Ухвала

від 08.04.2014 по справі 814/2765/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2765/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "АЛАДЕЯ" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "АЛАДЕЯ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство (далі ПП) "АЛАДЕЯ" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління (далі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ) Міндоходів у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001192202 від 10 червня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на час укладання договорів, виписки та складання первинних документів, зокрема, податкових накладних ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" (контрагент) було належним чином зареєстровано, як платника податків на додану вартість і тому відповідно до вимог податкового законодавства позивач мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП "АЛАДЕЯ" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПП "АЛАДЕЯ", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПП "АЛАДЕЯ" зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на податковому обліку в органах ДПІ.

З 29 травня 2013 року по 30 травня 2013 року фахівцями відповідача проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ" за період з 26 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 31 травня 2013 року №1225/22-200/37697960, в якому зазначено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість в сумі 69 657 грн. за травень 2012 року.

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року №0001192202 про встановлення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 69 657 грн. та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 34 829 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що правочини, здійснені ПП "АЛАДІЯ" з контрагентом-постачальником ТОВ "ФІРМА "РАДІУС-ІНВЕСТ" та контрагентами-покупцями ТОВ "Баштанська птахофабрика", ТОВ "ДІЛКОРН" є такими, що не спрямовані на реальне наслання правових наслідків та суперечить інтересам держави та мають ознаки недійсних, тому позивачем безпідставно нараховано податок на додану вартість та сформовано податковий кредит у перевіряємий період.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі ПП "АЛАДЕЯ" вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, оскільки ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" (контрагент), на час укладання договорів, було належним чином зареєстровано, як платник податків на додану вартість, в матеріалах справи знаходяться первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин позивача та контрагента, тому, відповідно до вимог податкового законодавства, ПП "АЛАДЕЯ" мало право на нарахування податку на додану вартість.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 травня 2012 року був укладений договір поставки №03/05-12 між ТОВ "ФІРМА «РАДІУС ІНВЕСТ»" (продавець), в особі директора ОСОБА_6, та ПП "АЛАДЕЯ" (покупець), в особі директора Карпенко В.М, за якого умовами постачальник зобов'язується поставити і передати товар, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію в асортименті. Умови, строки, асортимент, ціна товару вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Термін дії договору до 31 грудня 2012 року.

08 травня 2012 року між ТОВ "ФІРМА «РАДІУС ІНВЕСТ»" (експедитор), в особі директора ОСОБА_6, та ПП "АЛАДЕЯ" (клієнт), в особі директора Карпенко В.М, укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №08/05-12, за умовами якого експедитор зобов'язується організувати, на підставі доручення клієнта, перевезення автотранспортом, ТЕО вантажів. Термін дії договору з 08 травня 2012 року по 31 грудня 2012 року. Постачальник зобов'язується поставити і передати товар, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію в асортименті.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 26 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрати по постачальнику ТОВ "ФІРМА «РАДІУС ІНВЕСТ»" ПДВ на загальну суму 205 468 грн.

Листом ПП "АЛАДЕЯ" від 29 травня 2013 №102 (вх. №9382/10 від 30 травня 2013) повідомлено, що підприємство не відносило до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрати по придбанню у ТОВ "ФІРМА «РАДІУС ІНВЕСТ»" паливно-мастильних матеріалів та транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно п.198.6. ст. 198 цього ж Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Колегія судді звертає увагу на те, що позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних або інших перевізних документів з відмітками про передачу та отримання ТМЦ на ПП "АЛАДЕЯ" від ТОВ "ФІРМА «РАДІУС ІНВЕСТ»", якімають відповідати вимогам ст.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 та зареєстрованих в Мінюсті України 20 лютого 1998 року за №1282568. Також позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних належної форми, які могли б свідчити про отримання ПП "АЛАДЕЯ" транспортних послуг від ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ".

З листа ПП "АЛАДЕЯ" від 29 травня 2013 року №102 (вх. №9382/10 від 30 травня 2013 року) вбачається, що сою та сою подрібнену, яку було придбано у ТОВ ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ" було реалізовано на адресу ТОВ "Баштанська птахофабрика" та ТОВ "ДІЛКОРН". Транспортні послуги отримані від ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ", в подальшому застосовувались для поставки товару на ТОВ "ОБОЛОНЬ", ТОВ "Баштанська птахофабрика" та ТОВ "ДІЛКОРН" та входять до вартості поставленого товару вищезазначених підприємств.

Але, в товарно-транспортні накладних, що виписані ПП "АЛАДЕЯ" на адресу ТОВ "ОБОЛОНЬ", автопідприємством зазначено ПП "АЛАДЕЯ".

Позивачем не надано суду актів приймання-передачі товарів від ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ" до ПП "АЛАДЕЯ" та від ПП "АЛАДЕЯ" до ТОВ "Баштанська птахофабрика", ТОВ "ДІЛКОРН2, складання яких передбачені Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затвердженими постановами Державного арбітражного Союзу PCP від 15 червня 1965 року №П-6 і від 25 червня 1966 року №П-7 (такі постанови чинні та використовуються по теперішній час на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року).

Крім того, слід зазначити, що СВ Броварської ОДПІ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32012100130000003 за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України по факту створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ "КОМПАНІЯ "ДЕЛЬТА ГРУП ІНВЕСТ" з метою прикриття незаконної діяльності. Засновником зазначеного юридичної особи є ОСОБА_5 Також встановлено, що ОСОБА_5 створив суб'єкт підприємницької діяльності - ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ". ОСОБА_5 у подальшому фактично законну господарську діяльності не здійснював. Допитаний як свідок ОСОБА_5, який рахується засновником та колишнім директором ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ", повідомив, що до діяльності вказаного підприємства не має ніякого відношення, за грошову винагороду погодився на реєстрацію на своє ім'я ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ", не маючи при цьому наміру займатись господарською діяльністю, ніколи не відвідував державні установи з метою подання звітних документів від імені підприємства ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ", статутний фонд ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ" не формував, до статутного фонду кошти або майно не вносив, про те підписав Статут у нотаріуса з пакетом інших реєстраційних документів. Директором даного товариства себе не призначав. Ніколи не складав та не підписував бухгалтерську та податкову звітність ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ" та не подавав її до Переяслав-Хмельницької ОДПІ. З особою на ім'я ОСОБА_6 він не знайомий, та 01 лютого 2012 року директором ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ" його не призначав.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №770 від 10 листопада 2012 року, встановлено, що підпис у документі вилученому в ході виїмки у службових осіб Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області - рішення №2 від засновника ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ" від 01 лютого 2012 року, згідно якого ОСОБА_5 на посаду директора призначив ОСОБА_6, виконаний не ОСОБА_5

Переяслав-Хмельницькою ОДПІ проведено документальні невиїзні перевірки ТОВ "ФІРМА "РАДІУС ІНВЕСТ" та складено акт від 18 червня 2012 року №76/23-1 3751333, яким встановлено відсутність поставок та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що правочини, здійснені ПП "АЛАДІЯ" з контрагентом-постачальником ТОВ "ФІРМА "РАДІУС-ІНВЕСТ" та контрагентами-покупцями ТОВ "Баштанська птахофабрика", ТОВ "ДІЛКОРН" є такими, що не спрямовані на реальне наслання правових наслідків та суперечить інтересам держави та мають ознаки недійсних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем безпідставно нараховано податок на додану вартість та сформовано податковий кредит у перевіряємий період.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АЛАДЕЯ" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв