Постанова

від 20.05.2014 по справі 825/4133/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4133/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Приватного підприємства «Фонтекс-Агро» про стягнення податкової заборгованості, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фонтекс-Агро» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулась у суд із позовом до Приватного підприємства «Фонтекс-Агро», в якому просила стягнути з останнього податкову заборгованість в розмірі 146562,29 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.

Суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що ПП «Фонтекс-Агро» є платником податків та перебуває на обліку в податковому органі, починаючи з 24.03.2010 року. Відтак, відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюють, зокрема, органи державної податкової інспекції у відповідності до положень чинного податкового законодавства.

За названим підприємством обліковується податковий борг із податку на додану вартість у сумі 146562,29 грн., який сформувався на підставі несвоєчасної сплати розстроченої суми податкового боргу, який виник внаслідок розстрочення грошових зобов'язань, які, у свою чергу, виникли внаслідок набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року у справі №2а-2570/4384/2011, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПП «Фонтекс-Агро» про скасування податкового повідомлення-рішення №0002582320 від 03.06.2011 року.

Зазначеним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Фонтекс-Агро» з податку на додану вартість у розмірі 2755504,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 2755503,00 грн. та за штрафними санкціями на 1,00 грн.

Судом з'ясовано, що в ході судового оскарження наведеного податкового повідомлення-рішення у справі № 2а/2570/4384/2011 постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року було задоволено позов ПП «Фонтекс-Агро». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 03.06.2011 року № 0002582320. 04.04.2012 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду згадане судове рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ПП «Фонтекс-Агро» відмовлено.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.09.2013 року було скасовано вказану постанову апеляційного суду, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року залишено в силі.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як убачається з матеріалів справи, після проголошення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року ПП «Фонтекс-Агро» зверталось до ДПС у Чернігівській області із заявами про надання розстрочки податкового боргу, що виник у зв'язку із несплатою визначеного податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2011 року № 0002582320 грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Так, ДПС у Чернігівській області було прийнято рішення про розстрочку податкового боргу № 71 від 05.10.2012 року в сумі 2755504,00 грн. строком розстрочення з 05.10.2012 року по 20.12.2012 року, № 129 від 08.11.2012 року в сумі 29988,08 грн. строком розстрочення з 08.11.2012 року по 20.12.2012 року та рішення № 4 від 31.01.2013 року в сумі 2836361,44 грн. строком розстрочення з 31.01.2013 року по 19.04.2013 року.

На підставі зазначених рішень між ПП «Фонтекс-Агро» та ДПІ у м. Чернігові було укладено договори про розстрочення податкового боргу № 177 від 08.10.2012 року, № 190 від 08.11.2012 року та № 8 від 31.01.2013 року на відповідні суми боргу та визначений у цих рішеннях строк сплати такого.

Зважаючи на те, що ПП «Фонтекс-Агро» не виконувались умови вказаних договорів, а саме: не було сплачено частину розстрочених сум податкового боргу та нарахованих на них процентів, керівником ДПС у Чернігівській області рішеннями № 30 від 21.12.2012 року, №39 від 21.12.2012 року та №1 від 21.06.2013 року було скасовано попередні рішення про розстрочення підприємству податкового боргу та розірвано укладені з ним договори з ініціативи податкового органу.

Як убачається з матеріалів справи, податковим органом направлялась відповідачу податкова вимога №7-11 від 09.07.2013 року (отримана адресатом 09.07.2013 року) про сплату податкового боргу на загальну суму 2935514,93 грн., у тому числі 2754429,00 грн. - за основним платежем, 1 грн. - за штрафними санкціями, 181084,93 грн. - пені.

Зважаючи на те, що ПП «Фонтекс-Агро» не виконало зазначену вимогу податкового органу, останній, на підставі пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, звернувся у суд.

Обговорюючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст. 58 Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.3 вказаної статті передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктами 100.1, 100.2 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Обставини справи свідчать, що на час винесення позивачем податкової вимоги від 09.07.2013 року №74-11 та отримання її відповідачем була чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 року у справі № 2а/2570/4384/2011, а визначені ПП «Фонтекс-Агро» грошові зобов'язання податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2011 року № 0002582320 - узгодженими.

Із пояснень відповідача слідує, що він звертався до податкового органу за розстроченням указаного податкового боргу лише з метою уникнення застосування санкцій на суми грошового зобов'язання по згаданому податковому повідомленню-рішенню. А невиконання ним умов договорів із розстрочення сплати податкового боргу зумовлено його незгодою із правомірністю такого рішення позивача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить із наступного.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Грошовим зобов'язанням платника податків, за визначенням ПК України, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Аналіз приведених норм свідчить на користь висновку, що податковий борг виникає не інакше як на основі не виконання платником податків грошового зобов'язання, яке, у свою чергу, пов'язується, зокрема, із порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (податкові, митні).

Як було з'ясовано судом, податкове повідомлення-рішення №0002582320 від 03.06.2011 року, яким ПП «Фонтекс-Агро» визначене грошове зобов'язання, на основі узгодження якого внаслідок судового рішення, податковим органом направлялась відповідачу податкова вимога №7-11 від 09.07.2013 року, було визнано протиправним та скасовано після залишення в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України 10.09.2013 року постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року (справа №2а/2570/4384/2011).

Колегія суддів наголошує, що у разі визнання протиправним правового акту індивідуальної дії, зокрема, податкового повідомлення-рішення, цей акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.

Враховуючи те, що вищеназваними рішеннями суду, які набрали законної сили, підтверджено відсутність з боку ПП «Фонтекс-Агро» порушень податкового законодавства, внаслідок яких податковим органом визначено підприємству протиправне грошове зобов'язання, наступні дії податкового органу щодо стягнення з відповідача сум податкового боргу, які випливають із такого грошового зобов'язання, зокрема, й пені, нарахованої за несвоєчасне погашення його суми , є юридично неспроможними, а відповідні рішення та договори про розстрочення податкового боргу - такими, що не мають правового значення для вирішення даного матеріально-правового спору.

При цьому, судова колегія враховує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Зважаючи на завдання адміністративного судочинства, у справах за позовами суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди повинні перевіряти дії суб'єкта звернення до суду на предметом відповідності заявлених ним вимог критеріям, закріпленим у частині 3 статті 2 КАС України, зокрема, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги позивача - суб'єкта владних повноважень, - колегія суддів доходить висновку, що такі не відповідають наведеним критеріям, з огляду на викладене вище.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу, у зв'язку із чим такі задоволенню не підлягають.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Тому, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвели до не правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фонтекс-Агро» - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року - скасувати .

У задоволенні позову Державній податковій інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М