Постанова

від 01.08.2007 по справі 03/5870

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

03/5870

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 серпня 2007 р.                                                                                   № 03/5870  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П..

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Роздолля"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.04.2007

у справігосподарського суду Черкаської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Роздолля"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реалзернотранс"

простягнення 314454,50грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Стефановський В.С.- дор.ВЕО № 215764 від 03.07.2007

від відповідачів:не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.01.2007 позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір № 1509/04-Г від 15.09.2004 про надання транспортно-експедиційних послуг у частині надання транспортно-експедиційних послуг з транспортування залізничних вагонів №№ 95524468, 95751350, 95636981, 95530952, 95529130, 95247813,  95446522, 95693669 за маршрутом ст. Підволочиськ - ст. Одеса - порт та їх повернення зі ст. Одеса –порт на ст.Підволочиськ.

Стягнуто з ТОВ "Компанія "Реалзернотранс"  на користь ТОВ "Роздолля" –314454, 50 грн. збитків спричинених внаслідок неналежного виконання договору №1509/04-Г від 15.09.2006 про надання транспортно-експедиційних послуг, 3144,55 грн. витрат зі сплати державного мита, 118 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 2500,00 грн. витрат зі сплати послуг адвоката.

Постановою від 28.04.2007 господарського суду Київського міжобласного апеляційного господарського суду рішення від 22.01.2007 господарського суду Черкаської області скасовано.

В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідно до п. 2.3 договору та вимог ст. 929 Цивільного кодексу України, відповідач, як експедитор згідно договору транспортного експедитування, забезпечив виділення плану та подачу справного залізничного рухомого складу для завантаження, укладеного від свого імені договору перевезення вантажу із залізницею, перевірено якість вантажу на відповідність якості наведеній у складській квитанції, повідомлено клієнта (позивача) про факт невідповідності якості вантажу.

Згідно п.31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати   під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.

Не погоджуючись  з постановою суду апеляційної інстанції ТОВ "Роздолля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, п. 31 Статуту залізниць України, ст.ст. 623, 917, 929 Цивільного  кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.105 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарським судом встановлено, що позивач та відповідач 15.09.2004 уклали договір № 1509/04 Г на надання транспортно-експедиційних послуг та додаткові угоди до нього №27 від 01.08.2006 та №28 від 08.08.2006.

Відповідно до умов додаткових угод відповідач зобов'язався виконати роботи та надати транспортно-експедиційні послуги пов'язані з відправкою 14 залізничних вагонів з зерном ріпаку із залізничної станції Підволочиськ, Львівської залізниці на залізничну станцію Одеса - порт, Одеської залізниці. Вартість транспортно-експедиційних послуг згідно наведених додаткових угод, склала 72612 грн. 00 коп., яка була повністю сплачена позивачем відповідачу.

Власником зерна ріпаку є позивач. Дане зерно ріпаку знаходилось на зерносховищі ЗАТ "Млинівці".

З 10.08.2006 по 17.08.2006 згідно накладних № 002469, 002472, 002376, 002379, зерно ріпаку отримано представником відповідача Глизь В.В. за дорученням № 566616, від зерносховища, та завантажено у 14 залізничних вагонів. Завантажування зерна ріпаку проводилось відповідачем на підставі укладеного ним з залізницею договору перевезення. Вагони замовлені та подані відповідачем.

За пунктом 2.3. договору відповідач повинен при навантаженні ріпаку у вагони здійснювати контроль якості вантажу на предмет його відповідності показникам якості наведеним у складській квитанції, повідомити позивача про відхилення за якістю, які виявлені в ході завантаження, та діяти у подальшому відповідно до вказівок позивача.

Однак, як встановлено, господарським судом відповідач не повідомив позивача про відхилення у якісних показниках ріпаку, які були виявлені при завантаженні у вагони.

При прийнятті вантажу одержувачем - ДП ДАК "Хліб України" Одеський портовий елеватор" на станції призначення, за участю Державної хлібної інспекції, встановлено невідповідність якісних показників зерна ріпаку вимогам нормативної документації, тому вантаж повернуто у порядку переадресації у тих же вагонах на станцію відправлення - Підволочиськ, одержувач вантажу ЗАТ „Млинівці".

Після прибуття вагонів на станцію призначення вагони з вантажем були подані на під'їзні залізничні колії ЗАТ "Млинівці" де при проведенні експертизи  експертом Тернопільської торгово-промислової палати встановлений факт технічно-непридатного стану залізничних вагонів, в яких перевозилось зерно та факт псування зерна ріпаку, внаслідок затікання води через верхню частину вагонів, про що складено акти № В-792 від 07.09.2006 та б/н від 14.09.2006.

Відповідно до п.7.2 договору та п. 2.3 наказу Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 про затвердження "Правил перевезення вантажів навалом і насипом", зареєстрованих Міністерством юстиції України за №739/5984 від 10.09.2001, відповідач, як відправник вантажу, зобов'язаний був перед завантаженням зерна ріпаку у вагони переконатися, що вагони справні, та придатні для перевезення вантажу (не мають отворів, щілин, дірок і т.п.).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором, експедитор відповідає перед клієнтом в порядку передбаченому главою 51 цього кодексу. П. 2 ст. 932 Цивільного кодексу України встановлює також відповідальність кредитора перед клієнтом за дії третіх осіб залучених ним до виконання договору, а саме: експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору у разі залучення ним до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачає що, експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно ст.ст. 611, 614 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді розірвання договору, та відшкодування збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено обов'язок відшкодувати завдані збитки, в разі невиконання договірного зобов'язання, або неналежного його виконання. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як встановлено господарським судом,  збитки (вартість зіпсованого  зерна ріпаку) становлять 246862 грн. 50 коп.

Відповідно до п.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Черкаської області дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення господарського суду Черкаської області як законне та обгрунтоване, підлягає залишенню без змін, а постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду - скасуванню,

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119 - ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 28.04.2007  Київського міжобласного апеляційного господарського суду  зі  справи № 03/5870 скасувати.

Рішення від 22.01.2007 господарського суду Черкаської області зі справи № 03/5870 залишити без змін.

Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідні накази з урахуванням ст.122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий                                                   В.С. Божок

Судді                                                               Т.Ф.Костенко                                                             

                                                                                                  Г.П. Коробенко