Рішення

від 23.05.2014 по справі 5024/1400/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2014 р. Справа № 5024/1400/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави

в особі Фонду державного майна України, м.Київ

до відповідача-1: Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", м.Херсон

відповідача-2: Приватного підприємства "Маркеттранс", м.Херсон

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача:

1.Федерація професійних спілок України, м.Київ;

2.ВАТ КБ "Надра" в особі ЦВ філії ВАТ КБ "Надра" Херсонське регіональне відділення, м. Херсон;

3.ПУАТ "Фідобанк", м.Київ

про визнання права власності і вилучення майна

від прокуратури: Федоренко О.Б., посв. № 004812 від 20.09.2012 р.;

від позивача: Кувшинова А.О., дов. № 461 від 17.12.2013 р.;

від відповідача-1: Колесник І.В., дов. б/н від 08.07.2013 р.;

від відповідача-2 : не прибув;

від 3-ї особи-1 : не прибув;

від 3-ї особи-2 : не прибув;

від 3-ї особи-3 : Булига І.М., дов. № 578 від 30.08.2013 р.

Прокурор Цюрупинського району звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на об'єкт нерухомості - туристичну базу ім. О.Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с.Кринки, вул.О.Вишні, №213, а також вилучити цей об'єкт з володіння ПП "Маркеттранс" (відповідач -2 у справі). Позов пред"явлено до Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист ( відповідач-1). В ході розгляду справи були залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Федерація професійних спілок України, ВАТ КБ " Надра" в особі ЦВ філії ВАТ КБ " Надра" Херсонське регіональне відділення, ПАТ " Фідобанк".

Рішенням господарського суду Херсонської області у справі від 12.09.11р. позов було задоволено у повному обсязі (т.2 арк.136). Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.13р. рішення суду першої інстанції було залишено в силі (т.5 арк.81)

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.14р. судові акти попередніх інстанцій скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході нового розгляду справи суд першої інстанції зобов"язаний дослідити питання, коли саме позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів та розглянути питання застосування строків позовної давності при новому розгляду справи.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

В ході нового розгляду відповідач-1 повторно подав заяву про застосування строків позовної давності.

Приватне підприємство "Маркеттранс", Федерація професійних спілок України, ВАТ КБ " Надра" в особі ЦВ філії ВАТ КБ " Надра" Херсонське регіональне відділення двічі не направляв свого представника у судові засідання без поважних причин.

ПАТ " Фідобанк" не визнає позовні вимоги, вважаючи, що позов заявлено поза межами строків позовної давності та відсутність права позивача на спірне майно.

Розглянувши справи, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Стосовно доводів відповідача-1 про пропуск прокурором строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 ІІК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до абз. 2 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у разі, коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ПІК України), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Судом було встановлено за поясненнями прокурора, що прокурору Цюрупинського району Херсонської області про неправомірні дії з відчуження майна туристичної бази стало відомо у червні- липні 2011 року під час проведення прокуратурою перевірки, тоді як перевірка, проведена Генеральною прокуратурою України у 2000 році, на яку посилається відповідач -2, стосувалась інших питань.

Позивач пояснив, що йому стало відомо про передачу у власність приватному підприємству "Маркеттранс" майна туристичної бази ім.О. Вишні лише після проведення органами прокуратури перевірки та подання позовної заяви.

Приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" вважає, що Фонду державного майна України про можливе порушення його прав було відомо раніше і підтверджується наступним.

Відповідач-1 зазначає, що з позовної заяви вбачається, що порушення прав Фонду державного майна України пов'язані із постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 року № 2268 - XII «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України», відповідно до якої Фонд державного майна України зобов'язано прийняти майно підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

На думку відповідача-1, зазначена постанова дає всі підстави стверджувати, що право позивача можна вважати порушеним саме з 01.05.1992 року.

Також відповідач-1 зазначає, що зазначене підтверджено рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі № 138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації професійних спілок України, Фонду соціального страхування України та Акціонерного товариства «Укрпрофтур» про визнання недійсними установчих документів останнього. Підставою вказаного позову слугувала також зазначена постанова Верховної Ради України від 10.04.1992 року № 2268 та переліки майна при формуванні статутного фонду товариства.

Відповідач-1 звертає увагу суду, що ухвалами Вищого арбітражного суду України від 04.12.1996р. (про порушення провадження) та від 24.12.1996р. (про перенесення розгляду) у справі № 138/7 було зобов'язано позивача - ФДМУ надати переліки конкретного майна, на якому ґрунтуються позовні вимоги. І лише за наявності поданих сторонами вказаних доказів було прийнято рішення 20.01.97р.

На думку відповідача-1, наявні в матеріалах вказаної судової справи докази свідчать про те, що Фонду державного майна України було відомо про факт передачі Федерацією профспілок України до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофтур"майна, в тому числі й спірного об'єкту, в якості вкладу. За результатами розгляду справи прийнято рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. № 138/7, яке набуло законної сили негайно після його прийняття. У цьому ж рішенні суду дається як юридична оцінка установчим документам ЗАТ " Укрпрофтур", так законності підстав знаходження майна у його власності.

На думку відповідача-1, строк позовної давності на спірний об"єкт почався 20.01.97р. та закінчився 20.01.00р.

Суд розглянув доводи сторін та прийшов до висновку, що докази, які надані відповідачем-1, не доводять факт пропуску строку позовної давності, а саме.

За рішенням у господарській справі № 138/7 від 20.01.97р., де позивачем був Фонд державного майна України, який заявив позов до АТ "Укрпрофтур" (правопопередник відповідача-1) про визнання недійсними установчих документів, турбаза ім.О.Вишні, яка є предметом розгляду за даною справою, не фігурувала ніяким чином. Доводи заявника, що рішення приймалось за наявних доказів, в тому числі і переліку майна, який суд зобов"язував надати до суду за ухвалою позивача - ФДМУ, не підтверджені ніякими доказами, тому судом до уваги не приймаються.

Доводи заявника про те, що на вимоги Генеральної прокуратури в 2000 році ЗАТ "Укрпрофтур" передавав перелік майна, що увійшло до статутного фонду товариства, де було відображено, у тому числі, турбазу ім.О.Вишні, суд також не приймає до уваги, оскільки Вищий господарський суд зобов"язав суд першої інстанції при новому розгляді встановити, коли саме стало відомо про порушене право саме позивачу.

Зазначене зобов"язання грунтується на п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.13 №10, оскільки за прокурорськими позовами строк позовної давності починає свій перебіг з моменту, коли про порушене право дізнався позивач.

Таким чином, із наданих доказів суд прийшов до висновку, що позивач дізнався про передачу у власність туристичної бази ім.О.Вишні, що порушило його право власності, лише після проведеної органами прокуратури перевірки в липні 2011 року. Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги заявлені в межах строків позовної давності.

Відповідно до Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанови Верховної Ради УРСР №506 від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 04.02.1994р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", відповідно до яких спірне майно є загальнодержавною власністю; введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна; майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташовані на території України залишено у державній власності; тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

В процесі передачі майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, у володіння Федерації незалежних профспілок України на підставі укладеного 18.11.1990р. з Конфедерацією профспілок договору, до складу якого увійшов й спірний об'єкт, ФПУ безпідставно передала його в якості статутного внеску до створеного нею і Фондом соціального страхування України акціонерного товариства "Укрпрофтур", який є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій.

На підставі рішень правління ЗАТ "Укрпрофтур" було створено Херсонське обласне відділення "Херсонтурист", яке в подальшому реорганізоване у Херсонське ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", до статутного фонду якого, у числі іншого майна, був переданий об'єкт нерухомості - туристична база ім. О.Вишні, що, в свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з відповідачами від 03.08.2008 р., був проданий ПП "Маркеттранс".

Оскільки наслідком перелічених відчужень стала зміна форми власності державного майна, а відповідно до ст.1 Тимчасового положення "Про Фонд державного майна України", Фонд здійснює державну політику у сфері приватизації майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, просить визнати право власності на об'єкт за державою в особі уповноваженого органу та вилучити його з володіння ПП "Маркеттранс".

Судом встановлено, що в ході реорганізації Херсонського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" правонаступником стало приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист".

Відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою ХVІІІ з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987р., професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Українська республіканська рада профспілок.

Після розпаду Союзу РСР правонаступником республіканської ради професійних спілок стала Федерація незалежних профспілок України (в подальшому Федерація професійних спілок України).

Після утворення Федерації незалежних профспілок України Президією Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР 18.11.1990р. була прийнята постанова за №2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", якою був затверджений Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р. між конфедерацією та Федерацією незалежних профспілок (далі - Федерація).

На підставі зазначеного договору у володіння, користування та розпорядження Федерації було передано також туристичну базу ім.О.Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с. Кринки, вул. О.Вишні, № 213.

Згідно постанови Президії Федерації №П-7-7 від 23.08.1991р. (зі змінами від 09.10.1991р.) було прийнято рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в АТ "Укрпрофтур".

04.10.1991р. між Радою Федерації та Фондом соціального страхування України був укладений установчий договір про створення на базі туристично-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях - АТ "Укрпрофтур", затверджено його статут, що був зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991р.

До статутного фонду створеного АТ був переданий, у числі іншого, також і спірний об'єкт, з огляду на що, та з врахуванням приписів ст.12 Закону України "Про господарські товариства", АТ "Укрпрофтур" стало власником цього майна.

На підставі рішення правління АТ "Укрпрофтур" від 03.12.1991р. було створене Херсонське обласне відділення АТ "Укрпрофтур", яке реорганізовувалось в подальшому у Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" АТ "Укрпрофтур", Херсонське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", якому в якості статутного внеску передано до статутного фонду майно загальною балансовою вартістю 5545 тис. грн., у тому числі й туристичну базу ім.О.Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с. Кринки, вул. О.Вишні, № 213.

На зазначений об'єкт на підставі рішення виконавчого комітету К.Лагерської сільської ради від 24.04.2002 р. ЗАТ "Херсонтурист" видано свідоцтво про право власності, а на підставі договорів купівлі-продажу від 03.03.2008 р. туристичну базу ім.О.Вишні було продано ПП "Маркеттранс".

Питання законності зміни правового статусу спірного майна та його подальших відчужень є предметом вирішення даного спору.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Статтею 10 Конституції УРСР ( чинної на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Статтею 89 ЦК УРСР було передбачено, що державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990р. №506 було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (втратила чинність з дня затвердження ВРУ Державної програми приватизації).

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Згідно постанови ВР України від 10.04.1992р. №2268-ІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР вирішено тимчасово передати ФДМУ, який згідно з п.1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою ВРУ від 07.07.1992р. №2558, здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе за згодою Фонду.

Окрім того, постановою ВРУ від 04.02.1994р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Отже, з вищевикладеного витікає, що туристична база ім. О.Вишні є державною власністю, а власником цього майна до визначення органу, уповноваженого здійснювати управління таким майном, є Держава Україна в особі Фонду державного майна.

Зазначене спростовує доводи ПАТ" Фідобанк" щодо того, що спірний об"єкт ніколи не належав державі та не перебував у власності громадських організацій, які мали статус загальносоюзних.

Як було зазначено вище, відповідно до статуту профспілок СРСР, до 1990р. профспілки були загальносоюзною громадською організацією в єдиній системі профспілок колишнього СРСР. Українська республіканська профрада представляла республіканську організацію зі статусом юридичної особи.

Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" №1045-ХІV був прийнятий 15.09.1999р., тобто значно пізніше від дати укладення договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном (18.11.1991р.)

Отже, до набуття чинності цим Законом діяльність професійних спілок України була врегульована положеннями Закону України "Про об'єднання громадян".

Чинне на момент передачі майна законодавство УРСР та України не передбачало та не врегульовувало такої підстави виникнення права власності майна громадського об'єднання як передача майна загальносоюзною громадською організацією створеній громадській організації держави України.

Окрім того, спірне майно не було об'єктом права власності профспілок України, оскільки вони відповідно до положень Закону України "Про профспілки" не є правонаступником професійних спілок СРСР.

Відтак, з врахуванням наведених правових норм, спірний об'єкт мав статус державної (загальнодержавної) власності, в зв'язку з чим здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452 "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", Закону України від 10.09.1991р. №1540 "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України, в зв'язку з чим рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови ВРУ від 24.08.1991р. "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Статтею 41 Конституції України та ст.231 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. (ст.392 ЦК України).

Статтею 658 ЦК України (ст.225 ЦК УРСР) встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо покупець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За правилами п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірний об'єкт з володіння держави вибув не з їх волі, іншим шляхом.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню.

Балансова вартість туристичної бази ім.О.Вишні, зазначена у протоколі № 10 від 27.06.1986р. постанови колегії Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, становить 1275 тис. руб. Зазначена сума приймається судом до уваги при визначенні державного мита.

Таким чином, з відповідача - ПАТ "Херсонтурист" в доход державного бюджету стягується 12750 грн. державного мита по вимозі про визнання права власності і 85 грн. мита по вимозі про вилучення майна, 236 грн. вартості ІТЗ.

Керуючись ст. ст. 27, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за державою в особі Фонду державного майна України, 01133, м. Київ, код ЄДРПОУ 20055032, право власності на туристичну базу ім.Остапа Вишні, розташовану в Херсонській області, Цюрупинський район, с.Кринки, вул. О.Вишні, буд. 213-а, 213-б, 218.

Вилучити з володіння ПП "Маркеттранс", м.Херсон, код ЄДРПОУ 33725648 на користь держави в особі Фонду державного майна України, 01133, м. Київ, код ЄДРПОУ 20055032 туристичну базу ім. О.Вишні, розташовану в Цюрупинському районі, с.Кринки, вул. О.Вишні, буд. 213-а, 213-б, 218.

3. Стягнути з приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", м.Херсон, пл. 50-річчя СРСР, код ЄДРПОУ 02660924, р.рахунок 260074102 "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805:

- в доход держбюджету 12835грн. держмита, отримувач УДКСУ у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, р/р 31215206783002 Банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач - ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області;

- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, отримувач отримувач УДКСУ у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, р/р 31215206783002 Банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач - ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.05.14

Суддя Л.М. Немченко