Рішення

від 22.01.2007 по справі 03/5870

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/5870

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"22" січня 2007 р.                                                                Справа №  03/5870

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В. В.,

з секретарем судового засідання Семерез М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кулаженко К.Л., за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Роздолля”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія “Реалзернотранс”, м. Черкаси

про  стягнення 314454 грн. 50 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про:

- стягнення з відповідача на користь позивача 314454 грн. 50 коп. у якості відшкодування збитків спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору № 1509/04-Г (далі - Договір) від 15.09.2006 р. про надання транспортно-експедиційних послуг, а саме:

-          246862 грн. 50 коп. – збитки позивача у вигляді вартості зіпсованого вантажу ріпаку;

-          67592 грн. 00 коп. –збитки, у розмірі витрат позивача у сумі сплаченої відповідачу винагороди за надання послуг за Договором;

- розірвання договору № 1509/04-Г від 15.09.2004р. на надання транспортно-експедиційних послуг у частині надання транспортно-експедиційних послуг по транспортуванню залізничних вагонів № 95524468, 95751350, 95636981, 95530952, 95529130, 95247813,95446522, 95693669 за маршрутом ст. Підволочиськ - ст. Одеса - порт та їх поверненням із ст. Одеса - порт на ст. Підволочиськ;

- стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрат по оплаті послуг адвоката.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в першому судовому засіданні позов не визнав мотивуючи тим, що він при навантаженні здійснив контроль якості вантажу на предмет його відповідності показникам, визначеним складською квитанцією - перевірив відповідність виписаних Тернопільською обласною державною хлібною інспекцією сертифікатів якості №309724 від 14.08.2006р. та №368552 від 15.08.2006р. складським квитанціям. Якість зерна ріпаку, передбачена сертифікатами якості повністю відповідала показникам, викладеним в складських квитанціях. Зазначені в сертифікатах якості відхилення смітності на 2-2,9 % та вологості 7-7,8% є допустимими згідно ДСТУ та Технічного регламенту зернового складу, тому він не повинен був повідомляти позивача про відхилення в якості ріпаку, оскільки такі відхилення відповідають нормі.

Відповідач зазначає, що якість ріпаку при завантаженні було підтверджено Державною Хлібною Інспекцією, про що є відповідні сертифікати якості на всі вагони, вказані в позові (сертифікат якості № 368553 від 17.08.2006р. на вагон № 95523130, сертифікат якості № 309721 від 14.08.2006р. на вагон № 95446522, сертифікат якості № 368551 від 15.08.2006р. на вагон № 95524468, сертифікат якості № 309723 від 14.08.2006р. на вагон № 95656981, сертифікат якості № 309725 від 14.08.2006р. на вагон № 95751350, сертифікат якості № 368554 від 17.08.2006р. на вагон № 95530952? сертифікат якості № 309722 від 14.08.2006р. на вагон № 95693669, сертифікат якості № 309724 від 14.08.2006р. на вагон № 95247813, сертифікат якості № 368552 від 16.08.2006р. на вагон № 95653085). Відповідач вважає, що свої обов'язки щодо перевірки якості ріпаку, відвантаження та завантаження на станції відправлення за договором виконав, з того моменту його обов'язки по договору вважаються виконаними.

На доводи позивача стосовно несправності вагонів, відповідач зазначає, що він, як відправник вантажу, згідно п 2.3. Наказу Мінтрансу України №542 від 20.08.2001р. “Правила перевезення вантажів навалом і насипом” перед навантаженням ріпаку у вагони перевірив, що вагони справні, та придатні до перевезення вантажу, чим належно виконав всі умови домовленості. Згідно “Інструкції прийомоздавальника вантажу” (затверджено Наказом Укрзалізниці від 02 квітня 2002р. №157-ц), а саме п.2.2.1 (підпункт «В») приймаючи до перевезення вантаж, завантажений у вагон відправником на місці незагального користування, прийомоздавальник (працівник залізниці) зобов'язаний перевірити також і справність кузова вагона, закриття дверей та люків. Під час подачі під завантаження рапсом на ст. Підволочиськ Львівської залізниці така перевірка була здійснена, але невідповідності стану вагонів технічним нормам вона не виявила і не були складені Акти загальної форми. Вважає, що цей факт підтверджує те, що вагони були у відповідному технічному стані для перевезення вантажу.

Передбачене Актами №В-792 від 07.09.2006 року та б/н від 14.09.2006 року затікання ріпаку через люки, на думку відповідача, могло статись вже після прибуття вантажу і перевірки його станцією одержання, як і після перенаправлення на станцію відправлення. Факт відправлення Відповідачем технічно справних вагонів з рапсом підтверджує навіть те, що в жодному з Актів, складених представниками ДХІ на ДП ДАК «Хліб України»«Одеський портовий елеватор»(№ 221 від 22 серпня 2006р., № 218 від 23 серпня 2006р., № 222 від 24 серпня 2006р., № 223 від 25 серпня 2006р.), не виявлено слідів підтікання та дірок в вагонах.

Акт експертизи № В-792, на який посилається позивач, був складений 07 вересня 2006 року після перенаправлення вагонів на станцію відправлення, хоч вагони були оглянуті й перевірені та передані ЗАТ «Млинівці»працівниками залізниці (прийомоздавальниками) 01 вересня 2006 року, що підтверджується відповідними Актами. Тому відповідач вважає, що він не несе  відповідальності за стан цих вагонів.

В судове засідання 24.01.2007 р. представник відповідача не з'явився. Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази приходить до наступного.

15.09.2004р. товариство з обмеженою відповідальністю “Роздолля” (далі –ТОВ “Роздолля”) та товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія ”Реалзернотранс” (далі –ТОВ “Компанія ”Реалзернотранс”) уклали договір №1509/04-Г на надання транспортно-експедиційних послуг. Розділом першим договору (Предмет договору) сторони визначили, що відповідно до даного договору експедитор бере на себе зобов'язання за кошти клієнта виконати роботи і організувати здійснення послуг, передбачених цим договором і пов'язаних з перевезенням зернових, бобових і олійних культур (далі - вантаж) клієнта залізничним транспортом, а клієнт зобов'язується прийняти і оплатити надані по договору послуги і виконані роботи; конкретне найменування вантажу вказується в заявках клієнта і узгоджується прийняттям експедитора вказівки до виконання; експедитор зобов'язується виконувати додаткові дії, необхідні для виконання зобов'язання по даному договору і узгоджені з клієнтом; експедитор зобов'язаний виконати данні йому вказівки в строк вказаний клієнтом і у відповідності з його умовами, які повинні бути правомірними, конкретними і такими які можливо виконати; експедитор має право відступити від вказівок клієнта, якщо по обставинам справи це зроблено в інтересах клієнта і експедитор не міг попередньо запитати клієнта або не отримав в розумний строк відповіді на свій запит; експедитор зобов'язаний негайно, без затримки повідомити клієнта про допущені відступи. Укладений договір за своєю правовою природою, відповідно до ст. 929 ЦКУ є договором транспортного експедирування.

З укладених між позивачем та відповідачем додаткових угод №27 від 01.08.2006 та № 28 від 08.08.2006р. до Договору вбачається, що відповідач зобов'язався виконати роботи та надати транспортно-експедиційні послуги пов'язані з відправкою 14 залізничних вагонів із вантажем ріпаку із залізничної ст. Підволочиськ, Львівської залізниці на залізничну ст. Одеса - порт, Одеської залізниці. Вартість транспортно-експедиційних послуг згідно наведених додаткових угод, склала 72612 грн. 00 коп., яка була повністю сплачена позивачем відповідачу, що підтверджується платіжними дорученнями №186 від 07.08.06р. та № 192 від 09.08.06р. згідно виставлених відповідачем рахунків № 86 від 01.08.2006 р. та № 94 від 08.08.2006 р. на загальну суму 92692 грн. 00 коп.

Право власності позивача на зерно ріпаку, послуги по організації перевезення залізницею якого зобов'язався надати відповідач, підтверджується договором купівлі-продажу № 33/07-По від 13.07.2006 р. (із доповненнями та змінами) укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю “Захід Агроінвест” за ціною 1450 грн./т. Відповідно до складських квитанцій № 11 від 07.08.2006 р. серії АС № 049497, № 09 від 03.08.2006 р. серії АС № 049495, № 2 від 28.07.2006 р. серії АС № 049488, № 19 від 09.08.2006 р. серії АС № 049655, наведений ріпак знаходився на зерносховищі закритого акціонерного товариства “Млинівці” (далі - зерносховище).

З 10.08.2006 по 17.08.2006р. згідно наказу зерносховища на відвантаження ріпаку із зберігання №2, згідно накладних № 002469, 002472, 002376, 002379, зерно ріпаку було отримано відповідачем в особі його представника гр. Глизь В.В. по дорученню № 566616, від зерносховища, та завантажено у 14 залізничних вагони № 95679346, 95526661, 95792040, 95330411, 95757258, 95751350, 95636981, 95247813, 95446522, 95693669, 95653085, 95524468, 95523130, 95530952. Вагони були замовлені та подані відповідачем згідно виділеного плану, на виконання п. 2.3 Договору. При завантаженні ріпаком поданих відповідачем залізничних вагонів, якість ріпаку перевірялась органами Державної хлібної інспекції у Тернопільській області. З виписаних сертифікатів якості № 309724 від 14.08.06 р., № 309722 від 14.08.06, № 309721 від 14.08.06, № 368552 від 16.08.06, № 368554 від 17.08.06., № 368551 від 15.08.06, № 309725 від 14.08.06, № 309723 від 14.08.06, № 368553 від 17.08.06р. вбачається, що якість ріпаку не відповідала показникам якості вказаних у складських квитанціях на зерно ріпаку однак відповідала вимогам ДСТУ в цілому.

П. 2.3. Договору визначено, що відповідач повинен був при навантаженні ріпаку у вагони здійснювати контроль якості вантажу на предмет його відповідності показникам якості наведеним у складській квитанції, повідомити позивача про відхилення по якості, які виявлені в ході завантаження, та діяти у подальшому при цьому відповідно до вказівок позивача. Відповідач своїх зобов'язань по договору не виконав - не повідомив позивача про відхилення у якісних показниках ріпаку, які були виявлені при завантаженні у вагони.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було укладено із залізницею договори перевезення ріпаку, про що свідчать залізничні накладні № 35344284, 35344282, 35344281, 35344283, 35344280, 35344289, 35344291, 35344287, 35344290, 35344285, 35344293, 35344292, 35344286, 35344288, та відмітка про прийняття залізницею вантажу для перевезення. На виконання укладеного відповідачем з залізницею договору перевезення, вантаж ріпаку завантажений у вагони був прийнятий залізницею від відправника вантажу (відповідача) і перевезений на станцію призначення - Одеса-порт (одержувач вантажу) ДП ДАК “Хліб України” Одеський портовий елеватор”.

При прийнятті вантажу одержувачем - ДП ДАК “Хліб України” Одеський портовий елеватор” на станції призначення, за участю Державної хлібної інспекції, відповідно до Актів № 218/а від 23.08.2006р., №222 від 24.08.2006, №223 від 25.08.2006р.) було встановлено невідповідність якісних вимог доставленого ріпаку встановленим вимогам нормативної документації.

Виходячи із того, що якість зерна не відповідала нормативним вимогам, у прийнятті зерна ріпаку на зберігання, одержувачем вантажу - ДП ДАК “Хліб України” Одеський портовий елеватор” було відмовлено в прийнятті ріпаку і вантаж повернуто у порядку переадресації у тих же вагонах на станцію відправлення - Підволочиськ, одержувач вантажу ЗАТ „Млинівці". (заліхничні накладні 41098477, 41098479, 41098478, 41098480, 41098474, 41098476, 41098475, 41098481, 41098473).

Після прибуття вагонів на станцію призначення вагони з вантажем були подані на під'їзні залізничні шляхи ЗАТ “Млинівці” де при проведенні експертизи ( акт № В-792 від 07.09.2006р та б/н від 14.09.2006 р.) експертом Тернопільської торгово-промислової палати був встановлений факт технічно непридатного стану залізничних вагонів, які були надані Відповідачем під завантаження, та факт псування продовольчого ріпаку у вагонах № 95524468, 95530952, 95523130 (залізничні накладні № 41098480, 41098478, 41098476) внаслідок затікання через верхню частину вагонів. Факт повного псування ріпаку, який знаходився у вагонах № 95524468, 95530952, 95523130 за якісними показниками підтверджено Протоколами випробувань № 76 від 29.09.2006 р., № 74 від 29.09.2006р., № 75 від 29.09.2006р. складених лабораторією Тернопільської обласної ДХІ за результатами відібраних зразків при участі представника відповідача, згідно актів відбору проб зерна від 19.09.2006 р. - 23.09.2006р.

Відповідно до умов п.2.3. Договору, вимог ст. 929 ЦК України, відповідач як експедитор по договору транспортного експедирування зобов'язаний був забезпечити: виділення плану та подачу справного залізничного рухомого складу для завантаження, укласти від свого імені договір перевезення вантажу із залізницею, надати вантаж для перевезення, контролювати відповідність якості вантажу, якості вказаній у складській квитанції, повідомити позивача про факти невідповідності якості вантажу, якості наведеній у складській квитанції, організувати завантаження вантажу у вагони, оплатити усі тарифи та збори по договору залізничного перевезення вантажу, нести відповідальність за збереження матеріальних цінностей отриманих ним від позивача відповідно до договору.

Відповідач, як відправник вантажу, згідно п.2.3. Наказу Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001р. “Правила перевезення вантажів навалом і насипом”, п. 7.2 Договору, зобов'язаний був перед завантаженням ріпаку у вагони переконатися, що вагони справні, та придатні для перевезення вантажу (не мають отворів, щілин, дірок і т.п.).

Як вбачається з експертизи ( акт № В-792 від 07.09.2006р.), псування ріпаку у трьох вагонах сталося з причини того, що вантаж було навантажено у несправні у технічному, та комерційному відношенні вагони, справність, яких повинен був перевірити відповідач.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором, експедитор відповідає перед клієнтом в порядку передбаченому главою 51 ЦК України. П. 2 ст. 932 ЦК України встановлює також відповідальність кредитора перед клієнтом за дії третіх осіб залучених ним до виконання договору, а саме: експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору у разі залучення ним до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Ст. 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” передбачає що, експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно п. 1 ч. 1, 4 ст. 611 (глава 51 ЦК України) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді розірвання договору, та відшкодування збитків. Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

П.1. ст. 906 ЦК України передбачено, що виконавець за договором про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили.

Ст. 623 ЦК України, п. 1 ст. 224 ГК України встановлюють обов'язок відшкодувати завдані збитки, в разі невиконання договірного зобов'язання, або неналежного його виконання.

Ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГПК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до розрахунків наданих позивачем, збитки (вартість зіпсованого ріпаку) становлять 246862 грн. 50 коп. (вартість 1 т. ріпаку, який належав позивачу –1450 грн.; кількість ріпаку - вагон № 95524468 –54,150 тон, № 95523130 - 58,350 тон, № 95530952 - 57,750 тон).

Відповідно до п.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач укладаючи додаткові угоди № 27 від 01.08.2006 та № 28 від 08.08.2006р. до Договору, розраховував на те, що транспортно-експедиційні послуги будуть надані відповідачем належним чином і усі 14 вагонів, із непошкодженим вантажем, якісні показники якого будуть відповідати якості вказаної у складських квитанціях, будуть перевезені до місця призначення ст. Одеса-порт, та прийняті одержувачем вантажу згідно договору перевезення.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що послуги за Договором були надані неналежним чином, оскільки відповідач не повідомив позивача про факт невідповідності якості вантажу якості наведеній у складській квитанції та організація завантаження вантажу у справні вагони не була здійснена на належному рівні.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачем доведені.

Ст. 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з: державного мита, витрат по оплаті послуг експерта, перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –позивач просить стягнути з відповідача оплату за послуги адвоката за надання правової допомоги по складанню позовних матеріалів, та представництво у суді у справі по стягненню збитків з відповідача спричинених неналежним виконанням Договору.

Факт надання адвокатом правової допомоги позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 10.11.2006 р. укладеним між позивачем і адвокатом Стефановським В.С. Позивачем відповідно до видаткового касового ордеру № 147 від 21.11.2006 р. було виплачено 25000 грн. 00 коп. адвокату Стефановському В.С. за надання правової допомоги по складанню позовних матеріалів та представництво у суді по справі про стягнення з відповідача збитків спричинених неналежним виконанням договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству і позов підлягає до повного задоволення.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати по оплаті послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір №1509/04-Г від 15.09.2004р. про надання транспортно-експедиційних послуг у частині надання транспортно-експедиційних послуг по транспортуванню залізничних вагонів № 95524468, 95751350, 95636981, 95530952, 95529130, 95247813,95446522, 95693669 за маршрутом ст. Підволочиськ - ст. Одеса-порт та їх поверненням із ст. Одеса-порт на ст. Підволочиськ.

Стягнути 314454 грн. 50 коп. збитків спричинених внаслідок неналежного виконання договору №1509/04-Г від 15.09.2006р. про надання транспортно-експедиційних послуг, 3144 грн. 55 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 25000 грн. 00 коп. витрат по оплаті послуг адвоката, з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Реалзернотранс”, м.Черкаси, вул. Козацька, буд 5, кв. 30, код 31333251, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Роздолля”, м. Київ, вул. Костянтинівська, 19, код 32983367.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.

СУДДЯ                                                                                          В.В.Єфіменко