Постанова

від 26.05.2014 по справі 5006/20/155/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.05.2014 справа №5006/20/155/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПринцевської Н.М. Діброви Г.І., Ломовцевої Н.В. при секретарі судового засідання Трофимович Ю.М. за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м. Донецьк на рішення господарського судуДонецької області від 21.02.2013р. по справі№ 5006/20/155/2012 (суддя Огороднік Д.М.) за позовомПриватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг», м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м. Донецьк простягнення 3 965 361,23 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Інвестхолдінг», м. Луганськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м. Донецьк про стягнення коштів у розмірі 4005524,43грн., що знаходяться у Публічного акціонерного товариства "Донецьксталь-металургійний завод" без достатньої правової підстави.

До прийняття рішення по справі представник ПрАТ «Інвестхолдінг» подав заяву від 12.02.2013 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 3965361,23грн., що знаходяться у Публічного акціонерного товариства "Донецьксталь - металургійний завод" без достатньої правової підстави. Зазначену заяву про зменшення позовних вимог було прийнято господарським судом Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. у справі № 5006/20/155/2012 позовні вимоги задоволені повністю.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. по справі №5006/20/155/2012 та відмовити у задоволені позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального права. Вказує на те, що висновок господарського суду Донецької області про те, що відповідач не підтвердив зарахування грошових коштів в рахунок передплати за договором від 24.01.2012р. № 308219 не відповідає положенням чинного законодавства України. Також зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач здійснив відповідне коригування у бухгалтерському обліку щодо зміни призначення платежу. На думку апелянта, відвантаженням продукції за умовами нового договору від 24.01.2012р. №308219 відповідач фактично підтвердив прийняття та зміну «призначення платежу».

Представник відповідача у попередніх судових засіданнях підтримав правову позицію, викладену у апеляційній скарзі.

Представник позивача- ПрАТ «Інвестхолдінг» у судових засіданнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оспорюване рішення.

За клопотанням відповідача ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. по справі призначено судово-економічну експертизу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014р. задоволено клопотання про процесуальне правонаступництво позивача відповідно до Договору відступлення права вимоги №3 від 25 лютого 2013 року, укладеного між ПрАТ "Інвестхолдінг" та ПП "Торговий Дім "Інтерметал", а також відмовлено у задоволенні клопотання щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Швайко В.Ю.

В судове засідання 21.05.2014р. сторони не з'явились, про час слухання справи повідомлені належним чином, представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Від представника позивача- ПП "Торговий Дім "Інтерметал" надійшла телеграма також з проханням про відкладення розгляду справи з метою надання часу для укладення мирової угоди.

Судова колегія вважає, що клопотання представників сторін задоволенню не підлягають, в зв'язку з недоцільністю, оскільки ухвалами суду явка сторін не була визнана обов'язковою, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, сторони були попереджені, що в такому випадку справу буде розглянуто за наявними у справі документами, а укладення мирової угоди між сторонами на стадії апеляційного провадження можливо тільки у випадку наявності підстав для скасування рішення в порядку ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Донецьксталь-металургійний завод", як постачальником та Приватним акціонерним товариством "Інвестхолдінг", як покупцем укладено договір поставки №306489 (з урахуванням додатків №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 24, 25 , 26, 27, 28, 29, 30 та додаткових угод №1 від 28.12.2010, №2 від 04.01.2011 до договору № 306489 від 09.07.2010).

Відповідно до розділу 1 укладеного договору постачальник зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити, згідно з умовами даного договору, металопродукцію, номенклатура, кількість, ціна і термін поставки якого обумовлюються сторонами в додатках, підписаних уповноваженими представниками обох сторін, і є невід'ємною частиною цього договору. Орієнтовна сума договору 10000000грн.

Згідно з пунктом 3.1 договору ціна на товар обумовлюється сторонами в додатках до цього договору та вказується без урахування вартості транспортних витрат. Покупець оплачує постачальнику витрати з доставки товару, якщо такі витрати мали місце, на підставі виставлених рахунків.

Пунктом 3.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок постачальника 100% від вартості партії товару, обумовленої в додатках до цього договору на підставі рахунків на передплату.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р.

28.12.2010р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, пунктом 1 якої сторони внесли зміни у другий абзац пункту 1 "Предмет договору", а саме, орієнтовна сума договору 20000000грн.

У пунктах 1, 2 додаткової угоди до договору №2 від 04.01.2011р. сторони домовились договір №306489 від 09.07.2010 вважати договором поставки; найменування договору викласти у наступній редакції, договір поставки №306489 від 09.07.2010р.

До договору №306489 було укладено ряд додатків до договору: №1 (специфікація на поставку товару у липні 2010), №2 (специфікація на поставку товару у липні 2010), №3 (специфікація на поставку товару у листопаді 2010), №4 (специфікація на поставку товару у листопаді-грудні 2010), №5 (специфікація на поставку товару у листопаді-грудні 2010), №6 (специфікація на поставку товару у листопаді-грудні 2010), №7 (специфікація на поставку товару у листопаді-грудні 2010), №8 (специфікація на поставку товару у грудні 2010), №9 (специфікація на поставку товару у грудні 2010), №10 (специфікація на поставку товару у грудні 2010), №11 (специфікація на поставку товару у грудні 2010), №12 (специфікація на поставку товару у грудні 2010), №13 (специфікація на поставку товару у грудні 2010), №14 (специфікація на поставку товару у грудні 2010), №15 (специфікація на поставку товару у грудні 2010 - січні 2011), №16 (специфікація на поставку товару у грудні 2010 - січні 2011), №17 (специфікація на поставку товару у січні 2011), №18 (специфікація на поставку товару у січні 2011), №19 (специфікація на поставку товару у січні 2011), №21 (специфікація на поставку товару у березні - квітні 2011), №24 (специфікація на поставку товару у квітні - травні 2011), №25 (специфікація на поставку товару у серпні 2011), №26 (специфікація на поставку товару у серпні - вересні 2011), №27 (специфікація на поставку товару у грудні 2011), №28 (специфікація на поставку товару у грудні 2011), №29 (специфікація на поставку товару у грудні 2011), №30 (специфікація на поставку товару у грудні 2011), в яких сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ, загальну суму з ПДВ. Загальна вартість товару, погоджена у специфікаціях, становить 8948282,74грн.

Оцінивши зміст спірного договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

На виконання умов договору, відповідач виставив ПрАТ «Інвестхолдінг» рахунки на передплату товару за договором на суму 11354008,80грн., а саме: 243/306489 від 23.12.2010р. на суму 1483200,00грн., 236/306489 від 13.12.2010р. на суму 451620,00грн., 221/306489 від 30.11.2010р. на суму 1445184,00грн., 189/306489 від 25.10.2010р. на суму 526890,00грн., 161/306489 від 13.10.2010р. на суму 526890,00грн., 408/306489 від 25.07.2011р. на суму 3047166,00грн., 245/306489 від 05.04.2011р. на суму 1853872,80грн., 3005/306489 від 25.02.2011р. на суму 2019186,00грн.

ПрАТ «Інвестхолдінг», на виконання умов договору на підставі вищезазначених рахунків перерахував відповідачу за період з грудня 2010р. по лютий 2012р. грошові кошти у розмірі 16439903,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з березня 2011р. по лютий 2012р. на суму 11165002,40грн., банківськими виписками за період з 12.07.2010р. по 10.03.2011р. на суму 5274900,96грн.

Відповідач, на виконання умов договору, за період з липня 2010р. по грудень 2011р. поставив ПрАТ «Інвестхолдінг» товар на суму 11304189,05грн., що підтверджується відповідними накладними, видатковими накладними та рахунками, наявними у матеріалах справи.

З наявних у матеріалах справи платіжних доручень №17332 від 03.08.2011 на суму 5000,00грн., №17449 від 04.08.2011 на суму 1140000,00грн., №29505 від 20.12.2011 на суму 25352,72грн., вбачається, що відповідачем ПрАТ «Інвестхолдінг» були повернуті надмірно перераховані кошти у розмірі 1170352,72грн.

Отже, на виконання умов договору №306489 ПрАТ «Інвестхолдінг» перераховано відповідачу кошти на загальну суму 16439903,00 грн., відповідачем поставлено товар на суму 11304189,05 грн. та повернуто ПрАТ «Інвестхолдінг» кошти в сумі 1170352,72 грн. Тобто, за наявними матеріалами справи, відповідач має перед ПрАТ «Інвестхолдінг» заборгованість на суму 3965361,23грн., оскільки на вказану суму товар ПрАТ «Інвестхолдінг» не поставив та кошти не повернув.

З договору вбачається, що сторонами не погоджений строк протягом якого відповідач зобов'язаний поставити ПрАТ «Інвестхолдінг» товар.

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору №306489 від 09.07.2010р. сплив 31.12.2011р. та продовжений не був.

Отже, виходячи з приписів статті 631 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був поставити товар ПрАТ «Інвестхолдінг» до 31.12.2011р.

За змістом положень статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, у ПрАТ «Інвестхолдінг» виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує відповідні обов'язки у відповідача.

Приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачають можливість виникнення обов'язку постачальника повернути попередню оплату, але тільки за наявності факту порушення ним строку поставки товару та пред'явлення покупцем вимоги постачальнику повернути сплачені кошти.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Інвестхолдінг» скористався своїм правом вимагати повернення суми попередньої оплати та пред'явив вимогу від 01.11.2012р. про повернення суми передоплати по договору №306489 у розмірі 4005524,43 грн. Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та без виконання.

Також, в матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків станом на 01.12.2012р., з якого вбачається, що станом на 01.01.2012р. заборгованість ПрАТ «Інвестхолдінг»а перед відповідачем становила 2255524,43грн., за період з 26.01.2012 по 07.02.2012 ПрАТ «Інвестхолдінг»ем перераховано відповідачу кошти у розмірі 1750000,00грн. За даним актом звірки відповідач на підставі листів ПрАТ «Інвестхолдінг»а від 26.03.2012 та від 25.01.2012 зарахував кошти, які надійшли від ПрАТ «Інвестхолдінг»а по договору №30489 у розмірі 2255542,43 грн. та 1750000,00 грн., в рахунок зобов'язань ПрАТ «Інвестхолдінг»а перед відповідачем по договору №308219. Даний акт звірки наданий відповідачем станом на 01.12.2012р., підписаний головним бухгалтером відповідача. За цим актом звірки розрахунків заборгованість відповідача перед ПрАТ «Інвестхолдінг»ем відсутня, у зв'язку із зарахуванням суми попередньої оплати у розмірі 2255542,43 грн. та 1750000,00 грн., в рахунок зобов'язань ПрАТ «Інвестхолдінг»а перед відповідачем по договору №308219.

В матеріалах справи міститься договір поставки №308219 від 24.01.2012р. з додатками №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10 до нього. За умовами цього договору відповідач зобов'язався передати, а ПрАТ «Інвестхолдінг» зобов'язався прийняти та оплатити згідно з умовами даного договору металопродукцію, номенклатура, кількість, ціна та строк поставки якої обмовляються сторонами у додатках та/або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.2 договору поставки №308219 від 24.01.2012р. визначено, що позивач здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок відповідача 100% від вартості партії товару, обумовленої в додатках до цього договору на підставі рахунків на передплату. Датою оплати товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Також, в матеріалах справи наявні копії рахунків на оплату по договору №308219, виписаних 31.03.2012р., 21.03.2012р., 15.05.2012р., 01.04.2012р., 27.03.2012р., 26.03.2012р., 22.03.2012р., 06.03.2012р., 03.03.2012р., 02.03.2012р., 23.02.2012р., 22.02.2012р.

Таким чином, колегія суддів не приймає доводи апелянта про здійснення зарахування відповідачем коштів у розмірі 1750000,00грн., оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження фактичного зарахування відповідачем коштів у розмірі 1750000,00 грн. в рахунок попередньої оплати по договору №308219.

Отже, кошти у розмірі 1750000,00 грн., перераховані у січні - лютому 2012 ПрАТ «Інвестхолдінг»ем на рахунок відповідача є безпідставно перерахованими, оскільки строк дії договору №306489 закінчився.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог як в частині повернення попередньої оплати по договору №306489 за непоставлений відповідачем товар так і в частині повернення помилково перерахованих у 2012 році коштів по договору №306489.

В матеріалах справи відсутні докази повернення коштів у розмірі 3965361,23грн., поставки товару на цю суму, зарахування цих вимог.

Виходячи з факту неоформлення сторонами належним чином згідно з вимогами чинного законодавства України в частині одностороннього коригування відповідачем підстав призначення платежів, виходячи з однобічного листа відповідача та висновку судової економічної експертизи № 4858/26-4859/26 від 09.01.2014р., призначеної ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. за клопотанням відповідача, апеляційна інстанція вважає правомірним висновок суду першої інстанції про безпідставне знаходження у відповідача грошових коштів ПрАТ «Інвестхолдінг» на загальну суму 3965361,23грн.

При таких обставинах доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до умов Договору №3 від 25.02.2013 року, Приватне акціонерне товариство "Інвестхолдінг" уступає Приватному підприємству "Торговий Дім "Інтерметал" право вимоги виконання зобов'язань від боржника - Публічного акціонерного товариства "Донецьксталь - металургійний завод", м. Донецьк за договором поставки №306489 від 09.07.2010 року, укладеного між ПрАТ "Інвестхолдинг" та ПАТ "Донецьксталь - металургійний завод".

До Приватного підприємства "Торговий Дім "Інтерметал" переходять права первісного кредитора в зобов'язанні, зазначеного в п. 1.1 дійсного договору, в сумі 3965361,23 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. по справі №5006/20/155/2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м. Донецьк - без задоволення, з викладенням резолютивної частини рішення суду в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. по справі №5006/20/155/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. по справі №5006/20/155/2012 - залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донецьксталь-Металургійний завод" (вул. Івана Ткаченка, буд. 122, м. Донецьк, 83062, ЄДРПОУ 30939178) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Інтерметал" (вул. Кар'єрна, буд. 1, с. Волнухине, Лутугинський р-н, Луганська область, 92031, ЄДРПОУ 31995324) суму основного боргу в розмірі 3965361 (три мільйони дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч триста шістдесят одна) грн. 23 коп., судовий збір у розмірі 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

Господарському суду Донецької області видати наказ.»

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І.Діброва

Н.В. Ломовцева

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу;

4. ДАГС;

5. ГСДО