Постанова

від 21.05.2014 по справі 816/43/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/43/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик-Куличок О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Кобеляцьке відділення) про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" (далі - позивач, ТОВ "Ремонтне підприємство") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (Кобеляцьке відділення) (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість, додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року.

31.01.2013 представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати також неправомірними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість, додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року та щодо невизнання податкової декларації з податку на прибуток та додатків до неї за 9 місяців 2012 року /а.с.50-52 т.1/.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність відмови відповідача у прийнятті податкової звітності, що містила електронний підпис керівника товариства - ОСОБА_2, який виконував свої повноваження на підставі наказу № 49 від 23.09.2008.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2014 рішення попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегією суддів касаційної інстанції звернуто увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено питання щодо наявності повноважень ОСОБА_2 на підписання податкової звітності від імені ТОВ "Ремонтне підприємство" у спірному періоді.

Згідно частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року справу прийнято до провадження суду.

Протокольною ухвалою суду 21 травня 2014 року судом допущено заміну відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (Кобеляцьке відділення) процесуальним правонаступником Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Кобеляцьке відділення).

У судове засідання сторони участь повноважних представників не забезпечили, направили заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У письмових запереченнях проти позову відповідач в обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови у прийнятті податкової звітності посилався на те, що згідно облікової справи, яка заповнюється на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, керівником ТОВ "Ремонтне підприємство" на час подання податкової звітності значився ОСОБА_3, натомість звітність подано за підписом громадянина ОСОБА_2, тобто з порушенням п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали реєстраційної справи ТОВ "Ремонтне підприємство", всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

18.10.2012 до Кобеляцького відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції засобами електронного зв'язку надійшли податкова декларація ТОВ "Ремонтне підприємство" з податку на додану вартість, додаток 5 до неї "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року /а.с. 20 - 30 т. 1/.

Листом Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ від 23.10.2012 № 1040/10/18-306 повідомлено позивача про те, що подана податкова декларація із додатками не вважається податковою звітністю у зв'язку з відсутністю підпису посадової особи - керівника, таким чином фактично відмовлено у прийнятті вказаної декларації /а.с. 12 т.1/.

05.11.2012 до Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ засобами електронного зв'язку надійшли від ТОВ "Ремонтне підприємство" декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року з додатками та декларація з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, додаток 5 до неї "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" /а.с. 55 - 78 т.1/.

Відповідач своїми листами від 07.11.2012 № 1156/10/18-306 та від 15.11.2012 № 1238/10/18-306 повідомив позивача про те, що подані податкові декларації не вважається податковою звітністю у зв'язку з відсутністю підпису посадової особи - керівника, таким чином відмовив у прийнятті вказаних декларацій /а.с.53-54 т.1/.

Позивач не погоджуючись із діями відповідача щодо неприйняття податкової звітності, звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача, суд виходить з критеріїв правомірності таких дій, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок складення та подання податкової звітності платниками податків визначено положеннями статей 48, 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 48.1., 48.2. статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно пункту 48.3. статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) .

В силу положень підпункту 48.5.1. пункту 48.5. статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою , а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Пунктом 48.7. статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що обов'язковим реквізитом податкової звітності для платника податків - юридичної особи є підпис його посадових осіб, якими є керівник або уповноважена особа, а також особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. Відсутність такого обов'язкового реквізиту є підставою для висновку, що податкова звітність не вважається податковою декларацією.

Судом встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2012 року із додатками, податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року з додатками подано ТОВ "Ремонтне підприємство" за підписом ОСОБА_2 як керівника товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно положень частини 1 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Абзацом 11 частини 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

В силу положень частини1 статті 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду документів про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний внести не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження запис про внесення змін і в той самий день подати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, інформацію з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису.

Із досліджених в ході розгляду справи матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Ремонтне підприємство" суд вбачає, що відповідно до протоколу зборів засновників № 1 від 30.01.2003 створено ТОВ "Ремонтне підприємство", затверджено його статут та обрано ОСОБА_3 директором ТОВ "Ремонтне підприємство" (а.с.91-94 т.2). Розпорядженням Кобеляцької районної державної адміністрації № 92 від 17.02.2003 зареєстровано статут ТОВ "Ремонтне підприємство", затверджений загальними зборами від 30.01.2003 (а.с.78-90 т.2).

Протоколом від 09.10.2006 Загальними зборами учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" затверджено статут у новій редакції, який зареєстровано державним реєстратором 15.11.2006. Разом з тим, рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 у справі № 18/451/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2012, визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Ремонтне підприємство" , яке зазначене у п. 3 порядку денного протоколу від 09.10.2006, про викладення Статуту ТОВ "Ремонтне підприємство" в новій редакції /а.с. 120-124, 135, т.2/. Відповідно до статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державним реєстратором скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Ремонтне підприємство", про що свідчить довідка з ЄДР /а.с. 80, т. 1/.

Також рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 09.06.2008 затверджено статут у новій редакції, який зареєстровано державним реєстратором 02.12.2008. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.04.2013 у справі № 917/316/13-г, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2013, рішення загальних зборів ТОВ "Ремонтне підприємство", оформлене протоколом від 09.06.2008, визнано недійсним /а.с. 125 - 140, т. 2/.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на час подання спірної податкової звітності ТОВ "Ремонтне підприємство" був чинним Статут товариства, затверджений загальними зборами учасників 09.06.2008 року, зареєстрований державним реєстратором 02.12.2008.

Відповідно до пунктів 8, 11 вказаного Статуту виконавчим органом Товариства є директор. Директор має право без доручення вчинювати дії від імені Товариства. Директор діє від імені Товариства в межах, встановлених законодавством України та цим статутом.

Із витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого станом на 12.11.2012 суд вбачає, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" на час виникнення спірних правовідносин у Єдиному державному реєстрі значився ОСОБА_5.

Що стосується наявного у матеріалах справи протоколу загальних зборів засновників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 02.07.2010 року, яким призначено директором товариства ОСОБА_2 та затверджено статут у новій редакції /а.с. 104 - 104, т. 1/, то при дослідженні у судовому засіданні реєстраційної справи судом встановлено, що відповідні документи для проведення державної реєстрації зміни керівника та статуту до державного реєстратора не подавалися та відповідні зміни не реєструвалися .

Беручи до уваги принцип презумпції достовірності відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які згідно статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підлягають передачі в тому числі органу державної податковому служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не мав повноважень на підписання податкової звітності як керівник ТОВ "Ремонтне підприємство".

Відповідно п. 1.6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, стосовно кожного платника податків, взятого на облік в органі державної податкової служби згідно з цим Порядком, формується облікова справа. Реєстраційна частина облікової справи платника податків формується із документів, які надходять до органів державної податкової служби для взяття на облік платника податків, та доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків від органів державної реєстрації, державної статистики, інших державних органів, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, та від установ банків до органів державної податкової служби в період діяльності платника податків та у зв'язку з його ліквідацією.

Зважаючи на те, що інформація про керівника підприємства вноситься до облікової справи платника податків на підставі даних, наданих державним реєстратором, відповідач обгрунтовано вважав, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" є ОСОБА_5, тому податкова звітність, підписана ОСОБА_2, не містить обов'язкового реквізиту - підпис відповідної посадової особи - керівника товариства.

Вирішуючи питання про те, чи був ОСОБА_2 уповноваженою особою ТОВ "Ремонтне товариство", суд враховує наступне.

Згідно положень пункту 19.2. статті 19 Податкового кодексу України представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Судом встановлено, що наказом № 49 від 23.09.2008, винесеного директором ОСОБА_3, до штатного розкладу товариства введено посаду заступника директора з визначенням кола його повноважень, зокрема, встановлено, що заступник директора має повноваження директора у разі відсутності останнього у зв'язку з хворобою, відпусткою або тривалим відрядженням, а також в період між звільненням директора та призначенням нового директора. Заступник директора, виконуючи обов'язки директора, має право, зокрема, виконувати обов'язки та повноваження виконавчого органу підприємства згідно його статуту (а.с.7 т.1).

Наказом № 50 від 24.09.2008 за підписом директора ОСОБА_3 на посаду заступника директора ТОВ "Ремонтне підприємство" прийнято ОСОБА_2 та визначено дату, з якої приступає до виконання своїх обов'язків - 24.09.2008 (а.с.9, т.1).

Згідно з наказом № 6-К від 26.09.2008, підписаного заступником директора ОСОБА_6, звільнено директора підприємства ОСОБА_3 з 26.09.2008 (а.с.100, т.1).

Наказом № 53 від 29.09.2008 заступник директора ОСОБА_2 призначив себе виконуючим обов'язки директора ТОВ "Ремонтне підприємство" (а.с.8, т.1).

Однак суд враховує, що положеннями Статуту ТОВ "Ремонтне підприємство" в редакції, затвердженій протоколом від 09.10.2006 Загальними зборами учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" та зареєстрованій державним реєстратором 15.11.2006 (чинній на час винесення вищевказаних наказів) не було передбачено повноважень директора призначати заступників та наділяти їх повноваженнями директора, як і повноважень заступника директора звільняти з посади директора та призначати себе виконуючим обов'язки директора. Згідно пункту 3 частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України створення та відкликання виконавчого органу товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Так, пунктом 7.4. Статуту ТОВ "Ремонтне підприємство" визначено, що обрання директора здійснюється рішенням загальних зборів у 50 відсотків голосів від загальної кількості голосів статутного фонду.

Таким чином накази № 49 від 23.09.2008, № 50 від 24.09.2008, № 53 від 29.09.2008, на які посилається позивач в обґрунтування наявності повноважень ОСОБА_2 на підписання податкової звітності, суперечать положенням законодавства та Статуту ТОВ "Ремонтне підприємство", а відтак повноваження ОСОБА_2 не грунтувалися на підставі закону.

Вказане підтверджується тим, що рішенням загальних зборів учасників від 24.12.2013 року (протокол № 1-24/12) було звільнено з посади директора ТОВ "Ремонтне підприємство" ОСОБА_3 та обрано директором ОСОБА_7 Наказом ТОВ "Ремонтне підприємство" № 4-2 від 04.02.2014 за підписом ОСОБА_7 скасовано накази № 6-К від 26.09.2008, № 49 від 23.09.2008, № 50 від 24.09.2008, № 53 від 29.09.2008 як такі, що суперечать діючому законодавству та Статуту.

Посилання представника позивача на довіреність від 24.09.2008, якою директор ОСОБА_3 уповноважив заступника директора ОСОБА_2, зокрема, укладати від імені підприємства правочини, підписувати та подавати до контролюючих органів фінансові та податкові звіти , суд оцінює критично. До суду представником позивача було надано тільки незавірену ксерокопію вказаної довіреності (а.с.25, т. 2), та зазначено про відсутність оригіналу останньої. Крім того, згідно службової записки Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ від 19.05.2014 довіреність про уповноваження ОСОБА_2 на виконання функцій керівника до податкового органу не подавалася /а.с. 65, т 2/.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що повноваження ОСОБА_2 на підписання та подання податкової звітності від ТОВ "Ремонтне підприємство" у спірний період не грунтувалися на законі або довіреності, а відтак він не належав до уповноважених осіб, які згідно пункту 48.5. статті 48 Податкового кодексу України мають право на підписання податкової декларації.

Згідно пункту 49.11. статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до пункту 49.15. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

З огляду на те, що ОСОБА_2 не мав повноважень керівника або уповноваженої особи ТОВ "Ремонтне підприємство", підписані і подані ним податкові декларації ТОВ "Ремонтне підприємство" з ПДВ за вересень, жовтень 2012 року, з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року не містили обов'язкового реквізиту, передбаченого пунктом 48.3. статті 48 Податкового кодексу України, - підпису посадових осіб платника податку, визначених кодексом.

Доводи позивача про те, що достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку, і податкові декларації за спірний період містили такий цифровий підпис, суд відхиляє, виходячи з того, що підтвердження справжності податкової декларації не спростовує факт подання податкової декларації без наявності обов'язкового реквізиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно вважав неподаними спірні податкові декларації та листами від 23.10.2012 № 1040/10/18-306, від 07.11.2012 № 1156/10/18-306, від 15.11.2012 № 1238/10/18-306 відмовив у їх прийнятті. Такі дії відповідача щодо неприйняття податкової звітності грунтувалися на нормах Податкового кодексу України та фактичних обставинах, встановлення яких необхідне для таких дій.

Таким чином, позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Кобеляцьке відділення) про визнання дій неправомірними відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 травня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол