 жовтня 2006 року Державної податкової інспекції у м. Херсоні про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю „АС-МОТО” бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 13973 грн.
3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.
4.Стягнути з Державного бюджету України (уповноважений територіальний орган –Управління Державного казначейства у Херсонській області, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-МОТО” (розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 57; код 33172807, розрахунковий рахунок 2600510214 в ХОД АППБ „Аваль” м. Херсон, МФО 352093) – компенсації по сплаті судового збору в розмірі 3 грн 40 коп.
5.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підпису постанови –29 січня 2007 року.
Суддя М.К. Закурін
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 388619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Закурін М.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні