Рішення

від 20.05.2014 по справі 910/5142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5142/14 20.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг "

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібудінвест"

2) Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000"

про стягнення 111 325,74 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Кравець О. І. (дов. б/н від 14.05.2014 року)

Від відповідача - 1 не з'явився

Від відповідача - 2 не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібудінвест" (далі по тексту - відповідач - 1) та Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (далі по тексту - відповідач - 2) про стягнення 111 325,74 грн. по договору поставки № АП-07-0035 від 11.04.2013 року, з яких 74352, 38 грн. основного боргу, 17 306, 79 грн. річних (40% та 96%), 3733, 92 грн. пені, 15 932, 65 грн. штрафу, також позивач просить покласти на відповідачів витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/5142/14, розгляд справи призначено на 22.04.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/5142/14 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року справу № 910/5142/14 прийнято до провадження судді Сівакової В. В., розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/5142/14 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

07.05.2014 року від відповідача-1 у справі надійшов акт звірки, підписаний між позивачем та відповідачем-1, відповідно до якого станом на 18.04.2014 року основний борг відповідача-1 перед позивачем становить 74352,38 грн.

В судове засідання 20.05.2014 року представники відповідачів - 1, 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні надав для огляду судом оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви та усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких заявлені вимоги підтримав.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем - 1 умов договору поставки № АП - 07 - 0035 від 11 квітня 2013 року та додаткових договорів до нього, та відповідачем - 2 умов договору поруки № ПР - 07-0035 від 17 червня 2013 року в частині оплати поставленого за договором поставки товару.

Відповідачі - 1, 2 відзивів на позовну заяву не надали в судове засідання не з'явились.

Враховуючи те, що не з'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2013 року між позивачем, як продавцем за умовами договору, та відповідачем - 1, як покупцем за умовами договору, було укладено договір поставки № АП-07-0035 від (далі за текстом - договір).

Відповідно до пункту 3.3 договору, позивач зобов'язався в строк до 16 квітня 2013 року поставити наступні засоби захисту рослин: Бізон М у кількості 60,00 л.; Герсотил у кількості 1,00 кг.; Мікодин у кількості 10,00 л.; Оперкот Акро у кількості 80,00 л.; Універсал Тіо у кількості 100,00 кг.

Позивач зобов'язувався поставити засоби захисту рослин на загальну суму 36 474,18 грн., а відповідач відповідно до пункту 2.1 договору зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх до 15 квітня 2013 року в сумі 10 942,25 грн. та до 15 жовтня 2013 року в сумі 25 531,93 грн.

Згідно п. 5.2. договору сторони погодили, що покупець відповідає на несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Пунктом 5.4. договору сторони визначили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Також, відповідно до п. 5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яносто календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Крім того, додатковим договором від 23 квітня 2013 року № АП-07-0035ДС1 до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Тотал К у кількості 200,00 літрів на суму 13 030,00 грн., які позивач зобов'язався поставити в строк до 25 квітня 2013 року, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити до 30 квітня 2013 року в сумі 3 909,00 грн. та до 15 жовтня 2013 року в сумі 9 121,00 гривень (п. п. 1, 3, 4 додаткового договору від 23 квітня 2013 року № АП-07-0035ДС1 до договору).

Додатковим договором від 13 травня 2013 року № АП-07-0035ДС2 до договору, сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Резонанс у кількості 150,00 літрів на суму 11 917,50 грн. та Унверсал Тіо у кількості 300,00 кг. на суму 36 483,00 грн., які позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити до 20 травня 2013 року в сумі 14 520,15 грн. та до 15 жовтня 2013 року в сумі 33 880,35 гривень (п. п. 1, 3, 4 додаткового договору від 15 травня 2013 року № АП-07-0035ДС2 до договору).

Додатковим договором від 15 травня 2013 року № АП-07-0035ДС3 до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Стробітек Мульті у кількості 10,00 літрів на суму 2 445,00 грн. та Норвел у кількості 200,00 л. на суму 12 388,00 грн., які позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити до 20 травня 2013 в сумі 4 449,90 грн. та до 15 жовтня 2013 року в сумі 10 383,10 гривень (п. п. 1, 3, 4 додаткового договору від 15 травня 2013 року № АП-07-0035ДС3 до договору).

Додатковою угодою від 11 червня 2013 року № АП-07-0035ДС4 до договору сторони домовились зменшити кількість та не поставляти наступний Товар: Норвел у кількості 200,00 л. на загальну суму 12 388,00 грн.

Додатковим договором від 12 червня 2013 року № АП-07-0035ДС5 до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Тотал К у кількості 30,00 літрів на суму 1 953,60 грн., які позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити до 20 червня 2013 року в сумі 586,08 грн. та до 15 жовтня 2013 року в сумі 1 367,52 гривень (п. п. 1, 3, 4 додаткового договору від 12 червня 2013 року № АП-07-0035ДС5 до договору).

Додатковим договором від 17 червня 2013 року № АП-07-0035ДС6 до договору сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин: Тотал К у кількості 60,00 літрів на суму 3 914,40 грн., які позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити до 20 червня 2013 року в сумі 1 174,32 грн. та до 15 жовтня 2013 року в сумі 2 740,08 гривень (п. п. 1, 3, 4 додаткового договору від 17 червня 2013 року № АП-07-0035ДС6 до договору).

На виконання умов договору та додаткових договорів до нього позивачем було здійснено поставку товару, що підтверджується такими документами: видатковою накладною від 16 квітня 2013 року № АП-07-0040 на суму 24 267,18 грн. та довіреністю від 16 квітня 2013 року; видатковою накладною від 19 квітня 2013 року № АП-07-0054 на суму 12 207, 00 грн. та довіреністю від 19 квітня 2013 року; видатковою накладною від 26 квітня 2013 року № АП-07-0091 на суму 13 030, 00 грн. та довіреністю від 23 квітня 2013 року; видатковою накладною від 15 травня 2013 року № АП-07-0128 на суму 48 400, 50 грн. та довіреністю № 49 від 13 травня 2013 року; видатковою накладною від 01 червня 2013 року № АП-07-0178 на суму 2 445, 00 грн. та довіреністю № 51 від 01 червня 2013 року; видатковою накладною від 13 червня 2013 року № АП-07-0205 на суму 1 953,60 грн. та довіреністю від 13 червня 2013 року; видатковою накладною від 18 червня 2013 року № АП-07-0210 на суму 3 914, 40 грн. та довіреністю № 54 від 17 червня 2013 року. Загальна вартість поставлених засобів захисту рослин, становить 106 217,68 грн.

Відповідно до договору та додаткових договорів до нього відповідач - 1 повинен був розрахуватися за поставлений товар до 15 жовтня 2013 року.

Відповідач - 1 порушив погоджений сторонами строк оплати за товар, сплативши лише частину вартості поставленого товару в розмірі: 10 942,25 (десять тисяч дев'ятсот сорок дві грн. 25 коп.) гривень - 12 квітня 2013 року, що підтверджується банківською випискою за 12 квітня 2013 року; 3 909,00 (три тисячі дев'ятсот дев'ять грн. 00 коп.) гривень - 23 квітня 2013 року, що підтверджується банківською випискою за 23 квітня 2013 року; 14 520,15 (чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять грн. 15 коп.) гривень - 13 травня 2013 року, що підтверджується банківською випискою за 13 травня 2013 року; 733, 50 (сімсот тридцять три грн. 50 коп.) гривень - 16 травня 2013 року, що підтверджується банківською випискою за 16 травня 2013 року; 586,08 (п'ятсот вісімдесят шість грн. 08 коп.) гривень - 12 червня 2013 року, що підтверджується банківською випискою за 12 червня 2013 року; 1 174,32 (одна тисяча сто сімдесят чотири грн. 32 коп.) гривень - 17 червня 2013 року, що підтверджується банківською випискою за 17 червня 2013 року.

Сума основного боргу відповідача - 1 перед позивачем, за розрахунком позивача станом на 05 березня 2014 року становить 74 352,38 (сімдесят чотири тисячі триста п 'ятдесят дві грн. 38 коп.) гривень, що також додатково підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.04.2013 року, доказів оплати якої матеріали справи не містять.

Відповідно тверджень позивача, для забезпечення виконання зобов'язання по договору відповідача - 1 між ним та відповідачем - 2 укладено договір поруки № ПР - 07-0035 від 17.06.2013 року, відповідно до п. 1.1. якого відповідач - 2 є поручителем перед позивачем за належне виконання зобов'язань відповідача - 1 щодо оплати товару та зобов'язується відповідати за своєчасне та повне виконання відповідачем - 1 своїх зобов'язань.

10 лютого 2014 року позивач направив відповідачу - 2 вимогу від 05.02.2014 року, якою вимагав оплатити суму основного боргу в розмірі 74 352, 38 грн. у відповідності до п. 1.3. договору поруки укладеного ним з відповідачем - 2.

Доказів оплати відповідачем - 1, та/або відповідачем - 2 заборгованості за договором та додатковими договорами до нього матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № АП - 11 - 0035 від 11.04.2013 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 106217, 68 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем поставлений за договором товар був частково оплачений на суму 31 865, 30грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором, станом на день розгляду справи, становить 74 352, 38 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не подано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем - 1 в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 74 352, 38 грн. відповідачем - 1 суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача - 1 перед позивачем за договором в сумі 74 352, 38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем - 1 не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 2.1. договору та у відповідності до п. 3 додаткових договорів до договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з відповідача - 1 у розмірі 74 352, 38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Поставка товару позивачем відповідачу - 1 здійснена відповідно до договору поставки № АП - 11 - 0035 від 11.04.2013 року.

Відповідно до договору поруки № ПР-11-0035 від 17.06.2013 року передбачено, що забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 по договору № АП - 11 - 0035 від 11.04.2013 року та додаткових договорів до нього щодо оплати товару забезпечується порукою Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (відповідача - 2), а отже відповідач-2 є солідарно зобов`язаним за виконання зобов`язань відповідача-1 щодо оплати товару по вказаним правочинам перед позивачем, з огляду на що суд приходить до висновку про стягнення заборгованості за договором поставки № АП - 11 - 0035 від 11.04.2013 року та додаткових договорів до нього солідарно з відповідачем - 1 з відповідача - 2.

Крім стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № АП - 11 - 0035 від 11.04.2013 року та додаткових договорів до нього з відповідачів - 1, 2, позивач просить стягнути 3 733, 92 грн. пені у відповідності до п. 5. 2 договору за період з 16.10.2013 року по 05.03.2014 року, 17 306, 79 грн. річних (40 %, 96%) за період з 16.10.2013 року по 05.03.2014 року у відповідності до п. 5.5. договору та 15 932, 65 грн. штрафу у відповідності до п. 5.4. договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача - 1 на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 3 733, 92 грн. у відповідності до п. 5.2. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 5.2. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, пунктом 5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яносто календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з 40 % і 96 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) та п. 5.5. договору, а відповідач - 1 є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 40 % і 96 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку процентів річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Пунктом 5.4. договору сторони визначили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності до п. 66 Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, яке затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року №888 (далі по тексту - Положення), за безпідставну відмову від акцепту платіжної вимоги (повністю чи частково), а також за ухилення від оплати продукції при інших формах розрахунків покупець (платник) сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків суми, від уплати якої він відмовився чи ухилився.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР"№1545-ХІІ від 12.09.1991р. встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" зазначено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Конституцією, є чинними в частині, що не суперечить їй (ст. 1 розділу XV Конституції). У зв'язку з цим при розгляді справи суд може на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" застосувати нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.

З огляду на вищевикладене та на те, що розмір штрафу за несвоєчасну оплату поставленого товару встановлено законодавством, а саме п. 66 Положення, яке є частиною національного законодавства та не протирічить спецевільним нормам закону, якими для господарських правовідносин є положення саме ст. 231 ГК України, а не Цивільного кодексу України, враховуючи прострочення відповідачем - 1 грошового зобов'язання щодо оплати поставленого товару, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача - 1 штрафу у розмірі 5% від суми заборгованості за прострочення оплати товару, що становить 5 310, 88 грн. (106 217, 68 * 5 %).

Отже, з огляду на все вищезазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, підлягає солідарному стягненню з відповідача - 1 та відповідача-2 сума основної заборгованості за договором в розмірі 74 352, 38 грн., сума пені за період з 16.10.2013 року по 05.03.2014 року в розмірі 3 733, 92 грн., 40 % і 96 % річних нарахованих на суму боргу в розмірі 17 306, 79 грн. та 5 % штрафу в розмірі 5 310, 88 грн.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача - 1 та відповідача-2 пропорційно суми задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібудінвест" (71709, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Леніна, 356; код ЄДРПОУ 33308845; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) та з Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30369454, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, буд. 15; код ЄДРПОУ 30262667) 74 352 (сімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 38 коп. основної заборгованості, 3 733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн. 92 коп. пені, 17 306 (сімнадцять тисяч триста шість) грн. 79 коп. 40 % і 96 % річних, 5 310 (п'ять тисяч триста десять) грн. 88 коп. штрафу та 2 014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 08 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.05.2014р.

Суддя Г.П. Бондаренко