Постанова

від 12.05.2014 по справі 817/1048/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1048/14

12 травня 2014 року 15год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бакун Р.А.

відповідача 1: представник Янчарук О.І.

відповідача 2: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжеон " до Державна податкова інспекція у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача, стягнення коштів ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжеон" - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - відповідач -1) в частині неподання висновку для повернення сум надміру сплаченого податку на прибуток та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Рівненській області (відповідач-2) надміру сплачений податок на прибуток у сумі 500000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві, зокрема пояснив, що станом на 01 лютого 2014 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Віжеон" обліковується переплата з податку на прибуток у сумі 607062,93 грн. Факт наявності переплати з податку на прибуток підтверджується актом звірки розрахунків № 166-20 від 12 лютого 2014 року. Користуючись правом на повернення надміру (помилково) сплаченого податку, позивач 05.03.2014 р. подав відповідачу-1 відповідну заяву про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток шляхом перерахування цієї суми на розрахунковий рахунок позивача. Однак відповідач не виконав передбачені законодавством дії, чим на думку представника позивача порушив норми податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача -1 в судовому засіданні заперечив проти позову та надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Зокрема, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що позивачем подано заяву про повернення переплати з податку на прибуток всієї суми, яка виникла внаслідок платежів у період з 2011 р. по 2014 р., які самостійно здійснювалися позивачем у добровільній формі. Листом від 11.03.2014 року позивача проінформовано, що питання щодо повернення коштів розглядається. Додатково пояснив, що працівниками координаційно-моніторингового ДПІ у Рівненському районі не отримана письмова відповідь про вирішення даного питання координаційно-моніторинговим управлінням Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Представник відповідача -1 в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.

Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомляв, заперечень проти позову та/або заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно даних обліку Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області за платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю "Віжеон", станом на 01 лютого 2014 року рахувалася переплата з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 607062,93 грн.

Вказана переплата виникла внаслідок спрямування даним платником податку відшкодованих сум податку на прибуток в рахунок авансової сплати податку на прибуток підприємств, зокрема у 2011 році на загальну суму 309744,80 грн. на підставі таких платіжних доручень: від 23.05.2011 року №3961 на суму 12386,50 грн., від 30.05.2011 року №4002 на суму 13919,50 грн., від 22.06.2011 року №4082 на суму 24656,00 грн., від 30.06.2011 року №4096 на суму 50000,00 грн., від 30.06.2011 року №4097 на суму 20000,00 грн., від 21.07.2011 року №4194 на суму 5698,00 грн., від 27.07.2011 року №4208 на суму 20000,00 грн., від 29.07.2011 року №4219 на суму 30000,00 грн., від 13.09.2011 року №4346 на суму 31747,00 грн., від 12.10.2011 року №4446 на суму 10693,00 грн., від 11.11.2011 року №4561 на суму 16012,80 грн., від 29.12.2011 року №4718 на суму 74632,00 грн.; у 2012 році на загальну суму 316265,00 грн., згідно наступних платіжних доручень: від 11.01.2012 року №4753 на суму 69540,80 грн., від 13.02.2012 року №4833 на суму 25155,20 грн., від 14.03.2012 року №4949 на суму 24102,40 грн., від 12.04.2012 року №5071 на суму 20487,60 грн., від 27.04.2012 року №5130 на суму 4058,00 грн., від 14.05.2012 року №5177 на суму 28070,50 грн., від 22.06.2012 року №5309 на суму 74113,50 грн., від 11.07.2012 року №5365 на суму 22774,50 грн., від 13.08.2012 року №5436 на суму 8767,50 грн., від 12.09.2012 року №5531 на суму 4670,50 грн., від 12.10.2012 року №5643 на суму 4398,00 грн., від 13.11.2012 року №5732 на суму 15688,00 грн., від 12.12.2012 року №5821 на суму 14438,50 грн.; у 2013 році згідно наступних платіжних доручень на загальну суму 125843,50 гривень: від 14.01.2013 року №5890 на суму 30704,00 грн., від 13.02.2013 року №5968 на суму 1670,50 грн., від 14.03.2013 року №6039 на суму 7694,50 грн., від 17.04.2013 року №6113 на суму 4307,50 грн., від 16.05.2013 року №6165 на суму 5340,00 грн., від 13.02.2013 року №6252 на суму 3225,50 грн., від 15.07.2013 року №6325 на суму 5282,00 грн., від 15.08.2013 року №6434 на суму 12149,00 грн., від 12.09.2013 року №6497 на суму 4035,00 грн., від 15.10.2013 року №6568 на суму 24745,00 грн., від 15.11.2013 року №6632 на суму 24319,00 грн., від 13.12.2013 року №6716 на суму 2371,50 грн., у січні 2014 році згідно платіжного доручення від 13.01.2014 р. сплачено 8852,50 гривень.

В подальшому, суми переплати змінювалися за результатами зарахувань в рахунок сплати податку з доходів фізичних осіб, орендної плати за земельні ділянки тощо, та станом на 01.02.2014 року склала 607062,93 грн.

12 лютого 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Віжеон" та Державною податковою інспекцією у Рівненському районі підписано акт звірки розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2014 року до 01.02.2014 року № 166-20, яким підтверджено наявність переплати з податку на прибуток підприємств у сумі 607062,93 грн.

05 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжеон" подало до Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області заяву №16/03 від 04 березня 2014 р. про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток у розмірі 607062,93 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок платника податку.

11 березня 2014 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі надано відповідь №1506/20-121, якою платника податку проінформовано, що питання щодо повернення коштів з податку на прибуток приватних підприємств на розрахункових рахунок розглядається та буде здійснено по мірі надходження коштів до державного бюджету Рівненського району.

11 березня 2014 року листом вих.№1504/20-112 Державна податкова інспекція у Рівненському районі звернулася до Головного управління Мінхдоходів у Рівненській області з проханням надати згоду на повернення коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Віжеон" або надати вмотивовану відмову щодо повернення коштів підприємству відповідно до ст.43 Податкового кодексу України. Згідно пояснень представника відповідача-1, відповіді на згаданий лист не отримано.

Протягом періоду розгляду заяви позивача №16/03 від 04 березня 2014 р., останній звертався до відповідача-1 із заявою від 13 березня 2014 р. №28/03 щодо зарахування переплати з податку на прибуток у рахунок сплати орендної плати за земельні ділянки за лютий, березень 2014 р. у сумі 6073,12 гривень, із заявою від 13 березня 2014 р. №27/03 щодо зарахування переплати з податку на прибуток у рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб за березень 2014 року у сумі 15 000,00 гривень та із заявою від 28 березня 2014 р. №30/03 щодо зарахування переплати з податку на прибуток у рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб за квітень 2014 року у сумі 23 000,00 гривень. Загальна сума зарахувань протягом березня 2014 року становить 44073,12 грн.

На підставі поданих вказаних заяв від 13 березня 2014 р. відповідачем-1 підготовлено відповідні висновки від 25 березня 2014 року та від 31 березня 2014 року, подано їх до виконання казначейською службою. Відтак, переплата з податку на прибуток позивача, що обліковувалася станом на 01.02.2014 року, зменшилася на суму 44073,12 грн.

З наведеного слідує, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжеон" №16/03 від 04 березня 2014 р. про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток у розмірі 607062,93 грн. Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області підлягає до виконання в сумі 562989,81грн.(607062,93 -44073,12).

Визначення надміру сплачених грошових зобов'язань та умови їх повернення передбачено Податковим кодексом України, № 2755-VI (надалі ПК України).

Пунктом 14.1.115. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до п.п. 17.1.10 п. 17.1. ст. 17 ПК України платник податків має права на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково сплачених грошових зобов'язань, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачечених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

На виконання статті 43 Податкового кодексу України спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21 грудня 2010 року № 974/1597/499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 грудня 2010 року за № 1386/18681, затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (надалі - Порядок № 974/1597/499).

Відповідно до п. п. 5-6 Порядку № 974/1597/499 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Як зазначено вище, 05 березня 2014 року TOB «Віжеон» звернулось до Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області із заявою №16/03 від 04 березня 2014 р. про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток у розмірі 607062,93 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок платника податку. Відсутність податкового боргу підтверджено листом відповідача 1 від 18.03.2014 року №42\25-02.

В порушення вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області залишила подану заяву без виконання, не підготувала не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету і не подала його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. Докази на підтвердження виконання зазначеної заяви суду надані не були.

Внаслідок цього орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів не здійснив повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача 1 на те, що ним вживались належні дії щодо повернення надміру сплачених податкових зобов'язань, оскільки з огляду на викладені вище нормативно-правові положення, належними заходами зі сторони контролюючого органу, на який покладено обов'язок щодо повернення надміру сплаченого податку, є підготування висновку про повернення сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. Однак, цього відповідачем не зроблено, а тому враховуючи відсутність підстав для неповернення надміру сплаченого податку, така бездіяльність є протиправною.

Під час судового розгляду справи представником відповідача фактично не заперечувався ні факт надмірної сплати позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток, ні право позивача на повернення вказаних сум з бюджету, проте відповідачем не доведено правомірності дій (бездіяльність) щодо невиконання передбачених ст. 43 ПК України заходів щодо повернення позивачу надміру сплаченого податку на прибуток.

Суд констатує, що відповідачем відповідно до висновків №310-20 від 25.03.2014 р., №311 від 25.03.2014 р. та №334-20 від 31.03.2014 р. повернуто позивачу з бюджету податок на прибуток в рахунок погашення заборгованості з інших податків та обов"язкових платежів на загальну суму 44073,12 грн. Відтак, станом на день розгляду справи в суді неповерненою залишається сума надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 562 989,81 грн., що є в межах заявленої суми до стягнення.

За таких обставин, внаслідок протиправної бездіяльності Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області, було порушено законні права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжеон", які підлягають відновленню.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню. Відповідач не виконав покладеного на нього ч.2 ст.71 КАС України зобов'язання.

Частина 1 ст. 94 КАС України визначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріали справи підтверджують понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету на користь позивача судові витрати по даній справі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області в частині неподання висновку для повернення сум надміру сплаченого податку на прибуток підприємств.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області надміру сплачений податок на прибуток підприємств у сумі 500000,00 грн.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжеон " із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.