Постанова

від 04.12.2008 по справі 2-а-488/2008

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                          Справа

2-а-488/2008 р.

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

            04.12.2008 року Баштанський

районний суд Миколаївської області

            в складі судді Желєзного І.В.

            при секретарі Кирпічовій О.О.

            розглянувши в порядку письмового

провадження в місті Баштанка справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного

фонду України в Баштанському районі про зобов'язання нарахувати та виплатити

доплату до пенсії особі, що відноситься до категорії дітей війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в

Баштанському районі Миколаївської області, яким просив зобов'язати

Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі перерахувати та

виплатити підвищення до пенсії в сумі 2733 грн.30 коп., а саме в розмірі 30 %

мінімальної пенсії за віком, за 2006 - 2007 роки, відповідно до ст. 6 ЗУ „Про

соціальний захист дітей війни”, посилаючись

на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 9 липня 2007

року, оскільки вважає, дії та бездіяльність відповідача щодо невиконання

вищезазначеного закону та рішення Конституційного Суду України

неправомірним. 

Позивач просив поновити строк для звернення до суду, оскільки про грубе

порушення своїх прав йому стало відомо з засобів масової інформації після

прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.

В судове засідання

позивач не з'явився, повідомивши суд про слухання справи в його відсутність і

підтримання позовних вимог.

Від

відповідача надійшла заява про слухання справи в відсутність представника

відповідача та заперечення на позов. В запереченні на позов відповідач вказав

на відсутність законодавчого  врегулювання розміру

мінімальної пенсії за віком для обчислення доплати за статусом діти війни та відсутність бюджетного фінансування на

вказані цілі, а також наполягаючи на відмові в задоволенні позову через пропуск

позивачем строку звернення до суду. При цьому, відповідач не оспорював факт

наявності у позивача статусу дитини війни.

З огляду на те, що в

матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін, та не має

необхідності в особистих поясненнях сторін, від яких надійшли заяви про

слухання справи в їх відсутність, суд ухвалив про слухання справи в порядку

письмового провадження.

            Дослідивши

наявні у справі докази, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених

позовних вимог, вважає, заявлені позовні вимоги такими, що підлягають

частковому задоволенню, виходячи з наступного.

            Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до абз.1

ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з яким

дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час

закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Статус

позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного

посвідчення та відповідною відміткою в ньому.

Згідно ст. 6 Закону України № 2195-ІУ (в редакції до 28

грудня 2007року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове

утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,

підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України № 2195-ІУ була призупинена п.12

ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня

2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»

щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України № 2195-ІУ визнані

неконституційними.

Тобто після прийняття Конституційним Судом України

рішення № 6-рп від 09 липня 2007 року, відповідач повинен був здійснити

перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених

Законом.

Заперечення відповідача проти

позову, щодо законодавчого не врегулювання

розміру мінімальної пенсії за віком, яка

підлягає застосуванню для обчислення розміру доплати, порядку виплат та джерел фінансування та про пропуск позивачем строку звернення до суду з

позовом суд визнає невмотивованими, оскільки відсутність механізму не може бути

підставою для позбавлення можливості реалізації громадянином прав, що

передбачені законами України.

В той же час, суд вважає, що позовні вимоги в частині

зобов'язання відповідача виплатити йому недоплачену суму підвищення пенсії в

конкретно визначеному розмірі - 2733 грн.30 коп. не підлягають

задоволенню, оскільки питання про розрахунок розміру такого роду виплат

відносяться до компетенції Управління Пенсійного фонду.

            З врахуванням похилого віку

позивача, його юридичної необізнаності суд приходить до висновку про поважність

причин пропуску позивачем строку звернення 

до адміністративного суду за захистом своїх прав, що є підставою для

вирішення справи по суті спору.

На підставі викладеного та

керуючись. ст.ст.  70-72, 86, 122 ч.3

,138, 158 - 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України

в Баштанському районі Миколаївської області щодо не проведення нарахування

підвищення до пенсіїОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” -

неправомірною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в

Баштанському районі Миколаївської області провести нарахування та виплатити

суму підвищення до пенсіїОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за

віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з

09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

            В

частині задоволення інших позовних вимог - відмовити.

            Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження

постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її

проголошення. 

СУДДЯ: