Рішення

від 28.04.2014 по справі 910/3217/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3217/14 28.04.14

За позовом дочірнього підприємства «Ітон Електрик»

До товариства з обмеженою відповідальністю «РС Техсервіс»

Про стягнення 123770,41 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Абросімов С.С. (за дов.)

від відповідача Пендюр А.Б. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Ітон Електрик» до товариства з обмеженою відповідальністю «РС Техсервіс» про стягнення за договором № DEM136 про дистрибуцію та поставку товарів від 26.06.2013 р. 123770,41 грн., з яких: 121532,87 грн. боргу, 1818,00 грн. пені, 419,54 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 03.03.2014 р. порушено провадження у справі №910/3217/14.

Представник відповідача у судовому засіданні факт наявності боргу не заперечив, однак не погодився з наявними розрахунками позивача про стягнення пені. На його думку, не може бути застосована подвійна облікова ставка НБУ, оскільки договором передбачено 0,5%, а три проценти взагалі не передбачені договором.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.06.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ітон Електрик» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «РС Техсервіс» (покупцем) укладено договір № DEM136 про дистрибуцію та поставку товарів (далі - Договір), предметом якого є співробітництво сторін у сфері дистрибуції та продажу на території України (далі - договірна територія) товару, який визначений у порядку, передбаченому цим Договором (далі - товар). При цьому постачальник зобов'язується на умовах цього Договору передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар узгоджений за асортиментом та кількістю, а покупець зобов'язується на умовах цього Договору прийняти товар, сплатити за нього узгоджену грошову суму та здійснювати дії, які спрямовані на збільшення замовлень на поставку товару з метою його продажу на договірній території.

Пунктом 10.1 Договору передбачено попередню оплату.

Позивачем постачався, а відповідачем отримувався товар.

Відповідачем товар оплачено частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 121532,87 грн..

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 121532,87 грн. відповідачем не сплачена. Факти існування даної заборгованості сторонами визнається і у суді не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 121532,87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 12.4 Договору передбачено, що за порушення грошових зобов'язань за цим Договором винна сторона за письмовою вимогою постраждалої сторони сплачує останній пеню у розмірі 0,5% від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Оскільки визначений Договором розмір пені перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, позивачем правомірно при розрахунку пені застосовано саме останню.

За розрахунком позивача, здійсненим з врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», до стягнення з відповідача підлягає 1818,00 грн. пені за період з 08.01.2014 р. по 18.02.2014 р..

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, стягнення трьох процентів річних за прострочення грошових зобов'язань є відповідальністю, встановленою законом, у зв'язку з чим її застосування не залежить від наявності відповідної згоди сторін.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 419,54 грн. трьох процентів річних за період з 08.01.2014 р. по 18.02.2014 р..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РС Техсервіс» (02680, м. Київ, вул. Пшенична, 2, код 37962430) на користь дочірнього підприємства «Ітон Електрик» (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код 31924179) 121532,87 грн. боргу, 1818,00 грн. пені, 419,54 грн. трьох процентів річних, 2475,41 грн. судового збору.

Рішення підписано 23.05.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун