Рішення

від 21.05.2014 по справі 913/863/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

21 травня 2014 року Справа № 913/863/14

Провадження №19пд/913/863/14

За позовом Луганської міської ради , м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт" , м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі від 21.01.2004, державна реєстрація від 28.01.2004 № 4827

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Шинкарьова О.А - начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління, довіреність № И 01/03-31/5159/0/2-13 від 20.08.2013;

від відповідача - Смуругова О.В. - представник, довіреність б/н від 04.04.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Луганською міською радою заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 21.01.2004, державна реєстрація від 28.01.2004 № 4827, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт", відносно земельних ділянок площею 1,1129 га, 0,3446 га, 0,0655 га, 0,2640 га, під будівництво та розміщення спортивних споруд з легкими конструктивними перекриттями та допоміжною інфраструктурою, які знаходяться за адресою: вул.Газєти "Луганська правда" (від б.№74 до б.№126), м.Луганськ, а саме: викласти абзац 1 п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору в новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.04.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 15.04.2014.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.04.2014 розгляд справи відкладений на 21.05.2014.

Відповідач відзивом б/н від 21.05.2014 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що позивачем в порушення приписів ст.30 Закону України "Про оренду землі" не надано суду доказів того, що між ним та відповідачем не було досягнуто згоди щодо зміни умов договору; що необґрунтованим є посилання позивача на постанову пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", оскільки вказана постанова має рекомендаційний характер.

У судовому засіданні 21.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Рішенням Луганської міської ради від 26.09.2003 № 342/28 вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт" в оренду терміном на 49 років земельні ділянки площею 1,1129 га, 0,3446 га, 0,0655 га, 0,2640 га під будівництво та розміщення спортивних споруд з легкими конструктивними перекриттями та допоміжною інфраструктурою, які знаходяться за адресою: вул.Газєти "Луганська правда" (від б.№74 до б.№126), м.Луганськ.

На виконання вказаного рішення між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт" було укладено договір оренди землі від 21.01.2004, державна реєстрація від 28.01.2004 № 4827.

В п.1.1 договору сторони визначили предмет договору - земельні ділянки площею 1,1129 га, 0,3446 га, 0,0655 га, 0,2640 га, які знаходяться за адресою: вул.Газєти "Луганська правда" (від б.№74 до б.№126), м.Луганськ.

В п.1.2 договору сторони визначили передбачили, що земельні ділянки надаються орендарю терміном на 49 років під будівництво та розміщення спортивних споруд з легкими конструктивними перекриттями та допоміжною інфраструктурою.

Згідно до п.2.1 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 № 7/9 (Довідка про розмір земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до договору та є його невід'ємною частиною).

Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 договору на момент укладення договору річна орендна плата складає 37942 грн 93 коп., що не перевищує 10 відсотків нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок.

У п.4.2 договору сторони встановили, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладання додаткових угод, що набирають чинність після підписання, нотаріального посвідчення та державної перереєстрації договору і є невід'ємними частинами даного договору. Умови договору оренди земельних ділянок діють у випадку, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені договором.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу позивача про викладення абзацу першого п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.4.2 договору).

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Доводи відповідача щодо недотримання позивачем приписів ст.30 Закону України "Про оренду землі" суд вважає необґрунтованими, враховуючи те, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а отже і надсилання відповідачу в даному випадку пропозиції про внесення змін до договору оренди землі від 21.01.2004, державна реєстрація від 28.01.2004 № 4827 є виключно правом, а не обов'язком позивача. Дана правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.11.2012 і відповідно до приписів ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Абзацом 4 п.п.2.19 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що ст.30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Таким чином, є обґрунтованою вимога позивача про внесення змін до договору оренди землі від 21.01.2004, державна реєстрація від 28.01.2004 № 4827, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт".

Судовий збір покладається на позивача та відповідача порівну, враховуючи приписи ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначив позивач, листом від 14.09.2012 № И01/03-13/5482/0/2-12 (а.с.10) він звертався до відповідача з пропозицією внести до договору оренди землі, але не надав доказів його надіслання (вручення) відповідачу. При цьому проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, як це передбачено п.4.2 договору, позивачем відповідачу взагалі не відсилався.

В подальшому позивач не повідомляв відповідача про дату, час та місце укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.

Відповідач в свою чергу також не повідомляв позивача коли і де має відбутися укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.

Таким чином, жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір оренди землі від 21.01.2004, державна реєстрація від 28.01.2004 № 4827, в добровільному порядку.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 21.01.2004, державна реєстрація від 28.01.2004 № 4827, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт", відносно земельних ділянок площею 1,1129 га, 0,3446 га, 0,0655 га, 0,2640 га, під будівництво та розміщення спортивних споруд з легкими конструктивними перекриттями та допоміжною інфраструктурою, які знаходяться за адресою: вул.Газєти "Луганська правда" (від б.№74 до б.№126), м.Луганськ, а саме: викласти абзац 1 п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору в новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт", вул.Градусова, б.4, м.Луганськ, ідентифікаційний код 31444155, на користь Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, судовий збір у сумі 609 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.2014.

Суддя Т.В.Косенко