Постанова

від 12.05.2014 по справі 910/1835/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р. Справа№ 910/1835/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Жук Ю.В.;

від відповідача: представник за довіреністю Сук О.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп»

на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року

у справі №910/1835/14 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Гарант»

до дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп»

про стягнення 138 417,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року у справі №910/1835/14 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з ДП «Строй-Маркет Груп» на користь ТОВ «Фінанс Гарант» 123 714,98 грн. боргу по орендній платі, 1 894,70 грн. пені, 12 371,00 грн. штрафу та 437,24 грн. 3% річних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року у справі №910/1835/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року апеляційну скаргу ДП «Строй-Маркет Груп» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 28.04.2014 року за участю уповноважених представників сторін.

28.04.2014 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому останній просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.05.2014 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2014 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.08.2007 року між ТОВ «Фінанс Гарант» (далі - орендодавець) та ДП «Строй-Маркет Груп» (далі - орендар) було укладено договір оренди (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування цілісну нежитлову будівлю (їдальня), розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66 (далі - будівля) (п. 1.1. договору).

На виконання умов договору, а саме п. 2.1. договору, сторонами складено та підписано акт приймання-передачі від 26.12.2007 року на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування цілісну нежилу будівлю.

Відповідно до п. 6.1. договору визначено, що цей договір діє до 20.12.2017 року.

Згідно з п. 4.1. договору орендар виплачує орендодавцю місячну орендну плату за користування будівлею в наступних розмірах:

а) з моменту підписання акта приймання-передачі, впродовж перших восьми місяців, в розмірі 28 913,58 грн.;

б) за дев'ятий та наступні, до закінчення строку оренди, місяці в розмірі 77 102,89 грн.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що орендна плата, зазначена у п. 4.1. даного договору, підлягає щомісячній індексації шляхом множення величини орендної плати, зазначеної в п. 4.1. даного договору, на коефіцієнт індексації (Кі), який розраховується за визначеною цим пунктом договору формулою.

Відповідно до п. 4.3. договору встановлено, що на протязі п'яти банківських днів з моменту нотаріального оформлення договору орендар перераховує орендодавцю орендну плату за два перші місяці оренди в сумі 57 827,16 грн. Починаючи з третього місяця оренди за даним договором орендна плата сплачується на підставі наданого орендодавцем рахунку в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 3.3.4. договору орендодавець зобов'язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендарю рахунки на оплату орендної плати та відшкодування орендарем вартості спожитих комунальних послуг, до моменту підписання орендарем прямих договорів з постачальниками таких послуг, а також акт наданих послуг з оренди та акт розрахунку спожитих комунальних послуг.

Орендар зобов'язався вчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату (з урахуванням індексації) та відшкодувати вартість використаних ресурсів згідно показників лічильників (спожитих послуг) згідно виставлених рахунків протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку, доки орендар не укладе прямі договори з відповідними службами/організаціями на надання відповідних послуг/ресурсів.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, ДП «Строй-Маркет Груп» не виконало свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за грудень 2013 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 123 714,98 грн.

Водночас, у відповідності до умов договору, позивачем надіслано відповідачу рахунок-фактура №СФ-0000001 від 08.01.2014 року у розмірі 123 714,98 грн., що підтверджується описом вкладенням у цінний лист від 09.01.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, матеріали справи не містять доказів погашення вказаної вище заборгованості відповідачем перед позивачем відповідно до умов договору оренди від 27.08.2007 року.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ДП «Строй-Маркет Груп» на користь ТОВ «Фінанс Гарант» 123 714,98 грн. боргу по орендній платі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 894,70 грн. пені, 12 371,00 грн. штрафу та 437,24 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у кожному випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування орендної плати з вини орендаря, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, а у разі прострочення перерахування орендної плати більше ніж на 20 календарних днів - також штраф у розмірі 10 відсотків від розміру місячної орендної плати.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 1 894,70 грн. пені, 12 371,00 грн. штрафу та 437,24 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені, штрафу та 3% річних, здійснені місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Доводи скаржника про неможливість використання орендованої будівлі відповідно до цільового призначення, що є підставою для звільнення його від плати за оренду відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Тобто, приписами закону визначено підстави звільнення наймача від плати за оренду на період дії обставин за які він не відповідає і внаслідок яких тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном.

Предметом розгляду у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за користування орендованою будівлею згідно договору від 27.08.2007 року в сумі 124 094,60 грн. за грудень 2013 року, що не відповідає періоду існування тих обставин про які зазначає ДП «Строй-Маркет-Груп» (2008 рік, 2010 рік).

Крім того, відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що ним орендована будівля не використовувалася в оскаржуваний період.

При цьому, слід зазначити, що умовами договору не передбачено обов'язку позивача щодо проведення зміни цільового призначення орендованої будівлі, як і строків виконання вказаного зобов'язання.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року у справі №910/1835/14 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року у справі №910/1835/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року у справі №910/1835/14 залишити без змін.

3. Справу №910/1835/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич